ПОСТАНОВА
Іменем України
09 квітня 2020 року
Київ
справа №640/21360/19
адміністративне провадження №К/9901/2001/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у складі колегії суддів: Вівдиченко Т.Р., Аліменка В.О., Федотова І.В. у справі № 640/21360/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 , Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» до Міністерства юстиції України, Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича, третя особа - Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про визнання протиправними бездіяльності та дій, скасування постанов, -
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач-1), Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» (далі - АТ «Оператор газорозподільної системи, позивач-2) звернулися до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач-1), приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича (далі - відповідач-2), третя особа - Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», в якому, уточнивши у подальшому який, просили: 1) визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України, що полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду скарги АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» на дії приватного виконавця Куземченка А.С. від 30 жовтня 2019 року № 30; 2) визнати протиправними дії приватного виконавця Куземченка А.С. по відкриттю виконавчого провадження №60403353 та винесенню постанов від 23 жовтня 2019 року про відкриття виконавчого провадження №60403353, від 23 жовтня 2019 року про накладення арешту на кошти боржника за ВП №60403353, від 23 жовтня 2019 року про стягнення з божника основної винагороди за ВП №60403353, від 28 жовтня 2019 року про розшук майна боржника за ВП №60403353, від 28 жовтня 2019 року про арешт майна божника за ВП №60403353, від 29 жовтня 2019 року про арешт майна боржника за ВП №60403353; 3) скасувати постанови приватного виконавця Куземченка А.С. від 23 жовтня 2019 року про відкриття виконавчого провадження №60403353, від 23 жовтня 2019 року про накладення арешту на кошти боржника за ВП №60403353, від 23 жовтня 2019 року про стягнення з божника основної винагороди за ВП №60403353, від 28 жовтня 2019 року про розшук майна боржника за ВП №60403353, від 28 жовтня 2019 року про арешт майна божника за ВП №60403353, від 29 жовтня 2019 року про арешт майна боржника за ВП №60403353.
До того ж позивачі подали заяву про забезпечення позову, в якій просили: 1) заборонити приватному виконавцю Куземченку А.С. здійснювати діяльність приватного виконавця шляхом її зупинення; 2) заборонити приватному виконавцю Куземченку А.С. та будь-яким іншим державним та/або приватним виконавцям, яким пред`явлено або буде пред`явлено до виконання виконавчий документ, виданий на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15 січня 2019 року по справі №904/1209/18 (наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2019 року на суму 100 371 794, 83 грн), вчиняти будь-які дії по його примусовому виконанню до набрання законної сили рішенням суду у даній справі; 3) зупинити дію всіх постанов, винесених відповідачем-2 в рамках виконавчого провадження ВП №60403353, а також інших виконавчих проваджень, відкритих приватним виконавцем Куземченком А.С. та будь-якими іншими державними та/або приватними виконавцями з примусового виконання виконавчого документа, виданого на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15 січня 2019 по справі №904/1209/18 (наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2019 року на суму 100 371 794, 83 грн) до набрання законної сили рішенням суду у даній справі; 4) призупинити дію посвідчення приватного виконавця Куземченка А.С. до набрання законної сили рішенням суду по суті у даній справі; 5) зупинити стягнення на підставі наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2019 року по справі № 904/1209/18 про стягнення з АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» на користь АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 18 679 583, 84 грн 3 % річних, 81 075 510, 99 грн інфляційних втрат, 616 700, 00 грн витрат по сплаті судового збору до набрання законної сили рішенням по справі; 6) зобов`язати банківські установи згідно з переліком, визначеним у постанові про арешт коштів боржника від 23 жовтня 2019 року, в адресу яких направлені постанови про відкриття ВП №60403353 та арешт рахунків АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз»; та Самарівського виробничого управління АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» (АТ «Банк Кліринговий Дім», Філія - Дніпропетровське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України», АТ «Державний експортно-імпортний банк України», Філія АТ «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Дніпрі, ПАТ АБ «Укргазбанк», АТ КБ «Приват Банк», ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк») відновити операції за рахунками клієнта - АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», у тому числі, АТ «Банк Кліринговий Дім» (UA85 3006 4700 0000 0260 0424 1149 4 (260042411494).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2019 року заяву ОСОБА_1 та АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» про забезпечення позову задоволено частково.
Заборонено приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченку Андрію Сергійовичу та будь-яким іншим державним та/або приватним виконавцям, яким пред`явлено або буде пред`явлено до виконання виконавчий документ, виданий на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15 січня 2019 року по справі №904/1209/18 (наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2019 року на суму 100 371 794, 83 грн), вчиняти будь-які дії по його примусовому виконанню.
Зупинено стягнення у межах виконавчого провадження ВП №60403353 на підставі наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2019 року по справі №904/1209/18 про стягнення з АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» на користь АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» 18 679 583, 84 грн 3% річних, 81 075 510, 99 грн інфляційних втрат, 616 700,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Зупинено дію постанов Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича від 23 жовтня 2019 року ВП №60403353 про відкриття виконавчого провадження; від 23 жовтня 2019 року ВП №60403353 про арешт коштів боржника; від 23 жовтня 2019 року ВП №60403353 про стягнення з божника основної винагороди; від 28 жовтня 2019 року ВП №60403353 про арешт майна божника; від 29 жовтня 2019 року ВП №60403353 про арешт майна боржника. В іншій частині заяви відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2020 року cкасовано ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 листопада 2019 року та постановлено нову про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 та АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» про забезпечення позову.
Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення порушених прав позивачів, за захистом який вони звернулися до суду, що є достатньою підставою для забезпечення позову відповідно до пункту 1 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначає, що примусове виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2019 року № 904/1209/18 та накладення арешту на майно і кошти у межах суми стягнення може істотно вплинути на діяльність АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз».
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції в частині задоволення заяви про забезпечення позову, суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення відсутністю передбачених статтею 150 КАС України обставин, які давали б підстави для забезпечення позову. Указував, що позивачами не доведено, що невжиття вищевказаних заходів забезпечення позову унеможливить поновлення порушених прав, ефективний захист чи виконання рішення суду. Також суд апеляційної інстанції зазначав про неспівмірність та непропорційність застосованих судом першої інстанції заходів забезпечення позову.
Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, заявник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Зазначає, зокрема, про відсутність у нього заборгованості за вищевказаним виконавчим документом у зв`язку з її погашенням шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що є підставою для закінчення виконавчого провадження. Однак відповідачі зазначених обставин безпідставно не врахували.
У відзиві на касаційну скаргу Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наказом Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2019 по справі № 904/1209/18, на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 25.03.2019, які набрали законної сили 25.03.2019, наказано:
стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз» м. Дніпро (ідентифікаційний код 03340920, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 2) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» м. Київ (ідентифікаційний код 20077720, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6) суму 3% річних в розмірі 18 679 583 грн 84 коп., інфляційну складову в розмірі 81 075 510 грн 99 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 616 700 грн.
Наказ дійсний для пред`явлення до 26.03.2022.
Постановою приватного виконавця Куземченка А.С. від 23 жовтня 2019 року ВП №60403353 відкрито виконавче провадження із примусового виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01 квітня 2019 року №904/1209/18 про стягнення з АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» суму 3% річних в розмірі 18 679 583, 84 грн, інфляційну складову в розмірі 81 075 510, 99 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 616 700,00 грн; згідно із заявою стягувача залишок боргу становить 98 317 507, 36 грн.
Указаною постановою зобов`язано боржника - позивача-2 подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей, а також стягнуто з боржника основну винагороду приватного виконавця у розмірі 9 831 750, 73 грн.
Постановою приватного виконавця Куземченка А.С. від 23 жовтня 2019 року ВП №60403353 про арешт коштів боржника накладено арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, що обліковуються на всіх рахунках і вкладах чи перебувають на зберіганні в банках чи фінансових установах України в тому числі: р/р НОМЕР_22, № НОМЕР_1 , НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29, № НОМЕР_2 в АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ»; р/р № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_30, НОМЕР_31, № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 в Філія - Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк»; р/р № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 в АТ «Укрексімбанк»; р/р № НОМЕР_13 в Філії АТ «Укрексімбанк»; р/р № НОМЕР_14 в АБ «Укргазбанк»; р/р № НОМЕР_15 , № НОМЕР_16 в АТ КБ «ІІриватбанк»; рахунок № НОМЕР_17 , № НОМЕР_18 в ПАТ «Промінвестбанк»; рахунки Самарівського виробничого управління Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз»; р/р № НОМЕР_19 , № НОМЕР_20 АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ»; р/р № НОМЕР_21 в Філії - Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику - АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз», у тому числі, що знаходяться на рахунках виробничого підрозділу боржника - Самарійське виробниче управління АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз».
Також, приватним виконавцем Куземченком А.С. у межах ВП №60403353 винесено постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 23 жовтня 2019 року, про розшук майна боржника від 28 жовтня 2019 року, про арешт майна боржника від 28 жовтня 2019 року, про арешт майна боржника від 29 жовтня 2019 року.
Уважаючи, що дії та постанови приватного виконавця Куземченка С.А., в межах виконавчого провадження ВП №60403353 винесені внаслідок зловживання своїми повноваженнями, є незаконними та свідчать про грубе порушення приватним виконавцем Куземченком A .C. вимог Закону України «Про виконавче провадження», АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» звернулось до Міністерства юстиції України зі скаргою від 31 жовтня 2019 року №110/9, у якій просило перевірити факти, викладені у даній скарзі, та внести подання до Дисциплінарної комісії про притягнення відповідача 2 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді припинення діяльності приватного виконавця.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для однозначного висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Крім того, у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 826/10936/18, від 30.09.2019 у справі № 826/10936/18, від 22.11.2019 у справі № 640/18007/18.
При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про ймовірність ускладнень, пов`язаних з виконанням рішення суду, що є очевидними ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у адміністративному провадженні.
Разом із цим, як встановлено судом апеляційної інстанції, суд першої інстанції, частково задовольняючи заяву про забезпечення позову не зазначив, які саме права позивачів будуть порушені і їх неможливо буде поновити (необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для захисту цих прав) в разі невжиття заходів забезпечення позову.
Також в вищевказаній ухвалі суду першої інстанції, немає посилань на очевидну протиправність рішень приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А.С., дію яких зупинено в порядку забезпечення позову, і відповідні обставини судом не встановлені. Не встановлено і факту порушення прав позивачів.
Водночас, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2019 року по справі № 904/1209/18, про яке йде мова у даній справі, набрало законної сили та підлягає виконанню.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами 1, 2 статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Колегія суддів уважає за необхідне звернути увагу на те, що застосування у даному випадку заходів забезпечення позову, фактично призведе до зупинення виконання судового рішення господарського суду, що суперечить Господарському процесуальному кодексу України (в розрізі обов`язковості судових рішень).
Указаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2019 року у справі № 640/9158/19
Натомість, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до довідки Міністерства юстиції України за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності Приватного виконавця Куземченка А.С. від 28 листопада 2019 року щодо здійснення виконавчого провадження № 60403353, що свідчить про відсутність бездіяльності відповідача щодо нерозгляду скарги та прийнятті рішення.
Зі змісту цієї довідки вбачається, що приватним виконавцем 25.10.2019 на адресу АТ «НАК «Нафтогаз України» був направлений лист (запит), згідно з якого приватний виконавець просить підвередити, або спростувати факт припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 21.05.2019 №490007.2- СК-8683-0519.
29 жовтня 2019 року на адресу приватного виконавця надійшов лист АТ «НАК «Нафтогаз України» від 28.10.2019, згідно з яким стягувач АТ «НАК «Нафтогаз України» не визнає вказаної заяви про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 21.05.2019 №490007.2- СК-8683-0519, оскаржує її у Господарському суді Дніпропетровської області та просить вжити заходи щодо стягнення боргу за виконавчим листом.
До того ж, з пояснень представника АТ «НАК «Нафтогаз України», як встановлено судом апеляційної інстанції, у даному виконавчому провадженні стягується не основний борг, а сума 3% річних та індекс інфляції, що унеможливлює зарахування зустрічних однорідних вимог.
Викладені обставини спростовують доводи заявника відносно відсутності встановленої судовим рішення заборгованості останнього у зв`язку із зарахуванням зустрічних вимог.
Крім того, Верховний Суд звертає увагу на те, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області 09.01.2020 у справі № 904/1209/18 відмовлено у задоволенні скарги АТ «Дніпропетровськгаз» на дії Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка А.С. з винесення постанов: від 23.10.19 про відкриття виконавчого провадження № 60403353 з виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 01.04.2019 у справі № 904/1209/18, від 23.10.19 про накладення арешту на кошти боржника за ВП № 60403353, від 28.10.19 про розшук майна боржника за ВП № 60403353, від 28.10.19 про арешт майна боржника за ВП № 60403353, від 28.10.2019 про арешт майна боржника за ВП № 60403353 та їх скасування.
Отже, враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що доводи заявників не підтверджуються існуванням обставин, передбачених статтею 150 КАС України, а тому, подана заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
За таких умов, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими і не підлягає скасуванню.
Частиною другою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на викладене, касаційну скаргу АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» необхідно залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 250 341, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» залишити без задоволення.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2020 року у справі № 640/21360/19 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Cуддя-доповідач І.В. Дашутін
Судді О.О. Шишов
М.М. Яковенко