ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 460/1726/19

адміністративне провадження № К/9901/4083/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Шубківське" на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2019 (головуючий-суддя Ніколін В. В., судді Большакова О. О., Заверуха О. Б. ) у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Шубківське" до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

У липні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Сільськогосподарське підприємство "Шубківське" (далі - ПрАТ "Сільськогосподарське підприємство "Шубківське", Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (далі - ГУ ДФС, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 25.10.2017 №0010035001 (форма "Н"); від 22.02.2018 №0049545001 (форма "Ш "); від 22.02.2018 №0049565001 (форма "Ш").

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

ПрАТ "Сільськогосподарське підприємство "Шубківське" подало на це рішення апеляційну скаргу, яка згідно з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2019 була повернута позивачу на підставі пункту 1 частини 4 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Висновок суду апеляційної інстанції щодо підстав для повернення апеляційної скарги вмотивований тим, що апеляційна скарга Товариства підписана особою, яка не має права її підписувати. До такого висновку суд апеляційної інстанції дійшов з огляду на те, що апеляційна скарга підписана адвокатом Хворостяною А. М. як представником ПрАТ "Сільськогосподарське підприємство "Шубківське", тоді як доказів на підтвердження повноважень цієї особи до апеляційної скарги не було додано. Апеляційний суд не визнав доказом повноважень адвоката Хворостяної А. М. на підписання та подання апеляційної скарги копію ордеру на надання правової допомоги серії КВ №222919, пославшись на те, що у вказаному ордері не зазначено назву органу (суду апеляційної інстанції), в якому надається правова допомога.

Товариство подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від
26.12.2019, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати це судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Свої доводи в касаційній скарзі позивач обґрунтовує тим, що в матеріалах справи є ордер на надання правової допомоги серії КВ №222919, який є належним доказом на підтвердження повноважень адвоката Хворостяної А. М. підписувати та подавати апеляційну скаргу від імені Товариства. Позивач зазначає, що суд апеляційної інстанції урахування при застосуванні норм процесуального права не врахував висновок щодо застосування цих норм у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 910/1669/19 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від
05.06.2019 у справі № 9001/847/18. Посилання апеляційного суду в оскаржуваній ухвалі на постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 9001/847/18 не відповідає змісту висновку щодо правозастосування в зазначеній постанові

Відповідач не реалізував процесуальне право подати відзив на касаційну скаргу.

Верховний Суд, перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи позивача, правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 298 КАС апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Відповідно до частини 1 статті 55 КАС сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина 1 статті 57 КАС).

Згідно з частиною 4 статті 59 КАС повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених Частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів затверджено рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, пунктом
15.4 якого передбачено, що ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції вказав, що до апеляційної скарги не надані документи, які б підтверджували повноваження адвоката Хворостяної А. М., яка підписала апеляційну скаргу, як представника Товариства; в ордері серії КВ № 222919 на надання правової допомоги ПрАТ "Сільськогосподарське підприємство "Шубківське" адвокатом Хворостяною А. М., копія якого приєднана до матеріалів справи, не зазначено назву органу (суду апеляційної інстанції), в якому надається правова допомога. Суд апеляційної інстанції при застосуванні вище наведених норм послався на висновок Великої Палати Верховного Суду щодо застосування цих норм у постанові від 05.06.2019 у справі № 9901/847/18. В цій постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога". Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.

Такий висновок був зроблений у правовідносинах, за змістом яких у ордері на надання правової допомоги, який був доданий до позовної заяви, підписаної адвокатом, у графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" було зазначено: "В органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування".

Натомість в ордері серії КВ № 222919 на надання правової допомоги ПрАТ "Сільськогосподарське підприємство "Шубківське" адвокатом Хворостяною А. М., в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" вказано: "у ГУ ДФС у Рівненській області, Рівненському окружному адміністративному суді, суді апеляційної та касаційної інстанції".

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. За змістом цієї норми висновок Верховного Суду повинен стосуватися застосування тих же норм права у подібних правовідносинах.

Суд апеляційної інстанції, однак, не звернув увагу на неподібність правовідносин у цій справі та у справі № 9901/847/18 та безпідставно, в порушення норми частини 5 статті 242 КАС, послався на висновок Великої Палати Верховного Суду.

Висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у Хворостяної А. М. повноважень на подання та підписання апеляційної скарги від імені ПрАТ "Сільськогосподарське підприємство "Шубківське" є надмірно формалізованим. Графа "Назва органу, в якому надається правова допомога" містить посилання на суд апеляційної інстанції, що є достатнім для висновку про повноваження адвоката Хворостяної А. М. як представника позивача, в тому числі, у Восьмому апеляційному адміністративному суді.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 у справі "Беллет проти Франції" Європейський суд з прав людини зазначив, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлені гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ до суду був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні від 13.01.2000 у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції, повернувши апеляційну скаргу, порушив норми частини 1 статті 55, частини 1 статті 57, частини 4 статті 59, пункту 1 частини 4 статті 298 КАС, у зв'язку з чим ухвала про повернення апеляційної скарги підлягає скасуванню.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи відповідно до пункту 6 частини 3 статті 2 КАС є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Одночасно забезпечення апеляційного перегляду справи є гарантією від можливої судової помилки, а відтак і гарантією правопорядку.

Відповідно до частини 1 статті 353 КАС підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 345, 349, частиною 1 статті 353, статтями 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сільськогосподарське підприємство "Шубківське" задовольнити.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.12.2019 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЄ. А. Усенко М. М. Гімон М. Б. Гусак