Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2019 року

Київ

справа №808/2689/15

адміністративне провадження №К/9901/19576/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2015 (головуючий суддя: Сакалоша В.М.)

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2015 (головуючий суддя: Яворський І.О., судді: Кухтей Р.В., Нос С.П.)

у справі № 808/2689/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів,

Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення пені,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ, відповідач 1), Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (далі - відповідач 2), в якому просило визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України на суму бюджетної заборгованості у розмірі 152010,00 грн. за період з 29.11.2014 по 03.04.2015; стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України 12009,22 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2015 , позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність СДПІ щодо не нарахування пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України на суму бюджетної заборгованості 152010,00 грн. за період з 29.11.2014 по 03.04.2015; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України у розмірі 12009,22 грн.

У касаційній скарзі СДПІ просить скасувати прийняті у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм пунктів 200.15 та 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК) та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. За доводами СДПІ судами не було враховано ту обставину, що норми ПК України пов'язують обов'язок СДПІ направити висновок про суму податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, після отримання остаточного судового рішення - рішення Верховного суду України. При цьому норми пункту 200.23 ст. 200 ПК України не передбачає сплату пені з Державного бюджету України, а передбачає лише її нарахування.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну, а судові рішення-без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що позивачем було подано до СДПІ податкову декларацію з ПДВ за вересень 2012 року разом із заявою про повернення сум бюджетного відшкодування у загальному розмірі 13464699,00 грн.

За наслідками подання вказаної декларації СДПІ провела перевірку для визначення достовірності розрахунку задекларованого бюджетного відшкодування з ПДВ, за результатами якої складено акт від 08.11.2012 № 470/24-2/00186536. Згідно з висновком цього акту було встановлено завищення позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2012 року на загальну суму 152010,00 грн.

На підставі висновків цього акту СДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 21.11.2012 № 0000330024 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2012 року на загальну суму 152010,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було предметом судового розгляду у справі № 0870/11451/12. За наслідками розгляду вказаної справи постановою Запорізького окружного адміністративного судому від 15.05.2013, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2014, задоволено адміністративний позов ПАТ «Дніпроспецсталь» до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі про скасування податкового повідомлення-рішення від 21.11.2012 №0000330024, вказане податкове повідомлення-рішення скасовано.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.12.2014 (№К/800/61779/14) відмовлено СДПІ у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, а ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.01.2015 (№В/800/14/15) відмовлено СДПІ у допуску справи для перегляду Верховним судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.12.2014.

Відповідно до пункту 200.23 ст. 200 ПК суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Наведені норми встановлюють обов'язкове нарахування пені на суму бюджетної заборгованості, яка не виплачена у строк, визначений в ст. 200 ПК, безвідносно до того, чи така бюджетна заборгованість була виплачена, чи ні. Обов'язок нарахування пені лежить на органі ДФС України, який здійснює функції держави у сфері оподаткування. Неподання органом ДФС України після закінчення перевірки до органу ДКС України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або подання такого висновку із порушенням строків, встановлених ст. 200 ПК, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ у визначений строк є підставою для виникнення у платника податку права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування. Таке застосування норми пункту 200.23 ст. 200 ПК відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 03.06.2014 у адміністративній справі за позовом ПАТ «Завод «Південкабель»» до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС України, ГУ ДКС України в Харківській області про стягнення суми пені.

За встановлення у судовому процесі обставин визнання права позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ, підтвердження достовірності розрахунку заявленої до відшкодування суми, та неподаня у визначений законодавством строк до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, суди попередніх інстанцій зробили юридично правильний висновок про обґрунтованість вимог позивача. Заперечень з приводу правильності розрахунку суми пені СДПІ не заявляє.

Доводи СДПІ про те, що норми пункту 200.12 ст. 200 ПК України пов'язують обов'язок контролюючого органу подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету із отриманням остаточного судового рішення - рішення Верховного суду України ґрунтуються на неправильному трактуванні вищевказаної норми та суперечать нормі ст. 254 КАС України.

Відповідно до частини 3 ст. 254 КАС України (у редакції, чинній на дату ухвалення оскаржуваних судових рішень) у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Доводи, наведені відповідачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.06.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2015 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя:І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко