Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2019 року

Київ

справа №815/5133/16

адміністративне провадження №К/9901/21602/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу №815/5133/16

за позовом ОСОБА_1 до керівника апарату господарського суду Одеської області Вінцевської Олени Олегівни про визнання протиправним і скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, відшкодування моральної шкоди

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року (прийняту у складі головуючого судді - Стефанова С.О.,) та на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року (прийняту колегією суддів у складі головуючого судді - Кравченка К.В., суддів Градовського Ю.М., Лук'янчук О.В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до керівника апарату господарського суду Одеської області Вінцевської Олени Олегівни, в якому просив:

- визнати нечинним та скасувати наказ господарського суду Одеської області від 26 вересня 2016 року №2-а про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності;

- стягнути на користь позивача моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

2. Позовна заява мотивована тим, що притягнення позивача спірним наказом до дисциплінарної відповідальності є безпідставним, оскільки ним не було допущено порушень службової дисципліни. Під час здійснення дисциплінарного провадження дисциплінарною комісією були порушені права позивача на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи, та отримання копій з матеріалів цієї справи, тощо.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. 31 жовтня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд вирішив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до керівника апарату господарського суду Одеської області Вінцевської Олени Олегівни - відмовити.

4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності з підстав встановлення факту неналежного виконання державним службовцем ОСОБА_1 посадових обов'язків, наявністю у діях даного державного службовця дисциплінарного проступку, обґрунтованістю оголошення догани ОСОБА_1, порушенням секретарем судового засідання Шаргородським Д.В. положень ГПК України щодо вчасної відправки процесуальних документів, відповідач - керівник апарату господарського суду Одеської області діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, пропорційно, своєчасно та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 29 березня 2017 року Одеський апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року змінити в частині підстав для відмови у задоволенні позову.

В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року залишити без змін.

6. Апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки суд першої інстанції не залучив до участі у справі належного відповідача, а Кодекс адміністративного судочинства України не надає апеляційній інстанції процесуальних повноважень здійснювати на стадії апеляційного розгляду справи заміну неналежного відповідача чи залучати другого відповідача, а також повертати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, результатом розгляду цієї справи повинна бути відмова у задоволенні позовних вимог до керівника апарату господарського суду Одеської області. При цьому суд зазначив, що надання правової оцінки спірному наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності в рамках апеляційного перегляду даної справи без залучення належного відповідача є недоцільним, оскільки така оцінка в будь-якому випадку не буде впливати на кінцевий результат розгляду заявлених у цій справі позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти по справі нове рішення про задоволення позову.

8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24 квітня 2017 року відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року.

9. У травні 2017 року відповідач подав заперечення на касаційну скаргу.

10. 13 лютого 2018 року вказана касаційна скарга ОСОБА_1 надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

11. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу (позивача у справі):

Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню.

Скаржник зазначає, що оскаржуваний наказ господарського суду Одеської області №2-а від 26 вересня 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1.» винесено з порушенням вимог Закону України «Про державну службу».

Також, скаржник посилається на те, що згідно з постановою суду апеляційної інстанції підставою для відмови у задоволенні його позовних вимог є помилка суду першої інстанції щодо не вчинення дій по заміні неналежного відповідача на належного. Позивач вважає, що підстави для відмови у задоволенні позовних вимог не можуть бути з мотивів, які не стосуються позовних вимог, а є можливими (спірними) порушеннями процесуального права суду першої інстанції.

12. Доводи, викладені у запереченні на касаційну скаргу (відповідача у справі):

У запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року залишити без задоволення.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 01 грудня 2010 року працює в господарському суді Одеської області, а з 07 квітня 2011 року на посаді секретаря судового засідання сектору забезпечення судового процесу відділу контролю та організаційного забезпечення діяльності суду.

14. В подальшому наказом господарського суду Одеської області №2-а від 26 вересня 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1.», який підписано керівником апарату суду - Вінцевською О.О., позивачу оголошено догану за неналежне виконання посадових обов'язків.

15. Зазначений наказ було винесено на підставі проведеної дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ господарського суду Одеської області (далі - дисциплінарна комісія) перевірки скарги ОСОБА_4, яка надійшла до цього суду разом з листом від 02 серпня 2016 року за №2-/852/16 Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

16. За результатами проведеної дисциплінарною комісією перевірки складений висновок від 16 вересня 2016 року про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстави для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. В резолютивній частині висновку зазначено, що у діях позивача наявний дисциплінарний проступок та є наявним факт неналежного виконання даною посадовою особою своїх посадових обов'язків. У тексті висновку дисциплінарна комісія виклала ті обставини, які на її думку вказують на вчинення позивачем дисциплінарного проступку та неналежне виконання позивачем своїх посадових обов'язків.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

17. Конституція України.

17.1. Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)

18.1. Пункт 2 частини 2 статті 17. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

18.2. Частина 1 статті 52. Суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

18.3. Частина 3 статті 52. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

19. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15.12.2017 року)

19.1. Частина третя статті 48. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

V.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

21. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

22. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

23. На момент виникнення спірних правовідносин (прийняття спірного наказу) правовий статус секретаря судового засідання визначався статтею 152 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №2453-VI від 07.07.2010 року (зі змінами та доповненнями), яка відносила посаду секретаря судового засідання до штату апарату судів загальної юрисдикції, а також визначала, що правовий статус працівників апарату суду визначається Законом України «Про державну службу».

24. Предметом оскарження у даній справі є наказ господарського суду Одеської області №2-а від 26.09.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1.».

25. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що в спірних правовідносинах керівник апарату господарського суду Одеської області виступає лише як посадова особа цього суду, яка в силу своїх посадових обов'язків має право на прийняття та підписання такого виду наказів стосовно працівників апарату цього суду.

26. З урахуванням того, що позивач перебуває у відносинах публічної служби саме з господарським судом Одеської області, а не з керівником апарату цього суду, належним відповідачем за заявленими позовними вимогами має бути господарський суд Одеської області.

27. Аналіз частини 1 статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час винесення рішення судами попередніх інстанцій) дає підстави для висновку, що можливість заміни неналежної сторони у справі передбачена лише у суді першої інстанції.

28. Наведені норми узгоджуються з положеннями частини третьої статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України у чинній редакції.

29. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що керівник апарату господарського суду Одеської області є неналежним відповідачем у даній справі, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального або порушень норм процесуального права.

30. Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, за умови неможливості його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте вже до належного відповідача.

31. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у своїх постановах від 13 червня 2018 року (справа №303/3416/17), та від 10 липня 2018 року (справа №336/4525/17).

32. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції в частині підстав для відмови у задоволенні позову, виніс законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування чи зміни відсутні.

33. Згідно з статтею 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2016 року в незміненій частині та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року у справі №815/5133/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді О.В.Білоус

І.Л.Желтобрюх