Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.02.2019 року у справі №803/3649/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2019 року

Київ

справа №803/3649/15

адміністративне провадження №К/9901/13082/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Волинської митниці ДФС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року (суддя Денисюк Р.С.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року (судді: Довга О.І. (головуючий), Запотічний І.І., Ліщинський А.М.) у справі № 803/3649/15 за позовом Приватного підприємства "Касатка УК" до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне підприємство "Касатка УК" (далі - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом до Волинської митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про визнання протиправними та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №255070000/2015/00098 від 16.10.2015 та рішення про коригування митної вартості №2050011/2015/00098/2 від 15.10.2015.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів, оскільки позивачем до декларації митної вартості були додані документи, в тому числі додатково витребувані, що підтверджують митну вартість. Натомість всі зауваження контролюючого органу не свідчать про неповноту чи про недостовірність відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів, що вказані в поданих документах, а тому рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови прийняті відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України та підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року, позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № 205000011/2015/000098/2 від 15.10.2015 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №255070000/2015/00098 від 16.10.2015.

4. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом, прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом, посилання останнього на наявність розбіжностей в документах та недостовірність зазначених в них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Підприємства.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18.09.2015 між позивачем та компанією "Pelagic Trade Limited" укладений контракт №1310-1/2015 за умовами якого продавець зобов'язується поставити покупцю, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товари: морожену рибу та морепродукти в асортименті, кількості та термінах погоджених між сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною до даного контракту.

Між сторонами 18.09.2015 також було укладено доповнення до контракту (специфікацію), відповідно до якої уточнювалися умови оплати, ціна та умови поставки товару.

З метою митного оформлення придбаного товару Підприємством 13.10.2015 через декларанта для митного оформлення й митного контролю товарів до контролюючого органу було подано вантажно-митну декларацію №205070000/2015/18065 на партію товару - скумбрію звичайну свіжозаморожену - 19800 кг. за ціною 1,15 дол. США за 1 кг., а також подано товаросупровідні та комерційні документи: міжнародну автомобільну накладну 07859885 від 18.09.2015; книжку МДП (Carnet TIR) JX.76517671 від 09.10.2015; рахунок-фактура (інвойс) №UA-0258-2015PI від 18.09.2015; банківський платіжний документ, що стосується товару №16 від 08.10.2015; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 11/10 від 12.10.2015; прайс-лист виробника товару б/н 18.09.2015; зовнішньоекономічний контракт від 18.09.2015 №1310-1/2015; доповнення (специфікація №1) від 18.09.2015 №1310-1/2015; договір про перевезення №07012015 від 07.10.2015; ветеринарне свідоцтво форми Ф-2; декларація виробника ER085371 від 06.10.2015; інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару 2730 від 09.10.2015; сертифікат про походження товару загальної форми IS-005747 від 07.10.2015; акт фізичного огляду товарів №205070000/201 від 12.10.2015; лист виробника товару від 18.09.2015; сертифікат якості ER085371 від 06.10.2015; якісне посвідчення від 09.10. 2015.

Митна вартість товару заявлена позивачем за основним методом - за ціною договору.

За результатами розгляду вказаної митної декларації контролюючим органом повідомлено позивача про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, а саме: транспортних документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; заявку на перевезення; якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, наданий спеціалізованою організацією.

На виконання вимог митниці, 15.10.2015 Підприємство, засобами електронного зв'язку додатково направило контролюючому органу: заявку на транспортні послуги; довідку про транспортні послуги; лист виробника про дистрибуцію; експортну декларацію; прайс-лист; банківську виписку про оплату; лист виробника від 13.10.2015; лист виробника та відправника щодо вартості від 15.10.2015; договір на перевезення.

Волинською митницею ДФС 16.10.2015 відмовлено у митному оформлені товару та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №255070000/2013/00098, у зв'язку з невідповідністю заповнення граф 12, 45 ВМД вимогам статті 53 Митного кодексу України, неподання додаткових відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товару та запропоновано привести рівень митної вартості товару в графах 12, 45 ВМД у відповідності до рішення про коригування митної вартості товарів № 205000011/2015/000098/2 від 15.102015.

У рішенні про коригування митної вартості товарів № 205000011/2015/000098/2 від 15.10.2015 відповідачем було визначено митну вартість партії товару у кількості 19800,00 кг на загальну суму 28710,00 дол. США. Різниця між митною вартістю, визначеною митницею, та митною вартістю визначеною декларантом за першим методом, складає 0,30 дол. США за 1 кг.

При цьому у рішенні про коригування митної вартості вказано, що до митного оформлення не було подано документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару, позивачем надано додаткові документи не у повному обсязі: не надано висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією та виписку з бухгалтерської документації. Також відповідно до наданих декларантом документі, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, відсутня інформація щодо відстані перевезення, що не дає змогу перевірити достовірність декларування транспортних витрат.

З метою пропуску товару позивачем через свого декларанта було подано для митного оформлення нову ВМД №205070000/2015/015480 від 16 жовтня 2015 року, вказавши у графах 12, 45 ВМД митну вартість, визначену посадовими особами відповідача.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган посилається на невідповідність висновку судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду наявність розбіжностей у наданих позивачем для митного оформлення імпортованих товарів, а також на ненадання позивачем всіх витребуваних додаткових документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на підставі яких проводився розрахунок, та які б підтверджували числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на підставі яких проводився розрахунок

9. Підприємством відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конституція України:

10.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Частина 1 статті 49.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

11.2. Частина перша статті 52.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

11.3. Частина друга статті 53.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

11.4. Частина третя статті 53.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

11.5. Частина четверта статті 53.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

11.6. Частина п'ята статті 53.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

11.7. Частина перша статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

11.8. Частина друга статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

11.9. Частина третя статті 54.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

11.10. Частина шоста статті 54.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

11.11. Частина сьома статті 54.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

11.12. Частина перша статті 57.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

11.13. Частина друга статті 57.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

11.14. Частина третя статті 57.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

11.15. Частина четверта статті 57.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

11.16. Частина восьма статті 57.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

13. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

14. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

15. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

16. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

17. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

19. Судами встановлено, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, та не містять неточностей чи розбіжностей.

20. Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

21. Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як містили розбіжності та не були усунуті шляхом подання всіх додатково витребуваних документів, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхили, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Посилання контролюючого органу, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, на не підтвердження витрат на перевезення товару, спростовується наданими під час митного оформлення первинними документами, зокрема, заявкою на перевезення вантажу, договором на перевезення вантажу №07102015 від 07.10.2015, укладеного позивачем з ПП «ОС-Гарант», довідкою про транспортні витрати, платіжним дорученням №245 від 13.10.2015 та рахунком-фактурою №1/10/15 від 12.10.2015. Вказані документи є достатніми для підтвердження витрат понесених на перевезення товару.

Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили про безпідставне неприйняття до уваги контролюючим органом платіжного документу №16 від 08.10.2015, наданого позивачем, як такого, що не дає змогу ідентифікувати партію товару, за яку було здійснено оплату. Як встановлено судами попередніх інстанцій у вказаному платіжному документі у графі 70 зазначено призначення платежу - на виконання контракту №1310-1/2015 від 18.09.2015, що в свою чергу відповідає номеру контракту укладеному між позивачем та компанією "Pelagic Trade Limited", а також специфікації (Додатку №1 до вказаного контракту). Крім того, вартість, тип продукції, вага та місце походження визначені у специфікації, відповідають інформації зазначеній у долученому до матеріалів справи інвойсі UA-0258-2015PI від 18.09.2015, а отже контролюючим органом безпідставно не враховано платіжний документ №16 від 08.10.2015, так як такий, що підтверджує факт оплати товару та ціну імпортованого товару.

Щодо неподання позивачем додатково витребуваного висновку експертної установи, то як правильно вказали суди попередніх інстанцій, позивачем було надано сертифікат якості ER085371 та сертифікат про походження товару форми IS-005747-1, з яких не вбачається підстав вважати їх неналежними для цілей підтвердження ціни товару та складових митної вартості. Таким чином, враховуючи документи, які були подані позивачем в підтвердження ціни імпортованого товару та які в сукупності давали можливість митному органу достовірно визначити митну вартість товару за ціною договору, ненадання висновку експертної установи не може бути єдиною та визначальною обставиною для невизнання вартості товару та його коригування.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

23. Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість всупереч частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішень судами) контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

24. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Волинської митниці ДФС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року слід залишити без задоволення.

25. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

26. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Волинської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2016 року у справі №803/3649/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду