Історія справи
Ухвала КАС ВП від 04.11.2018 року у справі №127/16570/17
ПОСТАНОВА
Іменем України
07 лютого 2019 року
м. Київ
справа №127/16570/17
адміністративне провадження №К/9901/21721/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Анцупової Т.О., Гімона М.М.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 127/16570/17
за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці (далі - Управління ПФУ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Управління ПФУ
на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 02 жовтня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Бессараб Н.М. та
ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Ватаманюка Р.В., суддів Мельник-Томенко Ж.М., Сторчака В.Ю., -
ВСТАНОВИВ:
02 серпня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням ухвали суду від ухвалою суду від 02 жовтня 2017 року про залишення без розгляду позовних вимог в частині визнання протиправною відмови Управління ПФУ здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01 по 04 січня 2017 року, просив:
- визнати протиправною відмову Управління ПФУ в перерахунку йому щомісячного довічного грошового утримання судді з 01 по 31 грудня 2016 року, виходячи із розміру 90 відсотків заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді;
- зобов'язати Управління ПФУ провести йому перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01 по 31 грудня 2016 року, виходячи із розміру 90 відсотків від 26 400 грн заробітної плати судді, без обмеження довічного грошового утримання граничним розміром.
Позов обґрунтовано тим, що 02 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного грошового утримання з 01 грудня 2016 року з урахуванням довідки Апеляційного суду Вінницької області від 01 грудня 2016 року №5-28/126/2016 щодо розміру заробітної плати - 26 400 грн, проте листом від 10 лютого 2017 року №359/06-32-2/02-1 відповідач відмовив ОСОБА_2 у вказаному перерахунку за період з 01 грудня 2016 року по 04 січня 2017 року. Позивач вважає вказану відмову незаконною та такою, що порушує його право судді у відставці, оскільки згідно зі статтею 141 Закону України від 07 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VI; Закон про судоустрій 2010 року) у редакції визначеній рішенням Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року №4-рп/2016, які діяли на час подання повивачем заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці і діють по даний час, відповідно до положень пунктів 2, 25 розділу XII Перехідних положень Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII; Закон про судоустрій 2016 року, відповідно) суддя, який вийшов у відставку має право на отримання за своїм вибором довічного грошового утримання у розмірі 80% від суми грошового тримання діючого судді при стажі роботи на посаді судді 20 років та по 2% за кожний повний наступний рік роботи понад 20 років (але не більше 90% заробітної плати судді) без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання судді. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Вінницький міський суд Вінницької області постановою від 02 жовтня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суд від 14 листопада 2017 року, задовольнив позовні вимоги.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, керувався тим, що з 01 грудня 2016 року змінився розмір грошового утримання працюючого судді, що, як наслідок є підставою для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, тому з урахуванням положень статті 45 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), перерахунок щомісячного довічного грошового утримання повинен бути проведений позивачу з 01 по 31 грудня 2016 року, виходячи з розміру 90 відсотків від 26 400 грн заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді без обмеження довічного грошового утримання граничним розміром.
04 грудня 2017 року Управління ПФУ звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 02 жовтня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року, ухвалити нове рішення - про відмову в задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована, зокрема, тим, що положеннями Закону про судоустрій 2010 року з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016 та Закону про судоустрій 2016 року, передбачено перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання, який проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. Таким чином, оскільки підвищення окладів працюючих суддів апеляційного суду Вінницької області відбулось у грудні 2016 року, то відповідно, їх зміна (підвищення) враховано Управлінням ПФУ і при обрахунку довічного грошового утримання ОСОБА_2 з місяця, наступного за місяцем, в якому змінилися розміри складових суддівської виногради, а саме з січня 2017 року. Наведена норма закріплена у постанові Правління Пенсійного фонду України від 20 березня 2017 року № 5-1 «Про внесення змін до постанови Правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1».
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 08 грудня 2017 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).
26 грудня 2017 року до суду касаційної інстанції надійшов відзив (заперечення) позивача на зазначену касаційну скаргу, в яких, ОСОБА_2 просить залишити останню без задоволення, а оскаржувані Управлінням ПФУ судові рішення - без змін.
Касаційний адміністративний суд заслухав у попередньому судовому засіданні доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваних постанови та ухвали судів попередніх інстанцій - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
У справі, яка розглядається, суди встановили, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні ПФУ.
14 червня 2016 року наказом голови Апеляційного суду Вінницької області № 37/2-07к, на підставі постанови Верховної Ради України від 19 квітня 2016 року № 1120-VІІІ «Про звільнення суддів», ОСОБА_2 виведено зі складу суддів Апеляційного суду Вінницької області, у зв'язку з поданням заяви про відставку.
