Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.12.2019 року у справі №260/1168/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 березня 2021 року

Київ

справа №260/1168/19

адміністративне провадження №К/9901/32558/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желєзного І. В.,

суддів: Берназюка Я. О., Коваленко Н. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду у складі судді Микуляк П. П. від 22 серпня 2019 року

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Довгополова О. М., Гудими Л. Я., Святецького В. В. від 29 жовтня 2019 року

у справі №260/1168/19

за позовом Приватного підприємства "Індивідуал"

до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

третя особа Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"

про визнання протиправними і скасування наказів

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У серпні 2019 року Приватне підприємство "Індивідуал" (далі також - ПП "Індивідуал", позивач) звернулося до суд з адміністративним позовом до Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також - відповідач), у якому просило визнати протиправними і скасувати накази відповідача: від 05 квітня 2019 року № 471 "Про демонтаж рекламних засобів" в частині п. 138 додатку 1 до наказу; від 13 серпня 2019 року № 1136 "Про демонтаж рекламних засобів" в частині п. п. 1-4 додатку 1 до наказу; від 13 серпня 2019 року № 1137 "Про демонтаж рекламних засобів" в частині п. п. 1-6 додатку 1 до наказу; від 12 грудня 2018 року № 1394 "Про демонтаж рекламних засобів" в частині п. 94 додатку 1 до наказу.

2. Разом з позовною заявою ПП "Індивідуал" подало заяву про забезпечення адміністративного позову, у якій просило: заборонити Виконавчому органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Управлінню з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" або будь-якому іншому структурному підрозділу Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) та/або комунальним підприємствам, що належать до сфери управління Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) вчиняти будь-які дії, спрямовані на демонтаж рекламних засобів (рекламних конструкцій), розміщених ПП "Індивідуал" з урахуванням принципу мовчазної згоди згідно з поданими заявами та отриманими описами у м.

Києві за наступними адресами: проспект Перемоги, 3; вулиця Леонтовича, 1 на розі з вул. Б. Хмельницького; проспект Перемоги, 6; проспект Перемоги, 9; проспект Перемоги, 5; проспект Перемоги, 7; проспект Перемоги, 33; проспект Московський, вул. Вербова (розподільчий); вулиця Набережно-Лугова, 2; вулиця Чорновола/вул.

Андрющенка; проспект Перемоги, 45; вулицях Січових Стрільців (Артема/вул.

Чорновола), вулиця Вадима Гетьмана, 16; Шевченківський р-н. вул. О. Довженка, 10; проспект Повітрофлотський, 52/1; вулиця Довженка Олександра, біля станції метро "Шулявська"; вулиця Лагерна, 46/48; Шевченківський р-н. вул. Глибочицька, 28; вул. Щекавицька, 46; проспект Перемоги, 24; проспект Перемоги, 15; проспект Перемоги, 38; вулиця Борщагівська (біля шляхопроводу по проспекту Повітрофлотський); вулиця Анни Ахматової, 3; вулиця Липківського Василя (Урицького), 35а; проспект Перемоги, 123; проспект Перемоги, 66; проспект Г.

Сталінграда, 16Б; вулиця Жилянська, 114; вулиця Олени Теліги, 33; вулиця Олени Теліги, 3; проспект Перемоги, 53; проспект Перемоги, 230 м від вулиці Гарматна у напрямку площі Перемоги; проспект Повітрофлотський, з'їзд на вулицю Борщагівську; вул. Гетьмана, 150 м від вул. Уманська; проспект Повітрофлотський/вул. Сурікова; проспект Перемоги, 32; вул. В. Гетьмана/Польова, 47; вул. Глибочицька, 44; проспект Г. Сталінграда, електрична опора № 202; вулиця М. Тимошенка, електрича опора № 171; проспект Перемоги, 49/2,170 м від вул. Гетьмана, вулиця М. Тимошенка, електронна опора № 163; проспект Героїв Сталінграду, 18; вул. Підвисоцького, (перетин з вул. Кіквідзе), парна сторона; бульвар Дружби Народів, 25; бульвар Дружби Народів, 30; вулиця Гмирі Бориса, 17; вулиця Мельникова, 53/55; вул. Січових Стрільців, 44; вул. проспект Г.

