Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2023 року

м. Київ

справа №380/7230/20

адміністративне провадження № К/9901/41693/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Кравчука В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Узлісся» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021 (головуючий суддя: Ільчишин Н.В, судді: Коваль Р.Й., Гуляк В.В.) у справі № 380/7230/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Узлісся» до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, треті особи: Львівська обласна прокуратура, Львівська обласна державна адміністрація про визнання протиправним і скасування наказу,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У вересні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Узлісся» (далі - ТОВ «Узлісся» або позивач) звернулося з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Львівській області або відповідач), третя особа: Львівська обласна державна адміністрація (далі - Львівська ОДА), в якому просило визнати протиправним і скасувати наказ відповідача від 30.04.2020 №239-ДК «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності».

Львівський окружний адміністративний суд шляхом постановлення 24.02.2021 протокольної ухвали залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Прокуратуру Львівської області.

26.05.2021 Львівський окружний адміністративний суд ухвалив рішення про задоволення позову.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 06.10.2021 скасував рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2021 і ухвалив нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Не погоджуючись із рішенням апеляційного суду, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Одночасно скаржник висловив заперечення стосовно протокольної ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 24.02.2021. Просить касаційний суд скасувати протокольну ухвалу суду першої інстанції від 24.02.2021.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Верховний Суд ухвалою від 18.11.2021 відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ «Узлісся» на протокольну ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 24.02.2021.

Ухвалою Верховного Суду від 03.12.2021 відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ «Узлісся» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначений новий склад суду.

Ухвалою Верховного Суду від 06.06.2023 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 21.02.2020 Прокуратура Львівської області за №05/1-86вих-20 звернулася до ГУ Держгеокадастру у Львівській області щодо надання інформації про вжитті ГУ Держгеокадастру у Львівській області заходи державного контролю щодо перевірки правомірності: - розпорядження голови Львівської ОДА від 29.03.2019 №269/0/5-19, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 15,1563 га, 0,2010 га та 0,0839 га (загальна площа 15,4412 га), розташовані за межами с. Стрілки Перемишлянського району Львівської області із зміною цільового призначення на для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення; - розпорядження голови Львівської ОДА від 07.08.2019 №844/0/5-19, яким вирішено продати ТзОВ «Узлісся» земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 15,1563 га. (кадастровий номер: 4623387200:02:000:0294), розташовану за межами населеного пункту с. Стрілки Перемишлянського району Львівської області; - договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 15,1563 га (кадастровий номер: 4623387200:02:000:0294) від 02.09.2019 між Львівською обласною державною адміністрацією, від імені якої діяла Перемишлянська РДА та ТзОВ «Узлісся».

За результатами розгляду вищезазначеного звернення, заявнику надано відповідь у формі листа від 17.03.2020 № 10-13-0.4-244/90-20.

10.04.2020 за №05/1-151вих-20 Прокуратура Львівської області звернулася з листом до Державної служби України з питань геодезії, картографії щодо повторної перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

30.04.2020 ГУ Держгеокадастру у Львівській області прийнятий наказ № 239-ДК «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності», який виданий згідно вимог Земельного кодексу України, Законів України «Про державний контроль за охороною земель», «Про охорону земель», Положення про Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.16 №308, з метою розгляду звернення Прокуратури Львівської області №05/1-151вих-20 від 10.04.2020 на виконання доручення Держгеокадастру України №10-16856/0/1-20 від 21.04.2020 та встановлено здійснити державний контроль за дотриманням вимог земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки законності розпорядження Львівською обласною державною адміністрацією земельними ділянками на території Стрілківської сільської ради Перемишлянського району Львівської області, кадастрові номери 4623387200:02:000:0294, 4623387200:02:000:0293, 4623387200:02:000:0292.

Позивач, не погоджуючись із прийнятим наказом від 30.04.2020 № 239-ДК, звернувся із цим позовом до суду.

ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що при здійсненні державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідач повинен був дотримуватися вимог Закону України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877-V). Зазначає, що на офіційному сайті відсутня будь-яка інформація про запланований захід щодо перевірки позивача; перевірка проведена за відсутності уповноваженого представника суб`єкта господарювання. Щодо підстав проведення перевірки, позивач наголосив, що така була проведена на підставі звернення Прокуратури Львівської області. Водночас, стаття 6 Закону №877-V не містить такої підстави, як проведення перевірки за зверненням територіальних органів прокуратури. Крім того, за твердженнями позивача, у ГУ Держгеокадастру у Львівській області відсутні повноваження щодо перевірки законності розпоряджень облдержадміністрації.

Відповідач позов не визнав. Стверджує, що контроль за використанням та охороною земель є прямим обов`язком інспекторів. Виключно Законом України від 19.06.2003 №963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель» (далі - Закон № 963-IV) визначено перелік конкретних дій та заходів на вчинення яких уповноважено державних інспекторів. Вважає помилковими доводи позивача про те, що перевірка мала відбуватися у порядку, встановленому Законом № 877-V, оскільки зазначений нормативний документ стосується безпосередньо сфери господарської діяльності суб`єктів господарювання та жодним чином не стосується перевірок дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель, де об`єктом державного контролю є земля. Наполягає, що оскаржуваний наказ прийнятий у спосіб та у межах визначених спеціальним законодавством.

Третя особи (Львівська ОДА) подала суду пояснення про те, що 23.03.2020 на адресу облдержадміністрації надійшов лист ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 16.03.2020 № 13-13-0.4-240/90-20 про надання інформації з метою прийняття рішення про проведення заходу державного контролю. Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації листом від 29.04.2020 № 16-1717/0/2-20 надано копії документів. Також повідомлено, що на підставі ухвали Галицького районного суду м. Львова у Львівської облдержадміністрації вилучено оригінали документів, на підставі яких Львівська ОДА через Перемишлянську районну державну адміністрацію реалізувала на користь TOB «Узлісся» земельну ділянку з кадастровим номером 4623387200:02:000:0294 відповідно до розпорядження голови Львівської ОДА від 07.08.2019 № 844/0/5-19 (копія протоколу вилучення документів додається). Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 19.05.2020 встановлено, що продаж земельної ділянки здійснено з порушенням вимог статей 59 60 84 ЗК України. Зі змісту цього акту вбачається, що такий складений у відповідності до вимог Закону № 963-IV.

Стосовно законності видачі розпорядження голови Львівської ОДА від 07.08.2019 №844/0/5-19 «Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення» третя особа пояснила, що правова оцінка цьому документу буде надана Господарським судом міста Києва в межах розгляду справи № 910/9933/20 за позовом Прокурора Львівської області до Львівської обласної державної адміністрації, ТОВ «Узлісся» про визнання недійсним розпорядження та договору купівлі-продажу землі.

Третя особа (Львівська обласна прокуратура) процесуальним правом на подачу відзиву не скористалася.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не дотримано вимог Закону № 877-V, в тому числі щодо форми, змісту та підстав прийняття спірного наказу, а також і щодо принципів державного нагляду (контролю) про рівність прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання, гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання, об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю).

Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що контроль за дотриманням вимог земельного законодавства є прямим обов`язком відповідача, однією з законодавчо встановлених форм здійснення такого контролю є проведення перевірок земельних ділянок, за результатом проведення яких посадові особи відповідача в межах законодавчо наданих повноважень мають право складати акти перевірок у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель.

Апеляційний суд зазначив, що Закон № 963-IV визначає правові основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, як об`єктом такого контролю. Натомість Законом № 877-V врегульовані підстави та порядок проведення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та винятково щодо суб`єктів господарювання.

В контексті зазначених висновків, апеляційний суд констатував, що у спірному випадку відповідач здійснив державний контроль за використанням та охороною земель стосовно об`єкта контролю - земельних ділянок площею 15,1563 га, 0,2010 га та 0,0839 га (загальна площа 15,4412 га.), розташованих за межами с. Стрілки Перемишлянського району Львівської області, а не перевірку позивача як суб`єкта господарювання.

При вирішенні цієї справи апеляційний суд врахував правову позицію Верховного Суду, що міститься, зокрема, у постановах від 17.09.2019 у справі №806/1723/18, від 11.08.2020 у справі №818/1851/17 та від 27.02.2020 у справі №818/1512/17.

Також апеляційний суд зазначив, що оскаржуваний наказ ГУ Держгеокадастру у Львівській області №239-ДК від 30.04.2020 є ненормативним правовим актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом проведення перевірки, оформленої актом №239-ДК/133/АП/09/01/-20 від 19.05.2020.

Окремо апеляційний суд встановив порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що полягає у неналежному повідомленні Львівської обласної прокуратури про розгляд справи.

VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовані обставини справи, що призвело до скасування законного рішення суду першої інстанції. Скаржник наполягає, що спірні правовідносини врегульовані Законом №877-V. Водночас перевірка призначена з не передбачених статтею 6 Закону №877-V підстав. Так, у наказі зазначено, що такий прийнятий з метою розгляду звернення Прокуратури Львівської області № 05/01-151 вих-20 від 10.04.2020 на виконання доручення Держгеокадастру України № 10-16856/0/1-20 від 21.04.2020. Водночас за позицією скаржника, у прокуратури відсутні повноваження ініціювати збір інформації та доказів поза межами актуального кримінального провадження. Окремо скаржник звернув увагу на ту обставину, що висновки акту перевірки №239-ДК/133/АП/09/01/-20 від 19.05.2020, проведеної на підставі оскаржуваного наказу, в подальшому було покладено в основу позовної заяви Прокурора Львівської області до Львівської обласної державної адміністрації, ТОВ «Узлісся» про визнання недійсним розпорядження та договору купівлі-продажу землі (справа №910/9933/20) та у кримінальному провадженні №42020141080000012 від 05.02.2020 (справа №461/8081). Крім зазначено, скаржник також наголосив, що у ГУ Держгеокадастру у Львівській області відсутні повноваження щодо перевірки законності розпоряджень облдержадміністрації.

Також скаржник вважає, що апеляційним судом помилково застосовано до спірних правовідносин висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17.09.2019 у справі №806/1723/18, від 11.08.2020 у справі №818/1851/17 та від 27.02.2020 у справі №818/1512/17, правовідносини у яких є неподібними до обставин цієї справи.

Натомість апеляційним судом не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 28.02.2019 у справі № 813/3201/17, від 07.09.2020 у справі №826/15258/17, відповідно до яких порядок проведення перевірки суб`єктів господарювання у сфері дотримання законодавства щодо охорони та використання земель має здійснюватися відповідно до Закону № 877-V.

Окрім наведеного вище, скаржник також зазначив про те, що апеляційний суд необґрунтовано відмовив у задоволенні його клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18.

Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, у якому з посиланням на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. Зазначає, що предметом перевірки у цьому випадку є земельні ділянки, а не господарська діяльність позивача. Наполягає на законності прийнятого ним наказу.

Від Львівської обласної прокуратури також надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому третя особа повністю заперечує доводи та вимоги касаційної скарги ТОВ «Узлісся».

VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.

Згідно із частинами першою, другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам в контексті вимог та заперечень, колегія суддів виходить з такого.

За нормами частин першої, другої статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

У відповідності до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України. Приписами статті 188 Земельного кодексу України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

За вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 № 482 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.

Згідно із Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 Головне управління Держгеокадастру наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. При цьому об`єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначає Закон № 963-IV, який спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.

У статті 4 Закону № 963-IV визначено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України. Статтею 5 цього Закону встановлено, що державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Положеннями статті 6 Закону № 963-IV передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать зокрема здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Відповідно до статей 9, 10 Закону № 963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом здійснюються шляхом, зокрема, проведенням перевірок. Державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

- давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

- у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

- викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України;

- передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

- проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;

- звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Зміст зазначених норм права дозволяє зробити висновок, що контроль за використанням та охороною земель є прямим обов`язком інспекторів, однак законодавством визначено перелік конкретних дій та заходів на вчинення яких уповноважено державних інспекторів.

Позивач обґрунтовує неправомірність дій відповідача незастосуванням при призначенні перевірки положень Закону № 877-V.

Своєю чергою, у статті 2 Закону № 877-V визначено, що його дія поширюється на відносини, пов`язані із здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно- правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Цим законом визначено чіткий перелік відносин, на які поширюється його дія. Особливості та обмеження перевірок, визначені у вказаному Законі, не відносяться до перевірок земель Держгеокадастром та його територіальними органами, оскільки такі обмеження стосуються лише застосування Закону № 877-V.

Водночас слід розрізняти перевірки суб`єктів господарювання на предмет відповідності здійснюваної ними діяльності вимогам законодавства від перевірок щодо об`єкту, у спірному випадку, земельної ділянки.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що перевірка проводилася ГУ Держгеокадастру у Львівській області за об`єктом - земельні ділянки площею 15,1563 га, 0,2010 га та 0,0839 га (загальна площа 15,4412 га), розташовані за межами с.Стрілки Перемишлянського району Львівської області, а не діяльності ТОВ «Узлісся» як суб`єкта господарювання.

Так, 21.02.2020 Прокуратура Львівської області звернулася до ГУ Держгеокадастру у Львівській області щодо надання інформації про вжитті ГУ Держгеокадастру у Львівській області заходи державного контролю щодо перевірки правомірності розпорядження голови Львівської ОДА від 29.03.2019 №269/0/5-19, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 15,1563 га, 0,2010 га та 0,0839 га (загальна площа 15,4412 га), розташовані за межами с. Стрілки Перемишлянського району Львівської області із зміною цільового призначення на для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення; розпорядження голови Львівської ОДА від 07.08.2019 №844/0/5-19, яким вирішено продати ТОВ «Узлісся» земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 15,1563 га (кадастровий номер: 4623387200:02:000:0294), розташовану за межами населеного пункту с. Стрілки Перемишлянського району Львівської області; договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 15,1563 га (кадастровий номер: 4623387200:02:000:0294) від 02.09.2019, укладеного між Львівською ОДА, від імені якої діяла Перемишлянська РДА та ТОВ «Узлісся».

10.04.2020 за №05/1-151вих-20 Прокуратура Львівської області звернулася з листом до Державної служби України з питань геодезії, картографії щодо повторної перевірки дотримання вимог земельного законодавства.

Зі змісту звернення Прокуратури Львівської області №05/1-151вих-20 вбачається, що ньому порушено питання щодо проведення перевірки інспекторами ГУ Держгеокадастру у Львівській області щодо законних підстав розпорядження Львівською ОДА земельними ділянками, зокрема, кадастровий номер: 4623387200:02:000:0294. За твердженнями прокуратури, земельна ділянка має в своєму складі землі водного фонду, оскільки на ній розташовано став площею більше 3 гектарів, а тому може перебувати у юридичних осіб тільки на праві оренди.

Колегія суддів наголошує, що за приписами статті 6 Закону № 963-IV до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, серед іншого, належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, юридичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Отже, у цій справі державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель із дотриманням вимог законодавства про охорону земель здійснювалася перевірка саме за об`єктами - земельними ділянками, на предмет законності реалізації Львівською ОДА на користь позивача земельних ділянок, а не перевірка позивача як суб`єкта господарювання, а тому до цих відносин правильно застосовано норми спеціального Закону № 963-IV.

За такого правового регулювання та встановлених обставин Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції щодо підстав відмови у задоволенні позову.

Такі висновки суду щодо розмежування перевірок за суб`єктами та об`єктами правовідносин узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у подібних правовідносинах, зокрема, у постановах від 16.07.2020 у справі №819/5/18, від 25.05.2022 у справі № 120/1196/19-а, від 15.11.2022 у справі № 640/32178/20, від 28.02.2023 у справі № 280/2932/20, а також від 17.09.2019 у справі № 806/1723/18 і від 27.02.2020 у справі № 818/1512/17, на які зробив посилання суд апеляційної інстанції.

Також колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду, що оскаржуваний наказ є ненормативним правовим актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію фактом виконання (за результатами перевірки складено акт від 19.05.2020 №239-ДК/133/АП/09/01/-20) та, відповідно не може бути скасованим.

Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом, зокрема, у постанові від 25.01.2019 у справі № 823/1154/18 та від 25.05.2022 у справі № 120/1196/19-а.

Одночасно колегія суддів критично оцінює посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постановах від 28.02.2019 у справі №813/3201/17 та від 07.09.2020 у справі № 826/15258/17, оскільки, як вбачається зі змісту цих постанов, відповідач призначав та проводив перевірку саме щодо позивача як суб`єкта господарювання. Натомість у цій справі, перевірка призначена щодо об`єкту - земельних ділянок.

Що стосується доводів скаржника про відсутність у відповідача повноважень щодо перевірки додержання органами державної влади, юридичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, то такі повноваження прямо визначені положеннями статті 6 Закону № 963-IV.

Також колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду щодо відсутності правових підстав для зупинення провадження у цій справі до розгляду КГС ВС справи №925/1133/18, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними. Справа №925/1133/18 стосується визначення права звернення прокурора як позивача відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру», тобто визначає інший суб`єктний склад учасників відносин, об`єкт та предмет правового регулювання.

Оремо колегія суддів зазначає, що питання наявності у прокуратури підстав для представництва законних інтересів держави, в т.ч. щодо витребовування за письмовим запитом інформації (документів) від державних органів, в порядку частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» є предметом розгляду у справі № 910/9933/20.

Вищевикладеним спростовуються доводи касаційної скарги позивача.

VІІІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до положень статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Узлісся» залишити без задоволення.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.10.2021 у справі №380/7230/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

А. А. Єзеров

В. М. Кравчук