Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.03.2018 року у справі №812/1629/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2021 року

м. Київ

справа № 812/1629/16

адміністративне провадження № К/9901/36761/18

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В. В.,

суддів - Бившевої Л. І., Ханової Р. Ф.,

розглянув в попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 (суддя - Чиркін С. М. ) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018 (головуючий суддя - Геращенко І. В., судді:

Арабей Т. Г., Міронова Г. М. ) у справі №812/1629/16.

встановив:

Рубіжанська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - Рубіжанська ОДПІ) звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) податковий борг з орендної плати за землю за період з 13.11.2015 по 29.07.2016 у розмірі 75004,89 грн.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 заяву про внесення змін до адміністративного позову про стягнення з відповідача податкового боргу з орендної плати за землю з фізичних осіб у сумі 19258,33 грн. повернуто позивачеві.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29.05.2017, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від
05.02.2018, в позові відмовлено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Рубіжанська ОДПІ звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.05.2017, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018 та прийняти нове рішення про задоволення позову з урахуванням заяви про внесення змін до адміністративного позову.

В обґрунтування своїх вимог Рубіжанська ОДПІ зазначає, що судами безпідставно було застосовано до спірних правовідносин положення Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Крім цього, позивач просить замінити Рубіжанську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на процесуального правонаступника Головне управління ДПС у Луганській області.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа підприємець 20.06.2006 № 23900000000002751, знаходиться на обліку в Рубіжанській ОДПІ за № 3424, про що наявна інформація у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та інформаційній довідці про облікові дані платника податків.

ФОП ОСОБА_1 до податкового органу подано податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності): від 27.01.2014 № 9002615195, згідно якої нараховано орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2014 рік на загальну суму 42732,84 грн з щомісячним платежем по 3561,07 грн. ; від 20.02.2015 №9019227048, згідно якої нараховано орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2015 рік на загальну суму 53373,32 грн. з щомісячним платежем по 4447,78 грн., окрім грудня в якому до сплати визначено 4447,74 грн.

Податковим органом 23.11.2015 сформовано та надіслано податкову вимогу № 791-17, відповідно до якої за платником податків станом на 22.11.2015 рахується податковий борг в загальному розмірі 73397,12 грн., в тому числі за основним платежем 73397,12 грн., 681,34 грн. пені.

Також платником податків подано до податкового органу уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності): від 20.02.2017 № 9082297273 за 2014 рік, згідно якої платник податків визначив до зменшення річну суму орендної плати у розмірі 30506,50 грн. ; від 20.02.2017 № 9276964635 за 2015 рік, згідно якої платник податків визначив до зменшення річну суму орендної плати у розмірі 53373,52 грн.

Контролюючим органом внесенні в інтегровану картку платника відомості, викладені у поданих платником податків уточнюючих податкових деклараціях щодо зменшення податкового зобов'язання з орендної плати за землю на суму 83879,82 грн., що призвело до погашення заборгованості відповідача, яка була предметом позову та заявлена до стягнення, що підтверджується інформацією, зазначеною в інтегрованій картці платника

Станом на дату подання позовної заяви за відповідачем згідно інформації, зазначеної в інтегрованій картці, рахувалась заборгованість з орендної плати з фізичних осіб в розмірі 75004,89 грн., в тому числі за основним платежем 68337,08 грн., пені у розмірі 6667,81 грн.

За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

За вимогами пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Положеннями пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Разом з тим, Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", відповідно до статті 6 якого під час проведення антитерористичної операції суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільнено від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

Статтею 7 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" скасовано на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Положеннями статей 6, 7 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", які мають пряму дію, не вимагається додаткове отримання сертифіката про засвідчення настання форс-мажорних обставин, а отже підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками є здійснення суб'єктом господарювання діяльності саме на території проведення антитерористичної операції та в період її проведення.

Згідно зі статтею 1 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014.

На виконання абзацу 3 пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" ~law15~ розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" були затверджені Переліки населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р, до зазначених населених пунктів, зокрема, належить м. Рубіжани.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, позивач перебуває на обліку та здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції, що відповідачем не заперечувалось.

Станом на момент розгляду даної справи Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України видано не було.

У преамбулі Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" зазначено, що Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Тобто, Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" містить спеціальні норми щодо спірних правовідносин, а тому їх застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про необґрунтованість позовних вимог та відсутності підстав для їх задоволення.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Замінити Рубіжанську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області на процесуального правонаступника Головне управління ДПС у Луганській області.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29.05.2017 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018 у справі №812/1629/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ. В. Хохуляк Л. І. Бившева Р. Ф. Ханова