Сталінграда, 2; вул. проспект Героїв Сталінграда, 12; велика Окружна дорога, 1Б, навпроти "Епіцентр"; вул. Олександра Довженка, 4; вул. Богдана Хмельницького; вул. Богдана Хмельницького, 68; Солом'янський р-н, вул. Борщагівська, 250 м від провулку Політехнічний (розподілювач); зупинити в частині, що стосується ПП "Індивідуал", дію наказів Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05 квітня 2019 року № 471 "Про демонтаж рекламних засобів" (п. 138 додатку 1 до наказу), від 13 серпня 2019 року № 1136 "Про демонтаж рекламних засобів" (п. п. 1-4 додатку 1 до наказу), від 13 серпня 2019 року № 1137 "Про демонтаж рекламних засобів" (п. п. 1-6 додатку 1 до наказу), від 12 грудня 2018 року № 1394 "Про демонтаж рекламних засобів" (п. 94 додатку 1 до наказу); заборонити Виконавчому органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Управлінню з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вимагати від ПП "Індивідуал" будь-які документи щодо виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 807/696/18.

3. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року, заяву про забезпечення позову задоволено частково.

Заборонено Виконавчому органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Управлінню з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" або будь-якому іншому структурному підрозділу Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) та/або комунальним підприємствам, що належать до сфери управління Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) вчиняти будь-які дії, спрямовані на демонтаж рекламних засобів (рекламних конструкцій), розміщених ПП "Індивідуал" згідно з поданими заявами та отриманими описами за наступними адресами: 1. м. Київ, проспект Перемоги, 3; 2. м. Київ, вулиця Леонтовича, 1 на розі з вул. Б. Хмельницького; 3. м. Київ, проспект Перемоги, 6;
4. м. Київ, проспект Перемоги, 9; 5. м. Київ, проспект Перемоги, 5; 6. м. Київ, проспект Перемоги, 7; 7. м. Київ, проспект Перемоги, 33; 8. м. Київ, проспект Московський, вул. Вербова (розподільчий); 9. м. Київ, вулиця Набережно-Лугова, 2; 10. м. Київ, вулиця Чорновола/вул. Андрющенка; 11. м. Київ, проспект Перемоги, 45; 12 м. Київ, вулицях Січових Стрільців (Артема/вул. Чорновола); 13. м. Київ, вулиця Вадима Гетьмана, 16; 14. м. Київ, Шевченківський р-н. вул. О.

Довженка, 10; 15. м. Київ, проспект Повітрофлотський, 52/1; 16. м. Київ, вулиця Довженка Олександра, біля станції метро "Шулявська"; 17. м. Київ, вулиця Лагерна, 46/48; 18. м. Київ, Шевченківський р-н. вул. Глибочицька, 28; 19. м.

Київ, вул. Щекавицька, 46; 20. м. Київ, проспект Перемоги, 24; 21. м. Київ, проспект Перемоги, 15; 22. м. Київ, проспект Перемоги, 38; 23. м. Київ, вулиця Борщагівська (біля шляхопроводу по проспекту Повітрофлотський); 24. м. Київ, вулиця Анни Ахматової, 3; 25. м. Київ, вулиця Липківського Василя (Урицького), 35а; 26. м. Київ, проспект Перемоги, 123; 27. м. Київ, проспект Перемоги, 66;
28. м. Київ, проспект Г. Сталінграда, 16Б; 29. м. Київ, вулиця Жилянська, 114;
30. м. Київ, вулиця Олени Теліги, 33; 31. м. Київ, вулиця Олени Теліги, 3; 32. м.

Київ, проспект Перемоги, 53; 33. м. Київ, проспект Перемоги, 230 м від вулиці Гарматна у напрямку площі Перемоги; 34. м. Київ, проспект Повітрофлотський, з'їзд на вулицю Борщагівську; 35. м. Київ, вул. Гетьмана, 150 м від вул.

Уманська; 36. м. Київ, проспект Повітрофлотський/вул. Сурікова; 37. м. Київ, проспект Перемоги, 32; 38. м. Київ, вул. В. Гетьмана/Польова, 47; 39. м. Київ, вул. Глибочицька, 44; 40. м. Київ, проспект Г. Сталінграда, електрична опора № 202; 41. м. Київ, вулиця М. Тимошенка, електронна опора № 171; 42. м. Київ, проспект Перемоги, 49/2,170 м від вул. Гетьмана; 43. м. Київ, вулиця М.

