Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2019 року

м. Київ

справа №804/333/16

адміністративне провадження №К/9901/14829/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Анцупової Т.О., Кравчука В.М.

розглянувши в порядку спрощеного провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2016р. (суддя -Степаненко В.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2016р. (судді - Іванова С.М., Чабаненко С.В., Шлай А.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича, третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У січні 2016р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:

- скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації (ліквідації) Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. про визнання договору № 007-03503-260215 банківського вкладу від 26.02.2015 р. нікчемним, що оформлено наказом № 813 від 16.09.2015 р. та повідомленням від № 8821/2150 від 23.09.2015 р.;

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. щодо не включення її до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу №007-03503-260215 від 26.02.2015р.;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. включити її до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача для внесення даних позивача до Загального Реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахуноккоштіе Фонду.

В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що вона є вкладником у розумінні статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не включення її до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, позбавило її можливості отримати суму відшкодування, яка гарантована вкладникам законом.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2016р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2016р.. позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації (ліквідації) публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання Договору №007-03503-260215 від 26.02.2015р. нікчемним, яке оформлено наказом №813 від 16.09.2015р. та повідомленням №8821/2150 від 23.09.2015р.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича щодо невключення ОСОБА_1 до переліку вкладників публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу №007-03503-260215 від 26.02.2015р.

Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича включити ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 для внесення даних ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач - Уповноважена особа Фонду, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обгрунтування касаційної скарги посилається на те, що дії Уповноваженої особи Фонду щодо проведення перевірки по виявленню нікчемних правочинів та застосування відповідних наслідків повністю відповідають нормам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», порушень прав позивача, як вкладника, при цьому не допущено.

Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно пункту 7 частини 3 статті 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Частиною 4 статті 38 цього Закону передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

В ході розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.02.2015р. між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір банківського вкладу №007-03503-260215 «Лояльний» на суму 3000,00 доларів США.

Пунктом 1.3 вказаного договору передбачено, що вклад залучається на строк з моменту зарахування по 28.03.2015р. включно.

Відповідно до пункту 1.8 Додаткової угоди №1 до Договору №007-03503-260215 від 26.02.2015р. зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу Банку в день укладення сторонами цього договору.

26.02.2015р. сума вкладу була перерахована з поточного рахунку ОСОБА_3 НОМЕР_1 на вкладний (депозитний) рахунок позивача НОМЕР_2.

За пунктом 1.10 договору №007-03503-260215 від 26.02.2015 р. по закінченню строку залучення вкладу вклад повинен був бути виплачений шляхом зарахування на поточний рахунок НОМЕР_3.

Постановою Правління Національного банку України від 30.10.2014р. №692/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних, банку встановлено окремий статус.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015р. №150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015р. №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015р. запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.10.2015р. №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.10.2015 року №181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації банку з 05.10.2015р. по 04.10.2017р. включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича.

16.09.2015р. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» Кадировим В.В. прийнято рішення, оформлене наказом №813, відповідно до якого, серед інших, договір банківського вкладу №007-03503-260215 від 26.02.2015 року «Лояльний» у доларах США, укладений між позивачем і банком, було визнано нікчемним.

Листом від 23.09.2015р. №8821/2150 «Повідомлення про нікчемність правочину», відповідач повідомив позивача про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) №007-03503-260215 від 26.02.2015р., із посиланням на пункт 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права та інтереси порушеними, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що право Уповноваженої особи Фонду на перевірку правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних згідно Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими цей Закон пов'язує нікчемність правочину. В свою чергу, відповідачем не надано належних та допустимих доказів визнання судом недійсним або наявності ознак нікчемності у розумінні вимог цивільного законодавства України та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» договору банківського вкладу №007-03503-260215 від 26.02.2015р., укладеного між позивачем та банком.

Крім того, суд виходив з того, що договір банківського вкладу може бути визнано нікчемним на підставі пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» лише у тому разі, якщо умови цього договору передбачають отримання позивачем певних переваг (пільг) порівняно з іншими вкладниками, що не встановлено для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Також суд виходив з того, що доводи відповідача, щодо отримання за вказаним договором третьою особою через позивача відшкодування за вкладами у сумі, що перевищує встановлений статтею 26 Закону України «Про гарантування вкладів фізичних осіб» граничний розмір, є лише припущенням та не свідчить про нікчемність договору на підставі пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Суд дійшов висновку, що такі порушення можуть бути підставою для визнання договору недійсним, але не свідчать про його нікчемність, оскільки саме з цими підставами Закон України «Про гарантування вкладів фізичних осіб» не пов'язує наслідки у вигляді нікчемності угоди.

Також суди дійшли висновку, що постанова Правління Національного банку України від 30.10.2014р. №692/БТ, якою встановлено обмеження в діяльності ПАТ «Дельта Банк», зокрема не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності цією постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків, є банківською таємницею, а тому позивач не знала і не могла знати про незадовільний стан платіжної дисципліни в АТ «Дельта Банк.

В свою чергу, факт внесення грошових коштів на банківський рахунок позивача відповідачем не оспорюється, доказів того, що зазначені кошти фактично не вносились, відповідачем надано не було.

З висновками судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду та зобов'язання включити ОСОБА_1 до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 для внесення даних ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів щодо вирішення зазначеної частини позовних вимог не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що між позивачем та ПАТ Дельта Банк» укладено договір банківського вкладу, позивач в силу Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав, а тому судами обгрунтовано прийнято рішення про задоволення позову.

Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивача до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв'язку з цим їх дій та бездіяльності.

В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивача коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, дотримання посадовими особами вимог щодо нерозголошення банківської таємниці, а також наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

В той же час, у постанові від 04.07.2018р. №819/353/16 Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах сформувала правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії щодо можливості розгляду в судовому порядку позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення (наказу) в частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним.

Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлена правова природа наказу Уповноваженої особи Фонду про визнання правочинів нікчемними унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним.

Відповідно до пункту 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 354 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

За таких обставин, рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації (ліквідації) Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова В.В. про визнання договору №007-03503-260215 банківського вкладу від 26.02.2015 р. нікчемним, - підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині, а в решті - залишенню без змін.

Оскільки виконання судових рішень зупинялось, відповідно до ст. 375 КАС України суд вирішує питання про поновлення їх виконання.

Керуючись статтями 349, 350, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2016р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2016р. скасувати в частині визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації (ліквідації) публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича про визнання Договору №007-03503-260215 від 26.02.2015р. нікчемним, яке оформлено наказом №813 від 16.09.2015р. та повідомленням №8821/2150 від 23.09.2015р., а провадження у справі в цій частині закрити.

В решті постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2016р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2016р. - залишити без змін.

Поновити виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2016р. та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2016р., в частині, залишеній без змін цією постановою.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Т.О. Анцупова

В.М. Кравчук