Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.03.2018 року у справі №821/723/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

12 лютого 2019 року

справа №821/723/16

адміністративне провадження №К/9901/35967/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2016 року у складі судді Кузьменко Н.А.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2016 року у складі колегії суддів Осіпова Ю.В., Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.

у справі № 821/723/16

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області

про визнання дій протиправними та скасування наказу, податкових повідомлень-рішень та вимоги,

У С Т А Н О В И В :

У травні 2016 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - підприємець, позивач у справі) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду із позовною заявою до (після реорганізації) Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому (після уточнення позову) просив визнати протиправними дії та скасувати наказ податкового органу про проведення перевірки, визнати протиправними дії відповідача з проведення перевірки та складання акту за її результатами, визнати протиправними дії відповідача зі встановлення висновків зазначених в акті, скасувати податкові повідомлення-рішення про збільшення податку на доходи, податку на додану вартість, податку на доходи із доходів у вигляді заробітної плати, скасувати рішення про донарахування єдиного внеску і штрафних санкцій та вимогу про сплату боргу.

2 серпня 2016 року Херсонський окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2016 року, вимоги позивача задовольнив частково, скасував наказ Каховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області про проведення виїзної планової документальної перевірки № 359 від 26 жовтня 2015 року, скасував податкові повідомлення-рішення №0018931702, №0018971702, №0018941702 від 17 грудня 2015 року, скасував рішення №0018961702 від 17 грудня 2015 року, №0002431702 від 11 квітня 2016 року, скасував вимогу про сплату боргу №2421702 від 11 квітня 2016 року. Рішення ґрунтується на порушенні податковим органом пункту 3 розділу II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28 грудня 2014 року.

У квітні 2017 року відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій обставинам справи, неповне з'ясування обставин, порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Доводи касаційної скарги дослівно повторюють доводи апеляційної скарги.

Позивач надіслав заперечення на касаційну скаргу, в яких посилаючись на необґрунтованість доводів касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили.

Позивач (ІПН НОМЕР_1) зареєстрований Горностаївською районною державною адміністрацією Херсонської області 3 вересня 1998 року, та перебуває на обліку в податковому органі з 7 жовтня 1998 року, є платником податку на додану вартість.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є: 01.49 - розведення інших тварин. Фактичне місце здійснення господарської діяльності: Херсонська область, смт. Горностаївка, вул. Об'їздна, 6.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 77.4 статті 77, пункту 82.1 статті 82 Податкового кодексу України, відповідно до направлення від 10 листопада 2015 року № 208 та наказу про проведення планової виїзної перевірки від 26 жовтня 2015 року № 359, виданих Каховською ОДПІ та плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена документальна планова перевірка фінансово-господарської діяльності, з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2014 року по 31 грудня 2014 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

В акті перевірки податковий орган зазначає, що планова документальна перевірка проводилась в приміщенні Каховської ОДПІ за адресою: м. Каховка, вул. Кірова, 13, на підставі баз даних.

На підставі акта перевірки керівником податкового органу прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0018931702 від 17 грудня 2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в розмірі 60 162,26 грн.; податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0018941702 від 17 грудня 2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (код платежу 14010100) в розмірі 85 893,50 грн.; податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0018971702 від 12 грудня 2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податків у вигляді заробітної плати в розмірі 3 531,06 грн.; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0018961702 від 17 грудня 2015 року, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 337,07 грн. за донарахування єдиного внеску в розмірі 6 741,34 грн.; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0002431702 від 11 квітня 2016 року, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 337,07 грн. за донарахування єдиного внеску в розмірі 6 741,34 грн.; вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2421702 від 11 квітня 2016 року на суму 6 741,34 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При вирішенні питання щодо правильності застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.

Пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28 грудня 2014 року (в редакції, що діяла на момент перевірки) встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Посилання відповідача на те, що перевірка проводилась щодо дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість, а тому зазначене обмеження на неї не поширюються, Верховний Суд не приймає до уваги, оскільки метою спірної перевірки визначено дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

З огляду на набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», винесення контролюючим органом наказу на проведення перевірки платників податків, доходи яких за попередній рік не перевищували 20 млн. грн., вимагає від керівника податкового органу зазначати в наказі, з якого саме питання призначається перевірка - повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску чи відшкодування податку на додану вартість. Зазначене правило встановлює пільговий режим для певної категорії суб'єктів господарювання, а отже захист платників податків від безпідставних та необґрунтованих перевірок, потребує конкретизації дій контролюючих органів, що унеможливлює видання наказів із «загальними» формулюваннями - щодо проведення перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, оскільки таке формулювання необґрунтовано розширює повноваження контролюючих органів, звуження яких як раз і було на меті законодавця.

З огляду на зазначене, Суд вважає правильним висновки судів попередніх інстанцій, що ініціювання податковим органом документальної планової виїзної перевірки позивача у тому вигляді, в якому воно відображено в наказі від 26 жовтня 2015 року № 359, вчинено за відсутності визначених на це законом підстав, а тому відповідач, при прийнятті спірного наказу, діяв не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана правова позиція є усталеною, та неодноразово викладалась судами всіх інстанцій.

Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що невиконання вимог Конституції України, Податкового кодексу України та законів України що стосуються питань оподаткування суб'єктів господарської діяльності при проведенні документальної планової виїзної перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої перевірки, в тому числі позбавляє ознак правомірності прийняті за результатами оформлення її матеріалів податкові повідомлення-рішення, рішення про нарахування штрафних санкцій, вимоги про сплату боргу.

Відповідач в касаційній скарзі не навів жодного доводу, який би спростовував даний висновок, обмежившись цитуванням загальних норм Податкового кодексу України.

Суд визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого, касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 листопада 2016 року у справі № 821/723/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер