Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.02.2019 року у справі №826/4845/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

12 лютого 2019 року

справа №826/4845/15

адміністративне провадження №К/9901/19823/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фіскальної служби України

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2016 року у складі колегії суддів Беспалова О.О., Чаку Є.В., Губської О.А.

у справі № 826/4845/15

за позовом Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В :

У березні 2015 року Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 24 лютого 2015 року № 000322 у вигляді штрафу в розмірі 6 445 950 грн 08 коп., з мотивів безпідставності його застосування.

20 січня 2016 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у складі колегії суддів Качура І.А., Келеберди В.І., Данилишина В.М. у задоволенні позову відмовлено, з мотивів доведеності податковим органом складу правопорушення, передбаченого частиною другою статті 2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95), а саме здійснення торгівлі спиртом без ліцензії.

31 березня 2016 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду скасовано рішення суду першої інстанції та задоволено позовні вимоги.

У квітні 2016 року податковим органом подана касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову суду та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.

За позицією податкового органу суть порушення полягає у тому, що протягом 2014 року Лужанським МПД Підприємства здійснювалася реалізація флегмового компоненту ректифікації зневодненого та рідини універсальної для автомобілів «Гамаюн» без ліцензії.

27 квітня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу залишено без руху та надано строк до 18 травня 2016 року для усунення недоліків касаційної скарги (суддя - Моторний О. А.).

25 травня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження та витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва справу №826/4845/15.

08 червня 2016 року позивачем до Вищого адміністративного суду України подано заперечення на касаційну скаргу відповідача, в яких Підприємство спростовує доводи касаційної скарги та просить залишити оскаржуване судове рішення без змін.

14 липня 2016 року справа № 826/4845/15 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

03 лютого 2018 року справу № 826/4845/15 передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року).

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що посадовими особами податкового органу проведено фактичну перевірку Державного підприємства "Укрспирт" Лужанське МПД (за адресою: Чернівецька область, Кіцманський район, смт. Лужани, вул. Центральна, 53) з питань дотримання вимог законодавства в сфері обігу спирту, за результатами якої складено акт перевірки від 04 листопада 2014 року № 3/24-13-21/371996 (далі - акт перевірки).

Підстави та порядок проведення перевірки позивачем на оскаржуються.

Актом перевірки встановлено, що в порушення частини першої статті 2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", згідно журналу контролю за виробництвом технічних рідин у потоці (2014 рік) Кіцманською ОДПІ на акцизному складі ДП "Укрспирт" Лужанське МПД за період з 27 червня 2014 року по 05 листопада 2014 року ДП "Укрспирт" Лужанське МПД вироблено флегмового компонента ректифікації зневодненого у кількості 74468 декалітрів.

24 лютого 2015 року керівником податкового органу на підставі акта перевірки прийнято рішення про застосування фінансових санкцій, яким до Підприємства за порушення частини другої 2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", на підставі статті 17 цього Закону, застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 6 445 950 грн. 08 коп.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для висновку податкового органу про наявність фінансового правопорушення стало твердження, згідно з яким розчинник для флексографічного друку РФД-2 та рідина універсальна для автомобілів "Гамаюн" належать до підакцизної продукції та класифікуються згідно з УКТ ЗЕД у товарній позиції 2207 (2207 10 00 90), а відтак їх продаж має здійснюватися виключно за наявності відповідної ліцензії.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, згідно ТУ У 24.6-00333380-006-2005 рідина універсальна для автомобілів «Гамаюн» являє собою суміш зневодненого флегмового компонента ректифікації з відповідними добавками.

Згідно ТУ У 24.3-00333380-005-2004 розчинник для флексографічного друку РФД-2 являє собою суміш головної фракції етилового спирту по ТУ У 18.401-97 або флегмового компонента ректифікації зневодненого, отриманого у відповідності з технологічним регламентом заводу ТР-30219014-003-2004 ТІ 00334793-2/8-57-2004, з етилацетатом, бітрексом (денатоніум бензоатом) і циклогексаном.

В матеріалах справи наявні висновки Київського науково - дослідного інституту судових експертиз від 23 жовтня 2015 року № 18607/15-34/18608/15-53 та 07 серпня 2015 року № 10656/15-34/10657/15-53, відповідно до яких надані зразки рідин за складом та фізико-хімічними показниками відносяться до розчинників. Технологічне зневоднення спиртовмісних рідин не використовується при виробництві етилового спирту та будь-яких спиртових дистилятів товарних позицій 2207 та 2208, а використовується тільки при виготовленні високооктанових кисневмісних домішок та розчинників.

Оцінюючи спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції висновувався з аналізу положень Митного тарифу України, встановленого Законом України "Про Митний тариф України", яким визначено правила класифікації товарів в УКТЗЕД, та дійшов обґрунтованого висновку про те, що, класифікувати продукцію за УКТ ЗЕД можна лише за правилами, визначеними Законом України "Про Митний тариф України".

Всупереч встановленим правилам контролюючий орган встановив код УКТ ЗЕД 2207, посилаючись на висновок Департаменту митної справи Міндоходів України від 27 червня 2014 року № 99-24/1.2-02-03/3107 «Щодо класифікації «альтернативних видів палива», відповідно до якого флегмовий компонент ректифікації зневоднений класифікується у товарній позиції 2207 за кодом 2207 10 00 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Такий висновок податкового органу оснований на тому, що показники об'ємної частки етилового спирту у реалізованій продукції є більше 80 об.%, що охоплюється товарною позицією 2207.

Судом апеляційної інстанції при ухваленні судового рішення враховано, що податковим органом при прийнятті рішення враховано лише опис товару, наведений у товарній позиції 2207, без врахування інших товарних позицій УКТ ЗЕД, без обґрунтувань надання переваги саме цій позиції, зокрема без врахування ознак визначального віднесення товару до будь-якої позиції групи 22, а саме належності товару до готових харчових продуктів, алкогольних та безалкогольних напоїв або оцту.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що виходячи з призначення рідини універсальної для автомобілів «Гамаюн» та розчинника для флексографічного друку РФД-2, їх не можна вважати алкогольним і безалкогольним напоєм або оцтом, та класифікувати за товарними позиціями УКТ ЗЕД 2207 чи 2208, навіть за наявності у його складі частки спирту.

Щодо застосування санкції за порушення вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР), суд апеляційної інстанції здійснив системний аналіз Преамбули, статті першої, частини другої статті 17 цього Закону № 481/95-ВР, та з врахуванням того, що судовим розглядом встановлено, що реалізовані речовини, хоча і вміщують етиловий спирт, проте, не є алкогольним напоєм та не можуть використовуватись для виробництва алкогольних напоїв, дійшли висновку про те, що норми цього Закону не поширюються на позивача, а отже доводи скаржника в цій частині є необґрунтованими.

Крім того, Верховний Суд зауважує, що висновками акта перевірки взагалі не встановлено порушення вимог частини другої статті 2 Закону № 481/95, покладеної в основу прийняття спірного акта індивідуальної дії, що виключає можливість застосуванні фінансових санкцій до Підприємства на цій підставі.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентом позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2016 року у справі № 826/4845/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер