Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КАС ВП від 12.11.2019 року у справі №320/1248/19 Ухвала КАС ВП від 12.11.2019 року у справі №320/12...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.11.2019 року у справі №320/1248/19



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2020 року

м. Київ

справа №320/1248/19

адміністративне провадження №К/9901/29879/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я. О., судді Желєзного І. В., судді Чиркіна С. М., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області

про зобов'язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Парінова А. Б., суддів Бєлової Л. В., Лічевецького І. О.),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі також - відповідач), в якому просив:

здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 1 січня 2016 року з врахуванням підвищення за Постановою Кабінету Міністрів України "Про збільшення розмірів пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 23 квітня 2012 року №355 (далі - Постанова №355) та доплату до розміру пенсії зафіксованої індексації в розмірах: підвищення за Постановою №355 у розмірі 440,27 грн; доплату до розміру пенсії зафіксованої індексації у розмірі 45,12
грн
;

виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів, пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-III.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 3 червня 2019 року позов задоволено частково: зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 1 січня 2016 року з врахуванням підвищення за Постановою № 355 та доплату до розміру пенсії зафіксованої індексації в розмірах: підвищення за Постановою № 355 у розмірі 440,27 грн; доплату до розміру пенсії зафіксованої індексації у розмірі 45,12 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що постанова Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб" від 21 лютого 2018 року № 103 (далі - Постанова №103 не обмежує нарахування та виплату пенсії з урахуванням відповідних підвищень, а саме передбачених Постановою № 355. Крім того, суд дійшов висновку, що відповідачем при проведенні перерахунку пенсії позивача необхідно було віднести до суми грошового забезпечення, з якого проведено перерахунок пенсії позивача, індексацію такого грошового забезпечення, з огляду на той факт, що доказами, які містяться в матеріалах справи, підтверджується систематичність виплати позивачеві індексації пенсії.

Відмовляючи у задоволенні позову в іншій частині, суд першої інстанції виходив з того, що компенсація втрати частини доходів нараховується лише на нараховані та фактично виплачені доходи. За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача виплатити компенсацію втрати частини доходів є передчасними, оскільки спірні кошти на час розгляду справи ще не виплачені.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області задоволено, рішення Київського окружного адміністративного суду від 3 червня 2019 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Постановляючи зазначене рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що проаналізувавши зміст Постанови № 355, апеляційний суд дійшов висновку, що зазначеною постановою Кабінет Міністрів України не приймав рішень щодо зміни розмірів хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII (далі-Закон № 2262-XII), або щодо введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.

Щодо проведення перерахунку пенсії позивача без врахування суми зафіксованої індексації, надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, суд апеляційної інстанції зазначив, що здійснення пенсійним органом перерахунку пенсії на виконання рішення суду, не може слугувати підставою для здійснення нового нарахування споживчих цін для проведення індексації у зв'язку із зростанням доходів громадян, без перегляду їх мінімального розміру, оскільки фактично збільшення доходів позивача в контексті приписів законодавства про порядок підвищення пенсійного забезпечення та індексацію доходів громадян не відбулось.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що 21 лютого 2018 року прийнято Постанову №103, відповідно до якої виплату перерахованих пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року.

Оскільки до перерахунку пенсії позивач отримував спірні надбавки, що підтверджено даними пенсійної справи, то, на його думку, всі складові пенсії, які були до перерахунку, необхідно враховувати при перерахунку вищевказаної пенсії, але Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області наведене не врахувало, що призвело до порушення прав позивача.

В постанові Шостого апеляційного адміністративного суду зазначено: "При цьому, постановою КМУ 355 визначено, що розмір пенсії, обчислений з урахуванням підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012 року".

Водночас, на думку позивача, Постанова КМУ № 1294 втратила чинність 1 березня 2018 року, а постанова КМУ № 355 чинна на даний час, тому він має право на отримання спірної надбавки, так як ніяким нормативним актом Постанова № 355 не скасована і позивач підвищення отримував до перерахунку.

Позиція інших учасників справи

11 січня 2020 року до суду надійшов відзив відповідача на касаційну скаргу позивача, в якому зазначається, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Касаційна скарга надійшла до суду 29 жовтня 2019 року.

Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі №320/1248/19, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзив на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 4 грудня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 7 грудня 2020 року.

При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ та отримує пенсію за вислугу років на підставі положень ~law24~, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1, виданого позивачу 17 лютого 2012 року Пенсійним фондом України.

У травні 2017 року у зв'язку зі збільшенням розміру грошового забезпечення ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області подано до відповідача довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 29 травня 2017 року № П-477 станом на 1 січня 2016 року.

З відомостей, що відображені у вказаній довідці, вбачається, що розмір грошового забезпечення осіб, які займають посаду, до якої прирівнюється посада, з якої був звільнений позивач (старший інспектор - управління, відділи (відділення) поліції), станом на 1 січня 2016 становить: посадовий оклад - 2500 грн; оклад за військовим (спеціальним) званням - 2200 грн; надбавка за стаж служби (40%) - 1880 грн; премія (від всього грошового забезпечення) (2,73%) - 179,63 грн, всього - 6759,63 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 липня 2018 року в адміністративній справі № 381/4546/17 зобов'язано відповідача починаючи з 1 січня 2016 року, здійснити перерахунок та виплату йому пенсії відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23 грудня 2015 року № 900-VIII (далі-Закон № 900-VIII), статті 63 Закону № 2262-XII, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" від 11 листопада 2015 року № 988 (далі - Постанова № 988) та довідки від 29 травня 2017 року № П-477, виданої ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області.

На виконання вказаного судового рішення відповідачем було здійснено перерахунок, що підтверджується наявними у справі доказами.

Отримавши в січні-лютому 2019 року доплату заборгованості пенсії за 2016-2017 роки позивачем було виявлено відсутність включення в розрахунок складових пенсійної виплати підвищення за Постановою № 355 в сумі 440,27 грн. та доплати до розміру пенсії зафіксованої індексації в сумі 45,12 грн.

Враховуючи встановлені, на думку позивача, недоліки, ним було подано до відповідача заяву про внесення змін в розрахунок його пенсії. Також, 7 лютого 2019 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії з врахуванням підвищення та індексації.

Листом від 1 березня 2019 року № 256/О-01 відповідачем повідомлено ОСОБА_1 про те, що після останнього перерахунку його пенсії її розмір збільшився в порівнянні з пенсією, що виплачувалась з надбавкою по Постанові № 355, у зв'язку з чим підстави для встановлення підвищень по вказаній Постанові, відсутні. Щодо індексації пенсії відповідачем повідомлено, що у разі набуття права на проведення індексації пенсії, вона буде проведена в автоматичному режимі після збільшення індексу інфляції та у разі, коли пенсія не буде зростати.

Не погоджуючись з неврахуванням відповідачем при проведенні перерахунку його пенсії підвищення до пенсії на підставі Постанови № 355 та зафіксованої індексації, позивач звернувся до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин 1 , 2 та 3 статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина 4 статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно із частиною 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Норми матеріального права, в цій справі, суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, які регулюються, зокрема, ~law26~ та Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі-Закон №2011-XII).

Відповідно до ~law28~ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із ~law29~ до складу грошового забезпечення входять:

- посадовий оклад, оклад за військовим званням;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

~law30~ встановлено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Згідно з ~law31~ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за ~law32~, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

~law33~ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до ~law34~ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за ~law35~ та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію ~law36~ провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами ~law37~. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію ~law38~.

Усі призначені за ~law39~ пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за ~law40~, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за ~law41~, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Тобто, відповідно по положень ~law42~ Кабінету Міністрів України делеговані повноваження щодо встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за ~law43~, що узгоджується з приписами статей 19, 113, 116, 117 Конституції України.

Так, статус Кабінету Міністрів України визначений у статті 113 Конституції України як вищого органу у системі органів виконавчої влади, що відповідальний перед Президентом України і Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією.

Відповідно до статей 116, 117 Конституції України Кабінет Міністрів України, зокрема, забезпечує виконання законів України, вживає заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, забезпечує проведення фінансової політики та політики у сфері соціального захисту, розробляє проект закону про Державний бюджет України і забезпечує виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України, спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади, видає в межах своєї компетенції постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.

Зазначені повноваження Кабінету Міністрів України деталізовані у частині 1 статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" та полягають у забезпеченні проведення державної соціальної політики шляхом вжиття заходів щодо підвищення реальних доходів населення та забезпечення соціального захисту громадян; забезпеченні підготовки проектів законів щодо державних соціальних стандартів і соціальних гарантій; забезпеченні розробки та виконання державних програм соціальної допомоги, зокрема, особам з інвалідністю, пенсіонерам та іншим непрацездатним і малозабезпеченим верствам населення.

Колегія суддів звертає увагу, що в рішенні Конституційного Суду України № 3-рп від 25 січня 2012 року зазначено, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

У пункті 2.2 цього ж Рішення Конституційний Суд України вказав, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116 Конституції України).

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704, яка набрала чинності 1 березня 2018 року, та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103, текст якої офіційно оприлюднений 23 лютого 2018 року на Урядовому порталі.

Пунктом 1 Постанови № 103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Відповідно до Пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок № 45) пенсії, призначені відповідно до ~law47~, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Абзацом першим пункту 5 Порядку № 45, у редакції Постанови №103, встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Додаток 2 до Порядку № 45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Тобто, Постановою № 103 встановлено, що перерахунок пенсій, призначених згідно із ~law48~, здійснюється з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідач, на підставі довідки від 29 травня 2017 року № П-477, виданої ліквідаційною комісією Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, здійснив перерахунок пенсії позивача.

Водночас, після проведеного перерахунку пенсії позивача відповідно до Постанови №103 в складі пенсійної виплати відсутнє підвищення, встановлене відповідно до Постанови №355.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 7 листопада 2007 року № 1294 (далі - Постанова №1294), яка набрала чинності з 1 січня 2008 року, було установлено склад грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Притім, 23 квітня 2012 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №355, пунктом першим якої постановлено установити з 01 липня 2012 року підвищення до пенсій, призначених до зазначеної дати відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), крім пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, у розмірі 11 відсотків пенсій, обчислених відповідно до статей 13,21 і 36 Закону, збільшивши його з 1 вересня 2012 року до 23 відсотків та з 01 січня 2013 року до 35 відсотків. Підвищення до пенсії у разі втрати годувальника встановлюється незалежно від дати її призначення, якщо такому годувальнику призначено пенсію відповідно до Закону до 01 липня 2012 року.

При цьому розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону з урахуванням доплат до попередніх розмірів пенсій згідно з пунктом 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 12, ст. 301), та підвищень, передбачених абзацом першим цього пункту, не можуть перевищувати розміри пенсій, обчислені відповідно до Закону виходячи з грошового забезпечення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (Офіційний вісник України, 2007 р., № 86, ст. 3148; 2010 р., № 9, ст. 454), за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 01 квітня 2012 року (частина 1 Постанову №355).

За змістом пункту другого Постанови №355 постановлено Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству інфраструктури, Міністерству надзвичайних ситуацій, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній пенітенціарній службі, Державній податковій службі, Управлінню державної охорони після набрання чинності цією постановою забезпечити оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України довідок про розмір грошового забезпечення, визначеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", станом на 01 квітня 2012 року.

Тобто, Постановою №355 встановлено відсоткове підвищення розміру пенсій та не змінено розміру жодного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій громадян, які мають право на пенсію за ~law51~, і не введено нових видів грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 12 червня 2019 року у справі №359/5937/17, від 6 листопада 2019 року у справі №758/15726/13-а та від 14 листопада 2019 року у справі №1522/27685/12.

Отже, підвищення до пенсії на виконання Постанови №355 відбувалось шляхом відсоткового підвищення розміру пенсії і проводилось шляхом перерахунку пенсій військовослужбовців, які мають право на пенсію за ~law52~, призначених до дати набрання чинності цією постановою з метою приведення пенсійних виплат у відповідність до розміру грошового забезпечення військовослужбовців, згідно з положеннями Постанови № 1294.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підвищення до пенсії, обчислене відповідно до складових грошового забезпечення, встановлених Постановою №1294, позивач отримував протягом 2013-2017 років.

Постанова №1294 втратила чинність з 1 березня 2018 року у зв'язку із набранням чинності Постановою №704, якою встановлено нові складові грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Таким чином, з 1 березня 2018 року - з дня набрання чинності Постановою №704 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із ~law53~, з урахуванням розміру грошового забезпечення військовослужбовців, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог ~law54~ та ~law55~.

Водночас, такий перерахунок пенсії здійснюється на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України, зокрема, Постановою №103, якою постановлено перерахувати з 01 січня 2018 року пенсії, призначені згідно із ~law56~ до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови №704.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що підвищення до пенсії, передбачене Постановою №355, не може застосовуватись до грошового забезпечення, обчисленого на іншій підставі, ніж Постанова №1294, яка втратила чинність та вичерпала себе фактом застосування, отже відсутні підстави для проведення підвищення до пенсії відповідно до Постанови №355 в контексті перерахунку такої.

Водночас, колегія суддів враховує, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2018 року у справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 5 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1,2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45.

Відповідно до приписів статті 265 КАС України з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині.

Відповідно до положень статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Цей принцип, закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, треба розуміти так, що дія акту починається з моменту набрання ним чинності і припиняється з втратою актом чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

30 вересня 2010 року Конституційний Суд України ухвалив рішення №20-рп/2010 у справі щодо конституційності Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року №2222-ІУ, яким визначено юридичні наслідки визнання нормативно-правового акта нечинним, часові межі чинності такого акту, а також і відповідні межі дії відновлених норм з початкової редакції Основного Закону.

Таким чином, за загальним правилом, моментом припинення календарної дії приписів закону в цих випадках є момент набрання законної сили відповідним судовим рішенням. Тобто, відповідний акт визнається нечинним на майбутнє.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин пункти 1,2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 були діючими і такими, що підлягали обов'язковому застосуванню. Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №240/6263/18 (Пз/9901/1/19).

Крім того, колегія суддів наголошує, що відповідно до ~law57~ (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року №1774-VIII (далі-Закон №1774-VIII) усі призначені за Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року №1774-VIII (далі-Закон №1774-VIII пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року №1774-VIII (далі-Закон №1774-VIII, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 6 грудня 2016 року №1774-VIII (далі-Закон №1774-VIII, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Тобто, системний аналіз наведених у даній постанові положень актів законодавства дає змогу стверджувати, що Верховна Рада України, шляхом прийняття ~law62~, делегувала Кабінету Міністрів України повноваження визначати засади та порядок реалізації права на перерахунок призначених пенсій військовослужбовцям, що узгоджується з повноваженнями Кабінету Міністрів України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. У свою чергу, Кабінет Міністрів України, шляхом прийняття Постанови №103, визначив порядок проведення перерахунку пенсій військовослужбовцям з 01 січня 2018 року, призначених відповідно до ~law63~.

Зазначені положення ~law64~ (які передбачають внесення змін до ~law65~) набрали чинності з 01 січня 2017 року, рішенням Конституційного Суду України не визнавались такими, що суперечать Конституції України, тобто є конституційними.

Більше того, інші положення Постанови №103, крім пунктів 1,2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45, у встановленому законом порядку не визнавались протиправними (нечинними). Тобто, на час виникнення спірних правовідносин Постанова №103 була діючою і такою, що підлягає обов'язковому застосуванню в цілому.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, відповідачем проведено перерахунок та виплату пенсії позивача відповідно до норм чинного законодавства.

Висновки суду у цій справі узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права, а саме ~law66~ та Постанов №103, №355, №1294 у подібних правовідносинах, викладеною в постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 1340/4890/18, і колегія суддів не знайшла підстав для відступу від неї.

Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки суду. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення такого аргументу.

Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

У відповідності до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскарженому судовому рішенні повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення апеляційного суду, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Я. О. Берназюк

Судді: І. В. Желєзний

С. М. Чиркін
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати