Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.12.2020 року у справі №808/539/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 808/539/17

адміністративне провадження № К/9901/22849/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н. А.,

суддів: Мацедонської В. Е., Шевцової Н. В.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року (головуючий суддя - Прасов О. О.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року (головуючий суддя - Головко О. В., судді - Суховаров А. В. Ясенова Т. І.) у справі №808/539/17, -

установив:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття наказ Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України №180 о/с від 16.11.2016 "По особовому складу";

- визнати протиправним та скасувати з моменту прийняття наказ Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України №21 о/с від 30.01.2017 "По особовому складу";

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України з 17.11.2016;

- стягнути з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, починаючи з
17.11.2016 і до моменту фактичного поновлення на службі в Національній поліції України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 25.10.2016 Запорізьким окружним адміністративним судом по справі №808/963/16 прийнято постанову, якою ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника відділу управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України з 24.02.2016. Національною поліцією України 08.11.2016 прийнято наказ №827о/с про поновлення позивача на посаді на підставі постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 25.10.2016 по справі 808/963/16. ДВБ Національної поліції України 09.11.2016 вказаний наказ направлено в управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області. 10.11.2016 позивач ознайомлений з вказаним наказом. Однак після ознайомлення з вказаним наказом фактично до виконання своїх обов'язків позивач не міг приступити так як йому чинились всілякі перешкоди зі сторони керівництва УВБ у Запорізькій області. Після прийняття наказу про поновлення позивачу не були видані ані службове посвідчення, ані спеціальний жетон; у позивача був відсутній доступ до державної таємниці, яку передбачає посада начальника відділу управління внутрішньої безпеки (секретність); позивача не допускали на оперативні наради. З метою з'ясування яку посаду обіймає позивач до відповідача направлено адвокатські запити. 28.01.2017 на адресу позивача надійшла відповідь на запит №743/42-02/04-17 від 24.01.2017 згідно якої, станом на 23.01.2017 позивач обіймав посаду відповідно до наказу ДВБ НП України №180о/с від 16.11.2016 та додано копію цього наказу. Згідно наказу №180о/с від 16.11.2016 відповідно до підпункту 1 (у в зв'язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду) пункту 3 частини 1 статті 65 Закону України "Про національну поліцію" призначено підполковника поліції ОСОБА_1 (М-073876) заступником начальника відділу оперативного моніторингу управління внутрішньої безпеки з Запорізькій області з посадовим окладом 3000

гривень, звільнивши його з посади начальника відділу управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області. 24.11.2016 Національною поліцією прийнято наказ №1214 "Про організаційно-штатні зміни в Департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції України". Згідно з вказаним наказом відділ оперативного моніторингу реорганізовується - скорочуються усі посади у кількості 9 осіб та створюється відділ моніторингу та аналізу у кількості 9 осіб. Також, згідно вказаного наказу введена посада рівнозначна посаді начальника відділу управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області, а саме посада заступник начальника управління - начальник відділу моніторингу та аналізу. Позивач вважає, що фактично ніякого скорочення штату не відбулося, а відбулася зміна назви відділу та назви посад. 06.02.2017 позивача запросили до УВБ НП України в Запорізькій області та вручили йому трудову книжку. Після отримання трудової книжки позивачу стало відомо про те, що його 30.01.2017 звільнили зі служби в Національній поліції відповідно до наказу ДВБ Національної поліції України №21о/с від
30.01.2017. З наказом про звільнення позивача ознайомлено не було. З супровідного листа №1038/42-02/2017 від 31.01.2017 "Про направлення трудової книжки ОСОБА_1" стало зрозуміло, що позивач звільнений за підпунктом 4 (скорочення штатів) частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію" з 30.01.2017. Фактично реорганізації підприємства та скорочення штату чисельності не було, що підтверджується тим, що станом на день звернення до суду вказану рівнозначну посаду, а саме заступник начальника управління - начальник відділу моніторингу та аналізу обіймає інша особа. Крім того, позивач вказує, що мають місце й інші порушення трудового законодавства, зокрема: позивача не було попереджено про наступне скорочення штату за два місяці та не запропоновано іншу посаду. Однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов'язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника. Власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч.2 ст.40, ч.3 ст.49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо (правова позиція, висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 травня 2016 року у справі №6-3048цс15). Отже, вважає накази ДВБ Національної поліції України №180о/с від 16.11.2016 та №21о/с від 30.01.2017 такими, що підлягають скасуванню саме з моменту їх прийняття.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалюючи судові рішення у справі, суди виходили з того, що в матеріалах справи міститься Акт від 05.12.2016, з якого вбачається, що 05.12.2016 в ході проведення оперативної наради УВБ в Запорізькій області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, у зв'язку з організаційно-штатними змінами, передбаченими наказом Голови Національної поліції України № 1214 від
24.11.2016, ОСОБА_1 було запропоновано призначення на вакантну посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу моніторингу та аналізу управління, проте останній відмовився від подання відповідного рапорту. Суди зазначили, що позивачем не надано до суду жодних доказів його звернення до відповідача з рапортом щодо призначення на будь-яку іншу вакантну посаду. Таким чином, суди дійшли висновку, що відповідачем вживалися заходи щодо продовження позивачем служби в поліції. Суди вказали, що на виконання ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 грудня 2016 року в рамках кримінального провадження №42016080000000360 відповідачем було винесено наказ "По особовому складу" №218 о/с від 26.12.2016, яким ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов'язків з 19 грудня 2016 року по 16 лютого 2017 року, що свідчить про відсутність у відповідача законних підстав пропонувати позивачу вакантні посади у вказаний період. Посилання позивача на те, що в результаті реорганізації було одночасно скорочено та введено нові посади, у томі числі керівні, які не були запропоновані ОСОБА_1, що свідчить про незаконність його звільнення, суди визнали необґрунтованими, адже питання щодо проходження служби та переміщення на певні посади віднесено до виключної компетенції керівника відповідного органу. Оскільки вимоги про поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування спірних у справі наказів, суди також дійшли висновку про відмову у їх задоволенні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

13 грудня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року, в якій позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує, що оскільки положеннями Закону України "Про Національну поліцію" не визначено процедури здійснення пропозиції вакантних посад поліцейському, застосуванню до спірних правовідносин підлягають загальні положення Кодексу законів про працю України.

Позивач вказує, що при реорганізації відповідач повинен був письмово попередити його про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення та запропонувати наявні вакантні посади. Вказує, що про те, що він обіймає посаду заступника начальника відділу він дізнався у січні 2017 року. вважає висновки судів попередніх інстанцій щодо того, що 28.11.2016 він був попереджений про наступне звільнення, безпідставними, оскільки вказане попередження зроблено керівником УВБ в Запорізькій області із зазначенням посади "начальник відділу ", а не "заступник начальника відділу". Посилається на те, що фактично не відбулось скорочення штату працівників, про що свідчить порівняння штатних розписів юридичної особи відповідача. Також позивач вважає помилковими висновки судів стосовно того, що у зв'язку з відстороненням його від посади у відповідача були відсутні підстави пропонувати йому вакантні посади, оскільки жоден нормативно-правовий акт не передбачає таку заборону.

Ухвалою Верховного Суду від 08 грудня 2020 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.11.2016 на виконання постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 25.10.2016 у справі №808/963/16 Головою Національної поліції України видано Наказ №827о/с "По особовому складу" яким з 25.02.2016 поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді начальника відділу управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області Департаменту внутрішньої безпеки (а. с.37,108).

28.01.2017 представнику позивача від ДВБ Національної поліції України надійшла відповідь (вих. №743/42-02/04-17 від 24.01.2017), згідно з якою станом на
23.01.2017 позивач обіймав посаду заступника начальника відділу оперативного моніторингу управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області відповідно до наказу ДВБ Національної поліції України №180о/с від 16.11.2016 та додано копію цього наказу (а. с.47-48).

У виданому начальником ДВБ Національної поліції України Наказі №180о/с від
16.11.2016 зазначено наступне: ".. Відповідно до підпункту 1 (у в зв'язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду) пункту 3 частини 1 статті 65 Закону України "Про національну поліцію" призначити підполковника поліції ОСОБА_1 (М-073876) заступником начальника відділу оперативного моніторингу управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області з посадовим окладом 3000 гривень, звільнивши його з посади начальника відділу управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області.

Підстава: заява начальника відділу кадрового забезпечення та оперативного прикриття Христинка Ю. О. від 11.11.2016.." (а. с.48).

24.11.2016 тимчасово виконуючим обов'язки Голови Національної поліції України видано наказ №1214 "Про організаційно-штатні зміни в Департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції України", яким затверджено перелік змін у штатах Департаменту внутрішньої безпеки (а. с.49,71).

Дослідженням Витягу із Переліку змін у штатах Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції встановлено, що відділ оперативного моніторингу реорганізовується - скорочуються усі посади у кількості 9 осіб та створюється відділ моніторингу та аналізу у кількості 9 осіб (а. с.50,72-73,110-111).

Згідно з відбитком штемпеля УВБ в Запорізькій області ДВБ Національної поліції України на супровідному листі 03.02.2017 (вх. №215/72-02/2017) від Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції (за вих. №1098/42-02/2017 від
01.01.2017) надійшла трудова книжка ОСОБА_1, де зазначено, що його 30.01.2017 звільнили зі служби в Національній поліції відповідно до наказу ДВБ Національної поліції України №21о/с від 30.01.2017 (а. с.52-54).

Позивачем надано до суду лист Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції (вих. №5аз/42-02/04-17 від 17.02.2017), направлений на адресу представника позивача, в якому зазначено наступне: ".. Надсилаємо копії витягів із наказів НПУ від 26.01.2016 №62 "Про затвердження штату Департаменту внутрішньої безпеки", від 06.10.2016 №984 "Про організаційно-штатні зміни в Національній поліції", від 24.11.2016 №1214 "Про організаційно-штатні зміни в Департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції", а також копії заяви начальника відділу кадрового забезпечення та оперативного прикриття Христенка Ю. О. від 11.11.2016, наказу Департаменту від 30.01.2017 №21о/с щодо звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1, акта про відмову останнього від запропонованої посади від 05.12.2016 та попередження про наступне звільнення ОСОБА_1 від
28.11.2016, довідки від 15.02.2017 №52 про нараховане грошове забезпечення заступнику начальника відділу оперативного моніторингу УВБ в Запорізькій області підполковнику поліції ОСОБА_1 з 25.11.2016 по 28.01.2017 та від 16.02.2017 №54 про нараховану одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби зазначеної особи. Додатково повідомляємо, що відомості про ознайомлення ОСОБА_1 з наказом Департаменту від 16.11.2016 №180о/с про призначення відсутні. Копії функціональних обов'язків начальника відділу УВБ в Запорізькій області та заступника начальника відділу оперативного моніторингу зазначеного підрозділу не можуть бути надані, оскільки мають гриф обмеження доступу. З часу видання наказу НПУ від 08.11.2016 №827о/с про поновлення на службі в поліції, допуск до державної таємниці ОСОБА_1 не надавався та відповідні документи не готувались.." (а. с.68).

У заяві начальника відділу кадрового забезпечення та оперативного прикриття ДВБ Національної поліції України Христенка Ю. О. від 11.11.2016 зазначено, зокрема, наступне: ".. Оскільки після затвердження штату Департаменту внутрішньої безпеки наказом Національної поліції України від 26.01.2016 №62 двомісячний термін проведення організаційно-штатних змін відповідно до статті 68 Закону України "Про Національну поліцію" закінчився, та на даний час посада начальника відділу зазначеного управління скорочена, можливості призначити підполковника поліції ОСОБА_1 на рівнозначну посаду в УВБ в Запорізькій області не має. Оскільки в ДВБ НП відсутні рівнозначні посади запропонувати рівнозначну посаду зазначеному працівнику неможливо. Ураховуючи вищевикладене, пропоную підполковника поліції ОСОБА_1 у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації, у відповідності до підпункту 1 пункту 3 частини 1 статті 65 Закону України "Про Національну поліцію", призначити на посаду заступника начальника відділу оперативного забезпечення управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області.." (а. с.69-70,121-122).

Судом досліджено наказ Голови Національної поліції України №62 від 26.01.2016 "Про затвердження штату Департаменту внутрішньої безпеки" та Штат управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області ДВБ Національної поліції, затверджений цим наказом (а. с.74-76).

У виданому начальником Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України наказі №21о/с від 30.01.2017 "По особовому складу" зазначено наступне: ".. Відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" звільнити зі служби в поліції за підпунктом 4 (у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації) частини 1 статті 77 підполковника поліції ОСОБА_1 (М-073876) - заступника начальника відділу оперативного моніторингу управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області з 30 січня 2017 року. Вислуга років на день звільнення складає: у календарному обчисленні для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби та виплати надбавки за вислугу років - 22 роки 05 місяців 16 днів; на пільгових умовах - 05 років 07 місяців 13 днів. Підстава: наказ Національної поліції України від 24.11.2016 №1214 "Про організаційно-штатні зміни в Департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції".." (а. с.77,116).

До суду надано наказ Голови Національної поліції України "Про організаційно-штатні зміни в Національній поліції" №984 виданий 06.10.2016 з Переліком змін до них (а. с.78-79,112-113). Також, судом досліджено Штат Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції, затверджений 26.01.2016 наказом Голови Національної поліції України №62 (а. с.109).

Відповідачем надано до суду "Попередження про наступне звільнення", в якому ОСОБА_1 поставив підпис і дату - 28.11.2016 про те, що йому повідомлено про скорочення його посади - начальника відділу УВБ в Запорізькій області ДВБ НП України (а. с.114).

У судовому засіданні представник відповідача повідомив, що бланк "Попередження про наступне звільнення" був заповнений позивачем самостійно.

У наданому до суду Акті від 05.12.2016 зазначено: ".. 05.12.2016, в ході проведення оперативної наради УВБ в Запорізькій Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, начальником УВБ в Запорізькій області, на виконання листа ДВБ НП України від 25.11.2016 №9101/42-02/04-2016, у зв'язку з організаційно-штатними змінами, передбаченими наказом ДВБ НП України від
24.11.2016 №1214 "Про організаційно-штатні зміни в Департаменті внутрішньої безпеки Національної поліції", відповідно до ст.15 Закону України "Про Національну поліцію", яким було скорочено усі посади оперативного та начальницького складу УВБ в Запорізькій області, начальнику відділу УВБ в Запорізькій області підполковнику поліції ОСОБА_1 було запропоновано призначення на вакантну посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу моніторингу та аналізу управління. Вислухавши пропозицію начальника УВБ в Запорізькій області, підполковник поліції ОСОБА_1 відмовився від подання рапорту щодо його призначення на посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу моніторингу та аналізу УВБ в Запорізькій області ДВБ НП України.. Начальник УВБ в Запорізькій області ДВБ НП України майор поліції,
05.12.2016, (підпис) В. П. Беленок. Т. в. о. заступника начальника управління - начальника ВОЗ УВБ в Запорізькій області ДВБ НП України підполковник поліції,
05.12.2016, (підпис) С. М. Маляренко. Начальник відділу УВБ в Запорізькій області ДВБ НП України полковник поліції, 05.12.2016, (підпис) О. О. Дементій.

Секретар наради: старший оперуповноважений УВБ в Запорізькій області ДВБ НП України підполковник поліції, 05.12.2016, (підпис) Д. Б. Косієнчук " (а. с.115).

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 2 липня 2015 року.

Відповідно до Законом України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 2 липня 2015 року у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Пунктами 1, 3, 4, 5 статті 59 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України. Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.

Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.

Згідно частини 1 статті 60 Закону України "Про Національну поліцію" проходження служби в поліції регулюється частини 1 статті 60 Закону України "Про Національну поліцію" та іншими нормативно-правовими актами.

Однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є звільнення у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів (п. 4 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію").

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.

Відповідно до п. 2, п. 3 ч. 1 ст. 65 Закону України "Про Національну поліцію" переміщення поліцейських здійснюється на рівнозначні посади - у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням реорганізації; на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський - у зв'язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 65 Закону України "Про Національну поліцію" переміщення поліцейських здійснюється на посади, нижчі ніж та, на якій перебував поліцейський у зв'язку зі скороченням штатів або реорганізацією в разі неможливості призначення на рівнозначну посаду.

Відповідно до ч.ч. 8, 9 ст. 65 Закону України "Про Національну поліцію" переведення поліцейського може здійснюватися за його ініціативою, ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення. Переведення поліцейського здійснюється на підставі єдиного наказу про звільнення із займаної посади та направлення для подальшого проходження служби до іншого органу (закладу, установи) поліції та про призначення на посаду в органі (закладі, установі) поліції, до якого переміщується поліцейський.

