Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2018 року

м. Київ

справа №357/7886/17

адміністративне провадження №К/9901/19976/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Берназюка Я.О., Гриціва М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київського області від 13.09.2017р. (суддя - Ярмола О.Я.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017р. (судді - Ганечко О.М., Коротких А.Ю., Літвіна Н.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

У липні 2017р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

-визнати протиправними дії Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у перерахунку пенсії згідно його заяви від 03.05.2017р.;

-зобов'язати здійснити перерахунок його пенсії з 01.01.2016р. відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції 1991р.), виходячи з 90% заробітної плати, вказаної у довідці прокуратури Київської області №18р-157 від 03.05.2017р., без обмеження граничним розміром.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що раніше призначена йому пенсія підлягає перерахунку, у зв'язку з чим вважає відмову відповідача у такому перерахунку протиправною.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київського області від 13.09.2017р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017р., позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу на підставі його заяви від 30.05.2017р.

Зобов'язано Білоцерківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести перерахунок та виплату пенсії з 01.06.2017р. ОСОБА_1 відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції 1991р.), виходячи з 90% заробітної плати, вказаної в довідці прокуратури Київської області №18ф-157 від 03.05.2017р.

З таким рішенням судів попередніх інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії Закон України "Про прокуратуру" від 05.11.1991р. №1789-ХІ втратив чинність. Відповідно до ч. 20 ст. 86 чинного Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, яким на сьогоднішній день не визначено умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Крім того посилається на те, що Постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015р. виключено пункт, в якому йшлося про перерахунок пенсії державним службовцям, в тому числі і колишнім працівникам прокуратури.

Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

В ході розгляду справи судами встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» (у редакції 1991р.) у розмірі 90% від місячної середньої заробітної плати.

30.05.2017р. звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, до якої додав довідку прокуратури Київської області від 03.05.2017р. №18ф157-вих.

Рішенням від 02.06.2017р. №144631 відповідач відмовив позивачу у перерахунку його пенсії з більшого заробітку з посиланням на те, що відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014р. №1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, яким на сьогоднішній день такого прядку не визначено.

Позивач не погодившись з відмовою відповідача звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що відповідачем було неправомірно відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку його пенсії в розмірі та порядку, визначеному в статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у редакції, чинній на момент її призначення.

При цьому суди виходили з того, що статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, було регламентовано його право на перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням розміру заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, а діючий на сьогодні Закон України «Про прокуратуру» суттєво погіршує становище позивача та обмежує в реалізації законних прав та інтересів, які гарантувалися державою упродовж багатьох років.

Крім того суди зазначили, що ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII передбачено можливість здійснення перерахунку пенсії даної категорії осіб, частиною 20 якої визначено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, яким на сьогоднішній день не визначено умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Суди дійшли висновку, що неприйняття Кабінетом Міністрів України нормативно-правового акта, який би визначав умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не може бути підставою для відмови у такому перерахунку.

Крім того, суди виходили з того, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом?якшують або скасовують відповідальність особи, а звуження змісту та обсягу існуючих прав шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається, оскільки це б суперечить положенням ст. ст. 22, 58 Конституції України.

В свою чергу, відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині перерахунку пенсійного забезпечення без обмеження граничним розміром, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії норми законодавства, які передбачали обмеження максимального розміру пенсії були чинними, не визнані неконституційними, а отже, підлягали застосуванню.

З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не погоджується, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, на час призначення пенсії позивачу підстави та порядок перерахунку пенсій прокурорам були врегульовані частинами 13, 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ.

Згідно з частиною 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Разом з тим, на час звернення позивача із заявою про перерахунок його пенсії (липень 2017р.) правове регулювання відносин, що виникають у сфері пенсійного забезпечення прокурорів змінилося.

Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 р. № 76-VІІІ, який набув чинності з 01.01.2015 р., до частини 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" внесено зміни. Після внесення змін, частина 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" викладена в наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Крім того, 15.07.2015р. набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII (далі - Закон №1697-VІІ), відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон №1789-ХІІ, крім, частин 3, 4, 6 та 11 статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015р.

Згідно частини 20 статті 86 Закону №1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Водночас, Кабінетом Міністрів України відповідного нормативно-правого акту прийнято не було. Крім того, зміни, внесені Законом України №76 від 28.12.2014р. до частини 18 статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ та до частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697, неконституційними не визнавались і не скасовувались.

Враховуючи викладене, з огляду на відсутність нормативного регулювання відносин щодо умов і підстав для перерахунку пенсій працівників прокуратури підстав для такого перерахунку немає, а тому колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Застосування судами до спірних правовідносин висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10.12.2013 р. у справі № 21-348а13 та від 06.10.2015р. у справі №21-420а13 є помилковим, оскільки у вказаних справах вирішувалося питання вибору норми права, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, в частині визначення саме розміру пенсії у відсотках, встановленого на момент призначення пенсії, а не питань перерахунку пенсії із застосуванням норм права, які станом на момент звернення позивача за перерахунком пенсії втратили чинність.

Крім того безпідставними є посилання на порушення положень Конституції України у зв'язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин, оскільки Закон №76-VIII, яким, зокрема, статтю 50-1 Закону №1789-ХІІ викладено у новій редакції, та стаття 86 Закону №1697-VII, не визнані неконституційними і підлягали виконанню відповідними суб'єктами. В свою чергу відсутність правового врегулювання не може свідчити про звуження існуючих прав позивача саме з боку органів Пенсійного фонду.

Також безпідставним є посилання на те, що відповідно до статті 58 Конституції України права на перерахунок пенсії не можуть бути позбавлені особи, які вже вийшли на пенсію, оскільки право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, з якими особа пов??язує право на такий перерахунок, а не з часу її виходу на пенсію.

Крім того, у спірний період положення Закону України "Про прокуратуру" щодо обмеження пенсій максимальним розміром діяли, неконституційними не визнавались, а тому підлягали застосуванню до спірних правовідносин.

В рішенні "Великода проти України" від 03.06.2014р., Європейський суд з прав людини зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У зазначеному рішенні Європейський суд наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Відповідно до частини 1 статті 351 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини 3 цієї статті неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Таким чином, оскільки судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

Касаційну скаргу Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області - задовольнити.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київського області від 13.09.2017р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2017р. - скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Білоцерківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Я.О. Берназюк

М.І. Гриців