Історія справи

Ухвала КАС ВП від 14.03.2018 року у справі №825/1205/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2019 року

Київ

справа № 825/1205/17

провадження № К/9901/34503/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 4444 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року (суддя Бородавкіна С. В. ) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2017 року (судді Ганечко О. М., Коротких А. Ю., Літвіна Н. М. ),

І. Суть спору

1. У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А 4444 (далі - ВЧ А 4444), у якому просив:

1.1 визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати йому грошової допомоги при звільненні, передбаченої статтею 15 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - ~law4~), без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" (діяла на дату виникнення спірних відносин; далі - Постанова № 889);

1.2 зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги при звільненні, з урахуванням додаткової щомісячної грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889 з урахуванням раніше виплачених сум.

2. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що вихідну допомогу йому виплатили без врахування додаткової щомісячної грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889, однак встановлену цією постановою щомісячну додаткову грошову винагороду виплачували йому щомісяця. Тобто, ця виплата мала постійний характер, тому, відповідно до положень ~law5~ повинна включатися до розрахунку грошової допомоги при звільненні та грошової допомоги для оздоровлення.

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом на посаді заступника начальника льотно-випробувального комплексу з виховної роботи Державного науково-випробувального центру Збройний Сил України.

4. Наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 8 червня 2017 року № 242 позивача звільнено з військової служби у запас за пунктом "а" (у зв'язку із закінченням строку контракту).

5.18 липня 2017 року підполковника ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 19 липня 2017 року.

6. За цим наказом позивачу мали виплатити: надбавку за особливі умови служби з 01 по 19 липня 2017 року у розмірі 35 %; додаткову грошову винагороду в розмірі 60 % місячного грошового забезпечення за період із 01 по 13 липня 2017 року; щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 380 %; надбавку за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років за період з 01 по 19 липня 2017 року; грошову допомогу у разі звільнення з військової служби у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби на протязі 26 років.

7. Між тим, до грошової допомоги позивача при звільненні відповідач не включив щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889.

8. Відтак 21 липня 2017 року позивач звернувся до командира ВЧ А4444 із заявою про перерахунок та виплату йому грошової допомоги при звільненні, з врахуванням положень вищевказаної постанови.

9. Листом від 28 липня 2017 року № 70/9/219 відповідач повідомив ОСОБА_1, що для включення щомісячної грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889, у склад грошового забезпечення, з якого нараховується грошова допомога у разі звільнення, законних підстав немає. Після того позивач звернувся з цим позовом до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

10. Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 21 серпня 2017 року відмовив у задоволенні позовних вимог.

11. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 3 жовтня 2017 року залишив постанову суду першої інстанції без змін.

12. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що винагорода, встановлена Постановою № 889, не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога на підставі ~law6~. Ця винагорода має окремий, особливий і разовий вираз виплати, позаяк виплачується тільки тим категоріям військовослужбовців, перелік яких наведений у цій постанові, і тоді, коли у фонді грошового забезпечення наявні (передбачені) кошти для її виплати.

Вона (винагорода) виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення.

Виплата цієї винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, відповідно до яких, зокрема, щомісячна її виплата можлива, коли військовослужбовець перебуває на військовій службі, і водночас вона не включається до складу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

13. Подібний підхід регулювання встановлений і щодо розміру винагороди, відповідно до якого до складу грошового забезпечення, з якого обраховується і виплачується винагорода, не введені всі його складові.

14. При прийнятті рішень суди першої та апеляційної інстанції взяли до уваги правові висновки Верховного Суду України, висловлені у постановах від 15 жовтня 2013 року у справі № 21-368а13, від 4 листопада 2014 року у справі № 21-473а14 та від 3 березня 2015 року у справі № 21-32а15.

IV. Касаційне оскарження

15. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

16. В обґрунтування касаційної скарги зазначив, що передбачена Постановою № 889 додаткова грошова винагорода була щомісячною, мала постійний характер, входить до складу грошового забезпечення, тому мала бути врахована при виплаті вихідної допомоги. Вважає, що суди попередніх інстанцій неправильно оцінили фактичні обставини справи і дійшли хибного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

17. На підтвердження своєї думки позивач покликається на постанову Верховного Суду України від 20 жовтня 2015 року № 21-2942а15.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування.

18. Згідно із ~law7~ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

19. У постанові Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

20. Відповідно до ~law8~ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

21. Постановою від № 889 вставновлено щомісячну додаткову грошову винагороду для окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій.

22. На час установлення і початку виплати - 1 жовтня 2010 року - винагорода мала виплачуватися військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займали посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил, Державної прикордонної служби та льотного складу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ (пункт 1).

23. Відповідно до пункту 2 цієї постанови граничні розміри, порядок та умови виплати винагороди, передбачені пунктом 1, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

24.13 березня 2013 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 161, згідно з якою назва і пункт 1 Постанови № 889 викладені в новій редакції.

Зокрема, у пункті 1 передбачена виплата винагороди:

1) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади у Військово-Морських Силах Збройних Сил та Морській охороні Державної прикордонної служби, посади у військових частинах, підрозділах, закладах, установах та організаціях Збройних Сил (за переліком згідно з додатком), посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил та Сухопутних військ Збройних Сил, посади у військових частинах і підрозділах високомобільних десантних військ та спеціального призначення Збройних Сил, і військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) льотного складу Збройних Сил, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

2) військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби):

з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення;

з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення;

3) особам начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій, - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

25. Згідно з пунктом 2 постанови № 161, Міністерство оборони зобов'язувалося забезпечити здійснення видатків, пов'язаних з набранням чинності цією постановою, в межах видатків на оплату праці, передбачених Міністерству в Державному бюджеті України на 2013 рік.

26. На виконання Постанови № 889 Міністр оборони України наказом від 24 жовтня 2016 року № 550 затвердив Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (далі - Інструкція).

27. Інструкцією визначені умови та порядок виплати особам офіцерського складу винагороди, окреслено перелік військовослужбовців, яким вона виплачується, регламентовано повноваження командира (начальника) військової частини (організації, установи) щодо підстав та розміру її виплати.

28. Зокрема, в пункті 3 Інструкції наводиться перелік складових грошового забезпечення, з якого має обраховуватися й виплачуватися винагорода і який за обсягом є меншим за перелік, встановлений у ~law9~.

29. Відповідно до пункту 5 Інструкції винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби одночасно з виплатою грошового забезпечення на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).

30. Пунктом 8 Інструкції встановлено, що грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

31. Згідно із 9 Інструкції розміри винагороди встановлюються наказами Міністерства оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України (Головного управління розвідки Міністерства оборони України) у державному бюджеті України на відповідний рік.

32. Відповідно до положень пункту 10 Інструкції командир військової частини за наявності обставин, передбачених у цьому пункті, має право зменшувати розмір винагороди.

VІ. Висновки Верховного Суду

33. В обсязі встановлених в цій справі обставин у зіставленні з правовим регулюванням спірних правовідносин колегія суддів вважає, що висновки, яких дійшли суди попередніх інстанцій, є правильними і обґрунтованими.

34. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України, зокрема у постанові від 4 листопада 2015 року у справі № 473а14.

35. Стосовно покликання позивача на постанову Верховного Суду України від 20 жовтня 2015 року № 21-2942а15, то викладений у ній правовий висновок стосується правомірності включення щомісячної грошової допомоги військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, з якої нараховані і сплачені страхові внески, до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії.

36. Утім, цей спір виник у зв'язку з відмовою відповідача включити щомісячну додаткову грошову винагороду, яка передбачена Постановою № 889 та Інструкцією, до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби. Тому покликання позивача на зазначену вище постанову у цьому випадку є помилковим.

37. Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

38. Відповідно до частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

39. Переглянувши оскаржені судові рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

40. Доводи касаційної скарги висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 351, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 3 жовтня 2017 року в цій справі - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. М. Бевзенко

Н. А. Данилевич