Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.09.2018 року у справі №810/3697/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2018 року

Київ

справа №810/3697/16

адміністративне провадження №К/9901/3936/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2017 (суддя Виноградова О.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2017 (головуючий Губська Л.В., судді: Оксененко О.М., Федотов І.В.)

у справі №810/3697/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транснаціональна Комодітна Група-К" до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транснаціональна Комодітна Група-К" (далі - ТОВ "Транснаціональна Комодітна Група-К" ) звернулося до адміністративного суду з позовом до Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - Ніжинська ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області), в якому просило суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.06.2016 №0000020, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування у сумі 691 106 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 172 776 грн. 50 коп

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2017, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Ніжинська ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області оскаржила їх у касаційному порядку.

В обґрунтування своїх вимог податковий орган посилається на порушення позивачем вимог пункту 200.4 статті 200, підпункту 198.6 статті198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

На думку відповідача, судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки тому факту, що з урахуванням розрахунку бюджетного відшкодування до податкової декларації з ПДВ за березень 2016 року у рядку 2 ПДВ позивача постачальникам відсутнє, а складається лише з ПДВ, сплаченого митним органам.

Відповідач зазначає, що за результатами акта позапланової виїзної перевірки зроблено висновок про неможливість спростування акту камеральної перевірки щодо встановленого позивачем порушення вимог податкового законодавства.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2017 у справі № 810/3697/16 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Позивачем надіслано до суду відзив на касаційну скаргу, у якому останній повністю заперечує вимоги касаційної скарги, вважає їх необґрунтованими, недоведеними і відповідно такими, що не підлягають задоволенню судом.

ТОВ "Транснаціональна Комодітна Група-К" вважає, що вирішальною обставиною, яка визнається відповідачем та встановлена судами попередніх інстанцій на підставі акту перевірки, інших офіційних доказів є факт сплати позивачем у період грудень 2015 року - березень 2016 року до Державного бюджету через Київську міську митницю ДФС кошти у сумі 996 241 грн. ПДВ.

Позивач посилається на те, що сума від'ємного значення ПДВ, розрахована і заявлена платником податків до відшкодування має бути фактично сплаченою у попередніх та звітному періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України. А також, сума, заявлена до відшкодування станом на дату подання декларації має бути документально підтверджена. Позивач стверджує, що дані обставини доведені матеріалами справи і висновками відповідача у документах перевірки.

Окрім того, судами встановлено, що позивач допустив технічну помилку щодо невнесення до розрахунку суми бюджетного відшкодування суми фактично сплаченого ПДВ.

Позивач вбачає правові підстави для цього та просить суд залишити рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, 18.05.2016 відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з ПДВ за березень 2016 року, за результатами якої складено акт перевірки №587/12/22829124.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог підпункту б пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України - завищено суму бюджетного відшкодування за березень 2016 року на 691 106 грн.; порушення вимог пункту 198.6 статті 198, підпункту в пункту 200.4 статті 200 Податково кодексу України у декларації за березень 2016 року з урахуванням уточнюючого розрахунку (податкова декларація з ПДВ від 20.04.2016 № 9061194552 з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ від 21.04.2016 № 9062002147) - завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 декларації) на 21 538 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 03.06.2016 №0000020, яким зменшено бюджетне відшкодування у сумі 691 106 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 172 776 грн. 50 коп.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Відповідно до вимог пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно підпунктів "б", "в" пункту 200.4 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.5 Розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Мінфіну України від 28.01.2016 №21 якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань (рядок 9) декларації 0110 і податкового кредиту (рядок 17) декларації 0110 отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації 0110.

З рядка 19 визначається сума перевищення від'ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21).

У разі якщо сума від'ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється.

Сума, обчислена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, зазначається у відповідному службовому полі у рядку 19.1;

Сума від'ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку 20;

При цьому, сума від'ємного значення (рядок 20 у декларації 0110):

- зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), в частині, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (відображається у рядку 20.1);

- підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість.

Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 20.2 декларації 0110.

При заповненні рядка 20.2 обов'язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4).

Залишок від'ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3.

Судами попередніх інстанцій встановлено, 20.04.2016 позивачем було подано податкову декларацію з ПДВ за березень 2016 року, в якій у рядку 19 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» зазначено суму 730 470 грн.