Тимошенка, електронна опора №163; 44. м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 18;
45. м. Київ, вул. Підвисоцького, (перетин з вул. Кіквідзе), парна сторона; 46. м. Київ, бульвар Дружби Народів, 25; 47. м. Київ, бульвар Дружби Народів, 30;
48. м. Київ, вулиця Гмирі Бориса, 17; 49. м. Київ, вулиця Мельникова, 53/55; 50. м. Київ, вул. Січових Стрільців, 44; 51. м. Київ, вул. проспект Г. Сталінграда, 2; 52. м. Київ, вул. проспект Г. Сталінграда, 12; 53. м. Київ, велика Окружна дорога, 1Б, навпроти "Епіцентр"; 54. м. Київ, вул. Довженка Олександра, 4; 55. м. Київ, вул. Богдана Хмельницького; 56. м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 68; 57. м. Київ, Солом'янський р-н, вул. Борщагівська, 250 м від пров.

Політехнічний (розподілювач) до набрання рішення суду законної сили. Зупинено дію наказів Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в частині, що стосується ПП "Індивідуал", а саме: від 05 квітня 2019 року № 471 "Про демонтаж рекламних засобів" в частині п. 138 додатку 1 до Наказу; від 13 серпня 2019 року № 1136 "Про демонтаж рекламних засобів" в частині п. 138 додатку 1-4 до Наказу; від 13 серпня 2019 року № 1137 "Про демонтаж рекламних засобів" в частині п. 138 додатку 1-6 до Наказу; від 12 грудня 2018 року № 1394 "Про демонтаж рекламних засобів" в частині п. 94 додатку 1 до Наказу до набрання рішення суду законної сили. В решті вимог заяви про забезпечення позову відмовлено.

4.22 листопада 2019 року відповідачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року у справі №260/1168/19, у якій просить скасувати вищезазначені судові рішення та у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

5. Верховний Суд ухвалою від 02 грудня 2019 року відкрив касаційне провадження у цій справі.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Як встановлено судами попередніх інстанцій, заява про забезпечення позову мотивована тим, що впродовж останніх двох років відповідач та його структурні підрозділи демонтували вже понад три десятки рекламних конструкцій, яких у позивача було понад вісімдесят. Дії щодо демонтажу рекламних засобів призведуть до значних фінансових витрат та втрати можливості використання місць їх розміщення у майбутньому, оскільки дозволи на вказані місця можуть бути надані іншим особам, а також знесення чи демонтаж потягне за собою значні витрати, як для відповідача, так і для позивача у разі необхідності їх відновлення. Вжиття заходів забезпечення позову надасть можливість уникнути сторонам, у разі задоволення адміністративного позову, зусиль та витрат при відновленні прав позивача. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, які вказують на очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, в разі невжиття заходів забезпечення позову, при цьому, вжиття таких заходів є співмірним із заявленими вимогами та не вирішує спору по суті, а спрямовано на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ПП "Індивідуал" надало належні та переконливі докази існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення у цій справі та необхідності докладання значних зусиль та витрат для їх захисту у майбутньому, в разі не вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

8. Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховані фактичні обставини у справі, надана неправильна оцінка аргументам позивача та не обґрунтовано розумність вимог заявника, забезпеченість збалансованості інтересів сторін.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з наступного.

10. Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

11. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (частина 2 статті 150 КАС України).

12. Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

13. Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.

14. Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

15. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

16. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

17. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

18. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

19. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17.

20. При цьому, колегія суддів зазначає, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.

21. Тобто, обов'язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

22. Обґрунтовуючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, позивач зазначив, що демонтаж спірних рекламних засобів (рекламних конструкцій) може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист поновлення порушених прав або інтересів заявника.

23. Колегія суддів зазначає, що процедура демонтажу спеціальних конструкцій регулюється Порядком розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженим Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 05 лютого 2019 року N 207 (далі - Порядок).

24. Пунктом 3.1 розділу ІІІ Порядку визначено, що демонтаж РЗ (засобів та обладнання зовнішньої реклами) у цьому Порядку означає комплекс заходів, які передбачають відокремлення РЗ разом з основою (за можливості) від місця їх розташування та транспортування на спеціально відведені території для подальшого зберігання.

25. За змістом п. 3.7-3.9 розділу ІІІ розповсюджувач зовнішньої реклами зобов'язаний усунути порушення, зазначені у Вимозі. Термін усунення порушення зазначається у Вимозі, але не може бути меншим ніж три робочі дні з дати її отримання. Розповсюджувач зовнішньої реклами зобов'язаний повідомити Робочий орган про усунення порушення в письмовій формі в термін, визначений Вимогою.

Якщо розповсюджувач зовнішньої реклами самостійно не усунув виявлені порушення у термін, зазначений у Вимозі, демонтаж РЗ здійснює КП "Київреклама", інші підрядні організації на підставі укладених КП "Київреклама" договорів або балансоутримувач місця. Організацію демонтажу або демонтаж здійснює КП "Київреклама" або балансоутримувач місця на підставі наказу Робочого органу відповідно до цього Порядку. Демонтаж РЗ здійснюється в межах технічних можливостей КП "Київреклама" або балансоутримувача місця з дотриманням вимог з безпеки виконання робіт та охорони праці без повідомлення розповсюджувача зовнішньої реклами про час здійснення демонтажу.

26. Крім того, Відповідно до п. 3.13 розділу ІІІ Порядку, розповсюджувач зовнішньої реклами має право на повернення демонтованого РЗ після звернення до КП "Київреклама" або балансоутримувача місця у разі надання:

-заяви про повернення демонтованого РЗ;

-документа, що підтверджує право власності (користування) розповсюджувача зовнішньої реклами на конкретний демонтований РЗ;

-документа, що підтверджує оплату витрат, пов'язаних з демонтажем РЗ, їх транспортуванням та подальшим зберіганням, понесених КП "Київреклама" або балансоутримувачем місця.

- документа, що підтверджує право уповноваженої особи на одержання демонтованого РЗ.

27. Таким чином, демонтаж рекламних засобів не є розпорядженням майном, однак є правом органу місцевого самоврядування, здійснюється з підстав передбачених законодавством про рекламу та жодним чином не несе загрозу самому майну.

28. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 липня 2019 року у справі №580/332/19, від 17 жовтня 2019 року у справі №640/7285/19 та від 18 лютого 2021 року у справі №640/3755/20.

29. Колегія суддів вважає, що зазначені позивачем у заяві про забезпечення позову доводи не давали судам підстави для вжиття заходів забезпечення позову, що передбачені статтею 151 КАС України.

30. Слід також зазначити, що у цій справі предметом оскарження є скасування наказів відповідача: від 05 квітня 2019 року № 471 "Про демонтаж рекламних засобів" в частині п. 138 додатку 1 до наказу; від 13 серпня 2019 року № 1136 "Про демонтаж рекламних засобів" в частині п. п. 1-4 додатку 1 до наказу; від 13 серпня 2019 року № 1137 "Про демонтаж рекламних засобів" в частині п. п. 1-6 додатку 1 до наказу; від 12 грудня 2018 року № 1394 "Про демонтаж рекламних засобів" в частині п. 94 додатку 1 до наказу.

31. Забезпечення позову шляхом зупинення дії вищезазначених наказів є, фактично, вирішенням справи по суті заявлених позовних вимог.

32. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.

33. Проте, ухвала суду першої інстанції не містить належних та переконливих мотивів застосування заходів забезпечення позову. Між тим, саме мотивувальна частина ухвали дозволяє упевнитися в законності застосованих заходів забезпечення позову.

34. Апеляційний адміністративний суд на зазначене порушення не відреагував і не перевірив доводи апеляційної скарги та законності ухвали суду першої інстанції, а повторно розглянув доводи заяви про забезпечення позову.

35. Викладене свідчить про те, що оскаржувані судові рішення ухвалені судами з порушенням норм процесуального права, а саме статті 150, 151 КАС України, а тому їх слід скасувати та у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовити.

36. Верховний Суд не приймав рішення по суті позовних вимог, тому судові витрати розподілу не підлягають.

37. При цьому слід зазначити, що порядок розподілу понесених учасниками адміністративного процесу судових витрат урегульовано главою 8 розділу I КАС України, загальний аналіз якої свідчить про те, що вирішення питання щодо розподілу вказаних витрат вирішується під час ухвалення судового рішення, яким закінчено розгляд справи, та у відповідних випадках - після його ухвалення в порядку статті 252 КАС України.

Керуючись статтями 345, 349, 355, 356 КАС України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року у справі №260/1168/19- скасувати.

У задоволенні заяви Приватного підприємства "Індивідуал" про забезпечення позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Желєзний

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя Н. В. Коваленко