Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 травня 2020 року

Київ

справа №826/14838/18

адміністративне провадження №К/9901/31920/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Мороз Л.Л. Бучик А.Ю.

розглянувши у порядку попереднього розгляду у суді касаційної інстанції адміністративну справу №826/14838/18

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Бі енд Пі, Лтд» до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Д-Трейд 2015", Державний реєстратор Комунального підприємства "Київський міський бізнес-центр" Шпилька Валентина Федорівна, про визнання протиправним та скасування наказу, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Бі енд Пі, Лтд»

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Губської Л.В., суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,-

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1. ТОВ «Бі енд Пі, Лтд» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ від 24.04.2018 №1386/7 «Про відмову у задоволенні скарги підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Бі енд Пі, Лтд» від 11.01.2018» (далі - наказ від 24.04.2018 №1386/7).

2. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на протиправність оскаржуваного наказу, яким відмовлено у задоволенні його скарги про скасування реєстраційних дій щодо внесення змін до установчих документів Вищого навчального закладу «Київський економічний інститут менеджменту», зважаючи на те, що державним реєстратором порушено вимоги законодавства, зокрема, у частині вчинення реєстраційної дії на підставі протоколу позачергових загальних зборів учасників Вищого навчального закладу «Київський економічний інститут менеджменту» від 28.12.2017 №01-28/12/2017, відомості у якому не відповідають інформації, відображеній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2019 відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 скасовано рішення суду першої інстанції та закрито провадження у даній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом попередньої інстанції норм процесуального права та правил предметної юрисдикції, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019, а справу передати для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на 27.12.2017 ТОВ «Бі енд Пі, ЛТД» визначено як засновника Вищого навчального закладу «Київський економічний інститут менеджменту» з часткою у статутному капіталі 35%, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

29.12.2017 державний реєстратор Комунального підприємства «Київський міський бізнес-центр» Шпилька В.Ф. вчинила реєстраційні дії щодо Вищого навчального закладу «Київський економічний інститут менеджменту»:

- №10731050017001716 - державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи у частині зміни складу або інформації про засновників;

- №10731070018001716 - внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах в частині зміни складу підписантів.

15.03.2018 позивач звернувся до відповідача зі скаргою від 11.01.2018 щодо вчинення вищенаведених реєстраційних дій, у якій просив їх скасувати з мотивів їх протиправності.

12.04.2018 Комісія з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації прийняла висновок, яким вирішено відмовити у задоволенні скарги позивача, у зв`язку з тим, що державним реєстратором Комунального підприємства «Київський міський бізнес-центр» Шпилькою В.Ф. реєстраційні дії вчинені відповідно до законодавства.

На підставі вказано висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації відповідачем прийнято наказ від 24.04.2018 №1386/17 про відмову у задоволенні скарги позивача.

Позивач, вважаючи таку відмову незаконною та такою, що порушує його законні права та інтереси, звернувся з даним позовом до суду.

ІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ АПЯЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

7. Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у даній справі виходив з того, що виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою позивача з наказом від 24.04.2018 №1386/7, прийняття якого призвело до порушення цивільного (майнового) права позивача. Отже, позовні вимоги в цій справі є похідними від вирішення судом питання щодо правомірності проведення позачергових загальних зборів учасників Вищого навчального закладу «Київський економічний інститут менеджменту» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, за результатами яких складено протокол №01-28/12/2017 та прийнято ряд рішень, зокрема про розподіл голосів учасників. Тобто, спірні правовідносини в даній справі пов`язані з необхідністю захисту права на майно, тобто права цивільного, отже, є цивільно-правовими та не підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

8. Касаційна скарга обґрунтована незгодою позивача з рішенням суду апеляційної інстанції, зважаючи на те, що предметом оскарження у даній справі є рішення суб`єкта владних повноважень - Міністерства юстиції України щодо розгляду скарги щодо вчинення державним реєстратором реєстраційних дій з реєстрації змін щодо корпоративних прав Вищого навчального закладу «Київський економічний інститут менеджменту», а тому у спірних правовідносинах Міністерство юстиції України виступає як суб`єкт владних повноважень, який законом наділений владними управлінськими функціями щодо забезпечення процедури адміністративного оскарження у сфері державної реєстрації юридичних осіб. Водночас, належність корпоративних прав Вищого навчального закладу «Київський економічний інститут менеджменту», реєстрація яких є предметом оскарження у даній справі, є предметом самостійного спору, справа щодо якого розглядається в порядку господарського судочинства. Враховуючи, що корпоративні відносини, які виникли між учасниками даної справи, є предметом самостійного судового оскарження, дотримання процедури під час реалізації Міністерством юстиції України владних управлінських функцій щодо забезпечення адміністративного оскарження у сфері державної реєстрації юридичних осіб підлягає перевірці за правилами адміністративного судочинства.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

10. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов таких висновків.

11. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

12. Статтею 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

публічно-правовий спір - це спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

13. За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

14. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

15. Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

16. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

17. Виникнення спірних правовідносин у даній справі зумовлено незгодою позивача з наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2018 №1386/7, яким було відмовлено у задоволенні скарги позивача про скасування вчинених державним реєстратором реєстраційних дій щодо реєстрації змін до установчих документів юридичної особи (Вищого навчального закладу «Київський економічний інститут менеджменту») у частині зміни складу та інформації про засновників та змін до складу підписантів.

З висловлених під час розгляду справи мотивів звернення до суду видно, що незаконність, на думку позивача, реєстрації таких змін пов`язана, зокрема, з можливою невідповідністю законодавству протоколу загальних зборів учасників Вищого навчального закладу «Київський економічний інститут менеджменту».

У справі, що розглядається, оскаржуються реєстраційні дії, стосовно яких існує невирішений корпоративний спір, у межах якого повинні бути розв`язані й питання, пов`язані з реєстрацією зміни інформації про засновників та зміною складу підписантів, тобто позовні вимоги про скасування наказу Міністерства юстиції України є похідними від вимог щодо відновлення порушених корпоративних прав, а тому цей спір не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача та третіх осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №805/4506/16-а, від 22.08.2018 у справі № 805/4505/16-а, від 12.06.2019 у справі №344/10480/16-а.

18. При цьому визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

19. За змістом частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

20. Пунктом 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

21. Враховуючи, що юрисдикція адміністративних судів на спірні правовідносини не поширюється, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність вирішення цього спору в порядку господарського судочинства.

22. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

23. Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

24. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні судом попередньої інстанції спірного рішення і погоджується з його висновками у справі.

25. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

26. Відповідно до частини шостої статті 346 КАС України (в редакції Закону України від 02.10.2019 №142-IX, що набрала чинності 19.10.2019) справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, крім випадків, якщо: 1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; 2) учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; 3) Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

27. Оскільки Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїх рішеннях висновок щодо питання предметної юрисдикції спору у подібних правовідносинах, колегія суддів касаційного суду не вбачає процесуальних підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, незважаючи на те, що касаційна скарга містить доводи позивача щодо порушення судами попередніх інстанцій правил предметної юрисдикції.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Бі енд Пі, Лтд» залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 у справі №826/14838/18 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик,

Судді Верховного Суду