15 червня 2016 позивач подав до Управління ПФУ всі необхідні документи щодо призначення довічного грошового утримання, в тому числі й подання голови Апеляційного суду Вінницької області від 14 червня 2016 року у додатку з розрахунком стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а крім того подана заява про перехід з пенсії по інвалідності ІІІ групи на щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Проте, відповідачем було призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 84% грошового утримання судді, виходячи із стажу - 22 роки 3 місяці 15 днів.
Не погоджуючись, зокрема, із встановленим пенсійним органом розміром щомісячного грошового утримання судді у відставці, ОСОБА_2 оспорив в судовому порядку такі дії Управління ПФУ.
17 жовтня 2016 року постановою Вінницького міського суду Вінницької області у справі № 127/19345/16-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року, задоволено адміністративний позов:
- визнано дії Управління ПФУ в частині встановлення ОСОБА_2 щомісячного грошового утримання в меншому розмірі, без урахування половини строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка та календарного періоду проходження строкової служби;
- зобов'язано Управління ПФУ зарахувати до стажу ОСОБА_2 на посаді судді, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання, половину строку навчання за денною формою на юридичному факультеті Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка - 2 роки 5 місяців та календарний період проходження строкової військової служби - 2 роки 21 день;
- зобов'язано Управління ПФУ здійснити з 15 червня 2016 перерахунок довічного грошового утримання ОСОБА_2 у розмірі 90% заробітної плати судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
02 грудня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного грошового утримання з 01 грудня 2016 з урахуванням довідки Апеляційного суду Вінницької області від 01 грудня 2016 року №5-28/126/2016 від 01 грудня 2016 року щодо розміру заробітної плати - 26 400 грн.
10 лютого 2017 року листом №359/06-32-2/02-1 відповідач відмовив у вказаному перерахунку за період з 01 грудня 2016 по 04 січня 2017 року, посилаючись на те, що проектом змін до постанови правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1 «Про затвердження Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України» (далі - Порядок № 3-1, постанова № 3-1, відповідно) передбачено, що перерахунок щомісячного довічного утримання судді у відставці проводиться з 1-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На час призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (15 червня 2016 року), частина третя статті 141 Закону № 2453-VI в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року № 1292-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року № 4-рп/2016 (справа № 1-8/2016), було визначено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Після набрання законної сили Законом про судоустрій 2016 року (з відповідними змінами та доповненнями) положеннями частини четвертої статті 142 цього Закону також передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
На підставі статті 8 Закону України від 25 грудня 2015 року № 928-VIII «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (з відповідними змінами та доповненнями; далі - Закон № 928-VIII) з 01 грудня 2016 року було підвищено розмір мінімальної заробітної плати та з 01 грудня 2016 року, як наслідок, підвищилась заробітна плата судді - грошове утримання судді, який працює на відповідній посаді, тому у ОСОБА_2 виникло право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці по заробітній платі також з 01 грудня 2016 року.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, з 15 червня 2016 року позивач отримує щомісячне довічне грошове утримання як суддя у відставці, яке нараховане в розмірі 90 відсотка від заробітної плати.
З 01 грудня 2016 року відповідно до статті 8 Закону № 928-VIII та частини четвертої статті 142 Закону про судоустрій 2016 року суддівська винагорода (заробітна плата) працюючого на відповідній посаді судді була підвищена до 24 000 грн, та складається із посадового окладу у розмірі 16 000 грн. і надбавки за вислугу років - 50 відсотків в розмірі 8 000 грн.
Колегія суддів зазначає, що ані Законом про судоустрій 2010 року ані Законом про судоустрій 2016 року не визначена процедура здійснення перерахунку такого утримання.
В даному випадку, до спірних правовідносин слід застосувати приписи частини четвертої статті 45 Закону № 1058-IV, яким передбачено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Відповідач обґрунтовує касаційну скаргу тим, що частиною четвертою пунктом 2 Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати органами Пенсійного фонду України», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 серпня 2005 року № 3-1 передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне. Дійсно, Порядок подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, що затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1, у редакції постанови від 20 березня 2017 року № 5-1, визначає процедуру перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді.
Пунктом 4 розділу ІІ цього Порядку визначено, що перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що дана редакція Порядку не діяла на час подання позивачем заяви про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання (02 грудня 2016 року), а тому, не може бути застосована до даних правовідносин.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що оскільки з 01 грудня 2016 року підвищилась заробітна плата судді, який працює на відповідній посаді, то, в даному випадку, право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці по заробітній платі позивач отримав також з 01 грудня 2016 року.
Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Касаційний адміністративний суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Враховуючи наведене, Касаційний адміністративний суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами попередніх інстанцій оскаржуваних рішень і погоджується з їх висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.
Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці залишити без задоволення.
Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 02 жовтня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року у справі № 127/16570/17 - залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
Т.О. Анцупова
М.М. Гімон ,
Судді Верховного Суду