Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 березня 2020 року

Київ

справа №817/1642/16

адміністративне провадження №К/9901/22180/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шишова О.О.,

суддів - Дашутіна І. В., Яковенка М.М.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №817/1642/16

за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України Головного управління ДФС у Рівненській області про зобов`язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року (прийняте у складі: головуючого судді - Охрімчук І.Г., суддів Жизневської А.В., Котік Т.С.)

УСТАНОВИВ:

I. Суть спору.

1. До Рівненського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про зобов`язання нарахувати і виплатити одноразову грошову допомогу у відповідності до положень статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за повних 25 років календарної служби.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 , зазначив, що в період з 1990 року по 1992 рік він проходив службу в Збройних силах України, у 1992-1999 роках - в органах внутрішніх справ на посадах начальницького складу та був звільнений за власним бажанням 28 липня 1999 року. З серпня 1999 року по серпень 2016 року він проходив службу в органах податкової міліції та був звільнений з посади через скорочення штатів. При звільненні позивачу виплачена грошова допомога відповідно до статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262) за 16 календарних років служби в податковій міліції, а не за 25 всіх календарних років служби. Позивач уважає, що відповідно до статті 9 Закону № 2262 (у редакції чинній на час звільнення з податкової міліції у 2016 році) він при звільненні з органів внутрішніх справ у 1999 році не набув право на отримання грошової допомоги а тому при звільненні з податкової міліції він має право на отримання грошової допомоги з урахуванням попереднього періоду служби.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення.

3. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у задоволені позову відмовлено.

4. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач набув право на отримання грошової допомоги у розмірі та на підставах, що були передбачені статтею 9 Закону № 2262 саме у 1999 році, тому йому правомірно у не було враховано період попередньої служби при нарахуванні та виплаті грошової допомоги у 2016 році при звільненні з органів податкової міліції.

5. Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції дійшов висновку, що оскільки на час звільнення з органів внутрішніх справ у 1999 році позивач мав вислугу 8 років 8 місяців 18 днів, звільнявся за власним бажанням, на той час не мав права на пенсію, не набув права на отримання грошової допомоги відповідно до статті 9 Закону №22620, не отримав її в розмірі, визначеному пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей», тому одноразова грошова допомога при звільненні з органів податкової міліції у 2016 році повинна виплачуватися за період календарної служби позивача з дня його останнього зарахування на службу з урахуванням періоду попередньої служби.

IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції.

6. Відповідач, не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанцій звернувся з касаційною скаргою, у якій посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права. Зазначає, що ГУ ДФС у Рівненській області діяло відповідно до норм статті 9 Закону України № 2262 та Пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів № 393 (у редакції чинній на час звільнення ОСОБА_1 ). Підстав для виплати одноразової грошової допомоги не було. Просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

ІV. Установлені судами фактичні обставини справи

7. Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що у 1990-1992 роках ОСОБА_1 проходив службу у Збройних силах України.

8. У 1992-1999 роках ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах начальницького складу.

9. Відповідно до наказу Управління МВС України в Рівненській області від 28 липня 1999 №139о/с ОСОБА_1 був звільнений з органів МВС у запас Збройних Сил за пунктом «ж» статті 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за власним бажанням) (а.с.29).

10. 14 липня 2016 ОСОБА_1 , полковник міліції, заступник начальника слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Рівненській області, відповідно до наказу Державної фіскальної служби України від 11.07.2016 №2007о звільнений з посади та податкової міліції ДФС у запас Збройних Сил України за пунктом 64 підпунктом «г» Положення про Державну фіскальну службу України (через скорочення штатів).

11. Згідно з наказом Головного управління ДФС у Рівненській області від 14.07.2016 №36-о ОСОБА_1 виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні згідно з статтею 9 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 16 календарних років служби в органах податкової міліції з дня останнього зарахування на службу.

12. Відповідно до вказаного наказу вислуга років станом на день звільнення становила 25 років 07 місяців 28 днів, в органах податкової міліції - 16 років 11 місяців 10 днів

13. 22.08.2016 позивач звернувся до керівництва Головного управління ДФС у Рівненській області з заявою щодо донарахування та виплати йому одноразової грошової допомоги при звільненні з врахуванням календарної вислуги в органах внутрішніх справ, тобто за 25 календарних років, оскільки позивач уважає, що при нарахуванні одноразової грошової допомоги не було враховано 8 років 8 місяців 18 днів вислуги за період служби в Збройних силах та органах внутрішніх справ.

14. Листом № 202/14з/17-00-04-217 від 15.09.2016 Головне управління ДФС у Рівненській області надало відповідь позивачу про те, що при звільненні з органів внутрішніх справ у 1999 році ОСОБА_1 , була нарахована та виплачена грошова допомога, передбачена статтею 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», тому підстав для врахування стажу в органах внутрішніх справ в Головного управління ДФС у Рівненській області - немає.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

15. Відповідно до статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 2262-ХІІ від 09.04.1992 (в редакції, на час звільнення позивача з органів внутрішніх справ у 1999 році) (далі - Закон №2262) військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які звільняються зі служби, членам сімей відповідних категорій військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та пенсіонерам з їх числа, які втратили годувальника, виплачується допомога в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

16. Згідно з пунктом 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (в редакції, на час звільнення позивача з органів внутрішніх справ) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби), особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при звільненні з військової служби або з органів внутрішніх справ виплачується грошова допомога у розмірі 5-місячного грошового забезпечення. Військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби), особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ грошова допомога, передбачена цим пунктом, нараховується з окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням, відповідним військовим (спеціальним) званням і процентною надбавкою за вислугу років, а відрядженим для роботи в Радах народних депутатів та їх органах, центральних і місцевих органах державної виконавчої влади, які одержували перед звільненням з військової служби (служби в органах внутрішніх справ) заробітну плату в порядку і розмірах, установлених для працівників цих органів, - з окладу за останньою посадою на день звільнення.

17. Відповідно до частини першої статті 9 Закону №2262 (в редакції, на час звільнення позивача з органів податкової міліції - 14.07.2016) особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України «Про Національну поліцію» проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п`яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

18. Відповідно до частини 6 статті 9 Закону №2262 (в редакції, на час звільнення позивача з органів податкової міліції - 14.07.2016) особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного їх звільнення зі служби одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.

19. Згідно з абзацами 5 та 7 пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (в редакції, на час звільнення позивача з органів податкової міліції - 14.07.2016) зазначеним в абзаці першому цього пункту військовослужбовцям, поліцейським і особам рядового і начальницького складу, які звільняються із служби повторно, одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, що при попередньому звільненні не набули право на отримання такої допомоги.

VI. Позиція Верховного Суду

20. Спірним у справі є наявність у ОСОБА_1 права на отримання грошової допомоги при звільненні з органів податкової поліції у 2016 році з урахуванням попереднього терміну служби у збройних силах та органах внутрішніх справ.

21. Так, судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що відповідно до наказу Управління МВС України в Рівненській області від 28.07.1999 №139о/с ОСОБА_1 був звільнений з органів МВС у запас Збройних Сил за пунктом «ж» статті 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за власним бажанням) (а.с.29).

22. 14.07.2016 відповідно до наказу Державної фіскальної служби України від 11.07.2016 №2007о ОСОБА_1 звільнений з посади та податкової міліції ДФС у запас Збройних Сил України за пунктом 64 підпунктом «г» Положення про Державну фіскальну службу України (через скорочення штатів).

23. Суд апеляційної інстанції, обґрунтовуючи своє рішення та підтримавши позицію позивача, застосував положення частини шостої статті 9 Закону 2262, яка була чинною станом на дату звільнення ОСОБА_1 (14 липня 216) та дійшов висновку, що оскільки на день звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ станом на 28 липня 1999, він не мав права на пенсію то не набув право на отримання грошової допомоги та не отримав її, тому при звільненні з органів податкової міліції у 2016 році грошову допомогу слід розраховувати з урахуванням всього періоду його попередньої служби.

24. Проте, колегія судів уважає, що суд апеляційної інстанції помилково не застосував для встановлення права на отримання грошової допомоги норми Закону № 2262, що діяли на момент звільнення ОСОБА_1 з податкової міліції у 2016 році з урахуванням норм Закону № 2262, які діяли на момент звільнення з органів внутрішніх справ станом на 28.07.1999.

