Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.08.2020 року у справі №160/9830/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2021 року

м. Київ

справа №160/9830/18

адміністративне провадження №К/9901/26365/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С. Г.,

суддів: Мороз Л. Л., Бучик А. Ю.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 160/9830/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Менго"

до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування постанов і припису

за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року (колегія у складі: головуючого судді Чепурова Д. В., суддів: Мельника В. В., Сафронової С. В. )

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Менго" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу уповноваженими особами відповідача від 22 листопада 2018 року № ДН1753/251/АВ/МГ-ФС/736, від 22 листопада 2018 року № ДНІ753/251/АВ/ІП-ФС/737 та скасувати припис про усунення виявлених порушень від 09 листопада 2018 року № ДНІ753/251/АВ/П.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року позов задоволено повністю.

3. Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, не погоджуючись з указаним судовим рішенням, 15 червня 2020 року звернулося до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

4. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на підставі ч. 2 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

5. Відмовляючи у відкритті провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач подав апеляційну скаргу на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року після спливу одного року з дня складення тексту судового рішення у повному обсязі, а також з огляду на неможливість поновлення строку на апеляційне оскарження у такому випадку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 15 жовтня 2020 року Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року і зобов'язати суд апеляційної інстанції прийняти до розгляду апеляційну скаргу відповідача.

7. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права. Так, суд відмовляючи у відкритті апеляційного провадження безпідставно та необґрунтовано не взяв до уваги той факт, що повний текст рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року складено 05 червня 2019 року, проте вказане рішення надійшло на адресу відповідача 03 червня 2020 року, про що свідчить відбиток штемпеля вхідної кореспонденції (вх. № 10285 від 03 червня 2020 року) на копії судового рішення у справі № 160/9830/19. Крім того, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст рішення суду першої інстанції у цій справі надіслано судом до реєстру 20 травня 2020 року та оприлюднено 21 травня 2020 року.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. В автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 15 жовтня 2020 року зареєстровано вказану касаційну скаргу.

9. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 жовтня 2020 року, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С. Г., судді: Мороз Л. Л., Бучик А. Ю.

10. Ухвалою Верховного суду від 07 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року.

11. Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2021 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 04 лютого 2021 року.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

13. Відповідно до статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

14. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

15. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

16. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених статті 295 КАС України.

17. Так, частиною 2 статті 299 КАС України визначено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.

18. Вказана норми процесуального закону є імперативною і зобов'язує суд апеляційної інстанції застосувати процесуальні наслідки у вигляді відмови у відкритті апеляційного провадження у справі в разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу річного строку на апеляційне оскарження незалежно від поважності причин пропуску цього строку.

19. Зі змісту ч. 2 ст. 299 КАС України вбачається, що використана законодавцем конструкція "незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення" є чіткою та не викликає множинного розуміння, а тому правила ч. 2 ст. 299 КАС України передбачають обов'язок, а не право суду, і не підлягають обмеженню в застосуванні та розширеному тлумаченню.

20. Тобто, встановлений річний строк є присічним, таким, що не може бути поновлений. Це правило стосується випадків подання апеляційної скарги суб'єктом владних повноважень.

21. Втім, із зазначеного правила існує виняток, згідно з яким річний строк на апеляційне оскарження може бути поновлений, якщо апеляційну скаргу подано суб'єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.

22. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 580/2306/17 та від 13 лютого 2020 року у справі № 592/13415/17.

23. Як убачається з матеріалів справи, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року прийнято у відкритому судовому засіданні, в якому, серед інших, був присутній представник Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

24. Повний текст вказаного судового рішення складено 05 червня 2019 року.

25. Таким чином, колегія суддів погоджується з твердженням суду апеляційної інстанції, що до відповідача, як суб'єкта владних повноважень, не підлягають застосуванню винятки, передбачені ч. 2 ст. 299 КАС України.

26. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження у цій справі, оскільки рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду було ухвалено 21 травня 2019 року, а апеляційна скарга подана відповідачем лише 15 червня 2020 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення першої інстанції.

27. Посилання скаржника на те, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст рішення суду першої інстанції у цій справі надіслано судом до реєстру 20 травня 2020 року та оприлюднено 21 травня 2020 року, не свідчить про поважність причин пропуску процесуального строку, оскільки доступ до реєстру судових рішень вказує на можливість ознайомлення з рішеннями суддів та їх оскарження в строки, що передбачені процесуальним законодавством.

28. Разом з цим, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду звертає увагу, що у п. 74 рішення Європейського суду з прав людини (далі - Суд, ЄСПЛ) від 20 травня 2010 року у справі "Лелас проти Хорватії" (заява № 55555/08) Суд вказав, що "Держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

29. У справі "Рисовський проти України" ЄСПЛ підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок.. і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси..".

30. Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи, зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

31. Положеннями ч. 2 ст. 49 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо дотримання процесуальних строків.

32. Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, в тому числі процесуальних строків подачі апеляційної скарги. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

33. З огляду на викладене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки суд апеляційної інстанції, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір при дотриманні норм процесуального права, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

34. Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення апеляційного адміністративного суду, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2020 року - без змін.

СуддіС. Г. Стеценко Л. Л. Мороз А. Ю. Бучик