Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 березня 2019 року

Київ

справа №344/615/17

адміністративне провадження №К/9901/17005/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Гриціва М.І.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області (далі - управління ПФУ) на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 березня 2017 року (суддя Домбровська Г.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року (судді Костів М.В., Бруновська Н.В., Шавель Р.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив: визнати протиправною відмову управління ПФУ перерахувати його пенсію за віком; зобов'язати управління ПФУ перерахувати його пенсію за середньомісячним заробітком, зазначеним у розпорядженнях управління ПФУ від 26 березня 2008 року № 830, 14 квітня 2008 року № 196164, 24 вересня 2009 року № 196164, з урахуванням премій та матеріальних допомог згідно з довідками Івано-Франківського обласного центру зайнятості від 03 і 04 листопада 2016 року №№ ОЦЗ-3690-05/0/19-16, 2906-04/19-16 відповідно та здійснити належні виплати з дня призначення пенсії - 11 січня 2008 року.

Суди встановили, що ОСОБА_1 з 11 січня 2008 року отримує пенсію за віком відповідно до статті 371 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (у редакції, чинній на час призначення пенсії; далі - Закон № 3723-ХІІ) у розмірі 90 відсотків від заробітної плати.

11 листопада 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив перерахувати його пенсію державного службовця з урахуванням сум матеріальних допомог та премій.

Управління ПФУ листом від 22 листопада 2016 року № 408/М-15 відмовило у здійсненні такого перерахунку.

Позивач, вважаючи неправомірною відмову відповідача задовольнити його вимоги, звернувся до суду.

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області ухвалою від 21 березня 2017 року позовну заяву ОСОБА_1 до управління ПФУ про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії за період з 11 січня 2008 року по 17 липня 2016 року залишив без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Цей же суд постановою від 21 березня 2017 року позов задовольнив. Визнав протиправною відмову управління ПФУ перерахувати ОСОБА_1 пенсію державного службовця із зарахуванням до заробітку, з якого нараховується пенсія, сум матеріальних допомог та премій, що зазначені в довідках Івано-Франківського обласного центру зайнятості від 03 і 04 листопада 2016 року №№ ОЦЗ-3690-05/0/19-16, 2906-04/19-16 відповідно. Зобов'язав управління ПФУ перерахувати та з 17 липня 2016 року виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком за середньомісячним заробітком, зазначеним у розпорядженнях управління ПФУ від 26 березня 2008 року № 830, 14 квітня 2008 року № 196164, 24 вересня 2009 року № 196164, із включенням до заробітної плати (з якої нараховується пенсія) сум премій та матеріальних допомог згідно з довідками Івано-Франківського обласного центру зайнятості від 03 і 04 листопада 2016 року №№ ОЦЗ-3690-05/0/19-16, 2906-04/19-16 відповідно. Присудив виплатити недоотримані суми.

Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19 липня 2017 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Суди виходили із того, що пенсія позивача повинна обчислюватися із заробітної плати, яку він фактично отримував на день звільнення, в тому числі з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Управління ПФУ не погодилося із рішеннями судів першої й апеляційної інстанцій і звернулося із касаційною скаргою про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Вказує на те, що допомога на оздоровлення, матеріальна допомога, грошові винагороди та суми індексації не відносяться до інших надбавок, тому вони не враховуються до заробітної плати, з якої обчислюється розмір пенсії державного службовця. Скаргу позивача управління ПФУ розглянуло відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Відповідь на неї не є правовим актом індивідуальної дії в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

У запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Верховний Суд переглянув судові рішення судів попередніх інстанцій у межах касаційної скарги, з'ясував повноту фактичних обставин, встановлених судами, та правильність застосування норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку про таке.

Верховний Суд України раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 16 вересня 2014 року (справа № 21-314а14) виснував, що аналіз положень статті 37 Закону № 3723-XII, статті 41 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 66 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» дає підстави вважати, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема матеріальна допомога на оздоровлення та допомога на вирішення соціально-побутових питань, сума індексації заробітної плати, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

Зважаючи на те, що цей висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, прийнятий за результатами розгляду справи, фактичні обставини в якій є подібними до фактичних обставин, встановлених у справі, що розглядається, - у справі, що розглядається, спір також стосується включення до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчисленні розміру його пенсії сум виплат, з яких було фактично нараховані та сплачені страхові внески, то висновки судів першої і апеляційної інстанцій про те, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та премії, на які нараховані і сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, повинні бути включені до складу заробітної плати державного службовця і враховуватись при обчисленні розміру його пенсії, є правильним.

Аналогічний підхід застосування означених норм права висловлений і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 12 червня та 03 липня 2018 року (справи №№ 520/15885/14-а, 464/3737/17 відповідно).

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої й апеляційної інстанцій - без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 341- 343, пунктом 1 частини першої статті 349, статтями 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 21 березня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Гриців

Судді: Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко