ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року

м. Київ

справа № 808/4207/17

адміністративне провадження № К/9901/60430/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А. Ю.,

суддів: Кравчука В. М., Рибачука А. І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'яне - 2000" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року (суддя Калашник Ю. В. ) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2018 року (колегія суддів: Дурасова Ю. В., Лукманова О. М., Божко Л. А.) у справі № 808/4201/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'яне-2000" до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа - Запорізька міська рада, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Слов'яне-2000" звернулось до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа без самостійних вимог - Запорізька міська рада, в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо незастосування відповідачем у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки при розрахунку сукупного коефіцієнту Км3 локальних факторів: земельна ділянка, що розташована в санітарно-захисній зоні зі значенням коефіцієнту - 0,80, земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням із застосуванням коефіцієнту - 0,95 та застосування неправильного показника КФ - 2,00 замість належного 1,2.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.04.2018, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від
19.07.2018, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2301840262015 від 11.12.2015 спірна земельна ділянка належить до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення із кодом 11, та підрозділом 11.02 - "для розташування складських та виробничих приміщень". Відтак застосування Кф - 2,00, як до земельної ділянки, відомості про вид використання якої не внесено до Державного земельного кадастру є протиправним. Зазначає, що відповідачем при формуванні витягу з нормативної грошової оцінки безпідставно не враховано рентопонижувальні коефіціенти Км3, оскільки земельна ділянка розташована в санітарно-захисній зоні та не забезпечена теплопостачанням.

Ухвалою Верховного Cуду від 05.09.2018 відкрито касаційне провадження.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні та залишити судові рішення без змін.

У зв'язку з відсутністю клопотань від всіх учасників про участь в судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що за Договором оренди земельної ділянки, укладеним
30.12.2005 між ТОВ "СЛОВ'ЯНЕ-2000" (Орендар) та Запорізькою міською радою (Орендодавець) позивачем прийнято у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 1,8215 га для розташування складських та виробничих приміщень, яка знаходиться у м. Запоріжжя по вулиці Скворцова, 238Б з нормативною грошовою оцінкою в цінах 2007 року 1738439 грн. 60 коп. Договір зареєстровано
26.01.2006 за №040626100045 (кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:02:033:0012).

Запорізькою міською радою на шостій сесії сьомого скликання від 25.05.2016 №54/99 затверджено рішення "Про поновлення ТОВ "СЛОВ'ЯНЕ-2000" договору оренди землі по вул. Скворцова, 238Б для розташування складських та виробничих приміщень".

У Витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (вих. №1606/207-17 від 25.10.2017), сформованому 24.10.2017 Міжрайонним управлінням у Запорізькому районі та м. Запоріжжі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:02:033:0012 (м. Запоріжжя, вул. Скворцова, 238Б) при розрахунку нормативної грошової оцінки орендованої позивачем земельної ділянки застосовано: коефіцієнт Кф - 2,00 та локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки Км3: земельна ділянка розташована у зоні пішохідної доступності до національних, зоологічних та дендрологічних пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам'ятників природи, курортів, парків, лісопарків, лісі, зелених зон, пляжів - 1,05; земельна ділянка, не забезпечена каналізацією - 0,95; земельна ділянка, яка не забезпечена централізованим газопостачанням - 0,95; земельна ділянка розташована на ґрунтах з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв. см. при потужності понад два метри - 0,85; сукупний коефіцієнт Км3-0,81; категорію земель - "землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення"; цільове призначення земельної ділянки - "У відомостях в ДКЗ відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки".

Позивач вказує, що при формуванні витягу відповідачем незастосовано сукупні коефіцієнти Км3 локальних факторів: земельна ділянка, що розташована в санітарно-захисній зоні зі значенням коефіцієнту - 0,80, земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням із застосуванням коефіцієнту - 0,95 та застосування неправильного показника КФ - 2,00 замість належного 1,2, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що сформований витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який позивач просить визнати протиправним та скасувати - не є рішенням суб'єкта владних повноважень у контексті ст.19 КАС України і не може бути визнаний протиправним і скасованим.

Витяг виданий на підставі даних, що містяться в Державному земельному кадастрі та для внесення відповідних змін, позивачу слід внести зміни до Державного земельного кадастру.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 №1378-IV (далі-Закон №1378-IV) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

За нормами ~law6~ підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно зі ~law7~ нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться на землях, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України від 22.05.2003 № 858-IV "Про землеустрій" (далі - ~law9~).

У відповідності до ~law10~ за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель за заявою зацікавленої особи.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч.3 ст.23 Закону України "Про оцінку земель").

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 року за № 1647/29777, затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок № 489).

Згідно з приписами розділу ІІІ Порядку за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 січня 2015 року № 15 (надалі - Положення про Держгеокадастр) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно з пп.29 п.4 Положення про Держгеокадастр останній відповідно до покладених на нього завдань видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 823/902/17 вказала, що у правовідносинах, пов'язаних з оцінкою земель та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, має здійснюватися адміністративним судом.

У постанові від 24.11.2021 у справі № 817/1780/17 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав.

Відтак, колегія суддів не погоджується з цими висновками судів попередніх інстанцій, оскільки підлягають судовому контролю дії щодо формування даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, зокрема щодо застосування рентоутворюючих коефіцієнтів.

Таким чином, у цій справі Порядок № 489 є чинним нормативно-правовим актом, застосування якого є обов'язковим для територіальних органів Держгеокадастру при наданні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, та який в силу вимог чинного законодавства визначає процедуру проведення нормативно грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів.

Згідно з п. 3 Порядку № 489 інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Згідно з пунктами 3,5 Розділу ІІ Порядку № 489 коефіцієнт Кф - це коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки та встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року № 548.

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів "Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель" від 23 липня 2010 року №548, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 року за №1011/1806, передбачено класифікацію видів цільового призначення земель (КВЦПЗ) на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.

Додатком 1 до Порядку, який має назву "Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф)" визначено дві примітки наступного змісту:

1. Для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

2. У разі, якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 2,0.

Судами встановлено, що згідно п.1 Рішення Запорізької міської ради №54/99 від
25.05.2016 "Про поновлення ТОВ "СЛОВ'ЯНЕ-2000" договору оренди землі по вул. Скворцова, 238Б для розташування складських та виробничих приміщень" зазначено: "1. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "СЛОВ'ЯНЕ-2000" (і. п. н. 30105440) строком на 19 років договір оренди землі (кадастровий номер 2310100000:02:033:0012) площею 1,8215 га (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості) по вул. Скворцова, 238Б для розташування складських та виробничих приміщень в межах, раніше затверджених рішенням міської ради від 01.08.2005 №37/182 "Про передачу в оренду ТОВ "СЛОВ'ЯНЕ-2000" земельної ділянки по вул. Скворцова, 238Б для розташування складських та виробничих приміщень" за рахунок земель Запорізької міської ради.."

У витязі, виданому 11.12.2015 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:02:033:0012 зазначено цільове призначення 11 - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, вид використання 11.02 - для розташування складських та виробничих приміщень.

Відповідно до п.1.2 "Класифікації видів цільового призначення земель", затвердженої 23.07.2010 наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за №1011/18306 (надалі - "Класифікація видів цільового призначення земель"), код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі.

Так, згідно "Класифікації видів цільового призначення земель" (Код КВЦПЗ) Розділ - Секція J 11 "Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення", підрозділ 11.02 відповідає - "Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості". Тобто, згідно "Класифікації видів цільового призначення земель" такого виду як використання земельної ділянки "для розташування складських та виробничих приміщень" немає.

Відтак, зазначений у Витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2301840262015 від 11.12.2015 вид використання земельної ділянки - "для розташування складських та виробничих приміщень", не відповідає коду призначення 11.02, передбаченому "Класифікацією видів цільового призначення земель".

Пунктом 178 "Порядку ведення Державного земельного кадастру", затвердженого
17.10.2012 постановою Кабінету Міністрів України №1051 (надалі - "Порядок ведення Державного земельного кадастру") передбачено, що витяг з Державного земельного кадастру є дійсним протягом трьох місяців з моменту його видачі, крім витягу про земельну ділянку для оформлення права на спадщину, що видається спадкоємцям, та витягу з Державного земельного кадастру, що видається для підтвердження державної реєстрації земельної ділянки або внесення інших відомостей до Державного земельного кадастру, які є безстроковими.

Отже, суди дійшли правильного висновку, що відомості з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2301840262015 від 11.12.2015 є застарілими, оскільки цей Витяг не є безстроковим.

Відповідно до статті 193 Земельного кодексу України державний земельний кадастр це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Таким чином, кадастр має забезпечувати необхідною інформацією органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зацікавлені підприємства, установи та організації, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю та цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Відповідно до пунктів 117,118,138 вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок № 1051) відомості (зміни до них) про зареєстровані земельні ділянки вносяться до державного земельного кадастру в разі: внесення змін до відомостей про земельну ділянку; внесення нових (додаткових) відомостей про земельну ділянку, а також виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру.

При надходженні до Державного кадастрового реєстратора від власника чи користувача земельної ділянки заяви про внесення змін до відомостей про неї за формою згідно з додатком 12 до Порядку, електронного документа з визначеним цільовим призначенням земельної ділянки відповідно до КВЦПЗ та листа Управління/Відділу ГУ Держгеокадастру в області у відповідному районі/місті за підписом керівника структурного підрозділу, який надається на запит власника, користувача земельної ділянки або розробника електронного документа з урахуванням матеріалів по формуванню земельної ділянки щодо можливості визначення цільового призначення земельної ділянки відповідно до КВЦПЗ, Державний кадастровий реєстратор вносить відповідні зміни до відомостей про зареєстровану земельну ділянку.

Відтак, чинним законодавством передбачено можливість внесення змін до Державного земельного кадастру, зокрема щодо коду класифікації видів цільового призначення земельної ділянки чи інших значень, що впливають на нормативну грошову оцінку, що і необхідно вчинити позивачу.

Щодо застосування локальних коефіціентів, колегія суддів зазначає таке.

У п.6 Розділу ІІ Порядку № 489 коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км = Км1 х Км2 х Км3, (2) де Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення; Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони); Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони. Вихідними даними для обчислення коефіцієнта Км є затверджені матеріали Генеральної схеми планування території України, схем планування території Автономної Республіки Крим та областей, генеральні плани населених пунктів у частині, яка характеризує існуючий стан населеного пункту.

Значення коефіцієнтів установлюються за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко-планувальних зон.

Згідно ч. 1 ст. 114 Земельного кодексу України санітарно-захисні зони створюються навколо об'єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об'єктів від територій житлової забудови.

Згідно п.10 Розділу ІІ порядку № 489 значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці.

Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів.

В листі Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради від
18.04.2017 зазначено, що згідно розробленої Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст "Діпромісто"
ім. Ю. М. Білоконя схеми прояву локальних факторів оцінки (санітарно-гігієнічні фактори), земельна ділянка за кадастровим номером undefined знаходиться в санітарно-захисній зоні.

Згідно листа філії концерну "Міські теплові мережі" Заводського району від
16.05.2017 відсутнє підключення підприємства ТОВ "Слов'яне - 2000" до центральної магістралі теплопостачання.

Водночас судами не досліджено Генеральний план міста Запоріжжя, затверджений рішенням Запорізької міської ради №4 від 15.09.2004, який містить у собі вихідні данні для обчислення коефіцієнта Км, інших коефіцієнтів. Також не досліджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя, виконану Державним підприємством Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст "Діпромісто" ім. Ю. М. Білоконя. затверджену рішенням Запорізької міської ради №7 від 30.06.2015 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя".

Відтак, колегія суддів не має можливості підтвердити чи спростувати висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для застосування відповідачем при формуванні витягу про нормативну грошову оцінку Км3 локальних факторів: земельна ділянка, що розташована в санітарно-захисній зоні зі значенням коефіцієнту - 0,80, земельна ділянка не забезпечена централізованим теплопостачанням із застосуванням коефіцієнту - 0,95, про що вказує позивач.

Згідно із частиною 2 статті 353 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом від 15.01.2020 № 460-IX) підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема, суд не дослідив зібрані у справі докази.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення підлягають скасуванню із направленням на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'яне - 2000" задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2018 року скасувати.

Справу № 808/4207/17 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді В. М. Кравчук

А. І. Рибачук