Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.11.2020 року у справі №640/12186/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 640/12186/19

адміністративне провадження № К/9901/28349/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М. В.,

суддів: Губської О. А., Жука А. В.,

розглянув у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року (головуючий суддя - Костюк Л. О., судді: Бужак Н. П., Кобаль М. І.)

у справі № 640/12186/19

за позовом ОСОБА_1

до Кабінету Міністрів України

про визнання протиправною та нечинною частину постанови.

I. ПРОЦЕДУРА

1. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.

2. Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу.

3. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року апеляційну скаргу позивача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2020 року у цій справі залишено без руху та надано строк 10 днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків.

4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2020 року у цій справі.

5. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і направити справу до суду апеляційної інстанції для відкриття провадження у справі.

II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.

6. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржником пропущено строк звернення до суду з апеляційною скаргою та жодних документів на виконання вимог ухвали не надходило та недоліки апеляційної скарги не усунуто.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

7. Позивач у своїй касаційній скарзі зазначає, що не погоджується з оскаржуваним рішенням апеляційного суду, вважає його свавільним і упередженим, постановленим на підставі завідомо недостовірної інформації з порушенням норм матеріального і процесуального права.

8. Скаржник звертає увагу, що він повідомив апеляційний суд про неможливість подання апеляційної скарги, у зв'язку з перебуванням у Полтавській області на заробітках і відсутністю можливості написати та подати апеляційну скаргу.

9. Зазначає, що просив апеляційний суд поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти апеляційну скаргу, посилаючись на вимоги Закону України від 30 березня 2020 року №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби" (далі - ~law13~).

Однак, апеляційний суд проігнорував його прохання і навіть не зазначив про це у своїй ухвалі.

10. Скаржник наголошує, що апеляційний суд не врахував, по-перше, що рішення суду першої інстанції він отримав лише у травні 2020 року, оскільки не було підписане одним із суддів, у зв'язку з хворобою, а по-друге проігнорував вимоги ~law14~.

11. Також, зазначає про недоцільність посилання суду щодо ненадання ним доказів перебування на заробітках в Полтавській області, оскільки окрім показів свідка він не може підтвердити своє перебування на заробітках, у зв'язку з тим, що він офіційно працевлаштований не був.

12. Крім того, вказує на неправдивість в рішенні апеляційного суду, що він не відреагував на ухвалу про усунення недоліків, оскільки спростовується його заявою №492 від 24 вересня 2020 року, яка була завірена його цифровим електронним підписом та відправлена на електронну адресу суду, а також скриншотом його електронної пошти за 24 вересня 2020 року, що засвідчує відправлення вказаної заяви на електронну пошту апеляційного суду.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.

14. Як убачається з матеріалів справи та зазначалось, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року апеляційну скаргу позивача на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2020 року у цій справі залишено без руху з тих підстав, що скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження та не подано заяву про його поновлення, запропонувавши йому усунути вказані недоліки протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали.

15. Копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року ОСОБА_1 отримав 9 вересня 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с.139).

16.24 вересня 2020 року засобами електронного зв'язку (на електронну пошту суду) від ОСОБА_1 надійшла заява №492 про поновлення строку на апеляційне оскарження (а. с.140-143).

17. У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 повідомив суд, що звертаючись 5 серпня 2020 року до суду з апеляційною скаргою, ним подано заяву №418 від 5 серпня 2020 року, яка в додатках до апеляційної скарги помилково зазначена під номером №218 замість №418. У вказаній заяві скаржник просив поновити строк на апеляційне оскарження та звільнити від сплати судового збору.

18. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2020 року у цій справі, оскільки скаржником пропущено строк звернення до суду з апеляційною скаргою, жодних документів на виконання вимог ухвали не надходило та недоліки апеляційної скарги не усунуто.

19. Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених статті 295 КАС України.

20. Як убачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено 11 березня 2020 року у відкритому судовому засіданні за участю позивача та представника відповідача. Копію вказаного рішення позивач отримав 2 травня 2020 року, що підтверджується відміткою на зворотному повідомленні про вручення поштового відправлення (а. с.119), а 5 серпня 2020 року звернувся до суду з апеляційною скаргою, яка надійшла до суду 11 серпня 2020 року, тобто з пропуском тридцятиденного строку апеляційного оскарження, передбаченого процесуальним законом.

21. Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частиною 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

22. Суд апеляційної інстанції залишаючи апеляційну скаргу позивача без руху констатував, що апеляційна скарга не містить поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та апелянтом не подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв'язку з цим запропонував усунути вказані недоліки протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали.

23. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

24. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що наведені позивачем причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можуть бути визнані судом поважними. Так, на виконання вимог ухвали суду про усунення недоліків 24 вересня 2020 року позивачем подано заяву про поновлення строку, у якій зазначив, що протягом травня-липня перебував на заробітках і не мав можливості подати апеляційну скаргу, однак доказів на підтвердження даного факту не надав. При цьому, апеляційний суд встановив дату отримання позивачем рішення суду першої інстанції та факт подання апеляційної скарги, встановивши пропуск строку на апеляційне оскарження.

25. Ураховуючи те, що позивачем не надано доказів на підтвердження його перебування у вказаний ним період на заробітках, апеляційний суд обґрунтовано визнав їх неповажними.

26. Водночас, позивач у поданій 24 вересня 2020 року заяві також просив поновити строк на апеляційне оскарження посилаючись на ~law15~, яким передбачено продовження процесуальних строків на строк дії карантину.

27. Однак, апеляційний суд не надав будь-якої правової оцінки наведеним в заяві від 24 вересня 2020 року доводам позивача про поновлення строку на апеляційне враховуючи встановлені ~law16~ строки, а тому в цій частині суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права.

28.11 березня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (далі - постанова №211), на підставі якої з 12 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року запровадив на території України карантин, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

29. Відповідно до постанови №215 від 16 березня 2020 року у постанову №211 Кабінет Міністрів України вніс зміни, заборонивши, серед іншого, проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 10 осіб; перевезення пасажирів автомобільним транспортом; регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні; роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв'язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту; тощо.

30. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року №540-IX розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства доповнено пунктом 3 такого змісту:

31. "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені Кодексу адміністративного судочинства, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

32. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)". ~law18~ набрав чинності 2 квітня 2020 року.

33. З огляду на наведене, апеляційний суд при прийнятті ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження безпідставно не врахував положення ~law19~, оскільки вказані обставини об'єктивно могли ускладнити вчасне звернення позивача до суду внаслідок запроваджених на території України карантинних заходів, що свідчить про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

34. Крім того, оскаржувана ухвала апеляційного суду місить суперечливі висновки оскільки надаючи оцінку заяві від 24 вересня 2020 року, яка подана на виконання вимог ухвали суду про усунення недоліків, апеляційний суд зазначив, що документів на виконання вимог ухвали суду про усунення недоліків не находило та недоліки не усунуто.

35. Слід також звернути увагу на те, що суд апеляційної інстанції залишаючи апеляційну скаргу позивача без руху констатував, що апеляційна скарга не містить поважних підстав пропуску строку на апеляційне оскарження та апелянтом не подано заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження.

36. Між тим, матеріали справи свідчать, що звертаючись до суду з апеляційною скаргою скаржником була додана до апеляційної скарги заява про поновлення строку на апеляційне оскарження та звільнення від сплати судового збору (а. с.131-133).

37. Однак, факт подання вказаних заяв залишився поза увагою суду апеляційної інстанції, оскільки не згадуючи про них та не надаючи доводам, що зазначені в них, будь-якої оцінки, залишив апеляційну скаргу позивача без руху з тих підстав, що скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження, а заяву про його поновлення ним не подано, запропонувавши усунути вказані недоліки протягом 10 днів з моменту отримання копії ухвали.

38. Крім того, з оскаржуваної ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження вбачається, що однією з підстав для залишення апеляційної скарги без руху була несплата судового збору, однак ухвала про залишення апеляційної скарги без руху взагалі не містить будь-яких мотивів або пропозиції щодо його сплати.

39. Таким чином, доводи позивача наведені в касаційній скарзі знайшли своє підтвердження.

40. Отже, судом апеляційної інстанції не дотримано вимоги процесуального права, що призвело до постановлення незаконного судового рішення.

41. За таких обставин, оскільки оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції перешкоджає подальшому провадженню у справі та позбавляє права на апеляційне оскарження судового рішення, а також не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, то вона підлягає скасуванню.

42. Згідно з частиною 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

43. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина 4 статті 353 КАС України).

44. З огляду на викладене, Верховний Суд вважає за необхідне задовольнити касаційну скаргу та скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, направивши справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345, 353, 356 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року скасувати, а справу №640/12186/19 направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді М. В. Білак

О. А. Губська

А. В. Жук