У рядку 21 названої декларації «Сума від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» було зазначено - 513 128 грн.

До названої декларації позивачем було додано: розрахунок коригування сум ПДВ (Д1); довідку про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2); розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3), в якій у рядку 1 «Сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200.3 ст.200 ПК України на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з ПДВ» зазначено - 730 470 грн.

Крім того, у рядку 2 «Фактично сплачено у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України» не зазначено нічого. У рядку 3 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» зазначено 217 342 грн.; заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4), згідно з якою позивач просив йому відшкодувати 217 342 грн; розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).

Відповідно до квитанції № 2 зазначена декларація була прийнята податковим органом 20.04.2016.

21.04.2016 позивачем було подано до відповідача уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2016 року

Так, зазначеним розрахунком було уточнено суму від'ємного значення, яка підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р. 20.2, 20.2.1 декларації з ПДВ за березень 2016 року) - 691 106 грн. 00 коп.

До уточнюючого розрахунку позивачем було додано: довідку про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2); розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3), в якому у рядку 1 «Сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200.3 ст.200 ПК України на момент подання податкової декларації, за вирахуванням суми, зарахованої у зменшення суми податкового боргу з ПДВ» зазначено - 730 470 грн. 00 коп. Крім того, у рядку 2 «Фактично сплачено у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України» не зазначено нічого. У рядку 3 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» зазначено 691 106 грн. 00 коп.; заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4), згідно з якою позивач просив йому відшкодувати 691 106 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, провівши камеральну перевірку податкової звітності позивача, дійшов висновку про завищення позивачем бюджетного відшкодування у сумі 691 106 грн, у зв'язку з тим, що позивачем у р. 19.1 невірно визначено показник для декларування рядків 19, 20, та не зазначено суму фактично сплаченого податку у попередніх та звітному податкових періодах (р. 2 Д3), у зв'язку з чим у р. 3 Д3 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» позивачем помилково зазначено суму 691 106 грн. 00 коп., чим завищено бюджетне відшкодування на вказану суму.

Судами встановлено, одночасно з пункту 3.9 акта перевірки вбачається, що фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування з ПДВ, із даними первинних документів, загальна сума ПДВ, сплаченого митним органам у період грудень 2015 р. - березень 2016 р. складала 996 241 грн.

Отже, судами попередніх інстанцій вірно констатовано, що відповідачем визнано факт сплати позивачем до митних органів ПДВ у період грудень 2015 року - березень 2016 року у сумі 996 241 грн.

Згідно наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», код виду надходження 028 - податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання, при цьому код бюджетної класифікації - 14070100 (зі змінами від 08.02.2016, раніше - код 14010300).

Як досліджено судами попередніх інстанцій, з наявних в матеріалах справи платіжних доручень вбачається, що перерахування коштів відбулося саме за зазначеними вище реквізитами.

Таким чином, у позивача були правові підстави для заявленого бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 691 106 грн, однак при заповненні податкової звітності було допущено технічну помилку.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, правомірно вважав, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення.

Касаційний суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивачем було перераховано до Державного бюджету України ПДВ з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання у період грудень 2015 року - березень 2016 року, кошти у сумі 996 240 грн.

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність у позивача правових підстав для заявленого бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 691 106 грн. Крім того, помилкове не внесення до розрахунку суми бюджетного відшкодування (Д3) в рядку "Фактично сплачено у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг" або до державного бюджету" (рядок 2 Д3) суми фактичного сплаченого ПДВ є технічною помилкою. Отже не може бути підставою для висновку про завищення бюджетного відшкодування у сумі 691 106 грн та відповідно, відмови у відшкодуванні такої суми, оскільки фактична сплата ПДВ підтверджується первинними бухгалтерськими документами та довідкою Київської митниці ДФС.

Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Частиною першою-другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

В межах вимог касаційної скарги, суд не може визнати доводи відповідача для скасування рішення судів попередніх інстанцій обґрунтованими.

Верховний Суд приходить до висновку, що доводи касаційної скарги не підтверджують обставин неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали належну правову та обґрунтовану оцінку заявленим вимогам на підставі норм закону.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Ніжинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду