Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2018 Київ К/9901/3566/17 243/7507/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні у касаційному провадженні справу за позовом ОСОБА_2 до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області у складі судді Мірошниченко Л.Є. від 21 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Сухарьок М.Г., Блохін А.А., Гаврищук Т.Г. від 22 листопада 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просила:

- визнати протиправними дії відповідача (в частині припинення виплати пенсії) та визнати протиправною його ж бездіяльність (в частині невиплати їй пенсії з березня 2016 року);

- зобов'язати відповідача поновити нарахування та виплату їй пенсії нарахувати пенсію за період, починаючи з березня 2016 року з перерахуванням її на рахунок в АТ "Ощадбанк" відповідно до частини 1 статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалась на те, що вона є пенсіонером за віком та перебуває на обліку у Костянтинівському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області. До березня 2016 року включно, отримувала пенсію шляхом зарахування її на відкритий у ПАТ "Державний ощадний банк України" рахунок, проте з березня 2016 року виплату пенсії їй припинено.

Постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21 вересня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено частково.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що на момент припинення виплати пенсії позивачці у відповідача були відсутні законні підстави для припинення виплати пенсії, оскільки Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачено такої підстави припинення виплати пенсії, як до з'ясування певних обставин.

Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області звернулось із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що перелік підстав для припинення виплати пенсії, встановлений у статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не є вичерпним та може врегульовуватись іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього рішення) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону судові рішення суду першої та апеляційної інстанції відповідають, а викладені в касаційній скарзі мотиви скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно статті 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Судами встановлено, що рішення Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про припинення виплати пенсії ОСОБА_2 не обґрунтоване посиланням на жодну із вказаних підстав, а його посилання на постанову Кабінету Міністрів України № 365 від 08 червня 2016 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", як на підставу для припинення виплати пенсії, є протиправним, з огляду на те, що цей документ є підзаконним нормативним актом, крім цього припинення виплати пенсії відбулося з 01 березня 2016 року, тобто до прийняття вищезазначеної постанови.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Таким чином, держава зобов'язана гарантувати громадянам право на соціальний захист, а обмеження цього права можливо лише на підставі законів, що приймаються Верховною Радою України.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 06 жовтня 2015 року у справі № 608/1189/14-а прийшов до аналогічних висновків та зазначив, що держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати право на отримання пенсії незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у пунктах 51, 54 та тексті свого рішення у справі "Пічкур проти України" (№ 10441/06) право на отримання пенсії не може бути залежним від місця проживання заявника. Різниця в поводженні, є порушенням статі 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в них повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: М.І.Гриців

Н.В. Коваленко