Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2018 року

Київ

справа №493/1869/17

адміністративне провадження №К/9901/42969/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І. та судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Балтського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправними дій та зобов'язання призначити пенсію за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Запорожана Д.В., Яковлєва О.В., Танасогло Т.М.) від 20 лютого 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся в Балтський районний суд Одеської області з адміністративним позовом до Балтського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (далі - відповідач, Пенсійний орган), у якому просив визнати протиправними дії Пенсійного органу щодо нарахування йому пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні за три календарні роки, що передує року звернення; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком, починаючи з 07 липня 2017 року, згідно частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) із застосування показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, які передують року призначення пенсії.

Позов мотивовано тим, що позивачу було призначено пенсію по Списку № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ). Після досягнення 60-річного віку, він звернувся із заявою про призначення йому пенсії відповідно до Закону 1058-IV. Проте, отримав відмову з посиланням на те, що він вже отримує пенсію за віком (робота за списком 2) призначену на пільгових умовах при досягненні 55 років, згідно п. «б» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Балтського районного суду Одеської області від 18 грудня 2017 року позов задоволено. Визнано противоправною відмову Балтського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 16.07.2017 за № 15/К-3 щодо перерахунку позивачу пенсії за віком, починаючи з 7 липня 2017 року, згідно частини другої статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки які передують року призначення пенсії. Зобов'язано Балтське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області здійснити позивачу перерахунок пенсії за віком, починаючи з 7 липня 2017 року, згідно частини другої статті 40 Закону № 1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати по Україні за три календарні роки, які передують року призначення пенсії.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивачу пенсію було призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а за призначенням пенсії згідно ст. 45 Закону № 1058-IV він звернувся вперше у 2017 році, а відтак застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року апеляційну скаргу відповідача задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до п. «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ. Отже, не може бути переведений на пенсію за віком згідно Закону № 1058-ІV, оскільки абзацом другим пункту 16 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV визначено, що положення Закону № 1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. При цьому визначення розміру пенсії здійснюється відповідно до статей 26, 27, 28, 40, 41, 42 Закону № 1058-ІV.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Позивач, не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, просив її скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга позивачем ОСОБА_2 подана 21 березня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2018 року касаційну скаргу позивача залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків шляхом надання документа про сплату судового збору.

Ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2018 року: відкрито касаційне провадження у справі; витребувано з Балтського районного суду Одеської області матеріали справи № 493/1869/17; встановлено для учасників справи строк до 20 травня 2018 року для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2018 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 11 грудня 2018 року року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанції встановлено, що з 14.04.2010 позивачу, відповідно до поданої заяви від 15.04.2010 призначено пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

Після досягнення 60-річного віку, позивач 07.07.2017 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на загальних підставах відповідно до Закону № 1058-ІV. Однак, відповідач листом № 15/К-3 від 16.07.2017 відмовив у задоволенні заяви з посиланням на те, що позивач отримує пенсію за віком (робота за списком 2), яка призначена йому при досягненні 55 років.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржник вказує на те, що помилковими є висновки суду апеляційної інстанції про те, що позивач звернувся за призначенням вже призначеної йому пенсії за віком, оскільки у 2010 році йому пенсію було призначено відповідно до Закону № 1788-ХІІ, а у 2017 він звернувся за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV, яким передбачено інші підстави та порядок призначення такої.

Від Балтського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2, у якому вказується на безпідставність вимог касаційної скарги та законність рішення суду апеляційної інстанції.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова суду апеляційної інстанції відповідає, з огляду на таке.

Статтею 13 Закону № 1788-ХІІ встановлено право на пенсію за віком на пільгових умовах та підстави набуття такого права.

З 01 січня 2004 року набув чинності Закон № 1058-ІV.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно зі статтею 9 Закону № 1058-ІV відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 43 Закону № 1058-ІV перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої було раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону. При цьому, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону із застосуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2002 рік.

Статтею 10 Закону № 1058-ІV встановлено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсій за її вибором.

За правилами частини третьої статті 45 Закону № 1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

Судом апеляційної інстанції в цій справі встановлено, що заява позивача до відповідача стосувалась призначення йому того самого виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була йому призначена в 2010 році.

Відтак, пенсія позивачу не може бути призначена повторно на підставі положень статті 40 Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передували року звернення із заявою за призначенням пенсії за віком, оскільки статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови надання пенсій за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20 березня 2018 по справі № 336/368/16-а (2-а/336/59/16), від 03 квітня 2018 року по справі № 753/8128/16-а.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статей 1, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У справі, що розглядається, оскаржуване рішення відповідача ґрунтується на підставах, передбачених національним законодавством, які є доступними, чіткими та передбаченими у своєму застосуванні.

У відповідності до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З урахуванням викладеного вище, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, прийняв рішення у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Оскільки, суд касаційної інстанції залишає в силі судове рішення суду апеляційної інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року по справі № 493/1869/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І. Гриців

Н.В. Коваленко