Історія справи

Постанова КАС ВП від 07.06.2024 року у справі №240/32406/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2024 року

м. Київ

справа № 240/32406/22

адміністративне провадження № К/990/33742/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року (суддя Семенюк М.М.) та

постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2023 року (колегія у складі суддів Кузьмишина В.М., Сапальової Т.В., Сушка О.О.)

у справі № 240/32406/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. У грудні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирського області (далі - ГУ ПФ України в Житомирського області; відповідача), у якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати їй з 07.10.2022 підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на територіях радіоактивного забруднення, встановленого ст. 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII);

- зобов`язати ГУ ПФ України в Житомирського області провести з 07.10.2022 таке нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, визначеним законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Судами встановлено, що станом на 07.10.2022 позивач є непрацюючим пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача, проживає в населеному пункті, що підтверджується відміткою в паспорті, який, відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, і останній не виплачує йому підвищення до пенсії, передбачене ст. 39 Закону № 796-ХІІ.

3. У жовтні 2022 року позивач звернулася до ГУ ПФ України в Житомирській області із заявою про нарахування та виплату підвищення до пенсії згідно ст. 39 Закону № 796-ХІІ.

4. Листом від 25.11.2022 відповідач повідомив про те, що відповідно до матеріалів пенсійної справи позивач до 07.10.2022 був зареєстрований в м. Малин, яке не відноситься до зон радіоактивно забруднених територій та з 07.10.2022 зареєстрований в м. Коростень, яке належить до зон радіоактивного забруднення.

5. Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду.

ІIІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

6. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що з моменту прийняття Конституційним Судом України Рішення від 17.07.2018 № 6-р/2018, відновлено право на отримання підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

7. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, покликаючись на те, що позивач не має права на отримання доплат до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", так як діючим законодавством це не передбачено.

Також зазначав, що після набрання чинності Законом № 1774-VIIІ заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату як розрахункову величину, а тому положення ст. 39 Закону № 796-ХІІ щодо обчислення підвищення до пенсії в розмірі 2 мінімальних заробітних плат застосуванню не підлягають.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09.03.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2023, позов задоволено. Суд:

- визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, яка полягає в не нарахуванні та не виплаті з 07.10.2022 підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, встановленого статтею 39 Закону № 796-XII;

- зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 07.10.2022 нарахування та виплату ОСОБА_1 , підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону № 796-XII, у розмірі два прожиткових мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з моменту ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 17.07.2018 №6-р/2018 відновлено право на отримання підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення на підставі статті 39 Закону №796-ХІІ.

10. Покликаючись на правову позицію, висловлену Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у зразковій справі №240/4937/18, суд дійшов висновку, що позивач має право на щомісячне отримання з 07.10.2022 підвищення до пенсії, встановленого ст. 39 Закону № 796-ХІІ, у розмірі два прожиткових мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, а бездіяльність відповідача, яка полягає в не нарахуванні та не виплаті позивачу вказаного підвищення, є протиправною.

11. Щодо доводів відповідача, що у позивача відсутнє посвідчення, а тому і відсутнє право користуватися пільгами зони гарантованого добровільного відселення, то суд вважає їх хибними, оскільки право особи на виплату вказаного підвищення законодавець не пов`язує з наявністю у особи посвідчення або статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, той чи іншої категорії.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

13. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору не врахували правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 за результатами розгляду зразкової справи №240/4937/18, ухвалили рішення про розрахунок доплати до пенсії у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, замість двох прожиткових мінімальних заробітних плат.

14. Відповідач у відзиві просить касаційну скаргу задовольнити частково, скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.

16. Згідно ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

17. Підставою для касаційного оскарження слугувала необхідність визначення розрахункової величини, яка підлягає застосуванню під час визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону №796-ХІІ, громадянам, які проживають в зоні гарантованого добровільного відселення.

18. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.04.2024 у справі №240/19227/21 виснувала:

« норма пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VIIІ (в частині інших виплат, щодо яких не застосовується мінімальна заробітна плата як розрахункова величина) поширюється на підвищення (доплату) до пенсій непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, а відтак розмір підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам на підставі статті 39 Закону № 796-ХІІ (у редакції, яка діяла до 01.01.2015) встановлюється із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня відповідного календарного року, а не мінімальної заробітної плати.

6.37. Таким чином, ОСОБА_2 має право на щомісячне підвищення до пенсії як непрацююча пенсіонерка, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленим на 1 січня відповідного календарного року.»

19. Суд не вбачає підстав для відступу від цього висновку у справі, що розглядається.

20. Застосовуючи ці висновки до обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що ОСОБА_1 має право на нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючий пенсіонер, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року.

21. Також Верховний Суд у постанові від 28.05.2024 у справі № 240/2236/23, дійшов наступного висновку щодо наявності у непрацюючого пенсіонера, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, права на доплату, передбачену положеннями статті 39 Закону № 796-XII (у редакції, що діяла до 01.01.2015), за відсутності посвідчення, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи:

« відновлена відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 стаття 39 Закону №796-ХІІ, належить до розділу VII Закону №796-ХІІ, який визначає особливості регулювання праці громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення і встановлює, серед іншого, право на нарахування та виплату підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення.

Аналізуючи вказане, колегія суддів зазначає, що розділ VII Закону України № 796-ХІІ встановлює наявність пільг у осіб, які проживають та(або) здійснюють трудову діяльність на територіях радіоактивного забруднення. Тому при застосуванні вказаної норми визначальним передусім є місце проживання особи, яка звертається за призначенням підвищення до пенсії та наявність у неї статусу непрацюючого пенсіонера.»

22. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

23. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись статтями 341 343 350 356 КАС України, Верховний Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2023 у справі №240/32406/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб