Історія справи

Постанова КАС ВП від 13.01.2022 року у справі №826/9221/17
Постанова КАС ВП від 08.02.2022 року у справі №826/9221/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2022 року

м. Київ

справа №826/9221/17

адміністративне провадження № К/9901/33874/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Тацій Л. В.,

суддів: Бучик А. Ю., Стрелець Т. Г., -

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Міністерства юстиції України (далі - Мін'юст) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2019 року (прийняте судом у складі судді Качура І. А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року (ухвалену судом у складі: головуючого судді Пилипенко О. Є., суддів: Бєлової Л. В., Беспалова О. О.) у справі за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (далі - приватний нотаріус ОСОБА_4.) до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін'юсту (далі - Комісія з розгляду скарг), Мін'юсту, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" (далі - ТОВ "ТЛК "Арктика"), ОСОБА_1, ОСОБА_2, про визнання протиправними та скасування рішень від 11 липня 2017 року, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2017 року приватний нотаріус ОСОБА_4. звернулася до адміністративного суду з позовом, у якому просила:

- визнати незаконним та скасувати висновок Комісії з питань розгляду скарг від 11 липня 2017 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ Мін'юсту від 11 липня 2017 року № 2209/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (далі - Спірний наказ);

- зобов'язати Департамент державної реєстрації та нотаріату Мін'юсту відновити становище, що існувало до видачі незаконного наказу, шляхом поновлення (розблокування) доступу державного реєстратора приватного нотаріуса ОСОБА_4. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР);

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення в цій справі та зобов'язати відповідачів надати звіт про виконання судового рішення.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2019 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Мін'юсту від 11 липня 2017 року № 2209/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

У задоволені інших позовних вимог - відмовлено.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 05 листопада 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не дотримано вимог статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки скаргу до Мін'юсту подано з пропущенням встановленого строку, тоді як рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Мін'юсту та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю, відповідачем даного факту встановлено не було, що свідчить про порушення останнім вимог чинного законодавства в даній частині.

Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання Департаменту державної реєстрації та нотаріату Мін'юсту відновити становище, що існувало до видачі незаконного наказу, шляхом поновлення (розблокування) доступу державного реєстратора приватного нотаріуса ОСОБА_4. до ЄДР, суд визнав такими, що втратили актуальність, оскільки наразі доступ державного реєстратора приватного нотаріуса ОСОБА_4. до реєстру поновлено через те, що наказ у даній частині вичерпав свою дію.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

05 грудня 2019 року Мін'юст звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У скарзі зазначає, що порядок та строк оскарження рішення, дії або бездіяльності державного реєстратора передбачені статтею 34 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - ~law15~), згідно з якою рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Мін'юсту та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Питання дотримання цього строку відноситься до виключних повноважень Мін'юсту, який перевіряє його дотримання базуючись на первинних матеріалах розгляду скарги.

Для відмови у розгляді скарги на підставі пропуску строків на оскарження, Мін'юст має також мати беззаперечні докази порушення цього строку.

Посилається на те, що підстав у відповідача для відмови з підстави порушення строку не було.

Звертає увагу на те, що предметом даної справи є рішення Мін'юсту, а не дії скаржника. Суд у своєму рішенні вказав на те, що скаржником були надані неправдиві відомості, що додатково підтверджує той факт, що відповідач не міг знати про те, що скаржник ймовірно дізнався про порушення своїх прав раніше ніж зазначив про це у скарзі.

Зазначає також, що заінтересовані особи, зокрема і позивач, були обізнані про розгляд скарги.

Приватний нотаріус мала зупинити розгляд документів поданих для державної реєстрації, на підставі ~law16~, оскільки документи не відповідали вимогам чинного законодавства.

Приватним нотаріусом під час проведення реєстраційної дії порушено вимоги чинного законодавства, а саме пунктів 1,3,4 частини першої статті 27 Закону та пункту 7 Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Мін'юсту від 09 лютого 2016 року № 359/5 (зареєстрованого в Мін'юсті 09 лютого 2016 року за № 200/28330), оскільки електронна копія заяви про державну реєстрацію була виготовлена 06 липня 2017 року.

Йдеться у скарзі й про те, що Спірний наказ в частині скасування реєстраційної дії жодним чином не впливає на права позивача та не створює для неї жодних наслідків.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 грудня 2019 року визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Желєзний І. В., судді: Берназюк Я. О., Коваленко Н. В.

Верховний Суд ухвалою від 16 грудня 2019 року відкрив касаційне провадження.

У зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Желєзного І. В. на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року № 2228/0/78-21 здійснено повторний автоматизований розподіл справи між суддями та визначено нову колегію суддів: головуючий суддя Тацій Л. В., судді: Бучик А. Ю., Стрелець Т. Г., скаргу передано судді-доповідачу.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

У липні 2017 року на розгляд Комісії з питань розгляду скарг передано скаргу ОСОБА_1 на дії державного реєстратора - приватного нотаріуса ОСОБА_4., за змістом якої скаржник просив визнати протиправними та скасувати дії приватного нотаріуса про внесення записів до ЄДР стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" (код СДРПОУ 37075024), а саме: від 30 липня 2016 року №13391050026008369 - коригування; від 30 липня 2016 року №13391050027008369 - державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників; від 30 липня 2016 року №13391050028008369 - державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи, зміна статутного або складеного капіталу, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників; від 30 липня 2016 року №133911050029008369 - внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах, зміна місцезнаходження, зміна відомостей про керівника юридичної особи, зміна відомостей про підписантів.

Відповідно до інформації, опублікованої на офіційному веб-сайті Мін'юсту, також стало відомо, що аналогічна скарга на ті ж самі дії була подана і ОСОБА_2.

За наслідками розгляду відповідних скарг наказом Мін'юсту від 11 липня 2017 року № 2209/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" було наказано:

- скарги ОСОБА_1 від 23 червня 2017 року та ОСОБА_2 від 30 червня 2017 року задовольнити частково;

- відмовити в частині скасування реєстраційних дій у ЄДР від 30 липня 2016 року №13391050026008369 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичних осіб" та №13391050028008369 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" проведених приватним нотаріусом ОСОБА_4. щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" (код за СДРПОУ 37075024);

- скасувати реєстраційну дію у ЄДР від 30 липня 2016 року №13391070029008369 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах", проведену приватним нотаріусом ОСОБА_4. щодо ТОВ "ТЛК " Арктика". Виконання покласти на Департамент державної реєстрації та нотаріату;

- тимчасово заблокувати доступ до ЄДР приватного нотаріуса ОСОБА_4. строком на 3 (три) місяці). Виконання покласти на державне підприємство "Національні інформаційні системи".

Наказ від 11 липня 2017 року № 2209/5 виданий на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг від 11 липня 2017 року.

Позивач вважає, що зазначені рішення Мін'юсту та Комісії з питань розгляду скарг у частині скасування реєстраційної дії у ЄДР від 30 липня 2016 року № 13391070029008369 та тимчасового блокування доступу позивача до ЄДР є незаконними, тому звернулася до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

За правилами частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Приписами частини 1 статті 341 КАС визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 2 статті 341 КАС суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (далі - ~law18~) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ~law19~ рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Мін'юсту та його територіальних органів або до суду.

Мін'юст розглядає скарги:

1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі судового рішення);

2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги:

1) на рішення (крім рішення, згідно з яким проведено реєстраційну дію), дії або бездіяльність державного реєстратора;

2) на дії або бездіяльність суб'єктів державної реєстрації.

Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги стосовно державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, які здійснюють свою діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть встановити інші строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України чи його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від скаржника поштового відправлення із скаргою, зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

У разі якщо останній день строку для подання скарги, зазначеного в частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;

3) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

31) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру;

4) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації подається представником скаржника, до такої скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або його копія, засвідчена в установленому порядку.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову в задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування реєстраційної дії, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатом розгляду скарги, - у разі оскарження реєстраційної дії, рішення територіального органу Міністерства юстиції;

б) проведення державної реєстрації - у разі оскарження відмови у державній реєстрації, зупинення розгляду документів;

в) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Рішення, передбачені підпунктами "а ", "ґ ", "д " і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть прийняти мотивоване рішення, в якому передбачити шляхи для задоволення скарги.

Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Рішення, передбачені підпунктами "а "- "в" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня з дати прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації та сплата адміністративного збору не вимагаються.

Технічний адміністратор Єдиного державного реєстру в день надходження рішень, передбачених підпунктами "г " та "ґ" пункту 2 частини шостої цієї статті, забезпечує його негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Єдиного державного реєстру визначається Міністерством юстиції України.

Рішення, передбачені підпунктами "е " та "є" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня їх прийняття.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу нотаріуса до Єдиного державного реєстру, скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб'єкту державної реєстрації, у якого зберігається реєстраційна справа, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного нотаріуса, акредитованого суб'єкта державної реєстрації.

Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:

1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п'ятою цієї статті;

2) на момент прийняття рішення про задоволення скарги шляхом скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації новоствореної юридичної особи, іншої організації, державної реєстрації фізичної особи підприємцем, припинення юридичної особи, іншої організації, припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або шляхом проведення реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі проведено наступну реєстраційну дію щодо відповідної особи;

3) у разі наявності інформації про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;

4) у разі наявності інформації про судове провадження у зв'язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;

5) є рішення цього органу з такого самого питання;

6) в органі ведеться розгляд скарги з такого самого питання від цього самого скаржника;

7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;

8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;

9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;

10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (у редакцій чинній, на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 1128), передбачає процедуру розгляду відповідно до Законів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації, територіального органу Мін'юсту, що здійснюється Мін'юстом та його територіальними органами.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує:

1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження;

2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах;

3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду (пункт 9 Порядку № 1128).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1128 копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше ніж за два дні до дня розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів, мають право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду. У разі повідомлення скаржником та/або його представником, іншими особами, які беруть участь у розгляді скарги по суті, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того ж предмета, з тих же підстав, про які зазначено у скарзі, вони подають комісії засвідчену копію відповідного рішення суду.

За результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу (пункт 12 Порядку № 1128).

Приписами пункту 14 Порядку № 1128 висновок комісії, на підставі якого суб'єктом розгляду скарги приймається рішення про задоволення скарги, обов'язково містить інформацію про те, що:

1) рішення, дії або бездіяльність суб'єкта оскарження не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації;

2) скарга підлягає задоволенню в повному обсязі чи частково (з обов'язковим зазначенням у якій частині) шляхом прийняття суб'єктом розгляду скарги рішень, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пунктом 2 частини 6 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Однією із підстав для касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій є твердження відповідача про те, що державний реєстратор приватний нотаріус ОСОБА_4. не має права оскаржувати спірний наказ в частині скасування реєстраційних дій, тому що він у цій частині не стосується прав, свобод або законних інтересів позивача.

Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги у цій частині, суд касаційної інстанції виходить з такого.

Положеннями частини 1 статті 2 КАС передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.

Пункти 2,3 наказу Мін'юсту від 11 липня 2017 року № 2209/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у частині відмови у скасуванні реєстраційної дії у ЄДР від 30 липня 2016 року № 13391050027008369 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" та № 13391050028008369 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", проведених приватним нотаріусом ОСОБА_4. щодо ТОВ "ТЛК "АРКТИКА", а також у частині скасування реєстраційної дії в ЄДР від 30 липня 2016 року № 13391070029008369 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах", проведеної приватним нотаріусом ОСОБА_4. щодо ТОВ "ТЛК "АРКТИКА", стосуються виключно майнових прав третіх осіб.

Реєстраційні дії чи їх скасування не призводять до виникнення, зміни чи припинення правовідносин у державного реєстратора. Тому у частині скасування рішень про реєстрацію оскаржуваний наказ не може порушувати прав реєстратора.

Державний реєстратор не є учасником правовідносин, що виникли на підставі реєстраційної дії, а тому й не може бути позивачем чи відповідачем у такій справі. Належними сторонами цих правовідносин є особи, права яких припиняються чи набуваються внаслідок реєстраційної дії. Саме вони мають право на звернення до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 826/1906/17, від 10 серпня 2021 року у справі № 240/1127/20 і Верховний Суд у цій справі не вбачає підстав відступати від неї.

У постанові від 01 липня 2020 року у справі № 9901/48/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду, у зв'язку із чим суд першої інстанції правильно не роз'яснив позивачу, до суду якої юрисдикції він має звертатися з таким позовом.

З огляду на вищенаведене, державний реєстратор у цих правовідносинах (щодо скасування пунктів 2,3 Спірного наказу) не має права на звернення до суду з метою оскарження вищезазначених пунктів наказу в жодному виді провадження, а тому провадження у цій частині справи підлягає закриттю.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 349 КАС суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

З огляду на викладене, Верховний Суд не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову в частині скасування пунктів 2,3 Спірного наказу та вважає що в цій частині провадження у справі підлягає закриттю.

Що стосується оскарження позивачем пункту 4 Спірного наказу, яким тимчасово заблоковано позивачу доступ до ЄДР строком на 3 (три) місяці, слід зазначити таке.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Використання прислівника "обов'язково" свідчить про істотність вимоги про запрошення скаржника, суб'єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) та заінтересованих осіб для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише поінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

З огляду на це, неповідомлення скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням.

Неприбуття осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Отже, неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи. Відтак, якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги. Ці обставини повинні з'ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2016 року № 37/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 січня 2016 року за № 42/28172).

Способи повідомлення визначені у пункті 10 Порядку № 1128, відповідно до якого суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

- телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

- шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту;

- засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

Відповідно до пункту 11 Порядку № 1128 копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.

У разі повідомлення скаржником та/або його представником, іншими особами, які беруть участь у розгляді скарги по суті, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того ж предмета, з тих же підстав, про які зазначено у скарзі, ними надається копія відповідного рішення суду на засідання комісії.

У справі, що розглядається, суд першої інстанції, вирішуючи питання дотримання відповідачем процедури розгляду скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2, дійшов висновку про те, що відповідачем не було дотримано вимог чинного законодавства, оскільки третя особа (ТОВ "ТЛК "Арктика"), яка є заінтересованою особою та стосовно якої було внесено зміни, не була належним чином та своєчасно повідомлена про розгляд скарги, що, на думку суду, позбавило позивача (державного реєстратора) права на прийняття участі у розгляді скарги, надання пояснень (заперечень) та доказів на їх обґрунтування з метою її повного та об'єктивного розгляду і прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Разом із цим, суди попередніх інстанцій, встановивши наведені вище обставини, не дослідили чи повідомлена належним чином позивачка, як суб'єкт оскарження, зокрема про розгляд скарги ОСОБА_2, чи надано їй копію скарги ОСОБА_2 відповідно до вимог пункту 11 Порядку № 1128, чи забезпечено її право надати свої пояснення (заперечення) щодо скарги ОСОБА_2.

Проте встановлення цих обставин має значення для правильного вирішення цієї справи.

Доводи щодо дотримання строку звернення зі скаргами на дії державного реєстратора не мають значення для вирішення цієї адміністративної справи, а стосуються спору між особами, права яких припиняються чи набуваються внаслідок реєстраційної дії, при цьому, державний реєстратор не є учасником правовідносин, що виникли на підставі реєстраційної дії та повинні перевірятися під час розгляду відповідної господарської чи цивільної справи.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 березня 2021 року у справі № 480/388/19.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 242 КАС рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Верховний Суд зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не повно та не всебічно з'ясували обставини справи, що призвело до порушення вимоги щодо обґрунтованості судового рішення.

Частиною 2 статті 341 КАС встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 2 статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених частини 2 статті 353 КАС .

Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема не встановлено обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому відсутні правові підстави для ухвалення нового рішення або зміни судових рішень.

Таким чином, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із направленням справи у частині оскарження пункту 4 наказу Міністерства юстиції України від 11 липня 2017 року № 2209/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до вимог статті 353 КАС.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 351, 353, 354, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року змінити - скасувати у частині визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 11 липня 2017 року № 2209/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Прийняти у цій частині постанову, якою:

- закрити провадження в справі № 826/9221/17 у частині оскарження пунктів 2,3 наказу Міністерства юстиції України від 11 липня 2017 року № 2209/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань";

- у частині оскарження пункту 4 наказу Міністерства юстиції України від 11 липня 2017 року № 2209/5 "Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" адміністративну справу № 826/9221/17 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

У частині відмови у задоволенні позовних вимог приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 11 липня 2017 року та про зобов'язання Департаменту державної реєстрації та нотаріату Міністерства юстиції України відновити становище, що існувало до видачі незаконного наказу, шляхом поновлення (розблокування) доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 липня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. В. Тацій

Судді: А. Ю. Бучик

Т. Г. Стрелець