ПОСТАНОВА

Іменем України

11 вересня 2018 року

Київ

справа №804/4787/16

адміністративне провадження №К/9901/3335/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2016 (суддя - Царікова О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 (головуючий суддя - Лукманова О.М., судді: Божко Л.А., Круговий О.О.)

у справі №804/4787/16 за позовом Приватного акціонерного товариства «Євраз Дніпровський металургійний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

Приватне акціонерне товариство «Євраз Дніпровський металургійний завод» (далі - ПрАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС (далі - СДПІ з ОВП м. Дніпропетровську) від 07.05.2015 №0000104202 та №0000094202

Справа судами розглядалась неодноразово. За наслідками останнього розгляду постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2016, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій СДПІ з ОВП м. Дніпропетровську оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2016, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 та прийняти у справі нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування своїх вимог СДПІ з ОВП м. Дніпропетровську посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідач зазначає, що позивачем не підтверджено правомірність формування податкового кредиту за оспорюваними господарськими операціями з огляду на порушення контрагентами позивача податкової дисципліни, відсутність у його контрагента необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності, що свідчить про відсутність реального вчинення господарських операцій з придбання послуг та робіт від спірних постачальників та їх подальше використання в господарській діяльності, у зв'язку з чим відсутні підставі для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПрАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2015 року», про що складено акт від 20.04.2015 №209/28-01-42-02-05393056.

За наслідками проведеної перевірки відповідач дійшов висновку про:

1) порушення при відображенні позивачем у декларації за січень 2015 року суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а саме: завищено суму бюджетного відшкодування у розмірі 10283,00 грн.;

2) порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України у зв'язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні придбаних товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Феросплав компані», ТОВ «Мінерал Груп», ТОВ «Естіл», ТОВ «Каміс», з огляду на непідтвердження товарного характеру здійснених поставок, що обґрунтовано невстановленням по ланцюгу постачання товару, який у подальшому реалізовано вказаним вище постачальникима позивачу; будівельних, монтажних та ремонтних робіт у ПНВП «Інвест Гарант», ТОВ «Коксохімремонт», ТОВ «Корпорація Арсіл», ТОВ «Енергокредо», що мотивовано відсутністю у них в достатній кількості майна, основних фондів та трудових ресурсів, необхідних для провадження фактичної господарської діяльності та виконання договірних зобов'язань.

Крім того, відповідач посилається на непредставлення ПрАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод» на перевірку документів, які підтверджують транспортування придбаного товару та сертифікатів якості.

На підставі названого акту перевірки відповідачем 07.05.2015 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000094202, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 10283,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 5141,50 грн.; № 0000104202, згідно з яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 4588157,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують, що господарська операція по придбанню позивачем товарно-матеріальних цінностей, будівельних, монтажних та ремонтних робіт у спірних контрагентів є реальною, фактично відбулася, придбані товари використано у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судові інстанції цілком обґрунтовано врахували долучені ПрАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод» до матеріалів справи належним чином оформлені копії документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій, а саме: видаткових та податкових накладних; накладних-вимог на відпуск/внутрішнє переміщення товару; актів здачі-приймання робіт (надання послуг); специфікацій; рахунків-фактур; актів здачі-прийому виконаних робіт, актів приймання-передачу ТМЦ для виконання монтажних робіт, актів на витрати ТМЦ при виконанні ремонту тощо.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Також судами з'ясовано, що у ПНВП «Інвест Гарант», ТОВ «Коксохімремонт», ТОВ «Корпорація Арсіл», ТОВ «Енергокредо» наявні ліцензії на ведення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, дозволи на ведення будівельно-монтажних робіт на металургійних та коксохімічних підприємствах, виконання робіт підвищеної небезпеки.

В матеріалах справи наявні копії журналів обліку транспортних засобів ПАТ «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», відповідно до яких на виробничі будівлі здійснював заїзд транспорт з товарами, придбаними у ТОВ «Феросплав - компані», ТОВ «Мінерал Груп», ТОВ «Каміс», ТОВ «Естіл».

Встановлено, що товари та послуги, які були придбані у контрагентів, були використані для виконання договорів з: ПАТ «Криворізькій залізорудний комбінат», з ЗАТ «Ремарса», ПАТ «Кременчуцький колісний завод», ТОВ «Дювельсдорф Україна» , ТОВ «Метал Холдинг Трейд», ТОВ «Викант», ТОВ «Восток - Руда, ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод», ТОВ «Торговий дім «Євраз -Україна», ПАТ «Євраз Суха Балка», ТОВ Науково-виробнича фірма «Дніпротехсервіс», ТОВ «Гірничотранспортна компанія», ТОВ «МД Істейт».

Відповідачем, у свою чергу, не подано належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальників, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ПАТ «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Також судові інстанції обґрунтовано враховано, що податкове законодавство не ставить не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, а відтак якщо останній не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Щодо посилань відповідача на відсутність сертифікатів відповідності (якості), колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що сертифікат якості на товар не належить до документів, на підставі яких формується бухгалтерський і податковий облік та не містить відомостей про господарську операцію, ненадання позивачем у спірних правовідносинах сертифікатів якості товару не є доказом наявності складу податкового правопорушення.

Відсутність товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат та податкового кредиту платника податків. При цьому, документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Встановлені у даній справі обставини свідчать про те, що спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

На момент здійснення спірних господарських операцій позивач та його контрагенти були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, установчі документи недійсними в судовому поряду не визнавались.

Щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 10283,00 грн. згідно податкового повідомлення-рішення 0000094202 встановлено, що акт перевірки від 20.04.2015 №209/28-01-42-02-05393056 не містить відомостей, що стали підставою для висновку про завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року на загальну суму 10283,00 грн. Під час вирішення даного спору судами попередніх інстанцій відповідач не надав пояснень походження суми в розмірі 10283,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, оцінюючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини у даній справі та зібрані докази, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог та визнання протиправними й скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду