Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.12.2019 року у справі №806/409/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 грудня 2019 року

Київ

справа №806/409/17

адміністративне провадження №К/9901/15268/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шевцової Н. В.,

суддів: Кашпур О. В., Радишевської О. Р.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 806/409/17

за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про зобов'язання вчинити дії, стягнення одноразової грошової допомоги та компенсації за затримку розрахунку при звільненні,

за касаційною скаргою Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Токаревої М. С., суддів Романченка Є. Ю., Нагірняка М. Ф.,

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Іваненко Т. В., суддів Кузьменко Л. В., Франовської К. С.,

УСТАНОВИЛ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. В лютому 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Національної поліції України (далі - НП України, відповідач-1) та Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі - ДВБ НП України), із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив:

1.1 зобов'язати НП України перерахувати до ДВБ НП України грошові кошти в сумі 95985 грн 14 коп для виплати йому одноразової грошової допомоги;

1.2 зобов'язати НП України перерахувати до ДВБ НП України грошові кошти в сумі 195490 грн 40 коп для виплати йому компенсації за затримку розрахунку при звільненні;

1.3 стягнути з ДВБ НП України на його користь одноразову грошову допомогу в сумі 95985 грн 14 коп;

1.4 стягнути з ДВБ НП України на його користь компенсації за затримку розрахунку при звільненні в сумі 195490 грн 40 коп.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що наказом ДВБ НП України від 29 січня 2016 року №11 о/с він був звільнений за пунктом 2 частини 1 статті 77 (через хворобу) Закону України "Про Національну поліцію", вислуга років на день звільнення складала у календарному обчисленні для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби у поліції - 27 років 05 місяців 09 днів, у пільговому обчисленні - 29 років 06 місяців 26 днів. Всупереч нормам чинного законодавства йому лише 09 лютого 2017 року було частково виплачено одноразову грошову допомогу, невиплачений її залишок складає 95985 грн 14 коп.

2.1. Крім того позивач вказує, що затримка розрахунку при звільненні з моменту звільнення до моменту проведення виплати одноразової грошової допомоги, 09 лютого 2017 року становить 396 днів.

ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи

3. Позивач проходив службу на посаді, що знаходиться у штаті ДВБ НП України, що має статус юридичної особи, грошове забезпечення йому нараховувалося та виплачувалось саме вказаним міжрегіональним територіальним підрозділом.

4. Наказом ДВБ НП України від 29 січня 2016 року №11 о/с ОСОБА_1 звільнено за пунктом 2 частини 1 статті 77 (через хворобу) Закону України "Про Національну поліцію". Вислуга років на день звільнення складала у календарному обчисленні для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби у поліції - 27 років 05 місяців 09 днів. У пільговому обчисленні - 29 років 06 місяців 26 днів.

5. Одноразова грошова допомога при звільненні ОСОБА_1 була нарахована ДВБ НП України у сумі 274158 грн 00 коп, що підтверджено довідкою про нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби від 31 жовтня 2015 року №405 та частково виплачена останнім згідно платіжного доручення від 08 лютого 2017 року №43 у сумі 175500 грн 67 коп, тобто на час розгляду справи в суді першої інстанції невиплаченої залишилась одноразова допомога у сумі 95985 грн 14 коп.

6. З довідки ДВБ НП України від 31 жовтня 2016 року № 404 вбачається, що заробіток позивача за останні два місяці становив 30919 грн 60 коп, кількість днів 62, тобто середньоденний заробіток позивача складає 498 грн 70 коп.

7. Тривалість затримки виплати одноразової грошової допомоги при звільненні (по 09 лютого 2017 року) становить 396 календарних дні.

ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

6. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року, позовні вимоги задоволено частково:

6.1. Стягнуто з ДВБ НП України на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в сумі 95985 грн 14 коп та компенсацію за затримку розрахунку при звільнені в розмірі 195490 грн 40 коп. В решті позовних вимог відмовлено.

7. Задовольняючи частково позовні вимоги суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде саме стягнення з ДВБ НП України на користь ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в сумі 95985 грн 14 коп. та компенсації за затримку розрахунку при звільнені в розмірі 195490 грн 40 коп.

ІV. Касаційне оскарження

8. Не погодившись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, представником ДВБ НП України подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, яку зареєстровано 30 травня 2017 року.

9. У касаційній скарзі представник ДВБ НП України посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування судами обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи та які суд першої та апеляційної інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанції встановленим обставинам справи. Так, заявник касаційної скарги зауважує, на тому факті, що відповідачем-2 була нарахована та виплачена позивачу одноразова грошова допомога у сумі 274158 грн 41 коп, що підтверджується платіжними дорученнями від 08 лютого 2017 року № 43 та від 29 березня 2017 року № 185.

9.1. Також представник відповідача-2 звертає увагу на той факт, що позовні вимоги про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні, оскільки виплата одноразової грошової допомоги при звільненні не є складовою заробітної плати, а отже на зазначену виплату не розповсюджуються норми статті 117 Кодексу законів про працю України.

9.2. За таких обставин заявник касаційної скарги просить скасувати рішення першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, які частково були задоволенні.

10.13 червня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України у складі судді Стародуб О. П. відкрито касаційне провадження. Витребувано справу № 806/409/17 із Житомирського окружного адміністративного суду.

11.26 липня 2017 року справа № 806/409/17 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

12. На виконання вимог підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" "Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (набрав чинності 15 грудня 2017 року) касаційну скаргу передано до Верховного Суду.

13. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючий суддя Білоуса О. В., суддів Желтобрюх І. Л., Стрелець Т. Г.

14.30 травня 2019 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 528/0/78-19 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

15. Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями визначено склад суду головуючого суддю Шевцову Н. В., суддів: Кашпур О. В., Радишевську О. Р.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

16. За правилами частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

17. Приписами частини 1 статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

19. Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

20. Кодекс законів про працю України:

20.1. Кодекс законів про працю України.

20.2. Відповідно до статті 116 при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

20.3. У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в Кодекс законів про працю України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (частина перша статті 117).

21. Відповідно до частини 1 статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон України "Про Національну поліцію") поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

22. Відповідно до статті 102 Закону України "Про Національну поліцію", пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюється в порядку та на умовах, визначених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

23. В пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" встановлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

24. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (у редакції чинній на момент звільнення позивача) передбачено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за частини 1 статті 9 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та звільняються зі служби за станом здоров'я працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

24.1. Виплата зазначеної в Закону України "Про державну службу", здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

25. На виконання Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" і постанови Верховної Ради України про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" (далі - Постанова №393).

26. Згідно з пунктом 10 Постанови №393 (у редакції чинній на момент звільнення позивача) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби, які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

VІ. Позиція Верховного Суду

27. Перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

28. Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

29. Виплата поліцейським, які звільняються зі служби за станом здоров'я, одноразової грошової допомоги при звільненні передбачена статтею 102 Закону України "Про Національну поліцію", статтею 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пунктом 10 Постанови № 393.

30. Проте оскільки зазначені нормативно-правові акти, які визначають порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським, не містять норм, які б регулювали питання строку розрахунку при звільненні та відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні, то необхідно виходити з приписів трудового законодавства щодо оплати праці.

31. Стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

32. Вказана правова позиція узгоджується з позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 17 лютого 2015 року (справа № 21-8а15), та Верховним Судом від 19 червня 2019 року (справа №820/3313/17).

33. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що відповідач обмежений строком для проведення повного розрахунку з позивачем, оскільки зважаючи на відсутність між сторонами спору щодо належної позивачу суми одноразової грошової допомоги при звільненні та враховуючи приписи статті 116 КЗпП України, такий розрахунок мав бути проведений в день звільнення позивача зі служби або не пізніше наступного дня після пред'явлення ним вимоги про розрахунок у разі, якщо позивач в день звільнення не працював.

34. Судами попередніх інстанцій встановлено, що одноразова грошова допомога при звільненні ОСОБА_1 була нарахована ДВБ НП України у сумі 274158 грн 00 коп, що підтверджено довідкою про нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби від 31 жовтня 2015 року №405 та частково виплачена останнім згідно з платіжного доручення від 08 лютого 2017 року №43 у сумі 175500 грн 67 коп.

35. Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильно висновку, що оскільки на час розгляду справи в суді першої інстанції невиплаченою позивачу залишилась одноразова допомога у сумі 95985 грн 14 коп вона підлягає стягненню із ДВБ НП України.

36. Також суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку в частині розрахунку та стягнення із ДВБ НП України на користь позивача компенсації за затримку розрахунку при звільнені в розмірі 195490 грн 40 коп (498,70 грн середньоденний заробіток позивача * 396 тривалість затримки виплати).

37. Доводи касаційної скарги щодо повного розрахунку відповідачем-2 із позивачем, що підтверджується платіжними дорученнями від 29 березня 2017 року № 185, Верховний Суд не приймає до уваги виходячи з норм 341 КАС України.

38. Інші доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

39. Частиною 1 статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

40. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди попередніх інстанцій, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

VIІ. Судові витрати

41. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України залишити без задоволення.

2. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2017 року в справі № 806/409/17 залишити без змін.

3. Судові витрати не розподіляються.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Н. В. Шевцова

Судді: О. В. Кашпур

О. Р. Радишевська