ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2021 року

м. Київ

справа № 823/902/17

адміністративне провадження № К/9901/6352/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Тацій Л. В.,

суддів: Стеценка С. Г., Стрелець Т. Г.,-

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" (далі - ТОВ "Золотоніський бекон") на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року (прийняте судом у складі судді Гайдаш В. А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Безименної Н. В., суддів: Аліменка В. О., Кучми А. Ю.) у справі за позовом ТОВ "Золотоніський бекон" до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі - ГУ Держгеокадастру), Золотоніської районної ради Черкаської області, третя особа - Кропивнянська сільська рада Золотоніського району Черкаської області, про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ТОВ "Золотоніський бекон" звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Золотоніської районної ради Черкаської області від 08 липня 2016 року №6-8/VII "Про затвердження матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок";

- визнати протиправним та скасувати витяг міськрайонного управління у Золотоніському районі та м. Золотоноші ГУ Держгеокадастру від 10 лютого 2017 року №8-28-0.3-429/2-17 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 7121586600:04:007:0004 загальною площею 116706 кв. м, місце розташування: адмінмежі Кропивнянської сільської ради (за межами населеного пункту) Золотоніського району Черкаської області.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 18 жовтня 2018 року у задоволенні позову відмовив.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 22 січня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив із того, що рішення Золотоніської районної ради від 08 липня 2016 року №6-8/VII "Про затвердження матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок" не є регуляторним актом в розумінні Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Таким чином, на зазначене спірне рішення не поширюються вимоги, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а тому недотримання Золотоніською районною радою вимог статей 9,13,36 наведеного Закону щодо оприлюднення проекту регуляторного акта в друкованих засобах масової інформації з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, та здійснення аналізу його регуляторного впливу, не мають наслідком протиправність такого рішення і не свідчать про наявність підстав для його скасування.

Крім того, суди зазначили, що оскаржуване рішення Золотоніської районної ради стосується позивача лише в частині пункту 1.7, в той час, як позивач оскаржує його в повному обсязі, незважаючи на те, що окремі його положення стосуються прав та інтересів інших осіб, зокрема, ОСОБА_1 (п.1.1), ОСОБА_2 (п.1.2), ОСОБА_3 (п.1.3) тощо, які не приєднувались до позовних вимог і не залучались до участі у даній справі в якості третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою позову про скасування рішення Золотоніської районної ради від 08 липня 2016 року №6-8/VII ТОВ "Золотоніський бекон" визначено виключно порушення відповідачем вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", а тому враховуючи, що судом не встановлено поширення положень Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" на рішення органів місцевого самоврядування про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, суди дійшли висновку про необґрунтованість зазначеної позовної вимоги та відсутність підстав для визнання протиправним та скасування цього рішення.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Золотоніської районної ради від 08 липня 2016 року №6-8/VII, тому позовна вимога щодо визнання протиправним та скасування витягу від 10 лютого 2017 року №8-28-0.3-429/2-17 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 7121586600:04:007:0004 не підлягає задоволенню, як похідна.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

05 березня 2019 року ТОВ "Золотоніський бекон" звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову.

У скарзі зазначає, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та допущено порушення процесуальних норм права.

Зокрема, зазначає, що суди без будь-яких обґрунтувань не прийняли до уваги, що затвердження нормативної грошової оцінки стосовно земельних масивів такої значної площі, розташованих за межами населених пунктів на території різних сільських рад, зачіпає інтереси позивача, як потенційного орендаря земель сільськогосподарського призначення, оскільки ТОВ є сільськогосподарським товаровиробником.

Жоден нормативно-правовий акт, який регулює відносини у сфері державної експертизи не містить вимоги, за якою Держгеокадастр України в особі територіальних органів мав би перевіряти при проведенні державної експертизи технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок дотримання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері державної регуляторної політики.

Наявність позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації є обов'язковою для наступного затвердження останньої, але жодним чином не впливає і тим більше не звільняє орган місцевого самоврядування, як орган регуляторний, від обов'язку виконувати вимоги законодавства у сфері державної регуляторної політики.

Лист Державної регуляторної служби України від 22.05.2018 жодним чином не міг бути взятий до уваги Золотоніською районною радою при підготовці оспорюваного рішення та його прийнятті 08 липня 2016 року і є доказом неналежності спірного рішення до категорії актів "ненормативного характеру", а доказом порушення вимог КАС, зокрема суд першої інстанції долучив зазначений лист до матеріалів справи без жодного обґрунтування поважності підстав стосовно пропуску строку для надання додаткових матеріалів та прийняв його до уваги.

У відзиві на касаційну скаргу Золотоніська районна рада Черкаської області просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 березня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гімон М. М., судді: Анцупова Т. О., Мороз Л. Л.

Верховний Суд ухвалою від 14 березня 2019 року відкрив касаційне провадження.

У зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Гімона М. М. відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 червня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 26 червня 2019 року № 854/0/78-19 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л. В., судді: Стеценко С. Г., Стрелець Т. Г., справу передано головуючому судді.

