Історія справи

Постанова КАС ВП від 07.06.2024 року у справі №240/25470/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2024 року

м. Київ

справа №240/25470/22

адміністративне провадження № К/990/23610/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2023 року (колегія у складі суддів Сушка О.О., Залімського І.Г., Мацького Є.М.)

у справі № 240/25470/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області

про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії.

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. У жовтні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - ГУ ПФ України в Житомирській області; відповідач), у якому просив зобов`язати відповідача провести з 01.05.2022 щомісячно нарахування та виплату підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України від 28.02.1991 №796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII), що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Судами встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером, проживає в с.Шоломки, Коростенського (Овруцького) району, Житомирської області, тобто у зоні гарантованого добровільного відселення, відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

3. Позивач звернувся до відповідача із заявою у якій просив проводити нарахування та виплату доплати до пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до ст. 39 Закону № 796-ХІІ.

4. Відповідач листом повідомив, що ч. 2 ст.39 Закону №796-ХІІ не передбачає та не дає право на нарахування та виплату підвищення до пенсії.

ІIІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

5. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що з моменту прийняття Конституційним Судом України Рішення від 17.07.2018 № 6-р/2018 відновлено право на отримання підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

6. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, покликаючись на те, що позивач не має права на отримання доплат до пенсії в розмірі двох мінімальних заробітних плат відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", так як чинним законодавством це не передбачено.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 у задоволенні позову відмовлено.

8. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не має право на щомісячне отримання підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі двох мінімальних заробітних плат, як установлено ст. 39 Закону №796-ХІІ, так як в розумінні вимог цього ж Закону №796-ХІІ позивач не належить до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

9. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2023, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 скасовано та ухвалено нове про часткове задоволення позовних вимог:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити із 01.05.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення, у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року;

- в задоволенні решти вимог позову відмовлено.

10. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вказане у ст. 39 Закону №796-ХІІ підвищення до пенсії, заробітної плати та стипендії ніяк не залежить від наявності статусу особи, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи, а є соціальної виплатою для відповідних громадян - у даному випадку, які отримують пенсію і не працюють.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що позивач проживає у с. Шоломки Коростенського (Овруцького) району Житомирської області, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

Таким чином, позивач має право на щомісячне отримання підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території гарантованого добровільного відселення.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

12. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суд апеляційної інстанції при вирішенні спору не врахував правові висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 за результатами розгляду зразкової справи №240/4937/18 в частині визначення розміру щомісячного підвищення до пенсії, що належить до виплати непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, застосував ст. 39 Закону № 796-XII в неіснуючій редакції з розрахунковою величиною - два прожиткові мінімуми, замість двох мінімальних заробітних плат.

13. Відповідач у відзиві просить касаційну скаргу задовольнити частково, скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.

15. Згідно ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

16. Підставою для касаційного оскарження слугувала необхідність визначення розрахункової величини, яка підлягає застосуванню під час визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону №796-ХІІ, громадянам, які проживають в зоні гарантованого добровільного відселення.

17. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.04.2024 у справі №240/19227/21 виснувала:

« норма пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VIIІ (в частині інших виплат, щодо яких не застосовується мінімальна заробітна плата як розрахункова величина) поширюється на підвищення (доплату) до пенсій непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, а відтак розмір підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам на підставі статті 39 Закону № 796-ХІІ (у редакції, яка діяла до 01.01.2015) встановлюється із застосуванням як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня відповідного календарного року, а не мінімальної заробітної плати.

6.37. Таким чином, ОСОБА_2 має право на щомісячне підвищення до пенсії як непрацююча пенсіонерка, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленим на 1 січня відповідного календарного року.»

18. Суд не вбачає підстав для відступу від цього висновку у справі, що розглядається.

19. Застосовуючи ці висновки до обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 має право на нарахування та виплату підвищення до пенсії, як непрацюючий пенсіонер, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного календарного року.

20. Також, Верховний Суд у постанові від 28.05.2024 у справі № 240/2236/23, дійшов наступного висновку щодо наявності у непрацюючого пенсіонера, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, права на доплату, передбачену положеннями статті 39 Закону № 796-XII (у редакції, що діяла до 01.01.2015), за відсутності посвідчення, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи:

« відновлена відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 стаття 39 Закону №796-ХІІ, належить до розділу VII Закону №796-ХІІ, який визначає особливості регулювання праці громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення і встановлює, серед іншого, право на нарахування та виплату підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення.

Аналізуючи вказане, колегія суддів зазначає, що розділ VII Закону України № 796-ХІІ встановлює наявність пільг у осіб, які проживають та(або) здійснюють трудову діяльність на територіях радіоактивного забруднення. Тому при застосуванні вказаної норми визначальним передусім є місце проживання особи, яка звертається за призначенням підвищення до пенсії та наявність у неї статусу непрацюючого пенсіонера.»

21. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

22. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись статтями 341 343 350 356 КАС України, Верховний Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2023 року у справі №240/25470/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб