Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2020 року

м. Київ

справа №826/3640/15

провадження №К/9901/11092/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів Желєзного І.В., Тацій Л.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Міністерства оборони України

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2015 (колегія суддів у складі головуючого судді Качура І.А., суддів Данилишина В.М., Келеберди В.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016 (колегія суддів у складі головуючого судді Бабенка К.А., суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.)

у справі №826/3640/15

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України, Військової частини В3137

про визнання протиправними і скасування акту та наказу, зобов'язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 (далі по тексту також - позивач) з позовом до Департаменту фінансів Міністерства оборони України , в якому просила:

визнати протиправним та скасувати акт службового розслідування від 05.07.2014 №4, затвердженого командиром в/ч П/П В3137 підполковником міліції Дроздовим О.В. в частині висновку про визнання причини смерті ОСОБА_2 самогубства;

визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини п/п В3137 (по стройовій частини) від 07.08.2014 року № 88 в частині причини загибелі військовослужбовця ОСОБА_2;

зобов'язати Департамент фінансів Міністерства оборони України подати документи на розгляд відповідної комісії для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого.

2. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016, позов задоволено частково:

визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини п/п В3137 (по стройовій частини) від 07.08.2014 року № 88 в частині причини загибелі військовослужбовця ОСОБА_2;

зобов'язано Міністерство оборони України подати документи на розгляд відповідної комісії для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого.

3. У поданій касаційній скарзі Міністерства оборони України із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебувала у офіційному шлюбі з ОСОБА_2 (підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію шлюбу), який будучи молодшим сержантом проходив службу у зоні проведення антитерористичної операції.

5. ОСОБА_2 призвано на військову службу Чернігівським ОМВК 19 травня 2014 року.

6. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 загинув.

7. В подальшому, як зазначала позивач, 01 вересня 2014 року вона отримала звістку про смерть свого чоловіка, яка настала внаслідок вогнепального поранення, отриманого під час виконання службових обов'язків.

8. 24.11.2014 ОСОБА_1 подала заяву про виплату одноразової грошової допомоги, що передбачена Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

9. 10 грудня 2014 року на адресу представника позивача надійшов лист Чернігівського обласного військового комісаріату від 01.12.2014 № 4927 з відповіддю на заяву, в якому вказано що один із поданих документів, а саме наказ командира військової частини № 77, є недійсним, оскільки відповідно до наказу командира військової частини № 88 в попередній наказ було внесено зміни.

10. 18.12.2014 на адресу представника позивача надійшов лист від Департаменту фінансів Міністерства оборони України, з якого слідує, що на цей час здійснюється розслідування причин загибелі військовослужбовця ОСОБА_2 За попереднім розслідуванням причин загибелі, яке проводилось у військовій частині (польова пошта В3135) встановлено, що його смерть настала внаслідок самогубства. Вказувалося, що у зв'язку з цим, наразі немає підстав для подання документів на розгляд відповідної комісії для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги членам сім'ї загиблого.

11. Позивач не погоджуючись з позицією Департаменту фінансів МОУ щодо відсутності підстав для подання документів на розгляд відповідної комісії для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, звернулась з даним позовом до суду.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що причинами смерті чоловіка позивача є вогнепальне поранення, пов'язане з виконанням службових обов'язків в зоні проведення Антитерористичної операції, а відтак позивач має право на отримання відповідної грошової допомоги.

13. Окремо суди зазначили, що Акт службового розслідування та висновки, які в ньому викладені, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, лише фіксують виявлені перевіркою порушення, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Міністерства оборони України Відповідач у своїй касаційній скарзі звертає увагу, що судами невірно надано оцінку обставинам справи. Відповідач наголошує, що смерть позивача була самогубством, а відтак відповідно до статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» його дружина не має права на отримання грошової допомоги.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

16. Оскільки судові рішення оскаржуються відповідачем лише в частині, якою позов задоволено, Верховний Суд переглядає зазначені рішення в межах доводів касаційної скарги.

17. Відповідно до пункту 1 статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

18. Згідно з підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби; смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби; загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.

19. Відповідно до частини першої статті 161 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.

20. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до повідомлення про смерть від 31 серпня 2014 року №279, надісланого Чернігівським об'єднаним міським військовим комісаріатом Чернігівської області, чоловік позивачки - молодший сержант ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок вогнепального поранення голови з ушкодженням речовин головного мозку. Травма та причина смерті, одержані від вогнепального поранення, пов'язані з виконанням службових обов'язків в зоні проведення Антитерористичної операції.

21. ІНФОРМАЦІЯ_1 за фактом вбивства ОСОБА_2, Попаснянським РВ ГУМВС України у Луганській області розпочато кримінальне провадження №1201413053000506 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частини першої статті 115 Кримінального кодексу України. Станом на час розгляду даної справи в апеляційному порядку, зазначене кримінальне провадження тривало.

22. Відповідно до Лікарського свідоцтва про смерть від 28 липня 2014 року №309, складеного Донецьким обласним бюро судово-медичної експертизи, ОСОБА_2 загинув внаслідок вогнепального поранення голови, ушкодження виникло внаслідок дій, передбачених законом та воєнних операцій.

23. Суди відхилили посилання відповідача на Акт службового розслідування від 05 липня 2014 року №4, де вказано, що причина смерті ОСОБА_2 - самогубство, оскільки наявна у ньому інформація суперечить іншим матеріалам справи, зокрема: належним чином засвідченим копіям довідки Чернігівського об'єднаного міського військового секретаріату Чернігівської області від 31 серпня 2014 № 277; наказу командира військової частини п/п В3137; відомостями щодо кримінального правопорушення №1201413053000506.

24. Таким чином, колегія суддів погоджується з твердженням судів попередніх інстанцій про той факт, що наявні в матеріалах справи докази дають підстави стверджувати, що позивач має право на отримання грошової допомоги. Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

25. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позову.

26. Відповідно до статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

27. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.07.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016 у справі №826/3640/15 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя І.В. Желєзний

Суддя Л.В. Тацій