Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 лютого 2019 року

Київ

справа №815/7194/15

адміністративне провадження №К/9901/40921/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2016 (суддя - Харченко Ю.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 (судді: Золотніков О.С. (головуючий), Осіпов Ю.В., Скрипченко В.О.) у справі №815/7194/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» до Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» (далі - позивач, ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН») звернулось до суду з позовом до Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.04.2015 №0000572202.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії щодо проведення перевірки та наказ на проведення такої визнано протиправними у судовому порядку, а отже відсутні правові наслідки такої перевірки, що свідчить про протиправність податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами проведення такої перевірки.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2016, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017, задоволено позовні вимоги. Визнаного протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.04.2015 №0000572202.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є безпідставним, оскільки наявні в матеріалах справи первинні документи підтверджують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Євротехноком Плюс», а також правомірність віднесення позивачем сум ПДВ по вказаних взаємовідносинах до складу податкового кредиту. Відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, а підстав для висновку про необґрунтоване заниження товариством податку на додану вартість судами не встановлено. Крім того, визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 19 лютого 2015 року № 64 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН», а також визнання протиправними дій щодо проведення цієї перевірки у судовому порядку, свідчить про відсутність правових наслідків означеної перевірки, та відповідно, наявність законодавчо передбачених підстав для скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 та прийнято нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН».

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що уповноваженими особами контролюючого органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Кривозізька будівельна компанія», ПП «Хай-Рейз Констракшнз Холдінг», ПАТ «Одіссей Моторс» за період вересень 2014 року, про що складено від 17 березня 2015 року №283/15-21-22-02/37389561, яким встановлено порушення позивачем вимог: пунктів 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 180 300,00 грн за вересень-жовтень 2014 року.

За результатами перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 9 квітня 2015 року за №0000572202, яким ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 180 300,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 90 150,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у перевіряємий період позивач здійснював господарські операції з ТОВ «Євротехноком Плюс» та підставі договору оренди транспортного засобу від 1 серпня 2014 року №108, відповідно до якого Орендодавець (ТОВ «Євротехноком Плюс») передає у строкове платне користування Орендареві (позивачу) транспортні засоби, визначені в Специфікації, яка є додатком до цього договору. Згідно Специфікації до названого договору Орендодавцем позивачу надані послуги будівельної техніки, а саме автокран 50 т - 270 м/годин; договору купівлі-продажу від 1 вересня 2014 року №209, відповідно до якого Продавець (ТОВ «Євротехноком Плюс») продає, а Покупець (позивач) купує на умовах цього договору Товар (сталевий канат для гусеничного крану LIEBHERR LR 1600/2 у кількості 1 шт.); договору на транспортне-експедиторське обслуговування від 1 вересня 2014 року № 109, відповідно до якого Експедитор (ТОВ «Євротехноком Плюс») за рахунок Замовника (позивача) забезпечує перевезення вантажів автомобільним транспортом у міському, приміському та міжміському сполученні, про фактичне виконання яких свідчать наявні у матеріалах справи копії первинних бухгалтерських документів: договорів та специфікацій, податкових та видаткових накладних, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), а також документів, що підтверджують транспортування придбаного позивачем товару.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року у справі №815/2174/15 позовні вимоги ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ в Овідіопольському районі ГУ ДФС в Одеській області від 19 лютого 2015 року №64 щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН». Визнано протиправними дії ДПІ в Овідіопольському районі ГУ ДФС в Одеській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, згідно наказу від 19 лютого 2015 року №64.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, та висновки, що зазначені в акті перевірки, вказує на неврахування судами доводів контролюючого органу щодо відсутності факту реального придбання товарів, робіт (послуг) з посиланням на акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача, відповідно до якого не підтверджено реальне здійснення господарських операцій контрагента позивача.

9. Позивачем подано заперечення на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу контролюючого органу залишити без задоволення, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - без змін, з посиланням на необґрунтованість такої скарги, з огляду на відсутність у діях позивача протиправного діяння, що призвело до неналежного виконання вимог податкового законодавства. Крім того, позивач посилається на те, що перевірка здійснена на підставі наказу від 19.02.2015 №64 відсутня як юридичний факт, оскільки відповідач не мав компетенції на перевірку господарських відносин між позивачем та ТОВ Євротехнокомплюс».

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України

10.1. Пункту 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

10.2. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

10.3. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

11. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:

11.1. Стаття 1.

11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

11.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

11.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

15. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

16. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

17. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які і свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов'язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

19. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченні на позовну заяву, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судами на підставі та у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України та іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту. Зокрема, судами досліджено первинні документи, які згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.

20. Судами попередніх інстанцій встановлено, що до основних видів діяльності позивача відносяться серед іншого, надання в оренду будівельних машин і устаткування, а також надання інших індивідуальних послуг, що свідчить про те, що господарські операції здійсненні позивачем у перевіряємий період пов'язані з його статутною діяльністю.

Судами правомірно відхилено посилання контролюючого органу на висновки викладені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача зважаючи на те, що оскільки будь - яка податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Зокрема посилання контролюючого органу на наявність акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення акту про неможливість проведення звірки будь - які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаного акту з відображенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що господарські відносини між позивачем та контрагентом мали реальний характер, придбані товари, роботи (послуги) були використані позивачем у власній господарській діяльності, підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, спричинили реальні зміни майнового стану позивача, та були належним чином відображені у податковій звітності.

Крім того, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2015 року у справі № 815/2174/15 позовні вимоги ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ в Овідіопольському районі ГУ ДФС в Одеській області від 19 лютого 2015 року №64 щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН». Визнано протиправними дії ДПІ в Овідіопольському районі ГУ ДФС в Одеській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, згідно наказу від 19 лютого 2015 року № 64, що свідчить про відсутність правових наслідків такої перевірки, та відповідно, наявність підстав для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

21. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, детально досліджено господарські операції позивача з вищезазначеними контрагентами, за якими позивачем було сформовано податковий кредит, надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом як в акті перевірки так і апеляційній скарзі, у зв'язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені в апеляційній скарзі) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Крім того, визнання протиправним та скасування наказу відповідача від 19 лютого 2015 року № 64 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН», а також визнання протиправними дій щодо проведення цієї перевірки у судовому порядку, свідчить про відсутність правових наслідків такої перевірки, та відповідно, наявність законодавчо передбачених підстав для скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення.

23. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 слід залишити без задоволення.

24. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

25. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Іллічівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2017 у справі № 815/7194/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду