ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 2340/3865/18

адміністративне провадження № К/9901/12454/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шевцової Н. В.,

суддів: Мацедонської В. Е., Уханенка С. А.,

розглянувши у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 2340/3865/18

за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, державної екологічної інспекції у Черкаській області про стягнення середнього заробітку за час затримки у поновленні на роботі,

за касаційною скаргою Державної екологічної інспекції України

на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року, прийняте в складі головуючого судді Гаращенка В. В.,

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Епель О. В., суддів Карпушової О. В., Степанюка А. Г.,

УСТАНОВИЛ:

І. Суть спору

1.25 вересня 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції України (далі - відповідач-1, ДЕІ України), Державної екологічної інспекції у Черкаській області (далі - відповідач-2, ДЕІ у Черкаській області), в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив:

1.1 стягнути з ДЕІ України через ДЕІ у Черкаській області на користь позивача середній заробіток за час затримки у поновленні на роботі за період з 31 березня 2018 року по 23 серпня 2018 року в сумі 64465 грн 12 коп.

2. На обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року у справі №821/3861/15-а ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника ДЕІ у Черкаській області - головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області з 27 листопада 2015 року. Проте, вказана постанова в частині поновлення позивача на посаді виконана лише 24 серпня 2018 року, тому на підставі статті 236 Кодексу законів про працю України позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виконання судового рішення з урахуванням підвищення посадових окладів начальника ДЕІ у Черкаській області.

3. Відповідачі, проти задоволення позову заперечували та зазначили, що оскільки відповідач надавав суду довідку про середній заробіток позивача від 19 травня 2016 року №11-40/1348, яка вже була предметом дослідження як судами першої так і апеляційної інстанції, і покладена в основу судових рішень в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за час затримки у поновленні на роботі, тому підстав для стягнення середнього заробітку виходячи з нових окладів немає.

3.1. Відповідач також не погодився з доводами позивача стосовно коригування його середньомісячної заробітної плати на коефіцієнт підвищення тому, що такі положення поширюються на випадки, коли за працівником зберігалась заробітна плата. Оскільки позивач звільнений з роботи, то він не був працівником установи, а відтак за ним не могла зберігатися заробітна плата.

Аналогічні роз'яснення надані листом від 11 травня 2018 року №3394/01-24/2896 управління Держпраці у Черкаській області.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

4. Наказом ДЕІ України від 27 листопада 2015 року № 376-0 ОСОБА_1 звільнено з посади начальника ДЕІ у Черкаській області - головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов'язків, покладених на нього трудовим договором, згідно з пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗпП України.

5. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року у справі №821/3861/15-а адміністративний позов задоволено частково:

5.1 визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції України від 27 листопада 2015 року №376-0 "Про звільнення ОСОБА_1";

5.2 поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника ДЕІ у Черкаській області - головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області з 27 листопада 2015 року;

5.3 у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

6. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2016 року, у справі №823/850/16 адміністративний позов задоволено:

6.1 стягнуто з ДЕІ у Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 27 листопада 2015 року по 16 червня 2016 року включно у розмірі 26710 грн 40 коп.

7. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року, у справі №823/1715/16 адміністративний позов задоволено частково:

7.1 стягнуто з ДЕІ у Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у поновленні на роботі за період з 17 червня 2016 року по 22 грудня 2016 року у розмірі 25728 грн 40 коп. ;

7.2 в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

8. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 23 транвя 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, у справі №823/501/17 адміністративний позов задоволено частково:

8.1 стягнуто з ДЕІ у Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у поновленні на роботі за період з 22 грудня 2016 року по 23 травня 2017 року включно у розмірі 19836 грн 40 коп. ;

8.2 в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

9. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2018 року, у справі №823/1553/17 адміністративний позов задоволено частково:

9.1 стягнуто з ДЕІ у Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у поновленні на посаді за період з 24 травня 2017 року по 26 жовтня 2017 року включно у розмірі 21211 грн 20 коп. ;

9.2 в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

10. Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2018 року у справі №823/1557/18 стягнуто з ДЕІ у Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у поновленні на роботі за період з 26 жовтня 2017 року по 30 березня 2018 року у розмірі 62 520 грн 92 коп. Вказана постанова суду не набрала законної сили.

11. Наказом ДЕІ України від 25 липня 2018 року №222-о "Про поновлення ОСОБА_1" поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Черкаській області - головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області з 27 листопада 2015 року та скасовано наказ Державної екологічної інспекції України №376-о від 27 листопада 2015 року "Про звільнення ОСОБА_1".

ІІІ. Рішення судів у цій справі та мотиви їх ухвалення.

12. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року позов задоволено:

12.1 стягнуто з ДЕІ через ДЕІ у Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки у поновлені на роботі за період з 31 березня 2018 року по 23 серпня 2018 року у сумі 64 465 грн 12 коп.

13. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, в період з 31 березня 2018 року по 23 серпня 2018 року здійснення фактичного поновлення позивача на роботі відповідачами не забезпечено, тому він має право на отримання середнього заробітку за весь вказаний період, незважаючи на наяність наказу від 25 липня 2018 року про його поновлення на посаді, а також з того, що за цей час відбулося підвищення посадових окладів державних службовців, що надає підстави для врахування при обчисленні розміру середнього заробітку позивача відповідного коефіцієнта коригування.

14. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за час затримки у поновленні на роботі 13674 грн 42 коп за період з 25 липня 2018 року по 23 серпня 2018 року скасовано.

14.1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ДЕІ України, ДЕІ у Черкаській області про стягнення коштів в частині позовних вимог про стягнення на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за час затримки у поновленні на роботі 13 674,42 грн. за період з 25 липня 2018 року по 23 серпня 2018 року відмовлено.

14.2. В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року залишено без змін.

15. Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом відповідного наказу, а оскільки позивача поновлено на посаді наказом від 25 липня 2018 року №222-о то і період за який підлягає стягненню середній заробіток за час затримки виконання рішення суду повинен бути до 25 липня 2018 року.

ІV. Касаційне оскарження

16. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції відповідач-1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 03 липня 2019 року.

17. У касаційній скарзі ДЕІ України зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій постановлено рішення із неправильним застосуванням норми матеріального права. Так, представник відповідача-1 наголошує на тому, що суди попередніх інстанції помилково застосували коефіціент підвишення заробітної плати.

17.1. За таких обставин заявник касаційної скарги просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у частині застосування коригувального коефецієнту та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

18.07 травня 2019 року ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів: головуючого судді Бевзенка В. М., суддів Данилевич Н. А., Шарапи В. М. відкрито касаційне провадження та витребувано з Черкаського окружного адміністративного суду справу № 2340/3865/18.

19.16 травня 2020 року справа № 2340/3865/18 надійшла до Верховного Суду.

20.22 травня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив позивача, який спростовуючи доводи касаційної скарги просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

21.07 травня 2020 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 07 травня 2020 року № 757/0/78-20 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н. В., суддів -Смоковича М. І., Уханенка С. А.

22.07 грудня 2020 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року № 2420/0/78-20 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н. В., суддів - Мацедонську В. Е., Уханенка С. А.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

23. Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

24. Згідно з частиною 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

25.08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - ~law18~).

26. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень ~law19~ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності ~law20~, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності ~law21~.

27. Згідно з частинами 1 , 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - в редакції, яка діяла до набрання чинності ~law22~; далі - КАС України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

27.1. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

28. Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

29. Згідно з статтею 236 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

30. Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

31. Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100).

32. Згідно з пунктом 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

33. Пунктом 8 Порядку № 100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

34. За змістом пункту 10 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. Коефіцієнт підвищення визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), встановленого працівнику після підвищення, на тарифну ставку (посадовий оклад), що була встановлена до підвищення.

VІ. Позиція Верховного Суду

35. Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

36. Підставою для касаційного оскарження відповідачем-1 рішень судів попередніх інстанцій слугувало посилання відповідача на помилковість застосування судами попередніх інстанцій коефіціенту підвишення заробітної плати при здійсненні розрахунку середнього заробіку за час затримки виконання рішення суду про повновлення позивача на посаді.

37. Як вбачається з роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 34 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів", рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

38. Відповідно до статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

38.1. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

39. Відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, встановлена статтею 236 КЗпП України, згідно якої проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці.

40. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року у справі №821/3861/15-а поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника ДЕІ у Черкаській області - головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області з 27 листопада 2015 року.

41. Наказом ДЕІ України від 25 липня 2018 року №222-о "Про поновлення ОСОБА_1" поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника ДЕІ у Черкаській області - головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області з 27 листопада 2015 року та скасовано наказ ДЕІ України від 27 листопада 2015 року №376-о "Про звільнення ОСОБА_1".

42. Верховний Суд зауважує, що предметом спору в цій справі є стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, пов'язаного із затримкою виконання судового рішення про поновлення на посаді.

43. Положення пункту 10 Порядку № 100 встановлено, що обчислення середньої заробітної плати у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. Коефіцієнт підвищення визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), встановленого працівнику після підвищення, на тарифну ставку (посадовий оклад), що була встановлена до підвищення.

44. Отже, у разі підвищення тарифних ставок і посадових окладів як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення при обчисленні середньої заробітної плати.

45. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06 серпня 2019 року у справі № 0640/4691/18, від 15 квітня 2020 року у справі № 826/15725/17 та від 16 вересня 2020 року у справі № 140/3020/19 і Верховний Суд у цій справі не вбачає підстав відступати від неї.

46. Таким чином, судами попередніх інстанцій правильно застосовано коефіцієнт підвищення заробітної плати при обчисленні середнього заробітку за час невиконання постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2016 року у справі №821/3861/15-а.

47. Арифметичний розрахунок суми середнього заробітку за час невиконання рішення суду, який здійснений судом апеляційної інстанції, заявником касаційної скарги не оскаржується, за виключенням незгоди із самим фактом застосуванням до вказаного розрахунку коефіцієнту підвишення заробітної плати.

48. Таким чином, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій (з урахуванням часткового скасування судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції), що оскільки за період з 31 березня 2018 року по 24 липня 2018 року здійснення фактичного поновлення позивача на посаді відповідачами не забезпечено, тому ОСОБА_1 має право на отримання середнього заробітку за час невиконання рішення суду про поновлення на посаді за вказаний період із урахуванням коефіцієнту підвишення заробітної плати.

49. Верховний Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

50. Враховуючи зазначену позицію Європейського суду з прав людини, Верховний Суд надав відповідь на всі аргументи ДЕІ України, наведені в касаційній скарзі, які мають значення для правильного вирішення справи.

51. Частиною 1 статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

52. Ураховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Верховний Суд уважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

VІІ. Судові витрати

53. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції України залишити без задоволення.

2. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2018 року, у частині залишеної без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року, та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н. В. Шевцова

Судді: В. Е. Мацедонська

С. А. Уханенко