Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.02.2018 Київ К/9901/1757/17 813/5787/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуБуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській областіна постановуЛьвівського окружного адміністративного суду від 22.12.2015 (суддя Гулик А.Г.)та ухвалуЛьвівського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 (колегія у складі суддів: Довгополов О.М., Гудим Л.Я., Святецький В.В.)у справі № 813/5787/15 за позовомДочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»доБуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській областіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулося до суду з позовом до Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.07.2015 №0008781700/129/138 та від 25.09.2015 № 0010981700/170, № 0011001700/171.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених статтею 127 Податкового кодексу України, оскільки перевіркою не встановлено фактів недостовірного обчислення податку на доходи фізичних осіб чи його неутримання, несплату.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2015 у даній справі, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017, позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 02.07.2015 №0008781700/129/138 та від 25.09.2015 № 0010981700/170, № 0011001700/171.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки податковий орган діяв виключно в межах і на підставі Конституції і законів України.

У відзиві на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

21.12.2017 дана справа передана на розгляд судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Юрченко В.П. в порядку частини четвертої пункту першого розділу 7 «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства у редакції Закону від 03.10.2017 № 2147.

02.01.2018 відкрито касаційне провадження по даній справі.

На касаційну скаргу позивач направив відзив, в якому, посилаючись на численну і сталу судову практику, зазначає про законність оскаржуваних відповідачем судових рішень.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку Філії «Буський райавтодор» ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 до 01.06.2015, за результатами якої складено акт від 16.06.2015 № 90/22-018/26231174.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем вимог пп. 168.1.1, пп.168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2а ст. 176 Податкового кодексу України, внаслідок чого несвоєчасно сплачено податок з доходів фізичних осіб із нарахованої та виплаченої заробітної плати працівникам за січень, лютий, травень 2013 року, лютий, березень, жовтень 2014 року, січень, лютий 2015 року.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.07.2015 № 0008781700/129/138, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковим агентом, на 44648,09 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями на підставі ч.1 ст. 127 Податкового кодексу України.

За наслідками процедури адміністративного оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення скаргу залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а також збільшено на 71231,18 грн. штрафні (фінансові) санкції відповідно до п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб, донараховано 1663,66 грн. основного платежу з податку на доходи фізичних осіб та збільшено на 1247,75 грн. штрафні (фінансові) санкції відповідно. 25.09.2015 податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення № 0010981700/170, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 71231,18 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та № 0011001700/171, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на 1663,66 грн. за основним платежем і застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1247,75 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, з чим погодився апеляційний суд, що оскільки Філія «Буський райавтодор» ДП «Львівський облавтодор» самостійно нарахувала і задекларувала грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за перевірений період, у відповідача були відсутні правові підстави приймати податкове повідомлення-рішення в частині збільшення суми грошового зобов'язання з цього податку за основним платежем. Також суди вказали, що оскільки Філія «Буський райавтодор» ДП «Львівський облавтодор» не вчиняла порушення, передбаченого ст. 127 Податкового кодексу України, а саме - виплати доходу на користь платника податків без попередньої або одночасної сплати нарахованого та утриманого з цих доходів податку, тому застосування відповідачем штрафних санкцій на підставі даної норми є протиправним.

Судова колегія касаційної інстанції вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог юридично вірними, з таких підстав.

Встановлено, що Філія «Буський райавтодор» є структурним (відокремленим) підрозділом ДП «Львівський облавтодор». Даній філії як відокремленому підрозділу надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб, тобто, філія є податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV вказаного Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та р. IV вказаного Кодексу.

Відповідно до пп. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України платником податку з доходів фізичних осіб є, зокрема, податковий агент.

Згідно з пп. 168.1.1, пп. 168.1.2, пп. 168.1.5, пп. 168.1.6 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду. Для цілей цього розділу та п. 54.2 ст. 54 цього Кодексу під терміном «граничний термін сплати до бюджету податку» розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.

Як вбачається з матеріалів справи, збільшення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1663,66 грн. контролюючий орган здійснив на підставі самостійно нарахованого платником податку на доходи фізичних осіб у розрахунку цього податку за I квартал 2015 року, але не сплаченого у строк, встановлений ст. 168 Податкового кодексу України.

Водночас, перевіркою правильності визначення та утримання суми податку з доходів фізичних осіб порушень не встановлено, а сума несплаченого податку на доходи фізичних осіб станом на день завершення перевірки становила 1827,33 грн.

Відповідно до норм ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки Філія «Буський райавтодор» ДП «Львівський облавтодор» самостійно нарахувала і задекларувала грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за вказаний період, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що у відповідача були відсутні правові підстави приймати податкове повідомлення-рішення від 25.09.2015 № 0011001700/171 в частині збільшення суми грошового зобов'язання в розмірі 1663,66 грн.

Також встановлено, що Філія «Буський райавтодор» ДП «Львівський облавтодор» у спірному періоді кожного місяця нараховувала та перераховувала до бюджету податок на доходи фізичних осіб, що підтверджується відомостями акту перевірки, копіями податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманих з них податку (форма 1-ДФ) та копіями платіжних доручень. Отже, як правильно встановлено судами, Філія «Буський райавтодор» ДП «Львівський облавтодор» як податковий агент здійснила перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету за січень, лютий, травень 2013 року, лютий, березень, жовтень 2014 року, січень, лютий 2015 року у дні виплати заробітної плати працівникам за відповідні періоди.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з ст. 38 цього Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

У ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 127 Податкового кодексу України, на підставі якої відповідач застосував до Філії «Буський райавтодор» ДП «Львівський облавтодор» спірні штрафні санкції, визначено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Таким чином, відповідно до змісту наведеної норми відповідальність за порушення, передбачене цієї статтею, може мати місце лише у разі, коли платник податків, в тому числі податковий агент, допустив бездіяльність щодо нарахування, утримання та/або сплати (перерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника, тобто, взагалі не виконав зазначених обов'язків або сплата податку здійснюється після виплати доходу платнику податку.

Однак, у спірному випадку Філія «Буський райавтодор» ДП «Львівський облавтодор» не вчиняла порушення, передбаченого ст. 127 Податкового кодексу України, а саме - виплати доходу на користь платника податків без попередньої або одночасної сплати нарахованого та утриманого з цих доходів податку.

Враховуючи наведені вище обставини, застосування відповідачем норми ст. 127 Податкового кодексу України є протиправним, а тому спірні податкові повідомлення-рішення в частині застосування штрафних санкцій на підставі вказаної статті підлягають скасуванню.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного суду України, викладеній, зокрема, у постанові від 10.11.2015 у справі № 21-2919а15.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що не ґрунтується на нормах закону, а тому воно підлягає скасуванню.

Суд касаційної інстанції визнає, що суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 341, 343, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Буської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22.12.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2017 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.П. Юрченко Судді І.А. Васильєва С.С. Пасічник