Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2022 року

м. Київ

справа № 260/1352/21

адміністративне провадження № К/9901/46342/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача: Мартинюк Н.М.,

суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №260/1352/21

за позовом ОСОБА_1

до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України

про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України

на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року (головуючий суддя: Сеник Р.П., суддів: Судової-Хомюк Н.М., Носа С.П.).

УСТАНОВИВ:

І. Історія справи

У квітні 2021 року ОСОБА_1 пред`явив позов до Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України, у якому просив суд:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо неналежного визначення базових місяців для обрахунку індексації його грошового забезпечення за період з грудня 2015 року до грудня 2016 року;

2) зобов`язати відповідача нарахувати й виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року до грудня 2016 року з врахуванням раніше виплачених сум, із застосуванням базового місяця січень 2008 року;

3) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення при розрахунку та виплаті йому одноразової грошової допомоги при звільненні;

4) зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому грошову допомогу, передбачену статтею 15 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", із врахуванням раніше виплаченої допомоги та з включенням у розрахунок місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини індексацію грошового забезпечення нараховану та виплачену із повного місячного грошового забезпечення за грудень 2016 року.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2021 року позов задоволено:

1) визнано протиправними дії Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо неналежного визначення базових місяців для обрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з грудня 2015 року до грудня 2016 року;

2) зобов`язано Південне регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати й виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року до грудня 2016року з врахуванням раніше виплачених сум, із застосуванням базового місяця січень 2008 року;

3) визнано протиправною бездіяльність Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо неврахування у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення при розрахунку та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні;

4) зобов`язано Південне регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, передбачену статтею 15 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", із врахуванням раніше виплаченої допомоги та з включенням у розрахунок місячного грошового забезпечення, як розрахункової величини індексацію грошового забезпечення нараховану та виплачену із повного місячного грошового забезпечення за грудень 2016 року.

25 вересня 2021 року відповідач оскаржив указане судове рішення.

Одночасно з цим, відповідач заявив клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження. Клопотання обґрунтував тим, що копію оскаржуваного рішення він не отримував, а про його існування дізнався з реєстру судових рішень 13 вересня 2021 року.

13 жовтня 2021 року Восьмий апеляційний адміністративний суд постановив ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху і надав скаржник десятиденний строк для усунення її недоліків.

Апеляційний суд виходив з того, що відповідачу належить доплатити судовий збір. Одночасно з цим, суд визнав неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження.

На виконання вимог указаної ухвали, скаржник подав клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтував тим, що копія оскаржуваного рішення йому не вручалася, зокрема й на час подання такого клопотання.

12 листопада 2021 року суд постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Апеляційний суд виходив з приписів пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, указавши, що відповідач у повторному клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не навів поважних причин його пропуску.

Не погодившись з указаною ухвалою суду апеляційної інстанції, Південне регіональне управління Державної прикордонної служби України оскаржило її до Верховного Суду.

Скаржник просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду.

У цьому контексті скаржник зазначає, що на час ухвалення рішення судом першої інстанції процесуальний порядок вимагав вручення сторонам цього рішення у паперовому виді. Однак, як стверджує скаржник, суд першої інстанції не вручив йому паперову копію судового рішення. На основі цього скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, відмовивши у відкритті апеляційного провадження.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні. В обґрунтування своєї позиції посилається на законність оскаржуваної ухвали.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить із такого.

Предметом касаційного перегляду є ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2021 року.

Відмовляючи у відкритті провадження, апеляційний суд указав, що згідно з електронним листом Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 19 серпня 2021 року останній підтвердив отримання ним того ж дня електронної копії рішення суду першої інстанції. Проте апеляційна скарга подана до відділення поштового зв`язку 25 вересня 2021 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Одночасно з цим, доводи скаржника стосовно невручення йому паперової копії судового рішення апеляційний суд визнав неповажними підставами пропуску строку на апеляційне оскарження.

Отже, спірне питання стосується наявності правових підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за скаргою, що була подана на рішення суду, яке попередньо не було вручене апелянту у паперовому виді.

У цьому контексті Суд зауважує, що відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

Отже, законодавством визначені процесуальні строки апеляційного оскарження судового рішення, після спливу яких вважається, що такий строк пропущений.

Водночас логічний спосіб тлумачення пункту 2 частини другої статті 295 КАС України дає підстави вважати, що відлік строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції належить обчислюватися з дня вручення апелянту його копії.

Тому при застосування процесуального наслідку, про який йде мова у пункті 4 частини першої статті 299 КАС України, суду необхідно з`ясувати час вручення апелянту судового рішення.

При постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції обчислював строк апеляційного оскарження з дня направлення місцевим судом відповідачу копії судового рішення на електронну пошту - 19 серпня 2021 року. Оскільки скарга була подана 25 вересня 2021 року, то суд апеляційної інстанції вважав, що відповідний процесуальний строк пропущений без поважних причин.

Цей висновок суду апеляційної інстанції Верховний Суд вважає помилковим.

Як вбачається з матеріалів справи, копію рішення від 6 серпня 2021 року Закарпатський окружний адміністративний суд надіслав скаржнику на електронну адресу. Доказів направлення йому цього рішення у паперовій формі поштовим відправленням матеріали справи не містять.

У той же час, скаржник наполягає на неотриманні такого рішення у паперовому виді і одночасно указує на те, що судове рішення, яке було надіслане на електронну адресу, не містило цифрового підпису.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не заявляв вимоги щодо надіслання на його електронну адресу копій прийнятих судових рішень.

Відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Згідно з підпунктом 15.15 підпункту 15 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі.

У цьому контексті Суд зауважує, що на момент ухвалення рішення судом першої інстанції та подання на нього апеляційної скарги (серпень-вересень 2021 року) Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система роботу не розпочала.

Водночас підпунктом 16 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України встановлено, що до дня реєстрації суб`єкта владних повноважень в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та отримання ним офіційної електронної адреси надсилання судом суб`єкту владних повноважень текстів повісток, копій судових рішень здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Правило спрямування копій судових рішень було визначено статтею 167 КАС України (у редакції до 15 грудня 2017 року), згідно з яким надсилання повного тексту рішення суду здійснювалося безпосередньо рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Також положеннями частини п`ятої статті 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.

Згідно з частиною одинадцятою цієї ж статті у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Указані обставини справи і процесуальні норми дають Верховному Суду підстави констатувати, що надіслання копії рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 6 серпня 2021 року на електронну адресу Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України було здійснене не у спосіб та порядок, встановлені процесуальним законом.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків стосовно пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження і відмову у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України та передчасно застосував цей процесуальний наслідок, у зв`язку з чим допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали.

За таких обставин і міркувань Верховний Суд констатує обґрунтованість доводів касаційної скарги стосовно наявності підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу належить задовольнити, скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

З огляду на результат касаційного розгляду справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України задовольнити.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року в справі №260/1352/21 скасувати, а справу направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

……………………………………

……………………………………

……………………………………

Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко

В.М. Соколов,

Судді Верховного Суду