Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2019 року

м. Київ

справа № 552/3337/17

провадження № К/9901/18405/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Гриціва М. І., Кравчука В. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 552/3337/17

за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа - Полтавський обласний військовий комісаріат про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії;

за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на постанову Київського районного суду м. Полтави (суддя Турченко Т. В.) від 01 серпня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Русанової В. Б., Присяжнюк О. В., Курило Л. В.) від 19 вересня 2017 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У травні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа - Полтавський обласний військовий комісаріат, в якому просив:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію з 09 квітня 2017 року в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірах зазначених у довідці Військового інституту телекомунікацій та інформатизації про додаткові види грошового забезпечення від 04 грудня 2016 року № 13/182/363 та здійснити виплату суми перерахунку за минулий час, починаючи з 09 квітня 2016 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в місячний строк з дня набрання постановою законної сили подати до суду звіт про виконання судового рішення.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що при обчисленні розміру пенсії, яка йому виплачується, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області протиправно не врахувало фактично отримані ним у складі грошового забезпечення за останні 24 календарних місяці служби підряд перед звільненням грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

3. Постановою Київського районного суду м. Полтави від 01 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, позовні вимоги задоволено частково.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_2 пенсію з 09 квітня 2017 року в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірах зазначених у довідці Військового інституту телекомунікацій та інформатизації про додаткові види грошового забезпечення від 04 грудня 2016 року № 13/182/363.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в місячний строк з дня набрання постановою законної сили подати до суду звіт про виконання судового рішення. Судові витрати віднесено на рахунок держави.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 17 жовтня 2017 року Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського районного суду м. Полтави від 01 серпня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року, і прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

8. 08 лютого 2018 року касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на постанову Київського районного суду м. Полтави від 01 серпня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

9. Ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2019 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

10. Станом на 06 березня 2019 року заперечення або відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 24 липня 2012 року звільнений з посади старшого викладача кафедри № 32 Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» в запас за п. «г» ч. 6 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та з 13 вересня 2012 року виключений зі списків особового складу інституту.

12. ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).

13. 08 квітня 2017 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про перерахунок пенсії за 12 минулих місяців з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, які він отримував за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням і з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, враховуючи грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.

14. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 24 квітня 2017 року № 192/М-03 ОСОБА_2 у відповідь на його звернення про перерахунок пенсії повідомлено про відсутність підстав для перерахунку пенсії згідно наданої ним довідки про грошове забезпечення, з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Вказана відмова мотивована тим, що зазначені матеріальні допомоги не віднесені до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, визначених додатком 25 до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07 листопада 2007 року № 1294.

15. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, з посиланням на п. 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 року № 393 (далі - Постанова КМУ № 393) та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджену наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року № 260, виходив з того, що грошова допомоги на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

17. У зв'язку з наведеним, суди першої та апеляційної інстанцій, дійшли висновку, що зазначені допомоги, які позивач отримував під час проходження служби, та з яких нараховані і сплачені страхові внески, мають бути включені до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення його пенсії.

18. Така позиція судів попередніх інстанцій ґрунтується на висновках Верховного Суду України, висловлених у постанові від 10 березня 2015 року № 21-70а15.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

19. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що Законом № 2262-ХІІ встановлено виключний перелік додаткових видів грошового забезпечення, введення яких, є підставою для зміни грошового забезпечення, яке враховується для перерахунку пенсії, яким матеріальна допомога не передбачена.

20. Відтак, скаржник, з посиланням на ч. 3 ст. 43 та ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, зазначає, що оскільки матеріальні допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань є разовими виплатами та не носять постійний (щомісячний) характер, для їх врахування до грошового забезпечення для призначення (перерахунку) пенсії згідно Закону № 2262-ХІІ, у Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відсутні правові підстави.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

22. Частиною 1 ст. 9 Закону № 2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

23. Згідно з ч. 2, 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

24. Зміст наведених норм свідчить про те, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

25. Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 2011-ХІІ пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

26. Водночас, за Законом № 2262-ХІІ, однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

27. Частиною 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

28. Відповідно до п. 7 Постанови КМУ № 393 пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

29. Отже, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

30. Водночас, згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої в постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, при обчисленні пенсії особам звільненим з військової служби не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

31. У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія.

32. Наведене свідчить про те, що у відповідача були відсутні законні підстави для здійснення позивачу перерахунку пенсії із включенням до складу його грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

33. Відтак, оскільки отримувані позивачем під час проходження військової служби грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, не входять до встановленого ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для включення до грошового забезпечення ОСОБА_2, з якого обчислюється пенсія, вказаних виплат, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

34. Водночас, щодо посилання судів попередніх інстанцій на правову позицію Верховного Суду України, висловлену у постанові від 10 березня 2015 року № 21-70а15, яка полягає у тому, що грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія, колегія суддів зазначає, що Велика Палата Верховного Суду відступила від цього висновку, про що зазначено в її постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17.

35. З урахуванням наведеного Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанції неправильно застосували норми матеріального права, а саме ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, яка підлягала застосуванню до вказаних правовідносин що, за правилами ст. 351 КАС України, є підставою для скасування судових рішень повністю і ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

36. Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб'єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до ст.139 КАС України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 139, 242, 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області задовольнити.

Постанову Київського районного суду м. Полтави від 01 серпня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2017 року у справі № 552/3337/17 скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа - Полтавський обласний військовий комісаріат про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді М. І. Гриців

В. М. Кравчук