Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 квітня 2019 року

м. Київ

справа №243/8291/17

провадження №К/9901/1375/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Анцупової Т.О., Стародуба О.П.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25.10.2017 (суддя Сидоренко І.О.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 (колегія у складі суддів Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., Сухарька М.Г.)

у справі №243/8291/17

за позовом ОСОБА_2

до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просив визнати незаконними дії відповідача щодо відмову у поновленні йому виплати пенсії; зобов'язати відповідача поновити йому виплату пенсії з 01.08.2017.

2. Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25.10.2017, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017, позов задоволено.

3. У касаційній скарзі Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є пенсіонером за віком.

5. Позивач 02.10.2014 звернувся до відповідача з заявою про запит пенсійної справи з Управління пенсійного фонду України м.Макіївки Донецької області та прийнятий на облік по матеріалам пенсійної справи.

6. Розпорядженням відповідача від 08.12.2014 №75518 позивача взято на облік з особливістю переселенець зареєстрований, та одночасно нараховано суму заборгованості з 01.08.2014.

7. З 01.08.2017 відповідачем призупинено виплату пенсії позивачу та змінено особливість на переселенець, не зареєстрований у звязку з відсутністю реєстрації в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб у відповідних органах соціального захисту населення.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії.

Відповідач листом від 19.08.2017 повідомив позивача про те, що для поновлення виплати пенсії необхідно надати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, або відмову у реєстрації внутрішньо переміщеної особи, яка винесена управлінням соціального захисту населення та виплата пенсії буде проводитися за результатами всебічного розгляду документів, що підтверджують достовірність факту реєстрації із дотриманням чинного законодавства.

8. Вважаючи дії відповідача щодо невиплати йому пенсії незаконними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не здійснюючи нарахування та виплату належної ОСОБА_2 пенсії, фактично обмежує його конституційне право на соціальне забезпечення.

10. На думку судів першої та апеляційної інстанцій, припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття Пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. Відповідач у касаційній скарзі звертає увагу, що судами попередніх інстанцій невірно застосовано норми Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» та ряду постанов Кабінету Міністрів України.

12. На переконання Пенсійного органу, внаслідок не підтвердження фактичного місця проживання позивача, відсутні підстави для виплати йому пенсії.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

14. Підстави припинення виплати пенсії передбачені ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

15. Згідно з ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.

16. Верховний Суд у постанові від 22.03.2018 (справа №243/6391/17) за результатом розгляду аналогічного спору (припинення виплати пенсії особі, яка перемістилась з району проведення антитерористичної операції) дійшов висновку, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття Пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

17. Колегія суддів не вбачає підстав для відступлення від зазначеного правового висновку Верховного Суду.

18. У справі, що розглядається, суди встановили, що рішення про припинення виплати позивачу пенсії з підстав, визначених ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідачем не приймалось.

19. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки позивачеві припинено виплату пенсії без прийняття відповідного рішення і за відсутності законодавчо встановлених підстав. При цьому, слід підкреслити пріоритетність застосування положень ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Доводи відповідача щодо необхідності застосування норм постанов Кабінету Міністрів України є безпідставними.

20. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

21. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

22. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області залишити без задоволення, а постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25.10.2017 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 у справі №243/8291/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя Т.О. Анцупова

Суддя О.П. Стародуб