Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 березня 2019 року

Київ

справа №806/1195/18

адміністративне провадження №К/9901/68747/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Бившевої Л.І., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області

на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 (суддя Черняхович І.Е.)

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018 (судді Совгира Д.І., Курко О.П., Матохнюк Д.Б.)

у справі № 806/1195/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новогородецький кар'єр»

до Головного управління ДФС у Житомирській області

про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Новогородецький кар'єр» (далі - позивач, ТОВ «Новогородецький кар'єр») звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Житомирській області), в якому просило суд визнати протиправним на скасувати наказ Головного управління ДФС у Житомирській області від 30.01.2018 № 225.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07.05.2018, яка залишена без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що станом на 30.01.2018 змін до Податкового кодексу України в частині дії мораторію на здійснення заходів державного нагляду (контролю) суб'єктів господарювання на 2018 рік внесено не було, а відтак відповідач в межах наданих йому Податковим кодексом України повноважень прийняв наказ про проведення перевірки. План-графік проведення перевірки є обов'язковим для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДФС. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 № 1104 затверджено перелік органів державного нагляду (контролю) на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Позивач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів відповідача заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30 січня 2018 року Головне управління ДФС України прийняло наказ № 225 про проведення документальної планової перевірки ТОВ «Новогородецький кар'єр» з 12.02.2018 тривалістю 10 робочих днів з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2014 по 30.09.2017 та з питань дотримання вимог законодавства по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 01.01.2011 по 30.09.2017. При прийнятті даного наказу Головне управління ДФС у Житомирській області керувалось підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пунктом 75.1 статті 75, пунктами 77.1, 77.2, 77.4 статті 77, пунктом 82.1 статті 82 Податкового кодексу України та планом-графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, виходили з того, що в період з 01.01.2018 до 23.02.2018, тобто до дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 №1104, органи державної фіскальної служби не мали права проводити планові заходи із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, в тому числі і планові документальні перевірки. А тому наказ Головного управління ДФС у Житомирській області від 30.01.2018 № 225 є незаконним та прийнятим з порушенням статті 2 Закону України № 1728-VIII. Крім того, судом апеляційної інстанції зазначено, що Закон України від 03.11.2016 № 1728-VIII «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» регулює питання відносно здійснення державного контролю загалом, а не питання відносин з оподаткування. Вказаний закон прийнятий 03.11.2016 року, тобто, пізніше Податкового кодексу України, тому передбачається можливим застосувати принцип дії закону в часі і застосовувати закон, прийнятий пізніше.

Так, судами встановлено, що при прийнятті даного наказу Головне управління ДФС у Житомирській області керувалось підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пунктом 75.1 статті 75, пунктами 77.1, 77.2, 77.4 статті 77, пунктом 82.1 статті 82 Податкового кодексу України та планом-графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на 2018 рік. Вказані обставини встановлено судами попередніх інстанцій та не є спірними.

Порядок проведення документальних планових перевірок врегульований статтею 77 Податкового кодексу України.

Так пунктом 77.1. статті 77 Податкового кодексу України визначено, що документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

Згідно з пунктом 77.4. статті 77 Податкового кодексу України про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

На виконання пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України 30 січня 2018 року Головне управління ДФС України прийняло наказ № 225 про проведення документальної планової перевірки ТОВ «Новогородецький кар'єр».

Обґрунтовуючи протиправність спірного наказу позивач посилався виключно на неможливість призначення планової перевірки контролюючого органу до набрання чинності Постановою Кабінету міністрів України від 18 грудня 2017 № 1104, якою затверджено перелік органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Такі доводи позивача і стали мотивом для задоволення позовних вимог судами попередніх інстанцій.

Разом з тим, з такими висновками судів попередніх інстанцій не погоджується колегія суддів суду касаційної інстанції, виходячи з такого.

З 01.01.2018 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», п. 9 «Прикінцевих положень» якого внесено зміни до Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 року № 1728-VIII та подовжено на 2018 рік дію мораторію на перевірки господарської діяльності.

Проте, посилання судів попередніх інстанцій на зазначений Закон, як на підставу правового регулювання спірних правовідносин, є неприйнятним з огляду на системний аналіз статей 1, 5, 7 Податкового кодексу України, за якими серед загальних засад встановлення податків і зборів пунктом 7.3 статті 7 передбачено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оскільки норми наведених сторонами Законів не відповідають встановленим Податковим кодексом України засадам, їх положення не можуть застосовуватись у межах спірних відносин.

Інших обставин, які б могли свідчити про протиправність оскаржуваного наказу судами попередніх інстанцій встановлено не було.

Відтак, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій щодо задоволення позовних вимог та приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно частини 1 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 351 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області задовольнити.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07.05.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018 у справі № 806/1195/18 скасувати.

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. ВасильєваСудді: Л.І. Бившева В.П. Юрченко