Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.07.2018 року у справі №826/13858/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2020 року

Київ

справа №826/13858/17

адміністративне провадження №К/9901/55932/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Тацій Л.В.,

суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г., -

розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» (далі - Уповноважена особа Фонду, Фонд, ПАТ «Банк Михайлівський» відповідно) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2018 року (прийняте судом у складі судді Кармазіна О.А.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду Волкова Олександра Юрійовича про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність і скасувати рішення (наказ) Уповноваженої особи Фонду про визнання нікчемним правочинів (транзакцій) повернення коштів за договором банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту) № 980-006-000004043 від 24.03.2016, номер рахунку № НОМЕР_1 на суму 91 659,82 грн, що належить ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача ОСОБА_1 - як вкладника ПАТ «Банк «Михайлівський», який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду за договором банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту) № 980-006-000004043 від 24.03.2016, номер рахунку № НОМЕР_1 на суму 91 659,82 грн., що належить ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Уповноваженої особи Фонду (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 8; код банку по ЄДР 38619024) від 01.06.2016 № 42/1 «Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними» в частині, що стосується встановлення нікчемності правочину (транзакції) від 19.05.2016 відносно зарахування (повернення) на рахунок ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) № НОМЕР_1 у ПАТ «Банк «Михайлівський», відкритий за договором від 24.03.2016 №980-006-000004043, коштів у розмірі 91 659,82 грн (90 000,00 грн - сума позики; 1 659,82 грн - проценти), зарахованих за договором позики № 980-006-000209866 від 24.03.2016, укладеним між ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_2 ) та ТОВ «Кредитно-Інвестиційний центр», визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 8; код банку по ЄДР 38619024) щодо невнесення до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відомостей щодо рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ «Банк «Михайлівський», відкритого за договором від 24.03.2016 №980-006-000004043 на ім`я ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ), із сумою до виплати у розмірі 91 659,82 грн. (90 000,00 грн. - сума позики; 1 659,82 грн. - проценти), зарахованих 19.05.2016 за договором позики № 980-006-000209866 від 24.03.2016, укладеним між ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_2 ) та ТОВ «Кредитно-Інвестиційний центр», зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «Банк Михайлівський» (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 8; код банку по ЄДР 38619024) внести зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом внесення відомостей щодо рахунку № НОМЕР_1 у ПАТ «Банк «Михайлівський», відкритого за договором від 24.03.2016 №980-006-000004043 на ім`я ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ), із сумою до виплати у розмірі 91 659,82 грн. (90 000,00 грн. - сума позики; 1 659,82 грн. - проценти), зарахованих 19.05.2016 за договором позики № 980-006-000209866 від 24.03.2016, укладеним між ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_2 ) та ТОВ «Кредитно-Інвестиційний центр» та зобов`язати подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДР 21708016; 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17) ці зміни та доповнення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що відповідачем не доведено наявність правових підстав щодо невключення позивача до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому така бездіяльність Уповноваженої особи суперечить приписами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та є протиправною.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11 липня 2018 року Уповноважена особа Фонду звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення скасувати та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову.

У скарзі посилається на те, що судами неправильно встановлено фактичні обставини справи. Зазначає, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року у справі № 826/15961/16 встановлено, що проведені операції від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» (далі - ТОВ «ІРЦ») та інших товариств на поточні рахунки 14 673 фізичних осіб, відкритих у Банку, призвело до фактичного збільшення зобов`язань Банку перед цими особами. При цьому, гроші не перераховувались Банком за відсутності грошових коштів у банку у такій кількості, натомість ці операції проводились шляхом здійснення відповідних проводок в балансі.

Йдеться у скарзі й про те, що кошти позивача були залучені фінансовою компанією як позика з подальшим поверненням їх на рахунок позикодавця, тому суди дійшли хибного висновку про те, що позивач набув право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за рахунок Фонду.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 липня 2018 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гриців М.І., судді: Берназюк Я.О., Бучик А.Ю.

Верховний Суд ухвалою від 19 липня 2018 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 липня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 15 липня 2019 року № 981/0/78-19 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стеценко С.Г., справу передано судді-доповідачу.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк Михайлівський" укладений Договір банківського рахунку "Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)" від 24.03.2016, відповідно до умов якого на ім`я позивача відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 .

Крім того, між ОСОБА_1 та ТОВ «КІЦ» укладено договір від 24.03.2016 №980-006-000209866 на підставі якого позивач передала ТОВ «КІЦ» у власність грошові кошти в сумі 90 000,00 грн строком не більше 181 день, а ТОВ «КІЦ» в свою чергу, зобов`язане було повернути кошти та виплатити проценти в розмірі та строки визначені у договорі у безготівковій формі на рахунок позивача в ПАТ «Банк Михайлівський».

