Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.05.2019 року у справі №826/14008/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 листопада 2019 року

Київ

справа №826/14008/15

адміністративне провадження №К/9901/13407/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів: Стеценка С. Г., Тацій Л. В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 826/14008/15

за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2018 року (ухвалене у складі головуючого судді Чудак О. М. ) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Бєлової Л. В., суддів: Безименної Н. В., Кучми А. Ю.),

установив:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк", у якому просив:

- визнати дії при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за вкладом позивача (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та визнання договору банківського рахунку від 29.05.2014 №8325 та договору банківського вкладу від 12.06.2014 №06/1283-2014 нікчемними, - протиправними;

- зобов'язати включити до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що уповноваженою особою Фонду безпідставно визнано нікчемними договір банківського рахунку від 29.05.2014 №8325 та договір банківського вкладу від 12.06.2014 №06/1283-2014. Також уповноваженою особою Фонду було протиправно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ "Старокиївський Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 грудня 2018 року провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дій при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за вкладом позивача (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) та визнання нікчемними договору банківського рахунку від 29.05.2014 №8325 та договору банківського вкладу від 12.06.2014 №06/1283-2014, протиправними, - закрито.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

4.28 грудня 2018 року Окружний адміністративний суд міста Києва вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" Пантіної Любові Олександрівни про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Старокиївський Банк" згідно договору банківського вкладу від 12.06.2014 №06/1283-2014 за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" за рахунок Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі ~money0~ (сімдесят три гривні вісім копійок).

5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що уповноваженою особою не доведено наявність підстав для визнання нікчемними договору банківського рахунку від 29.05.2014 №8325 та договору банківського вкладу від 12.06.2014 №06/1283-2014.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

6.10 квітня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2018 року - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2018 року - залишити без змін.

7. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8.11 травня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк".

У касаційній скарзі скаржник просить рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню. Скаржник зазначає, що Уповноваженою особою правомірно не включено позивача до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки договір банківського рахунку від 29.05.2014 №8325 та договір банківського вкладу від 12.06.2014 №06/1283-2014, операції щодо перерахування коштів за цими договорами є нікчемними правочинами, які були спрямовані на незаконне переоформлення (дроблення) вкладів "великих вкладників", з метою незаконного заволодіння державними коштами.

9. Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року відкрито касаційне провадження за скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року.

10. Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року зупинено виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2018 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі №826/14008/15 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

11.08 серпня 2019 року до Верховного Суду від представника позивача надійшов відзив на касаційну скаргу.

У відзиві на касаційну скаргу представник позивача просить касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський Банк" залишити без задоволення, а судові рішення - без змін. Вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Постановою Правління Національного банку України від 12.05.2014 №276/БТ ПАТ "Старокиївський банк" віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів.

29.05.2014 між ОСОБА_1 та ПАТ "Старокиївський банк" укладено договір банківського рахунку №8325.

12.06.2014 між ОСОБА_1 та ПАТ "Старокиївський банк" укладено договір банківського вкладу №06/1283-2014, згідно якого Банк відкриває вкладнику вкладний (строковий) рахунок № НОМЕР_2 "Недільний" у доларах США. Дата вкладення - 12.06.2014, дата повернення вкладу - 19.06.2014, відсоткова ставка - 0,5% річних. Кошти у розмірі ~money5~ внесено позивачем через касу банку
12.06.2014 згідно квитанції №67086.

17.06.2014 постановою Правління Національного банку України №365 віднесено ПАТ "Старокиївський банк" до категорії неплатоспроможних.

17.06.2014 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №50, яким: розпочато з 18.06.2014 процедуру виведення ПАТ "Старокиївський банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації; вирішено тимчасову адміністрацію запровадити строком на три місяці з 18.06.2014 по 18.09.2014 включно; призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію.

19.06.2014 згідно банківської виписки за період з 25.05.2014 по 11.09.2014 кошти у розмірі ~money6~ вкладу та 1,15 доларів відсотків по вкладу перераховані на поточний рахунок позивача № НОМЕР_3. Залишок коштів складав ~money7~.

24.06.2014 Уповноваженою особою прийнято наказ №23 "Про перевірку договорів в ПАТ "Старокиївський банк".

29.08.2014 відповідно до протоколу засідання комісії з перевірки договорів, призначеної наказом №30-А від 14.07.2014 констатовано, що нікчемні договори були вчинені у зв'язку з тим, що сума грошових коштів на рахунках клієнтів перевищувала суму граничного розміру відшкодування коштів Фондом, і відповідно, існували ризики для незадоволення вимог кредиторів в результаті ліквідації Банку. Відтак, фізичними особами ініційовано процес фіктивного відкриття рахунків іншими фізичними особами для штучного зарахування коштів на них у розмірі, що не перевищує суму граничного розміру відшкодування коштів у розмірі ~money1~ Операції із штучного залучення вкладів фізичних осіб здійснювались без присутності осіб, на ім'я яких відбувалось внесення готівкових коштів. Такі операції здійснювались у період, коли Банк не мав можливості виконати свої зобов'язання перед кредиторами Банку навіть у незначних розмірах (а. с. 53).

У зв'язку з наведеним, комісією запропоновано надати Уповноваженій особі на затвердження перелік нікчемних договорів.

29.08.2014 Уповноваженою особою видано наказ №61, яким визнано нікчемними всі транзакції та правочини, згідно переліку, доданого до наказу, зокрема, наведене стосується договорів, укладених між позивачем і Банком від 29.05.2014 №8325 та від 12.06.2014 №06/1283-2014 (а. с. 72-73).

11.09.2014 постановою Правління Національного банку України №563 відкликано банківську ліцензію ПАТ "Старокиївський банк" та прийнято рішення про його ліквідацію. Рішення опубліковано у газеті "Голос України" №178 (5928) від
18.09.2014.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від
17.09.2014 розпочато ліквідацію ПАТ "Старокиївський банк" з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 18.09.2014, призначено уповноваженою особою фонду на ліквідацію ПАТ "Старокиївський банку" Пантіну Л. О. строком на 1 рік з
18.09.2014 по 18.09.2015. Загальний термін ліквідації: 18.09.2014-17.09.2018.

Листом від 07.11.2014 вих. №661/09.02 позивача повідомлено, що правочини, у тому числі і договір банківського рахунку від 29.05.2014 №8325 та договір банківського вкладу від 12.06.2014 №06/1283-2014, операції з внесення грошових коштів по рахункам, відкритим на виконання вказаних договорів, які є предметом кримінального провадження, банком визнані нікчемними відповідно до вимог частин 2 , 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

18.03.2015 позивачем до ПАТ "Старокиївський банк" подано вимогу про повернення коштів за договором банківського вкладу №8325 від 29.05.2014, на яку відповідачем надано відповідь від 17.04.2015 вих. №2872/09-02 про те, що звернення оформлене без дотримання вимог законодавства та не підлягає розгляду.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

14. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; ~law8~).

~law9~ визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до ~law10~ Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою ~money2~

Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений ~law11~, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно з положеннями ~law12~ Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог ~law13~ та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від ~money3~ ), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою ~money4~ Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.

Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених ~law14~ щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.

~law15~ (в редакції, чинній на дату укладення договору банківського вкладу) визначає, що протягом 30 днів з дня початку тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку договорів (інших правочинів), укладених банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення договорів (правочинів), виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану банку та які відповідають одному з таких критеріїв:

1) договори, за якими було або має бути здійснено відчуження (або передача в користування) майна банку на умовах, значно гірших за звичайні ринкові умови здійснення відповідних операцій;

2) договори про здійснення кредитних операцій, які передбачають надання клієнту пільг і які банк не уклав би за звичайних ринкових умов;

3) договори про здійснення кредитних операцій та інші господарські договори, що мають на меті штучне виведення активів банку внаслідок шахрайських дій та зловмисних намірів;

4) договори, що передбачають платіж чи операцію з майном з метою надання пільг окремим кредиторам банку;

5) договори (правочини) з пов'язаною особою банку, якщо така операція не відповідає вимогам законодавства України або загрожує інтересам вкладників і кредиторів банку;

6) господарські операції, де оплата значно перевищує реальну вартість товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком.

Згідно з частиною третьою вказаної статті встановлено, що договори, зазначені в частині другій цієї статті, є нікчемними. Уповноважена особа Фонду зобов'язана вжити заходів для витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами, а також має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням. У разі звернення до суду уповноваженої особи Фонду державне мито не сплачується.

Відповідно до ~law16~, в редакції, чинній з 11 липня 2014 року, Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ~law17~, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

З аналізу вищенаведеного слідує, що Уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки вчинених (укладених) банком правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов'язком встановити обставини, з якими закон пов'язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних наслідків, зокрема щодо не включення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми вкладу.

При цьому колегія суддів зазначає, що при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не на підставі рішення уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини 2 статті 215 ЦК України та ~law18~) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і прийняте відповідне рішення. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому, перелік передбачених ~law19~ підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у ~law20~.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15.

Відповідно до наказу від 29 серпня 2014 року № 61 уповноваженою особою Фонду, з урахуванням рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21 серпня 2014 року № 182/14 та від 28 серпня 2014 року №188/14, було визнано нікчемними правочини та транзакції згідно переліку, в тому числі і правочини ОСОБА_1.

Листом від 07.11.2014 вих. №661/09.02 позивача повідомлено, що правочини, у тому числі і договір банківського рахунку від 29.05.2014 №8325 та договір банківського вкладу від 12.06.2014 №06/1283-2014, операції з внесення грошових коштів по рахункам, відкритим на виконання вказаних договорів, які є предметом кримінального провадження, банком визнані нікчемними відповідно до вимог частин 2 , 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Разом з тим, ні вищевказаний наказ, ні повідомлення про нікчемність правочину, всупереч приписам чинного законодавства не містить посилань на конкретні підстави, визначені ~law22~, в редакції, чинній на час укладення договорів банківського вкладу та банківського рахунку, з якими відповідач пов'язує нікчемність правочинів позивача.

Викладені відповідачем у касаційній скарзі посилання на визнання спірних правочинів нікчемними з огляду на підстави, визначені ~law23~, визнаються колегією суддів безпідставними, оскільки відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами, що саме внаслідок укладення спірних правочинів банк став неплатоспроможним, у разі якщо відповідач вважав правочини нікчемними з підстав, визначених ~law24~ у редакції, чинній з 11 липня 2014 року.

При цьому судом касаційної інстанції також враховується і той факт, що спірні правочини було укладено до внесення змін до ~law25~, пункт другий якої (в редакції чинній до 11 липня 2014 року) передбачав укладення договорів про здійснення кредитних операцій, які передбачають надання клієнту пільг і які банк не уклав би за звичайних ринкових умов. Слід зауважити, що договір банківського вкладу та договір банківського рахунку не відносяться до кредитних, а тому застосування до спірних правовідносин підстав нікчемності правочину, визначених наведеною правовою нормою є безпідставним. ~law26~ не містила.

Крім того, суд касаційної інстанції зазначає, що Фонд або його уповноважена особа, за загальним правилом, не може посилатися на неправомірні або оспорювані дії працівників банку під час оформлення договірних відносин з клієнтами та виконання такими працівниками умов цих договорів для обґрунтування наявності підстав для застосування положень частини третьої статті 38 Закону 4452-VI.

Такі неправомірні або оспорюванні дії повинні доводитися в порядку, зокрема, кримінального провадження, рішення в якому відповідно до статті 78 КАС України є обов'язковими для адміністративних судів.

Проте, жодних вироків, якими б було встановлено наявність протиправних дій з боку позивача чи працівників банку під час укладення договорів банківського вкладу ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції відповідачем надано не було.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів ~law27~, вклад розміщено на рахунку в ПАТ "Старокиївський банк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому ОСОБА_1 підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі ~law28~. При цьому відповідачем не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Старокиївський банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів ~law29~.

Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання Уповноваженої особи подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Старокиївський банк" за рахунок Фонду.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.

15. Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

16. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

17. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

18. Враховуючи, що Верховним Судом закінчено касаційний розгляд даної справи, то зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2018 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року, встановлене ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року, слід скасувати.

Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

постановив:

1. Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Старокиївський банк" - залишити без задоволення.

2. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року у справі №826/14008/15 - залишити без змін.

3. Скасувати, встановлене ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року, зупинення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2018 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді С. Г. Стеценко

Л. В. Тацій