25. Так, у другому реченні частини першої статті 9 Закону №2262 (в редакції, на час звільнення позивача з органів податкової міліції - 14.07.2016) зазначено, що у разі звільнення зі служби у зв`язку із скороченням штатів одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

26. Частина шоста статті 9 Закону 2262 (станом на день звільнення позивача з Податкової міліції - 14.07.2016), передбачала, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного їх звільнення зі служби одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.

27. Тобто, у разі якщо особи, при попередньому звільненні набули право на отримання такої допомоги, такий період не враховується при виплаті грошової допомоги при наступному звільненні. Крім того, зі змісту частини шостої статті 9 Закону № 2262 слідує, що встановлення факту набуття права на отримання грошової допомоги при попередньому звільненні необхідно аналізувати за законодавством, яке діяло при попередньому звільненні.

28. Подібні норми щодо виплати грошової допомоги закріплені в абзацах п`ятому та сьомому, пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (в редакції, на час звільнення позивача з органів податкової міліції) зазначеним в абзаці першому цього пункту військовослужбовцям, поліцейським і особам рядового і начальницького складу, які звільняються із служби повторно, одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, що при попередньому звільненні не набули право на отримання такої допомоги.

29. Ураховуючи той факт, що при звільненні з органів внутрішніх справ позивач набув право на отримання грошової допомоги, передбаченої статтею 9 Закону №2262 у розмірі, визначеному пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (у редакцій чинній станом на день звільнення з органів внутрішніх справ - 28.07.1999), тому одноразова грошова допомога вже при звільненні з органів податкової міліції у 2016 році повинна була виплачуватися за період служби позивача з дня його останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби в органах внутрішніх справ та служби у збройних силах.

30. Тобто, висновок суду першої інстанції, що відповідач - Головне управління ДФС у Рівненській області правомірно нарахувало та виплатило ОСОБА_1 при звільненні з органів податкової міліції грошову допомогу, передбачену статтею 9 Закону №2262, за період 16 календарних років служби в органах податкової міліції без урахування періоду попередньої служби є правильним.

31. За таких обставин колегія суддів уважає помилковими твердження ОСОБА_1 про те, що під час звільнення з органів внутрішніх справ у 1999 році він не мав права на пенсію і не набув права на отримання грошової допомоги відповідно до статті 9 Закону №2262 у редакції станом на 14.07.2016.

32. Колегія суддів зазначає, що на день звільнення з органів внутрішніх справ 28 липня 1999 року ОСОБА_1 мав вислугу 8 років 8 місяців 18 днів, а тому відповідно до статті 9 Закону № 2262 та пункту 10 Постанови КМ № 393 (у редакції станом на день звільнення з органів внутрішніх справ), він мав право на отримання грошової допомоги.

33. Посилання ОСОБА_1 та суду апеляційної інстанції на те, що позивач не отримав грошову допомогу при звільненні з органів внутрішніх справ не впливає на висновок Суду касаційної інстанції, оскільки виняток, який міститься у частині шостій статті 9 Закону № 2262 пов`язує позбавлення права на повторне отримання грошової допомоги з фактом набуття права на отримання, а не з фактом отримання такої грошової допомоги.

34. Щодо посилання позивача на висновки Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999, № 1-7/99 щодо застосування вимог статті 58 Конституції України у розумінні того, що у його випадку слід застосовувати норми Закону на час звільнення, колегія суддів зазначає, що як раз це рішення підтверджує висновок Суду по цій справі, що при встановленні наявності права на отримання грошової допомоги при попередньому звільненні слід застосовувати норми законодавства, яке діяло на час такого звільнення.

35. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, та вважає що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права.

36. Частиною 1 статті 352 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

37. Ураховуючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції слід залишити в силі.

VII. Судові витрати

38. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

39. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України Головного управління ДФС у Рівненській області - задовольнити.

2. Постанову Житомірського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 у справі №817/1642/16 - скасувати.

3. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 у справі від №817/1642/16 - залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О.О. Шишов

Судді: І. В. Дашутін

М.М. Яковенко