Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 лютого 2019 року

Київ

справа №807/185/18

адміністративне провадження №К/9901/59713/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів - Бевзенка В.М.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року (головуючий суддя - Ільчишин Н.В., судді - Пліш М.А., Шинкар Т.І.) у справі №807/185/18

за позовом ОСОБА_4

до Міністерства закордонних справ України,

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача - Служба безпеки України

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 13 березня 2018 року ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4.), в особі представника ОСОБА_3, звернулась до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства закордонних справ України (далі - відповідач, МЗС України), якою просить:

1.1. визнати протиправним та скасувати повідомлення про відмову в оформленні візи для в'їзду в Україну і транзитного проїзду через її територію від 20 листопада 2017 року, видане ОСОБА_4;

1.2. зобов'язати Міністерство закордонних справ України оформити ОСОБА_4 візу типу "Д" для в'їзду в Україну.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код у Киргизькій республіці -НОМЕР_1) до Міністерства закордонних справ України (м. Київ, Михайлівська площа, буд. 1, код ЄДРПОУ 00026620), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні відповідача - Служба безпеки України (м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33, код ЄДРПОУ 00034074) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії відмовлено.

3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд вказав на те, що із поданої позивачем заяви на оформлення візи в графі 21 "Основна мета подорожі" серед можливих варіантів позивачем обрано "інше", без зазначення, що саме. Однак, вказаний пункт такої анкети прямо передбачав, що у випадку обрання зі списку запропонованих варіантів варіанту "інше" необхідно також конкретно зазначити власну мету, яка не вказана як один із варіантів відповіді. Проте, з поданої позивачем, заяви на оформлення візи для в'їзду в Україну не вбачається мети поїздки для возз'єднання сім'ї. Суд дійшов висновку, що за умови невизначеності мети поїздки додані позивачем до заяви копії підтверджуючих документів про шлюб та гарантії оплати витрат на її перебування в Україні не можуть бути належними доказами підтвердження мети запланованого позивачем перебування в Україні, оскільки така мета не вказана.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4. Не погоджуючись з судовим рішенням, не погодившись із прийнятим рішенням, адвокат позивача ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу.

5. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року апеляційну скаргу адвоката позивача ОСОБА_3 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі №807/185/18 повернуто скаржнику.

6. Приймаючи таке рішення, апеляційний суд зазначив, що апеляційна скарга підписана Адвокатом ОСОБА_3, проте до апеляційної скарги не долучено документів, які підтверджують його повноваження на представництво позивача, довіреності або ордера, виданого відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», а в матеріалах справи наявний ордер, що не містить посилання на договір про надання правової допомоги/ доручення органу/установи, уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, номер та дату цього документа, також договір про надання правової допомоги відсутній. Таким чином, суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підписана особою, повноваження якої не підтверджені.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

7. 20 серпня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року, в якій представник позивача просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

8. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує на те, що оформлення органу покладено на адвоката, жодним законом не наділено суд надавати оцінку заповненню ордеру адвокатом. Скаржник також посилається на позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої не повинно бути занадто формального ставлення до передбачений законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції є незаконним, а його висновки не відповідають обставинам справи.

9. Відповідачем надано відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено про незгоду з викладеними в ній доводами. Враховуючи те, що до апеляційної скарги не додано документів, які б підтверджували волевиявлення ОСОБА_4 на надання повноважень адвокату ОСОБА_3 щодо його представництва та права підпису документів, що подаються до суду, які могли б надати можливість суду перевірити обсяг наданих повноважень, а також надано ордер, який не містить обов'язкових реквізитів, відповідач вважає, що суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність повернення апеляційної скарги як такої, що подана особою, яка не має права її підписувати. Відповідач просив відмовити в задоволенні касаційної скарги .

10. Третьою особою до Суду надано відзив на касаційну скаргу, в якому вказано на факт недотримання позивачем вимог ч. 4 ст. 59 КАС України. Твердження скаржника щодо відсутності у суду повноважень надавати оцінку заповненню ордера Служба безпеки України вважає необґрунтованими з огляду на положення п. 1 ч. 4 ст. 298 КАС України. Крім того, вважає, що скаржнику було забезпечено реальний доступ до правосуддя. Третя особа вважає, що суд апеляційної інстанції повно та правильно встановив всі обставини, надав належну правову оцінку матеріалам апеляційної скарги, з огляду на що оскаржувана ухвала винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні касаційної скарги.

11. Ухвалою Верховного Суду від 07 лютого 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

ІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

12. Частина 3, 4 статті 131-2 Конституції України: <…> виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

13. Частина 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України): сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

14. Частина 1 статті 57 КАС України: представником у суді може бути адвокат або законний представник.

15. Частина 4 статті 59 КАС України: повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

16. Підпункт 19 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України: положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України.

17. Частина 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076-VI): адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

18. Частина 2 статті 26 Закон №5076-VI: ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

19. Пункт 4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року №36 (далі - Положення): ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.

20. Пункт 12 Положення: ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).

21. Пункт 13 Положення: ордер, що видається адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням, обов'язково має містити підпис адвоката, який надає правову допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об'єднання і скріплений печаткою юридичної особи.

22. Пункт 14 Положення: <…> про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги останній, або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера.

23. Підпункти 15.3, 15.4 пункту 15 Положення: ордер повинен містити посилання на договір про надання правової допомоги/ доручення органу/установи, уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

24. Пункт 1 частини 4 статті 298 КАС України: апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

25. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

26. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).

27. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

28. З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга ОСОБА_4 підписана її представником - адвокатом ОСОБА_3. В матеріалах справи наявний ордер на надання правової допомоги від 28 лютого 2018 року серії ЗР №10223, який виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 28.02.2018 року.

29. Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника, що жодним законом не наділено суд надавати оцінку заповненню ордеру адвокатом, адже в розумінні пункту 1 частини 4 статті 298 та приписів частини 4 статті 59 КАС України саме суд повинен перевірити адміністративну процесуальну дієздатність особи, яка подає апеляційну скаргу. Враховуючи те, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», суд повинен в обов'язковому порядку перевірити наявність та належне оформлення наданих адвокатом документів.

30. Натомість судом апеляційної інстанції залишено поза увагою те, що з наявного в матеріалах справи ордера серії ЗР №10223 вбачається зазначення дати договору про надання правової допомоги - 28.02.2018 року, судових органів, в яких надається правова допомога - суди всіх інстанцій та органи міграційної служби, прізвищ та відповідних даних особи, якій надається правова допомога, та адвоката, який її надає.

31. Положеннями частини 5 статті 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

32. Згідно практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

33. Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

34. У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

35. Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення апеляційної скарги з формальних підстав унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

36. Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05 грудня 2018 року у справі №9901/736/18.

37. Враховуючи наведене, Суд вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги позивача у зв'язку з тим, що до неї не додано документів, які підтверджують повноваження адвоката ОСОБА_3 на представництво інтересів позивача.

38. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 349 КАС України Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

39. Згідно частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

40. Беручи до уваги вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року та направлення справи на розгляд до суду апеляційної інстанції.

41. Керуючись статтями 341, 345, 349-354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

п о с т а н о в и в :

42. Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 - задовольнити.

43. Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2018 року у цій справі - скасувати, справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції.

44. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

Т.Г. Стрелець