Частинами 1, 2, 3, 5, 6, 8 ст. 68 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що у разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.

Поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.

Поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до Частинами 1, 2, 3, 5, 6, 8 ст. 68 Закону України "Про Національну поліцію".

Переважне право на залишення на службі в поліції при реорганізації надається поліцейським з більш високими кваліфікацією та досягненнями у службовій діяльності. За рівних умов щодо кваліфікації та досягнень у службовій діяльності перевага в залишенні на службі надається особам, які мають таке право відповідно до вимог законодавства.

Поліцейський, посада якого була скорочена, до дня його призначення на іншу посаду в поліції або звільнення зі служби в поліції зобов'язаний виконувати обов'язки за останньою посадою, яку він займав, якщо керівник органу (закладу, установи) поліції не покладе на нього інші обов'язки.

Поліцейському, посада якого скорочена, грошове забезпечення виплачується включно до дня призначення на іншу посаду або до дня звільнення зі служби в поліції в розмірі, визначеному за останньою штатною посадою, яку він займав на момент її скорочення. Розмір щомісячної премії встановлюється рішенням керівника органу (закладу, установи) поліції.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення".

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).

Гарантії захисту від незаконного звільнення розповсюджуються на поліцейських та полягають у тому, що в разі скорочення штатів або проведення організаційних заходів, звільняються не всі поліцейські, а лише ті, посади яких скорочені.

Крім того, у разі скорочення штатів, поліцейському, посада якого скорочується, повинні бути запропоновані інші посади в будь-якому органі (закладі, установі) поліції з урахуванням його досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків. Лише відмова особи від запропонованої посади дає підстави для звільнення поліцейського у зв'язку зі скороченням штатів.

Зазначений висновок обумовлюється тим, що формою волевиявлення поліцейського на призначення на іншу посаду є надання згоди. При цьому, наданню згоди повинна передувати пропозиція щодо призначення на відповідну посаду, з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків, тобто ініціатива керівництва.

Отже, особа, попереджена про звільнення за скороченням штатів, у цьому випадку не має можливості виявити ініціативу і своє волевиявлення здійснює шляхом надання згоди на ініціативу керівництва щодо іншої посади в будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Лише якщо особа відмовилася від усіх пропозицій щодо зайняття певних посад виникають підстави для застосування п. 4 ч. 1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" щодо звільнення поліцейського зі служби в поліції у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Аналогічна правова позиція сформована Верховним Судом у постановах від
05.12.2018 у справі №814/805/17, від 15.04.2020 у справі №824/185/17-а.

Отже, законодавство України передбачає певну процедуру звільнення у зв'язку зі скороченням штату. Зокрема, звільнення у зв'язку із скороченням штату можливо, якщо роботодавцем вжито всіх заходів щодо переведення працівника на іншу посаду шляхом запропонування працівнику, що звільняється, всіх вакансій, на які він може претендувати з урахуванням фаху, кваліфікації, досвіду трудової діяльності, а також у випадках, коли неможливо перевести працівника з його згоди на іншу роботу, або коли працівник відмовився від такого переведення.

Судами попередніх інстанцій при розгляді цієї справи встановлено, що оскаржуваний наказ №180о/с від 16.11.2016 "По особовому складу" було винесено на підставі заяви начальника відділу кадрового забезпечення та оперативного прикриття Христенка Ю. О. від 11.11.2016, з якої вбачається, що після затвердження штату Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України № 62 від 26.01.2016, яким скорочено 100 посад, на 11.11.2016 посада начальника відділу управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області Департаменту внутрішньої безпеки скорочена, можливості призначити ОСОБА_1 на рівнозначну посаду немає, запропоновано призначити на посаду заступника начальника відділу оперативного моніторингу управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області.

Так, наказом Національної поліції України №984 від 26.10.2016 "Про організаційно-штатні зміни в Національній поліції" скорочено посаду начальника відділу оперативного моніторингу, тобто, на момент поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на підставі судового рішення займана ним раніше посада була скорочена.

