Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 року

м. Київ

справа №240/8675/24

адміністративне провадження №К/990/6723/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Соколова В.М., Уханенка С.А.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2025 року, постановлену в складі колегії суддів: судді-доповідача Драчук Т.О., суддів Полотнянка Ю.П., Смілянця Е.С.,

У С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст обставин справи і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У травні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

2. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 20 вересня 2024 року позов задовольнив частково. Визнав протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік без урахування індексації. Зобов`язав військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік з урахуванням індексації, враховуючи раніше виплачені суми. У іншій частині позову відмовив.

3. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, 18 жовтня 2024 року військова частина НОМЕР_1 подала до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, яку апеляційний суд ухвалою від 22 жовтня 2024 року залишив без руху і запропонував скаржнику у десятиденний строк з моменту отримання ухвали виконати її вимоги та усунути недоліки апеляційної скарги, а саме надати оригінал документа про сплату судового збору.

4. Ухвалою від 04 листопада 2024 року Сьомий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про відстрочення/розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Продовжив військовій частині НОМЕР_1 термін для усунення недоліків апеляційної скарги на п`ять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

5. Ухвалою від 18 листопада 2024 року Сьомий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року повернув особі, яка її подала, оскільки скаржник у встановлений апеляційним судом строк не усунув недоліки апеляційної скарги.

6. 30 грудня 2024 року військова частина НОМЕР_1 повторно подала до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року з заявою про поновлення строку на його апеляційне оскарження.

7. Ухвалами від 20 січня 2025 року Сьомий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року. Визнав неповажними причини пропуску військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року залишив без руху. Запропонував скаржнику протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для поновлення строку.

8. 29 січня 2025 року військова частина НОМЕР_1 подала до Сьомого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року.

9. Ухвалою від 30 січня 2025 року Сьомий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року та у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. Військова частина НОМЕР_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2025 року та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.

11. Скаржник у касаційній скарзі зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена судом апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права, оскільки апеляційним судом не враховано, що на залишення вперше поданої апеляційної скарги без руху та на її повернення військовій частині НОМЕР_1 вплинуло неможливість вчасно сплатити відповідачем повну суму судового збору в зв`язку з тривалою процедурою оплати судового збору, тобто в силу об`єктивних причин та поганого фінансування. Між тим, військова частина НОМЕР_1 продемонструвала добросовісне ставлення до реалізації нею права на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року і вжила усі можливі та залежні від неї заходи з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги. Повторне подання відповідачем апеляційної скарги відбулося впродовж розумного строку після отримання копії ухвали апеляційного суду про повернення первинної апеляційної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань. Військова частина НОМЕР_1 зазначає, що неможливість вчасно сплатити судовий збір у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.

IІІ. Рух справи у суді касаційної інстанції

12. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Соколова В.М., Уханенка С.А. ухвалою від 17 березня 2025 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

13. ОСОБА_1 відзив на касаційну скаргу не подав.

14. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 09 квітня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами на 10 квітня 2025 року.

ІV. Джерела права й акти їхнього застосування

15. Приписами частини першої статті 293 КАС України визначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

16. Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

17. Згідно із частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

18. Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

V. Позиція Верховного Суду

19. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №240/8675/24 стало оскарження судового рішення, зазначеного у частині третій статті 328 КАС України, та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

20. Надаючи оцінку обґрунтованості касаційної скарги та оскаржуваній ухвалі Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2025 року, Верховний Суд, з урахуванням приписів статті 341 КАС України, виходить із таких міркувань.

21. Право на апеляційне оскарження судового рішення кореспондується із обов`язком учасників справи дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

22. Учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов`язків.

23. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

24. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

25. За правилами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

26. Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України закріплюють дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, а саме: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, або якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

27. Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними при вирішенні питання щодо поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин у справі. При цьому доведення поважності причин пропущення строку звернення до суду покладається саме на особу, яка звертається з апеляційною скаргою та заявою/клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

28. Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду необхідно виходити, зокрема, з того, що причина пропущення строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

29. Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом. Водночас сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання поважності/неповажності наведених скаржником причин пропущення строку на апеляційне оскарження суд має враховувати також й ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув із моменту, коли скаржник дізнався про відповідне судове рішення (ухвалу про повернення апеляційної скарги) до моменту повторного звернення з апеляційною скаргою, і яким саме чином останній діяв протягом відповідного періоду часу. Суд апеляційної інстанції має враховувати, чи вчинялися особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усі можливі та залежні від неї дії у розумні строки, без зайвих зволікань, з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судового рішення.

30. Як випливає із матеріалів справи №240/8675/24, вперше апеляційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року військова частина НОМЕР_1 подала у межах строку, встановленого статтею 295 КАС України, яку Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22 жовтня 2024 року залишив без руху через невідповідність вимогам КАС України у частині сплати судового збору. 30 жовтня 2024 року військова частина НОМЕР_1 подала заяву про відстрочення/розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, у задоволенні якої Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04 листопада 2024 року відмовив і продовжив військовій частині НОМЕР_1 термін для усунення недоліків апеляційної скарги. Ухвалою від 18 листопада 2024 року Сьомий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року повернув особі, яка її подала, оскільки скаржник у встановлений апеляційним судом строк не усунув недоліки апеляційної скарги. Копію ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 - 19 листопада 2024 року (03:50), що підтверджується довідкою відповідального працівника Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року про доставку електронного листа.

31. 30 грудня 2024 року військова частина НОМЕР_1 повторно подала до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року з заявою про поновлення строку на його апеляційне оскарження. Ухвалами від 20 січня 2025 року Сьомий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року. Визнав неповажними причини пропуску військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року залишив без руху. Запропонував скаржнику протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку та вказати інші підстави для поновлення строку.

32. Копію ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 - 20 січня 2025 року (22:51), що підтверджується довідкою відповідального працівника Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2025 року про доставку електронного листа.

33. 29 січня 2025 року військова частина НОМЕР_1 подала до Сьомого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року, в якій на обґрунтування поважності причин пропущення строку на апеляційне оскарження послалася на відсутність належного фінансування для сплати судового збору на момент звернення з первинною апеляційною скаргою та інші проблемні процедурні питання щодо необхідності погодження коштів для сплати судового збору, що повторно апеляційну скаргу відповідачем подано без зайвих зволікань.

34. Ухвалою від 30 січня 2025 року Сьомий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року та у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

35. Постановляючи вказану ухвалу суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з того, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій, і підтверджені належними доказами. Можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення скаржника, тобто мала суб`єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку в даному випадку апеляційний суд не вбачає. Звернення з апеляційною скаргою вдруге в термін понад три місяці з моменту прийняття оскаржуваного судового рішення та через 41 день з моменту отримання ухвали про повернення апеляційної скарги, поданої вперше, не може вважатися поданням апеляційної скарги вдруге без зволікань. При цьому, ані повторне звернення з апеляційною скаргою, ані відсутність коштів у суб`єкта владних повноважень при зверненні з апеляційною скаргою вперше, не є непереборними та поважними обставинами пропуску строку на апеляційне оскарження. Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду, не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків, установлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення. Установа чи організація, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку. Особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Це стосується і суб`єктів владних повноважень, фінансування яких здійснюється з державного бюджету, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, тому що кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі відповідної установи своєчасно і у повному обсязі. Відтак, органи, що діють як суб`єкти владних повноважень від імені держави та є учасниками судового процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов`язків. Суд апеляційної інстанції констатував, що скаржником не зазначено обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу вчасно, які є об`єктивно непереборними чи істотно перешкоджали своєчасному вчиненню відповідних процесуальних дій. Інших причин (підстав) для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції відповідачем не наведено, як і не надано жодних доказів наявності поважних підстав для поновлення такого строку. Враховуючи зазначене, а також те, що станом на 30 січня 2025 року скаржником вимоги ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху не виконані, належних і достатніх клопотань до суду апеляційної інстанції не подано, необхідно відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі.

36. Верховний Суд уважає, що, постановляючи оскаржувану ухвалу від 30 січня 2025 року, суд апеляційної інстанції правомірно виходив із того, що військовою частиною НОМЕР_1 не було доведено таких обставин, які б давали підстави для поновлення їй строку звернення до суду з апеляційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року в справі №240/8675/24.

37. Суд апеляційної інстанції правильно виходив із того, що причини пропущення строку на апеляційне оскарження є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій, та підтверджені належними доказами. Учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

38. Вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до апеляційного суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, установлених процесуальним законом, оскільки в такому випадку порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

39. Згідно із позицією Верховного Суду, неодноразово висловленою, строк на апеляційне оскарження судового рішення у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов: первинне звернення з апеляційною скаргою відбулося у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження; повторне подання апеляційної скарги відбулося у межах строку апеляційного оскарження, установленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення попередньої скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань; скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження та вжито усіх можливих і залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, що стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, й такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою; доведено, що повернення попередньо поданої апеляційної скарги відбулося з причин, що не залежали від особи, яка оскаржує судове рішення, та які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником; наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

40. Суд апеляційної інстанції правильно врахував тривалість пропущеного військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року в справі №240/8675/24, взявши до уваги також ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, та період часу, який сплинув із моменту, коли скаржник отримав копію ухвали про повернення попередньої апеляційної скарги до моменту повторного звернення з апеляційною скаргою.

41. Апеляційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року військова частина НОМЕР_1 подала вдруге (30 грудня 2024 року) більше ніж через місяць з дня отримання копії ухвали суду апеляційної інстанції від 18 листопада 2024 року про повернення попередньої апеляційної скарги (19 листопада 2024 року). Попередня апеляційна скарга на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року була повернута військовій частині НОМЕР_1 у зв`язку з неусуненням її недоліків, а саме несплатою відповідачем судового збору. При цьому у ситуації з пропуском строків державною установою поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування для сплати судового збору не надає суб`єкту владних повноважень права в будь-який час реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення та не може слугувати належною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

42. Приписи статті 44 КАС України передбачають обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (частина друга), зокрема, виконувати процесуальні дії в установлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

43. Наведеними приписами КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їхню реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок і зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, установлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження, усунення недоліків апеляційної скарги.

44. Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб і невиконання відповідачем вимог процесуального закону або суду не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження.

45. Державні органи, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків разом з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб дотримуватися своїх власних внутрішніх правил і процедур, установлених, у тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їхнього порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання процесуальних обов`язків.

46. Беручи до уваги наведене, Верховний Суд уважає, що Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30 січня 2025 року обґрунтовано відмовив військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року та у відкритті апеляційного провадження за її апеляційною скаргою на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки відповідач не навів достатніх обґрунтувань та не надав допустимих і переконливих доказів, які б доводили підстави для поновлення йому строку звернення до суду з апеляційною скаргою.

47. Зазначені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не дають підстав уважати, що ним неправильно застосовано норми процесуального права, що призвело до необґрунтованої відмови у відкритті апеляційного провадження.

48. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

49. З огляду на зазначене та приписи статті 350 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги військової частини НОМЕР_1 без задоволення, а оскаржуваної ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2025 року в справі №240/8675/24 - без змін.

VІ. Судові витрати

50. Ураховуючи результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2025 року в справі №240/8675/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: В. М. Соколов

С. А. Уханенко