Відповідно до вищезазначеного договору, позивач перерахував грошові кошти в сумі 90 000,00 грн на поточний рахунок ТОВ «Кредитно-інвестиційний центр», що підтверджується квитанцією від 24.03.2016 № QS0514001.

19.05.2016 було здійснено повернення коштів відповідно до вищезазначеного договору включаючи відсотки за користування грошима на поточний рахунок позивача.

Повернення коштів у сумі 90 000 грн та процентів у сумі 1659,82 грн відображено у виписках по особовим рахункам позивача.

19.05.2016 ПАТ "Банк Михайлівський" уклав із ТОВ "КІЦ" Договір відступлення права вимоги № 2. Згідно з Договором відступлення №2 ТОВ "КІЦ" зобов`язалось відступити Банку права вимоги, належні ТОВ "КІЦ", за кредитними договорами з усіма додатковими угодами до них, укладеними ТОВ "Кредитно - інвестиційний центр" та юридичними особами. Банк в свою чергу, зобов`язався оплатити права вимоги.

19.05.2016 на поточний рахунок позивача № НОМЕР_1 у ПАТ «Банк Михайлівський» надійшли кошти від ТОВ "КІЦ" у сумі 90 000,00 грн з призначенням платежу «повернення коштів згідно з договором №980-006-000209866 від 24.03.2016» та на рахунок позивача № НОМЕР_1 у ПАТ «Банк Михайлівський» надійшли кошти від ТОВ «Інвестиційно - розрахунковий Центр» у сумі 1659,82 грн з призначенням платежу «оплата процентів по договору №980-006-000209866 від 24.03.2016».

Проте вищезазначені перекази коштів (транзакції) здійснені ТОВ "КІЦ" відповідно до наказу тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» від 01.06.2016 № 42/1 визнано нікчемними правочинами на підставі пунктів 7-9 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Позивач, вважаючи дії відповідача неправомірними, звернувся до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Так, відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 26 Закону №4452-VI, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 27 цього Закону уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 38 Закону №4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Частина третя статті 38 Закону №4452-VI містить перелік підстав, за наявності яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

Законом України від 16 липня 2015 року №629-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку" (далі - Закон №629-VIII), який набрав чинності 12 серпня 2015 року частину третю статті 38 Закону №4452-VI доповнено пунктом 9 згідно із яким правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними у разі здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Такі зміни були внесені до Закону №4452-VI, набули чинності і діяли станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин.

Таким чином, вчинення (укладення) банком, віднесеним до проблемних, правочинів (у тому числі договорів) з порушенням норм законодавства, зокрема Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону України "Про Національний банк України", може бути підставою для невключення до переліку рахунків вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв`язку із віднесенням таких правочинів (у тому числі договорів) до числа нікчемних відповідно до пункту 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.

Водночас, з метою забезпечення захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банків, вирішення питання щодо відшкодування їм коштів, а також для запобігання таким зловживанням у майбутньому прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо відшкодування фізичним особам через систему гарантування вкладів фізичних осіб шкоди, завданої зловживанням у сфері банківських та інших фінансових послуг" від 15 листопада 2016 року №1736-VІІ (далі - Закон №1736-VІІІ), яким, крім іншого, внесені зміни до Закону №4452-VI.

З пояснювальної записки до проекту Закону №1736-VІІІ видно, що необхідність прийняття вказаного законопроекту виникла у зв`язку з набуттям розповсюдження схемою, за якою у приміщеннях банку фізичним особам пропонується укладати не договори банківського вкладу з банком, а договори позики з небанківськими фінансовими установами через повіреного, яким виступає банк. При цьому з метою введення в оману споживачів щодо дійсного предмета договору банк відкриває кожному клієнту банківський рахунок, з якого в подальшому кошти перераховуються на рахунки небанківських фінансових установ.

Як зазначено у пояснювальній записці, за даними Фонду, із використанням саме такої схеми було ошукано за посередництвом лише ПАТ «Банк «Михайлівський» 14 тисяч фізичних осіб на загальну суму, що перевищує 1,5 млрд гривень.

Крім того, зловживаючи низьким рівнем правової та фінансової культури фізичних осіб, особливо людей пенсійного віку (понад 45 відсотків фізичних осіб, постраждалих від схеми, реалізованої, зокрема, за участю ПАТ "Банк Михайлівський", є старшими 55 років), банком не надавалася таким особам чітка та однозначна інформація про те, що на кошти, залучені як позика до небанківської фінансової установи, не поширюються гарантії щодо їх відшкодування.

З метою захисту прав фізичних осіб, які були ошукані за посередництвом банку, в тому числі і клієнтів ПАТ "Банк Михайлівський", та унеможливлення мультиплікації таких схем у майбутньому виникла необхідність внести зміни до Законів України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", «;Про банки і банківську діяльність" та «;Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" для врегулювання питань:

поширення на зазначених осіб гарантій відшкодування коштів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

посилення відповідальності небанківських фінансових установ (у тому числі пов`язаних із банками), якими у зазначений вище спосіб були залучені як позика кошти від фізичних осіб;

встановлення заборони фінансовим установам залучати кошти фізичних осіб (крім учасників такої установи) із зобов`язанням щодо їх повернення, у тому числі шляхом отримання позики, у разі якщо це прямо не передбачено законом про діяльність відповідної фінансової установи;

встановлення обов`язку банка при виконанні функцій повіреного, агента, іншого представника або посередника із залучення коштів від фізичних осіб попередньо ознайомлювати у письмовій формі таких фізичних осіб про непоширення на їх кошти, залучені на користь третіх осіб, гарантій, встановлених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

19 листопада 2016 року набрали чинності положення пункту 15 Прикінцевих Положень Закону №4452-VІ, внесені Законом №1736-VІІІ, яким передбачено, що до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором і на день набрання чинності Законом №1736-VІІІ віднесений до категорії неплатоспроможних, якщо при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Фонд зобов`язано ретельно вивчити документи щодо кожної фізичної особи, яку прирівняно до вкладника і кошти якої прирівняні до вкладу цим пунктом, і не пізніше 20 робочих днів з дня набрання чинності Законом №1736-VІІІ розпочати за рахунок коштів Фонду у межах суми відшкодування, визначеної частиною першою статті 26 цього Закону, виплату відшкодування коштів фізичним особам, які набули право на таке відшкодування у зв`язку з їх прирівнянням до вкладників.

Таким чином, з метою поширення гарантій Закону №4452-VI на законодавчому рівні до вкладу були прирівняні кошти фізичних осіб за чітко визначеними ознаками, які при цьому не відповідали поняттю вкладу згідно з чинними законодавством.

У справі, яка розглядається судами встановлено, що правочин по передачі позивачем ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" коштів (позики) та операції по перерахуванню коштів позичальнику та повернення коштів з рахунку вказаного товариства на рахунок позивача були вчинені після віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних.

При цьому, кошти позивача відповідають критеріям, визначеним Законом №1736-VІІІ, а тому в силу закону вони прирівнюються до вкладу, а позивач - до вкладника.

Висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах викладено у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду від 21 грудня 2019 року у справі №823/1674/18 і такі висновки враховуються судом під час вирішення даної справи.

Крім наведених вище обставин, у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду від 21 грудня 2019 року у справі №823/1674/18, з посиланням на рішення у справі №826/20089/16, встановлено участь ПАТ "Банк Михайлівський" у правовідносинах ТОВ "Інформаційно-розрахунковий центр" щодо залучення коштів в якості повіреного.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду.

У той же час, у постанові від 4 липня 2018 року №819/353/16 Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії щодо можливості розгляду в судовому порядку позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення (наказу) в частині визнання нікчемними правочинів, укладених між банком та позивачем.

Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлена правова природа наказу (рішення) уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним.

Відповідно до пункту 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, третьої та четвертої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

За таких обставин, рішення судів попередніх інстанцій в частині позовних вимог про скасування рішення про визнання правочину нікчемним підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341, 344, 349, 351, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2018 року скасувати в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" від 1 червня 2016 року №42/1 "Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними" в частині, що стосується встановлення нікчемності правочину (транзакції) від 19 травня 2016 року відносно зарахування (повернення) на рахунок ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ) № НОМЕР_1 у ПАТ «Банк «Михайлівський», відкритий за договором від 24.03.2016 №980-006-000004043, коштів у розмірі 91 659,82 грн (90 000,00 грн - сума позики; 1659,82 грн - проценти), зарахованих за договором позики № 980-006-000209866 від 24.03.2016, укладеним між ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_2 ) та ТОВ «Кредитно-Інвестиційний центр», а провадження у вказаній частині позовних вимог закрити.

У решті судові рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : А.І. Рибачук

С.Г. Стеценко