Верховний Суд ухвалою від 09.06.2021 відмовив у задоволенні клопотань ТОВ "Золотоніський бекон" та Золотоніської районної ради Черкаської області про розгляд справи за участю сторін та у задоволенні клопотання Золотоніської районної ради Черкаської області про залучення до участі у справі повноваженого представника Державної регуляторної служби України (експерта). Призначив справу до касаційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Між Золотоніською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ "Золотоніський бекон" (орендар) 04 липня 2011 року укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець на підставі розпорядження Золотоніської РДА від 10 червня 2011 року за № 245 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського використання в адміністративних межах Кропивнянської сільської ради за межами населеного пункту (п.1 договору). Відповідно до пунктів 2,4,8 цього договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 11,6706 га господарських будівель та дворів, за рахунок земель державної власності (запасу). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (з урахуванням коефіцієнту індексації 3,2) складає 1 869 630,00 грн. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 1,5% від нормативної грошової оцінки землі і складає 28 044,45 грн в рік.

Вказаний договір зареєстрований у міському управлінні Держкомзему у м.

Золотоноша та Золотоніському районі про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12 липня 2011 року за № 712158664002325.

08 липня 2016 року Золотоніська районна рада Черкаської області прийняла рішення №6-8/VII "Про затвердження матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок", яким відповідно до пункту 21 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статті 23 Закону України "Про оцінку земель", розглянувши клопотання управління Держгеокадастру у Золотоніському районі, матеріали нормативної грошової оцінки земельних ділянок та враховуючи рекомендації постійної комісії районної ради з питань агропромислового розвитку, соціального розвитку села, земельних відносин, природокористування, екології, охорони навколишнього природного середовища районною радою вирішено затвердити матеріали технічної документації з нормативної грошової оцінки, зокрема, (пункт 1.7) земельної ділянки під господарськими будівлями та дворами загальною площею 11,6706 га, яка розташована в адміністративних межах Кропивнянської сільської ради Золотоніського району (за межами населеного пункту) в розмірі 6 109 590,79 грн. (матеріали грошової оцінки знаходяться в управлінні Держгеокадастру у Золотоніському районі).

Пунктом 2 вказаного рішення передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки може бути використана для визначення розміру земельного податку, державного мита, встановленої орендної плати за володіння та користування земельною ділянкою у визначеному законом порядку.

10 лютого 2017 року міськрайонним управлінням у Золотоніському районі та м.

Золотоноші Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області сформовано витяг №8-28-0.3-429/2-17 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель району, згідно з яким земельна ділянки розташована в Черкаській області, Золотоніському районі, адмінмежах Кропивнянської сільської ради (за межами населеного пункту) категорія земель - землі сільськогосподарського призначення з кадастровим номером undefined площею 116706 кв. м та нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 6 476 166,24 грн.

Вважаючи протиправним рішення Золотоніської районної ради від 08 липня 2016 року №6-8/VII та вказаний витяг, позивач звернувся до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

У відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею 264 КАС визначені особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування і інших суб'єктів владних повноважень і пункт 2 частини першої цієї статті передбачає, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.

При цьому, визначення поняття нормативно-правового акта міститься у пункті 18 частини 1 статті 4 КАС, за змістом якого ним вважається акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, оспорюваним у цій справі рішенням Золотоніської районної ради Черкаської області від 08 липня 2016 року № 6-8/VІІ затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зокрема стосовно земельної ділянки під господарськими будівлями та дворами загальною площею 11,6706 га, яка розташована в адміністративних межах Кропивнянської сільської ради Золотоніського району (за межами населеного пункту) в розмірі 6 109 590,79 грн, яка перебуває на праві користування у ТОВ "Золотоніський бекон" на підставі договору оренди.

У свою чергу, відповідно до статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Статтею 26 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97-ВР) визначений перелік питань, які відносяться до виключної компетенції сільських, селищних та міських рад, до яких, серед іншого, належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин та затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України (пункти 34-35 частини першої).

Відповідно до частини 3 статті 201 Земельного кодексу України, нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо.

Частиною 1 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Частинами першою, другою, десятою статті 59 Закону №280/97-ВР передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених Частиною 1 статті 23 Закону України "Про оцінку земель".

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Частиною 12 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України від 11.09.2003 №1160-IV "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - ~law26~), регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.

Згідно зі статтею 4 КАС України, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

У Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженому Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 № 34/5 (у редакції Наказу Міністерства юстиції України від 15.05.2013 № 883/5) визначено, що нормативно-правовий акт - офіційний документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законом формі та порядку, який встановлює норми права для неозначеного кола осіб і розрахований на неодноразове застосування.

Юридична наука визначає, що нормативно-правові акти - це правові акти управління, які встановлюють, змінюють, припиняють (скасовують) правові норми.

Нормативно-правові акти містять адміністративно-правові норми, які встановлюють загальні правила регулювання однотипних відносин, розраховані на тривале застосування. Вони встановлюють загальні правила поведінки, норми права, регламентують однотипні суспільні відносини у певних галузях і, як правило, розраховані на довгострокове та багаторазове їх застосування.

Отже, до нормативно-правових актів відносяться прийняті уповноваженими органами акти, які встановлюють, змінюють норми права, носять загальний чи локальний характер, розраховані на невизначене коло осіб та застосовується неодноразово.

Ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні такі ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб'єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов'язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.

Правова позиція про те, що рішення органу місцевого самоврядування з приводу затвердження нормативної грошової оцінки земель відноситься до регуляторних нормативно-правових актів висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від
14.05.2020 у справі № 280/2100/19. Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 461/8220/13-а.

У справі, що розглядається, оскаржено прийняте відповідачем рішення від 08 липня 2016 року №6-8/VII "Про затвердження матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок".

Як убачається зі змісту вказаного рішення, ним затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, у рішенні зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки може бути використана для визначення розміру земельного податку, держаного мита, встановлення орендної плати за володіння та користування земельною ділянкою у визначеному законом порядку. Дане рішення прийняте регуляторним органом - органом місцевого самоврядування, та стосується невизначеного кола осіб (оскільки затверджує нормативну грошову оцінку земельних ділянок, орендарі/користувачі яких можуть змінитися), вказане рішення може бути застосовано неодноразово (у разі зміни користувача).

З огляду на наведене, Суд вважає, що рішення від 08 липня 2016 року №6-8/VII "Про затвердження матеріалів технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок" є нормативно-правовим регуляторним актом, оскільки прийняте уповноваженим органом суб'єкта владних повноважень, змінює норми права, поширюється на невизначене коло осіб (платників податку з плати за землю, коло яких не є конкретно визначеним) та спрямована на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб'єктами господарювання, також оскаржене рішення розраховано на довгострокове та неодноразове застосування.

Слід також зазначити, що відповідно до ~law27~ дія ~law28~ не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов'язаної з прийняттям, зокрема, стандартів, кодексів усталеної практики, технічних умов, за винятком випадків, коли положення стандартів, кодексів усталеної практики, технічних умов, прийнятих органами державної влади та органами місцевого самоврядування, маючи у передбачених законом випадках обов'язковий характер, встановлюють вимоги до суб'єктів господарювання щодо проведення обов'язкових погоджень, аналізів, експертиз, обстежень, випробувань тощо за допомогою третіх осіб

З огляду на викладене, відсутність безпосередньо в оскаржуваному рішенні органу місцевого самоврядування норми щодо встановлення зокрема базової вартості м2, не може бути підставою для невизнання такого акта регуляторним, оскільки відповідне положення міститься у технічній документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, та в розумінні наведеного вище припису ~law29~ є достатнім для визнання такого акта регуляторним.

Відповідно до статті 59 Закону № 280/97-ВР визначено, що рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію, а також відповідно до ~law30~ ці рішення є регуляторними актами, приймаються з урахуванням вимог цього ж закону.

Згідно зі ~law31~ кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань.

Про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій розробник цього проекту повідомляє у спосіб, передбачений ~law32~.

У випадках, встановлених ~law33~, може здійснюватися повторне оприлюднення проекту регуляторного акта.

Так, згідно з ~law34~ повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень і пропозицій, проект регуляторного акта та відповідний аналіз регуляторного впливу оприлюднюються шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації розробника цього проекту, а у разі їх відсутності - у друкованих засобах масової інформації, визначених розробником цього проекту, та/або шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет.

Тобто, Законом передбачена можливість повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта, зокрема, шляхом розміщення на офіційній сторінці розробника проекту регуляторного акта в мережі Інтернет, у разі відсутності у розробника такого проекту друкованого засобу масової інформації.

Відповідно до вимог ~law35~ регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом чи посадовою особою місцевого самоврядування, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.

У разі виявлення будь-якої з цих обставин орган чи посадова особа місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями.

На порушення порядку оприлюднення проекту регуляторного акта посилався позивач.

Проте судами не перевірено і не встановлено, зокрема, чи було оприлюднено проект спірного рішення в друкованих засобах масової інформації регіональної та місцевої сфери розповсюдження.

Вищенаведені обставини мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Суд касаційної інстанції позбавлений можливості згідно з частиною 2 статті 341 КАС встановлювати нові обставини або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 2 статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Відповідно до частини четвертої наведеної статті, справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, зокрема, судами не було встановлено обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та встановлено обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у зв'язку з чим справа підлягає направленню до суду першої інстанції на новий розгляд.

Під час нового розгляду судам на підставі належних та допустимих доказів слід встановити, зокрема чи дотримано відповідачем процедуру прийняття регуляторного акта, передбачену ~law36~, зокрема чи було оприлюднено проект спірного рішення в друкованих засобах масової інформації регіональної та місцевої сфери розповсюдження, тим самим встановити чи відповідає спірне рішення Золотоніської районної ради Черкаської області критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та закріплені у частині 2 статті 2 КАС.

Керуючись статтями 344, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотоніський бекон" задовольнити частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року скасувати.

Справу № 823/902/17 направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. В. Тацій

Судді: С. Г. Стеценко

Т. Г. Стрелець