Суди вказали, що переміщення поліцейського може здійснюватися за ініціативою прямих керівників (начальників), керівників інших органів (закладів, установ) поліції, які порушили питання про переміщення, а отже жодних порушень з боку відповідача щодо порядку переміщення ОСОБА_1 на посаду заступника начальника відділу оперативного моніторингу управління внутрішньої безпеки в Запорізькій області не встановили.

Проте колегія суддів такі висновки судів попередніх інстанцій вважає помилковими та такими, що зроблені без надання належної правової оцінки обставинам проведення відповідачем реорганізації. Так, висновки судів попередніх інстанцій щодо того, що Закон України "Про Національну поліцію" не передбачає обов'язку попереджати про переміщення на іншу посаду, пропонувати інші посади у зв'язку зі скороченням штатів або реорганізацією, є помилковими та такими, що повністю суперечать положенням 68 Закону України "Про Національну поліцію".

Як передбачено частиною 2 цієї статті, поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції.

Враховуючи те, що підставою для видання наказу №180о/с від 16.11.2016 відповідачем визначено саме скорочення штату та реорганізацію, переміщення позивача у зв'язку з вказаними обставинами на нижчу посаду повинно здійснюватись з врахуванням вимог ст. 68 Закону України "Про Національну поліцію".

Щодо правомірності наказу №21 о/с "По особовому складу" від 30.01.2017 суди зазначили, що позивача 28.11.2016 попереджено про наступне звільнення у зв'язку з організаційно-штатними змінами згідно з наказом Голови Національної поліції України №1214 від 24.11.2016.

Також судами встановлено, що відповідно до акту від 05.12.2016 позивачу
05.12.2016 в ході проведення оперативної наради УВБ в Запорізькій області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, у зв'язку з організаційно-штатними змінами, передбаченими наказом Голови Національної поліції України №1214 від 24.11.2016, було запропоновано призначення на вакантну посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу моніторингу та аналізу управління, проте останній відмовився від подання відповідного рапорту.

Водночас, суди попередніх інстанцій при винесенні судових рішень у цій справі не врахували, що поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров'я, ставлення до виконання службових обов'язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

При цьому, переважне право на залишення на службі в поліції при реорганізації надається поліцейським з більш високими кваліфікацією та досягненнями у службовій діяльності. За рівних умов щодо кваліфікації та досягнень у службовій діяльності перевага в залишенні на службі надається особам, які мають таке право відповідно до вимог законодавства.

Суд звертає увагу на те, що при розгляді цієї справи судами попередніх не було з'ясовано кількості вакантних посад на час попередження позивача про наступне вивільнення, яким чином відповідачем вирішувалось питання пропозиції певних вакантних посад позивачу, яким чином здійснювалось вирішення питання призначення працівників, що підлягали вивільненню, на вакантні посади, чи було враховано відповідачем при пропозиції позивачу вакантних посад його кваліфікаційний рівень, досвід роботи та продуктивність праці та чи здійснювався відповідачем порівняльний аналіз кваліфікації поліцейських, що перебували на службі в органі, що реорганізовувався, при пропозиції їм вакантних посад та призначенні їх на ці посади, в аспекті порівняння їх кваліфікації з кваліфікацією позивача.

Суд зауважує, що з'ясування вказаних обставин є обов'язковою умовою перевірки дотримання відповідачем процедури вивільнення позивача у зв'язку зі скороченням штату.

Крім того, Суд звертає увагу на те, що відповідно до попередження про наступне звільнення від 28.11.2016 ОСОБА_1 попереджений про те, що його посаду - начальник відділу УВБ в Запорізькій області ДВБ НП України скорочено. При цьому, судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки вказаному документу, не досліджено суті обставин, про які попереджений позивач, не враховано того, що складенню вказаного попередження передували обставини винесення спірного у цій справі наказу №180о/с від 16.11.2016, яким позивача переміщено на іншу посаду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази.

З огляду на нез'ясування судами попередніх інстанцій обставин здійснення відповідачем порівняльного аналізу продуктивності праці працівників, в тому числі і позивача, що є обов'язком роботодавця при переміщенні на іншу посаду та звільненні поліцейського у зв'язку зі скороченням штату та реорганізацією, що призвело до передчасних висновків про додержання відповідачем процедури звільнення ОСОБА_1, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 червня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року скасувати, справу направити на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН. А. Данилевич В. Е. Мацедонська Н. В. Шевцова