Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 240/9669/23

адміністративне провадження № К/990/32384/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №240/9669/23

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, стягнення коштів, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 20.04.2023 (постановлену у складі головуючого судді Окис Т.О.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2023 (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Мацького Є.М., суддів: Сушка О.О., Залімського І.Г.),

у с т а н о в и в:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

11.04.2023 ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі-відповідач, ГУ ПФУ в Житомирській області), в якому позивач просив визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Житомирській області щодо не проведення нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та стягнення недоотриманої суми.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

19.04.2023 від позивача до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в якій зазначено, що до 22.11.2022 (дати відмови відповідача у перерахунку та виплаті разової грошової допомоги) будь-якої інформації про те, що його права при виплаті у 2022 році разової грошової допомоги до 05 травня, як особі з інвалідністю внаслідок війни, були порушенні у позивача не було.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду 20.04.2023, яка залишена без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду, позовну заяву повернуто.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що причини пропуску строку на звернення до суду з цим позовом, наведені заявником, є неповажними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та процесуальні дії у справі

ОСОБА_1 , не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення судами в оскаржуваних судових рішеннях норм процесуального права та недотримання норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 20.04.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2023, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2023 відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

Від ГУ ПФУ в Житомирській області до Верховного Суду надійшов 09.10.2023 відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого відповідач заперечує проти її задоволення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої, якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі, і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Суд вважає, що особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу, що здійснює виплату одноразової грошової допомоги відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру допомоги, нормативно-правових документів, на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок допомоги.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» встановлено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Абзацом 4 статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Із наведеного слідує, що разову грошову допомогу до 5 травня особа може отримати до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб`єктом владних повноважень заяви особи, до якої додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, якщо інше прямо не передбачено законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 646/6250/17, від 30.10.2018 у справі № 493/1867/17, від 22.01.2019 у справі № 201/9987/17(2-а/201/304/2017).

Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин позивач звернувся до суду з позовом 11.04.2023 та просив визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Житомирській області щодо не проведення нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та стягнення недоотриманої суми.

Як правильно зазначили суди першої та апеляційної інстанцій, спірна виплата є регулярною та виплачується один раз на рік, тому про порушення своїх прав позивач повинен дізнатись щорічно до 30 вересня кожного року, не отримавши її.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі № 420/718/21 дійшов наступного висновку: "…з дня отримання допомоги до 5 травня, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.».

Отже, у разі, коли позивач вважає, що допомога до 5 травня виплачена йому не у повному обсязі, перебіг строку на оскарження таких дій (бездіяльності) розпочинається від дати отримання такої допомоги.

Відтак, посилання заявника касаційної скарги на триваючий характер бездіяльності відповідача щодо невиплати разової допомоги є необґрунтованими.

Крім того, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 дійшов висновку, що «… відповідь на заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку…».

Враховуючи такі висновки Верховного Суду, покликання позивача на те, що початок перебігу слід обчислювати з часу отримання відповіді на його звернення також є безпідставним.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій правильно зазначили, що на дані спірні правовідносини поширюються вимоги щодо шестимісячного строку для звернення до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо недоплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату такої допомоги.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18.11.2020 у справі № 380/5202/20, 11.11.2021 у справі № 260/611/21 та ін.

Щодо посилання апелянта на воєнний стан, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05.30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому був продовжений Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, та який триває і наразі.

Надаючи оцінку таким доводам позивача, Суд виходить з того, що введення воєнного стану повинно враховуватися судом при вирішенні питання про поновлення процесуального строку, встановленого законом. Разом з тим, ця обставина підлягає визнанню судом поважною причиною пропуску процесуального строку за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною, як того вимагає норма частини першої статті 121 КАС України. Питання поновлення процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві. При цьому, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення процесуального строку у всіх абсолютно випадках.

Указані ж доводи позивача є неаргументованими, адже не містять жодного підтвердження доказами конкретних фактичних обставин, які можна визнати такими, що унеможливлювали для ОСОБА_1 звернення до суду. Також, з огляду на тривалість пропущеного строку, не можуть братися до уваги посилання відповідача на відключення електропостачання у Житомирській області, оскільки щонайменше з 01.10.2022 у позивача було більш, ніж достатньо часу, реалізувати своє право на звернення до суду.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі частини другої статті 123 КАС України, оскільки позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду і поважних причин такого пропуску суду не надав.

Враховуючи наведене, колегія суддів не встановила неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з їх висновками.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 20.04.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2023 у справі № 240/9669/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді Т.Г. Стрелець

С.Г. Стеценко