Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2020 року

Київ

справа №807/493/17

адміністративне провадження №К/9901/9226/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №807/493/17

за позовом Релігійної громади Церкви Адвентистів Сьомого Дня с. Кобилецька Поляна до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанов, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Релігійної громади Церкви Адвентистів Сьомого Дня с. Кобилецька Поляна на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року (постановлену у складі: головуючого судді - Калинич Я.М., суддів: Гаврилко С.Є., Рейті С.І.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Макарика В.Я., суддів: Большакової О.О., Глушка І.В.)

у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Релігійна громада Церкви Адвентистів Сьомого Дня с. Кобилецька Поляна звернулась до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просила:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області Клементєва Ярослава Васильовича №07/1007-1.1/2202 від 23 грудня 2016 року, згідно якої релігійну громаду Церкви Адвентистів Сьомого Дня с. Кобилецька Поляна визнано винною у порушенні ч.10 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.16 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою КМУ від 13.04.2011 року №461, та вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 4 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 144000,00 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області Клементєва Ярослава Васильовича №07/1007-1.1/2203 від 23 грудня 2016 року, згідно якої релігійну громаду Церкви Адвентистів Сьомого Дня с. Кобилецька Поляна визнано винною у порушенні ст.11 Закону України «Про архітектурну діяльність» п.2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого Постановою КМУ від 11.07.2011 року №903, та вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 7 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 57600,00 грн.;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області Клементєва Ярослава Васильовича №07/1007-1.1/2204 від 23 грудня 2016 року, згідно якої релігійну громаду Церкви Адвентистів Сьомого Дня с. Кобилецька Поляна визнано винною у порушенні ст.11 Закону України «Про архітектурну діяльність», п.2 Порядку здійснення авторського нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого Постановою КМУ від 11.07.2011 року №903, та вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 8 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 72000,00 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року позовну заяву Релігійної громади Церкви Адвентистів Сьомого Дня с. Кобилецька Поляна до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанов - залишено без розгляду з підстав передбачених частиною 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

3. Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги заявлені позивачем із пропуском строку звернення до суду та зазначені причини поважності пропуску такого строку в заяві не знайшли свого підтвердження.

4. Не погодившись з вказаною ухвалою суду, Релігійна громада Церкви Адвентистів Сьомого Дня с. Кобилецька Поляна оскаржила її в апеляційному порядку.

5. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року апеляційну скаргу Релігійної громади Церкви Адвентистів Сьомого Дня с. Кобилецька Поляна залишено без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №807/493/17 - без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. 02 квітня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Релігійної громади Церкви Адвентистів Сьомого Дня с. Кобилецька Поляна.

У касаційній скарзі скаржник просить ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм процесуального права, а тому підлягають скасуванню. Скаржник зазначає, що справи про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування були розглянуті, та відповідні постанови, що оскаржуються, були винесені у відсутності представника Релігійної громади Церкви Адвентистів Сьомого Дня с. Кобилецька Поляна.

Відповідачем не було повідомлено релігійну громаду у встановленому порядку про час і місце розгляду справ про правопорушення у сфері містобудування.

Після винесення зазначених постанов 23 грудня 2017 року релігійній громаді дані постанови не надсилалися і нею не отримувалися.

Копії постанов про накладення штрафу релігійній громаді надіслані управлінням ДАБІ у Закарпатській області 22.03.2017р. у відповідь на окреме письмове звернення громади, і були отримані громадою поштовим зв`язком 25 березня 2017р. Саме цю дату, 25 березня 2017 року, слід вважати днем, коли позивач дізнався про порушення свого права і у нього виникло право на судовий захист.

7. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 квітня 2019 року визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі: Анцупова Т.О. (головуючий суддя), Стародуб О.П., Кравчук В.М.

8. Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою Релігійної громади Церкви Адвентистів Сьомого Дня с. Кобилецька Поляна на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року.

9. 22 квітня 2019 року до Верховного Суду від Державної архітектурно-будівельної інспекції України надійшов відзив на касаційну скаргу.

У відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги Релігійної громади Церкви Адвентистів Сьомого Дня с. Кобилецька Поляна, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року залишити без змін.

10. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 25.06.2019 №836/0/78-19, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.

II. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Предметом оскарження в даній справі є постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23 грудня 2016 року.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з частинами першою - третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом, далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законом України від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон № 208/94-ВР) установлені спеціальні строки звернення до суду у справах щодо оскарження постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до статті 5 Закону № 208/94-ВР постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Згідно частини третьої статті 123 КАС України (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваних судових рішень) якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач отримав оскаржувані постанови 19.01.2017 року, а до суду з вказаним позовом звернувся 06.04.2017 року.

Отже, позивач пропустив встановлений законом строк на звернення до суду з позовом щодо оскарження постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Позивач вказує, що копії оскаржуваних постанов про накладення штрафу релігійній громаді надіслані управлінням ДАБІ у Закарпатській області 22.03.2017р. у відповідь на окреме письмове звернення громади, і були отримані громадою поштовим зв`язком 25 березня 2017р.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що наведені доводи позивача в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення із заявленим позовом вірно не прийняті до уваги судами попередніх інстанцій.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) на предмет достовірності даних, поданих у декларації про готовність об`єкта до експлуатації (будівництво молитовного дому по вул. Спортивна, 31 в с. Кобилецька Поляна, Рахівського району, замовник РГ Церкви Адвентистів Сьомого Дня с. Кобилецька Поляна), оскільки акт перевірки №713/1007, протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил №339-П/1007 складені в останній п`ятий день її проведення, а саме: 28 листопада 2016 року. Відповідно до матеріалів перевірки встановлено, що посадова особа позивача після проведення позапланової перевірки відмовилася від отримання акту перевірки від 28.11.2016 року №713/1007, протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28.11.2016 року та припису від 28.11.2016 року №339-П/1007.

Відповідачем подано докази, що вказані документи були скеровані позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та з описом вкладення. Відповідно до відмітки працівника поштового зв`язку, зазначені документи отримані керівником позивача 01 грудня 2016 року (а.с. 202).

Також в матеріалах справи міститься повідомлення ОСОБА_1 від 20.02.2017 року адресоване начальнику управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області Гриньо Є.М. про часткове виконання припису головного інспектора будівельного нагляду Клементєва Я.В. від 28.11.2016 року №339-П/1007 (а.с.251), що свідчить про обізнаність позивача про складені відносно релігійної громади матеріали перевірки.

Постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №07/1007-1.1/2202 від 23.12.2016 року, №08/1007-1.1/2203 від 23.12.2016 року та №09/1007-1.1/2204 від 23.12.2016 року були направлені на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням (штрихкодовий ідентифікатор 9060002138129).

Згідно копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відправлення 9060002138129 вручено за довіреністю представнику позивача 19.01.2017 року (а.с. 201).

Отже, встановлені судами попередніх інстанцій обставини свідчать про те, що позивач дізнався про оскаржувані постанови 19.01.2017 року.

Доводи скаржника про те, що копії оскаржуваних постанов отримав лише 25 березня 2017 року у відповідь на окреме письмове звернення громади колегія суддів відхиляє.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку, що позивачем не наведено поважних підстав, які б унеможливили звернення його до суду в межах встановленого Законом № 208/94-ВР строку. Обставини, на які посилається позивач, не свідчать про існування будь-яких перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Колегія суддів звертає увагу, що аргументи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, зводяться до переоцінки доказів і свідчать про незгоду позивача із правовою оцінкою судів щодо обставин справи, які суди встановили у процесі її розгляду. Водночас, за приписами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

12. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

За правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.

13. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

14. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

15. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Релігійної громади Церкви Адвентистів Сьомого Дня с. Кобилецька Поляна - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року у справі № 807/493/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді С. Г. Стеценко

Л. В. Тацій