Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 року

м. Київ

справа №825/1300/17

касаційне провадження № К/9901/49371/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС (далі - Офіс) на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.10.2017 (суддя Бородавкіна С.В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 (головуючий суддя - Карпушова О.В., судді - Епель О.В., Кобаль М.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропартнер» (далі - Товариство) до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року Товариство звернулось до суду із позовом до Офісу, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004201404 від 20.06.2017.

На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що Товариство перебуває у господарських відносинах з нерезидентами, які зареєстровані у м. Женева кантону Женева. Відповідно до офіційної інформації в кантоні Женева у 2015 році діяла ставка податку на прибуток (корпоративного податку) у розмірі 23,4%, що перевищує ставку податку на прибуток підприємств, яка діяла у 2015 році в Україні (18%). Враховуючи наведене вважає, що його торгівельні операції з компаніями «Bunge SA» та «LOUIS DREYFUS COMMODITIES SUISSE S.A.» не відносяться до контрольованих за ознаками, передбаченими підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, а тому Товариство не було зобов`язане подавати звіт про контрольовані операції за 2015 рік з вказаними контрагентами.

Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 19.10.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018, позов задовольнив: визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 0004201404 від 20.06.2017.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки з 16.09.2015 Швейцарська Конфедерація на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України № 977-р не входить до переліку держав (територій), що відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 пункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, а також зважаючи на те, що ставка податку на прибуток в кантоні Женева Швейцарської Конфедерації є більшою, ніж в Україні, то операції позивача з компаніями «Bunge SA» та «LOUIS DREYFUS COMMODITIES SUISSE S.A.» не відносяться до контрольованих за ознаками, передбаченими підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України.

Офіс оскаржив рішення суду апеляційної інстанцій до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 07.05.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: у період з 01.01.2015 по 15.09.2015 Швейцарська Конфедерація була включена до переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні; відповідність чи невідповідність Швейцарської Конфедерації критеріям віднесення Кабінетом Міністрів України до Переліку держав не є предметом доказування у даній справі, а вказана правова норма прямо вказує, що операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку; розпорядження Кабінету Міністрів України в частині включення до Переліку держав Швейцарської Конфедерації не були скасовані чи визнані нечинними у судовому порядку, а тому підлягали обов`язковому врахуванню контролюючими органами у період їх дії; річний дохід Товариства від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, у 2015 році склав 1319790390,00 грн., що перевищує 50 млн. грн. за відповідний податковий (звітний) рік; експортні операції Товариства з Компанією «Bunge SA» (Швейцарська Конфедерація) становити 24379400,26 грн., а з Компанією «LOUIS DREYFUS COMMODITIES SUISSE S.A.» (Швейцарська Конфедерація) - 6293134,96 грн., що перевищує 5 млн. грн. Вказані обставини свідчать про те, що в силу положень підпункту 39.2.1.2 пункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України операції, проведені Товариством з компаніями «Bunge SA» та «LOUIS DREYFUS COMMODITIES SUISSE S.A.» (Швейцарська Конфедерація) у період з 01.01.2015 по 15.09.2015, визнаються контрольованими, з огляду на що Товариство зобов`язане було зобов`язане відобразити вказані операції у звіті про контрольовані операції у відповідності до вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 07.05.2018 відкрив касаційне провадження у даній справі та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Товариство не скористалося своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 28.11.2023 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами і призначив справу до касаційного розгляду у порядку письмового провадження з 29.11.2023.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У справі, що розглядається, суди встановили, що 2015 році Товариство мало господарські відносини з нерезидентами, зокрема, з компаніями «Bunge SA» та LOUIS DREYFUS COMMODITIES SUISSE S.A. (Швейцарська Конфедерація). Зазначені контрагенти зареєстровані у м. Женева в кантоні Женева. Загальна сума операцій з вказаними контрагентами складала 30672535,22 грн.

13.04.2016 Товариством був поданий було подано до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, звіт про контрольовані операції за 2015 рік № 9276734107, в якому позивачем не було відображено операції із вказаними вище контрагентами.

Офіс провів документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства у зв`язку із невключенням до поданого звіту про контрольовані операції інформації про здійснені операції з нерезидентами - компаніями «Bunge SA» та LOUIS DREYFUS COMMODITIES SUISSE S.A. (Швейцарська Конфедерація) за звітний період - 2015 рік, результати якої оформлені актом № 1193/28-10-14-03/31818929 від 29.05.2017, за висновками кого Товариством були порушені вимоги підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України, які полягали у невключенні до поданого звіту про контрольовані операції за 2015 рік інформації про здійснені операції з нерезидентами - компаніями «Bunge SA» та LOUIS DREYFUS COMMODITIES SUISSE S.A. (Швейцарська Конфедерація).

Зокрема, у акті перевірки було вказано, що річний дохід Товариства від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, у 2015 році склав 1319790390,00 грн., що перевищує 50 млн. грн. за відповідний податковий (звітний) рік; експортні операції Товариства з Компанією «Bunge SA» (Швейцарська Конфедерація) становити 24379400,26 грн., а з Компанією «LOUIS DREYFUS COMMODITIES SUISSE S.A.» (Швейцарська Конфедерація) - 6293134,96 грн., що перевищує 5 млн. грн.

На підставі висновків вказаного акту перевірки Офіс прийняв податкове повідомлення-рішення № 0004201404 від 20.06.2017, яким за порушення підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України на підставі пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України застосував до Товариства штрафні (фінансові) санкції (штраф) у сумі 306725,35 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до абзаців 1, 2 підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об`єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України. Операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.

Протягом 2015 року діяв Перелік держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижчі, ніж в Україні, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 1042-р (діяв до 14.05.2015), та Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.05.2015 року 449-р (термін дії з 14.05.2015 до 16.09.2015), згідно яких Швейцарська Конфедерація входила до переліку країн, які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 - 39.2.1.3 і 39.2.1.5 підпункту 39.2.1 цього пункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови: річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік; обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Положеннями пунктів 39.4.1, 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік. Платники податків, обсяг контрольованих операцій яких з одним контрагентом перевищує 5 млн гривень (без урахування податку на додану вартість), зобов`язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, що настає за звітним, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Форма звіту про контрольовані операції встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Абзацами 1, 3 пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу у розмірі: 1 відсоток суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції.

З 01.01.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 №1797-VIII, яким внесені зміни до Податкового кодексу України.

Так, зокрема згідно з абзацом 1 підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (у редакції з 01.01.2017) платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Положеннями абзаців 1, 3 пункту 120.3 статті 120 Податкового кодексу України (у редакції з 01.01.2017) визначено, що за неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі: 1 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції.

У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що річний дохід Товариства від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, у 2015 році склав 1319790390,00 грн., що перевищує 50 млн. грн. за відповідний податковий (звітний) рік; експортні операції Товариства з Компанією «Bunge SA» (Швейцарська Конфедерація) становити 24379400,26 грн., а з Компанією «LOUIS DREYFUS COMMODITIES SUISSE S.A.» (Швейцарська Конфедерація) - 6293134,96 грн., що перевищує 5 млн. грн.

Зазначені обставини Товариством в процесі розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій не заперечувалися.

З огляду на викладене, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду зазначає, що з урахуванням положень підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, для визнання господарських операцій платника податків з контрагентами-нерезидентами контрольованими, застосовується затверджений Кабінетом Міністрів України перелік держав (територій), чинний на час здійснення таких господарських операцій, за умови дотримання вартісного критерію, встановленого п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України.

Для визначення обсягу господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, передбаченого підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Кодексу (більше 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік), враховуються тільки обсяг господарських операцій з таким контрагентом, здійснених під час, коли відповідна країна була включена до вищезазначених переліків держав (територій).

Оскільки у період з 01.01.2015 по 15.09.2015 Швейцарська Конфедерація була включена до переліку держав (територій), у яких ставки податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсоткових пунктів нижче, ніж в Україні, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що Товариство було зобов`язане включити до звіту про контрольовані операції за 2015 рік інформацію про здійснені операції з нерезидентами - компаніями «Bunge SA» та LOUIS DREYFUS COMMODITIES SUISSE S.A. (Швейцарська Конфедерація), оскільки такий обов`язок виник у платника податку у зв`язку з вчиненням у 2015 році зазначених контрольованих операцій, які не перестають такими вважатися у зв`язку з виключенням Швейцарської Конфедерації із такого переліку, з урахуванням того, що операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.

Таким чином, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду вважає обгрунтованими доводи касаційної скарги про те, що відповідність чи невідповідність Швейцарської Конфедерації критеріям віднесення Кабінетом Міністрів України до Переліку держав не є предметом доказування у даній справі, а підпункт 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України прямо вказує, що операції з контрагентом, зареєстрованим у державі (на території), включеній до зазначеного переліку, визнаються контрольованими з дати включення держави (території) до такого переліку.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли неправомірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

З урахуванням наведеного, касаційна скарга Офісу підлягає задоволенню, а ухвалені у даній справі судові рішення підлягають скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 КАС України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.10.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2018 скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду