Історія справи

Ухвала КАС ВП від 11.04.2018 року у справі №821/1165/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 лютого 2020 року

Київ

справа №821/1165/14

адміністративне провадження №К/9901/46456/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 821/1165/14

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління Держземагентства у Каховському районі Херсонської області про зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року (у складі колегії суддів: Шеметенко Л. П., Потапчука В. О., Семенюка Г. В.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з адміністративним позовом до Управління Держземагентства у Каховському районі Херсонської області, в якому просили:

- зобов`язати кадастрового реєстратора Управління Держземагентства у Каховському районі виправити кадастрову помилку у відповідності до п. 138 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» та внести відомості щодо правильного місця розташування земельних ділянок, які повністю відповідають даним Державних актів гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_3 відповідно до технічної документації та кадастрового плану, виготовленого ТОВ «Фелия»;

- визнати погодженими межі між земельними ділянками по АДРЕСА_1 .

2. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року адміністративний позов задоволено. Зобов`язано кадастрового реєстратора Управління Держземагентства у Каховському районі Херсонської області внести зміни до бази даних Державного земельного кадастру та виправити кадастрову помилку на підставі наданої ОСОБА_1 технічної документації із землеустрою щодо встановлення /відновлення/ меж в натурі земельної ділянки площею 0,0241 га для розміщення та обслуговування торгового центру, розташованої АДРЕСА_1 та електронного документа ХМL на земельні ділянки ОСОБА_1 з кадастровим номером 6510400000:04:005:0052 та ОСОБА_3 кадастровий номер 6510400000:04:005:0077, розробленої ТОВ «Фелия» у 2013 році з урахуванням узгодження меж вказаної земельної ділянки із суміжними землевласниками, здійсненим при виготовленні технічної документації із землеустрою у 2006 році.

3. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_4 . Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 25 липня 2014 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в частині позовних вимог про виправлення кадастрової помилки відмовлено. Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління Держземагентства у Каховському районі Херсонської області в частині позовних вимог про визнання погодженими межі між земельними ділянками по АДРЕСА_1 закрито.

4. В частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що позивачі із відповідним повідомленням про наявність помилок у Державному земельному кадастрі відносно відомостей належної їм земельної ділянки до відповідача не звертались та не підтверджували ці обставини належними документами. Будь-яких рішень відповідач з цього приводу не приймав, тому права та інтереси позивачів у розумінні КАС України в даному випадку не порушені.

5. Закриваючи провадження в частині позовних вимог щодо визнання в судовому порядку погодженими межі між земельними ділянками по АДРЕСА_1 , суд апеляційної інстанції зазначив, що вказані вимоги пов`язані з інтересом позивачів щодо належного користування/володіння земельною ділянкою, а тому спір в цій частині не є публічно-правовим та підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.

6. Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просять скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду, винести ухвалу про закриття провадження у справі.

7. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що:

- у позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник спір з Управлінням Держземагентства у Каховському районі Херсонської області з приводу виконання Держземагентством своїх повноважень, як реєстратора відомостей, пов`язаних із земельними ділянками. Тобто спір виник між фізичною особою та державним органом, який належним чином не виконав свої функції, є публічно-правовим, а тому повинен вирішуватись саме окружним адміністративним судом;

- спору про користування суміжними земельними ділянками між Парфьоновими та ОСОБА_4 немає та не може бути, оскільки спір між позивачами та ОСОБА_3 , як власником суміжної земельної ділянки, був вирішений Каховським міським судом 27 лютого 2004 року, коли була затверджена мирова угода, у зв`язку з чим кожен з власників отримав державні акти на право власності на землю у 2006 році. ОСОБА_4 співвласником земельної ділянки, яка належала ОСОБА_3 , став у липні 2008 року, тобто вже після узгодження всіх меж земельних ділянок між Парфьоновими та ОСОБА_3 ;

- помилка в кадастрі виникла у зв`язку з неузгодженою роботою державних органів, що призводить до порушення прав землекористувачів, які постійно повинні доводити, що земельна ділянка якою вони користуються протягом майже п`ятнадцяти років не змінила свою конфігурацію та вони користуються нею правомірно;

- помилку на підставі рішення суду виправлено у 2014 році та будь-яких питань з цього приводу не ставилось та ніхто не зазначав про порушення їх прав;

- у зв`язку із повним припиненням юридичної особи відповідача у справі без призначення правонаступника, суд апеляційної інстанції повинен був закрити провадження у справі без розгляду справи по суті.

8. Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження та установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

9. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надавав.

10. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 22 серпня 2018 року справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Управління Держземагентства про зобов`язання вчинити дії передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

11. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 21 листопада 2018 року вирішила справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Управління Держземагентства у Каховському районі Херсонської області про зобов`язання вчинити дії, у якій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року, - повернути до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 15.08.2006 року Серії ЯБ №8884841 (Т. І, а.с. 23) ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,0241 га, розташованої по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6510400000:04:005:0052, з цільовим призначенням (використанням) земельної ділянки для розміщення та обслуговування торгового центру.

13. Свідоцтвом від 24.05.2007 року, виданого на підставі рішення виконкому Каховської міської ради від 15.05.2007 року №226, посвідчено право приватної власності ОСОБА_1 на нерухоме майно - нежитлова будівля, торговий центр, розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 6510400000:04:005:0052 (Т. І, а.с. 24).

14. Згідно Договору від 12.12.2011 року, зареєстрованого в Реєстрі за №3337, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проведено поділ спільної сумісної власності подружжя (Т. І , а.с. 26-27).

15. Так, за цим договором ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули право власності на 1/2 частку: нежитлової будівлі, торгового центру, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з магазину казн. літ. «А» - черепашникового, загальною площею 366,9 кв.м., прибудови «а», входу у підвал «а1», ганків «а2-а4», підвалу «під А», підвалу «під а», замощення №1; земельної ділянки, площею 0,0241 га, що надана для розміщення та обслуговування торгового центру, що розташована за адресою: м. Каховка Херсонської області, вул. Луначарського, №12/2, кадастровий номер 6510400000:04:005:0052, в межах згідно планом.

16. У грудні 2013 року ОСОБА_1 подав на погодження Управлінню Держземагентства у Каховському районі Херсонської області технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, що перебуває у власності гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 для розміщення та обслуговування торгового центру площею 0,0241 га за адресою:

АДРЕСА_1. 17 . Розглянувши вказану технічну документацію, у зв`язку із тим, що технічна документація не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, Управління своїм листом від 12.12.2013 року №1224/03-17 відмовило у її погодженні та повернуло заявнику на доопрацювання (Т. І, а.с. 9).

18. Управління зазначило, що для усунення виявлених невідповідностей технічної документації заявник має: прошити технічну документацію та завірити її печаткою виконавця робіт; виправити помилки у технічному завданні; погодити з усіма суміжними власниками або землекористувачами акт узгодження меж; додати завірену копію кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника; погодити з усіма суміжними власниками або землекористувачами акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

19. Також, Управління зазначило, що при попередній спробі реєстрації земельна ділянка накладається на суміжну земельну ділянку кадастровий номер 6510400000:04:005:0077 м. Каховка, вул. Луначарського, 12, у зв`язку із чим неможливо провести реєстрацію даної земельної ділянки.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

21. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.

22. Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства: цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

23. Статтею 6 КАС України (в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) установлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, визначеному цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

У відповідності до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Наведені норми узгоджуються з положеннями ст. 2, 4 та 19 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

24. Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

25. Як вбачається зі встановлених по справі обставин, позивачі звернулися до адміністративного суду з позовом, направленим на поновлення порушеного права володіти належною їм земельною ділянкою (наявністю перешкод для набуття у власність земельної ділянки).

Зокрема, ОСОБА_1 подав на погодження Управлінню Держземагентства у Каховському районі Херсонської області технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, що перебуває у власності гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 для розміщення та обслуговування торгового центру площею 0,0241 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, відповідач, поміж іншого, зазначив, що при попередній спробі реєстрації земельна ділянка позивачів накладається на суміжну земельну ділянку кадастровий номер 6510400000:04:005:0077 ОСОБА_1, у зв`язку із чим неможливо провести її реєстрацію.

Таким чином, позовні вимоги позивачів спрямовані фактично на усунення перешкод у реалізації свого права на користування земельною ділянкою, яка належить їм на праві власності.

З огляду на викладене, предметом цього спору є поновлення цивільних прав позивачів у сфері земельних відносин.

26. Згідно ст. 2 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України), у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Статтею 116 ЗК України передбачено, що набуття права на землю громадянами (…) здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

27. Відповідно до ч. 1 ст.79-1 ЗК формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

За ч. 9,10 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (..) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Стаття 152 ЗК України визначає такі шляхи захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 158 ЗК України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України; у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

28. За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Аналогічну норму закріплено й у ч. 1 ст. 19 ЦПК України (у редакції Закону № 2147-VIII), яка передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді, і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Статтею 16 ЦК передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, (…), їхніх посадових і службових осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, (…), якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених неправомірними, на думку особи, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

29. Аналіз зазначених обставин справи та норм права дає підстави вважати, що спір щодо визнання в судовому порядку погодженими межі між земельними ділянками по ОСОБА_1 пов`язані з інтересом позивачів щодо належного користування/володіння земельною ділянкою, спір в цій частині не є публічно-правовим та підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.

Стосовно позовних вимог про виправлення кадастрових помилок то такі так само спрямовані на поновлення прав позивачів у сфері земельних відносин (щодо встановлення/відновлення/зміни меж земельних ділянок, які належить їм на праві власності), а тому мають вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 128/3751/14-а щодо юрисдикції спорів, пов`язаних з оскарженням рішень державного кадастрового реєстратора відносно реєстрації земельної ділянки.

30. Стосовно доводів касаторів про те, що суд апеляційної інстанції мав закрити провадження у справі з огляду на припинення юридичної особи - Управління Держземагентства у Каховському районі Херсонської області, колегія суддів зазначає, що дане питання уже розглядалось судом апеляційної інстанції.

Зокрема, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року у задоволенні клопотань Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про закриття провадження у справі №821/1165/14 відмовлено.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2016 року №581 «Про реформування територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за відповідним переліком.

Пунктом 2 Постанови від 31.08.2016 року №581 погоджено пропозиції Міністерства аграрної політики та продовольства і Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру стосовно того, що міжрегіональне та міськрайонні управління, Служби, управління (відділи) Служби у районах, містах є структурними підрозділами відповідних головних управлінь Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру.

Згідно додатку до Постанови від 31.08.2016 року №581 відділи та управління Держгеокадастру у районах Херсонської області як юридичні особи публічного права ліквідовано та включено в якості структурних підрозділів до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Відповідно до ч. 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року №1074, права та обов`язки органів виконавчої влади переходять, зокрема у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади, до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції правильно вказав, що всі права та обов`язки ліквідованих відділів і управлінь Держгеокадастру у районах Херсонської області перейшли до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області.

Таким чином, підстави для закриття провадження у даній справі з підстав припинення юридичної особи - Управління Держземагентства у Каховському районі Херсонської області, що являється відповідачем - відсутні.

31. За правилами статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

32. Оскільки, як зазначено вище, позовні вимоги в частині зобов`язання кадастрового реєстратора Управління Держземагентства у Каховському районі виправити кадастрову помилку у відповідності до п. 138 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» та внести відомості щодо правильного місця розташування земельних ділянок, які відповідають даним Державних актів гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_3 відповідно до технічної документації та кадастрового плану, виготовленого ТОВ «Фелия» не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції в цій частині та закриття провадження у справі.

В решті - постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою та підлягає залишенню без змін.

33. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

34. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року по справі № 821/1165/14 в частині позовних вимог про зобов`язання кадастрового реєстратора Управління Держземагентства у Каховському районі виправити кадастрову помилку у відповідності до п. 138 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» та внести відомості щодо правильного місце розташування земельних ділянок, які повністю відповідають даним Державних актів гр. ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_3 відповідно до технічної документації та кадастрового плану, виготовленого ТОВ «Фелия» - скасувати.

3. Провадження у справі в цій частині - закрити.

4. Роз`яснити позивача право на звернення до суду з цим позовом у порядку цивільного судочинства.

5. В решті - постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року по справі № 821/1165/14 - залишити без змін.

6. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді А.І. Рибачук

Л.В. Тацій