Історія справи
Постанова КАС ВП від 05.10.2023 року у справі №500/81/23Постанова КАС ВП від 05.10.2023 року у справі №500/81/23

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2023 року
м. Київ
справа № 500/81/23
адміністративне провадження № К/990/23883/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу №500/81/23
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним і скасування наказу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2023 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) з вимогою визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 12.10.2022 №157, яким накладено на стрільця 3-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 3-ї стрілецької роти старшого сержанта ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.
2. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 відмовлено в задоволенні адміністративного позову.
3. Не погодившись із прийнятим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу.
4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2023 апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
5. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив із того, що її підписано особою, яка не має права її підписувати.
6. Так, суд апеляційної інстанції зазначив, що апеляційна скарга від імені позивача підписана та подана його представником - адвокатом Пасічником Андрієм Зіновійовичем. На підтвердження своїх повноважень адвокат не долучив ордер, який засвідчує його повноваження на представництво інтересів позивача у Восьмому апеляційному адміністративному суді.
7. Посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03.07.2019 у справі №9901/939/18, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у разі, коли в ордері не зазначено конкретної назви суду, у якому адвокат надає правову допомогу, такий ордер не можна визнати документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
8. Позивач, уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції ухваленим із порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу.
9. У касаційній скарзі скаржник просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
10. На обґрунтування касаційної скарги позивач зазначає, що у цьому випадку представником позивача надано ордер, в якому зазначено про надання адвокатом правової допомоги «У всіх судах України», що є достатнім для висновку про наявність у адвоката Пасічника А.З. права на представництво інтересів ОСОБА_1 у Восьмому апеляційному адміністративному суді.
11. Указана касаційна скарга надійшла на адресу Верховного Суду 06.07.2023.
12. Ухвалою Верховного Суду від 20.07.2023 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2023.
13. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
14. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому він наполягає на безпідставності останньої, просить у її задоволенні відмовити і залишити оскаржуване судове рішення без змін.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування. Позиція Верховного Суду
15. Перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та аналізуючи доводи касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд зазначає таке.
16. Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
17. Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.
18. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 57 КАС України).
19. Згідно з частиною четвертою статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
20. Відповідно до частин першої та другої статті 60 КАС України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
21. Згідно з частиною першою статті 20 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон - №5076-VI) під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
22. Відповідно до частини першої статті 26 Закону №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
23. Ордер - це письмовий документ, що у випадках, установлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката (частина друга статті 26 Закону №5076-VI).
24. Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41 (в редакції відповідно до рішення Ради адвокатів України №118 від 17.11.2020), встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об`єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів.
25. Відповідно до підпункту 12.4 пункту 12 зазначеного Положення ордер містить назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
26. Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).
27. Як випливає із матеріалів справи, в ордері серії ВО №1043795, доданого представником позивача до апеляційної скарги, зазначено про надання адвокатом правової допомоги «У всіх судах України».
28. Верховний Суд неодноразово вирішував питання прийнятності ордеру як документа, що підтверджує повноваження адвоката, у разі, коли в ньому замість найменування конкретного органу (суду), у якому надається правова допомога, зазначено загальне найменування системи органів, зокрема «Суди України» чи інші подібні формулювання.
29. Так, у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №826/17175/18 зазначено, що:
29.1 під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу, так і назва групи органів, визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо);
29.2. зазначення в ордері, що правова допомога надається «в судових органах» є достатнім для висновку про наявність у адвоката повноважень діяти від імені сторони у справі;
29.3. вимога судів зазначати в ордері найменування конкретного суду є надмірно формалізованою і створює невиправдані перешкоди для звернення до суду.
30. Аналогічна за змістом правова позиція послідовно викладалася Верховним Судом у постановах від 08.02.2023 у справі №640/30856/21, від 17.08.2023 у справі №600/4282/22-а та інших.
31. Отже, у цьому випадку зазначення представником позивача в ордері, що правова допомога надається «У всіх судах України» є достатнім для висновку про наявність у адвоката Пасічника А.З. права на підписання апеляційної скарги від імені ОСОБА_1 .
32. За таких обставин та їхнього правового регулювання, у суду апеляційної інстанції не було підстав уважати, що апеляційну скаргу у цій справі подано особою, яка не має права його підписувати.
33. Посилання суду апеляційної інстанції на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №9901/939/18 є помилковим, з огляду на те, що після її прийняття до Положення про ордер на надання правничої допомоги було внесено зміни, згідно із якими в ордері можливо зазначати як безпосередньо назву конкретного органу, так і назви групи органів.
34. Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на нерелевантність постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 до спірних правовідносин, не врахував зміни, внесені до значеного Положення, відповідно до рішення Ради адвокатів України №118 від 17.11.2020, та дійшов помилкових висновків щодо наявності підстав для застосування положень пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України .
35. Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
36. За таких обставин ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
37. З огляду на результат касаційного розгляду та у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
38. Керуючись статтями 3 341 345 349 353 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
39. Задовольнити касаційну скаргу ОСОБА_1 .
40. Скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2023 року.
41. Справу №500/81/23 направити для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
42. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: О.В. Кашпур
С.А. Уханенко