Історія справи

Постанова КАС ВП від 05.04.2023 року у справі №320/5798/19
Постанова КАС ВП від 05.04.2023 року у справі №320/5798/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2023 року

м. Київ

справа №320/5798/19

провадження № К/990/33727/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційними скаргами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року, ухваленого у складі головуючого судді Дудіна С. О., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого - Мєзєнцева Є. І., суддів: Файдюка В. В., Собківа Я. М.

І. Суть спору

1. У жовтні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Київобленерго" (в подальшому назву було змінено на Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі") (далі по тексту - ПрАТ "Київобленерго") звернулось до суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - НКРЕКП, Регулятор), в якому просить:

1.1. визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП від 10 вересня 2019 року № 1902 в частині зменшення тарифу (структури тарифу) на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Київобленерго" шляхом коригування витрат у сумі - 63329,47 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість) відповідно до пункту 2 постанови НКРЕКП від 06 вересня 2019 року № 1852 (з розрахунку на 3 місяці - 253317,88 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість);

1.2. зобов`язати відповідача збільшити тариф (структуру тарифу) на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Київобленерго" шляхом виключення коригування витрат у сумі -63329,47 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість) відповідно до пункту 2 постанови НКРЕКП від 06 вересня 2019 року № 1852 (з розрахунку на 3 місяці -253317,88 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість).

2. В мотивування позову позивач зазначив, що за результатами проведеної у період з 05 серпня 2019 року по 16 серпня 2019 року планової перевірки державного нагляду (контролю) щодо дотримання ПрАТ "Київобленерго" вимог законодавства у сфері енергетики складено відповідні акти від 16 серпня 2019 року № 281 та № 282.

Разом з цим Регулятором прийнято постанову від 06 вересня 2019 року № 1852 "Про накладення штрафу на ПрАТ "Київобленерго" за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення державного регулювання, затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1470", в пункті 2 якої вказувалося Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики підготувати та винести на засідання НКРЕКП проєкт рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії ПрАТ "Київобленерго" шляхом його зміни в бік зменшення на позитивну суму необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів та надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності за 2018 ріку розмірі 63329,46 тис. грн. (без ПДВ).

Вказує, що спірною постановою НКРЕКП від 10 вересня 2019 року № 1902 внесено зміни до постанови Регулятора від 11 грудня 2018 року № 1835 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Київобленерго", зокрема, скориговані витрати у структурі тарифу у сумі -63329,47 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість) відповідно до пункту 2 постанови НКРЕКП від 06 вересня 2019 року № 1852 (з розрахунку на 3 місяці - 253317,88 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість).

Позивач стверджує, що вичерпний перелік санкцій, які можуть бути застосовані до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг визначено частиною другою статті 22 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII (далі - Закон № 1540-VIII), а саме: застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; накладення штрафу; зупинення дії ліцензії; анулювання ліцензії.

Натомість відповідач спірною постановою фактично встановив додатковий вид санкцій, який був застосований до позивача, а саме: перегляд тарифу на розподіл електричної енергії шляхом його зміни в бік зменшення на позитивну суму необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів та надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності за 2018 рік у розмірі 63329,47 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість).

На переконання позивача, Регулятор під час прийняття спірної постанови перевищив повноваження, встановлені частиною другою статті 22 Закону № 1540-VIII та пункт 8.2 постанови НКРЕКП від 14 червня 2018 року № 428 «Про затвердження Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов».

Позивач зазначає, що чинне законодавство України не передбачає повноважень відповідача на накладення такого виду штрафної санкції за результатами проведеного заходу контролю, як встановлення (перегляд) тарифу на розподіл електричної енергії ПрАТ "Київобленерго" шляхом його зміни у бік зменшення на позитивну суму необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів та надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності. Таким чином, на думку позивача, НКРЕКП під час прийняття спірної постанови вийшла за межі своїх повноважень та застосувала санкції, непередбачені діючим законодавством.

3. Вважаючи коригування тарифу для позивача в сторону зменшення протиправними, ПрАТ "Київобленерго" звернулось до суду з вимогою про скасування постанови Регулятора від 10 вересня 2019 року № 1902 в частині зменшення тарифу (структури тарифу) на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Київобленерго" шляхом коригування витрат у сумі - 63329,47 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість) відповідно до пункту 2 постанови НКРЕКП від 06 вересня 2019 року № 1852 (з розрахунку на 3 місяці - 253317,88 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість)

При цьому наголошує, що саме по собі часткове визнання незаконною та часткове скасування індивідуального акту не відновить порушені права ПрАТ "Київобленерго", оскільки для відновлення прав та законних інтересів позивача, а тому необхідно здійснити коригування шляхом збільшення тарифу (структуру тарифу) на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Київобленерго" шляхом виключення коригування витрат у сумі -63329,47 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість) відповідно до пункту 2 постанови НКРЕКП від 06 вересня 2019 року № 1852 (з розрахунку на 3 місяці -253317,88 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість).

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

4. ПрАТ "Київобленерго" є оператором системи розподілу електричної енергії.

5. За результатами проведення у період з 05 серпня 2019 року по 16 серпня 2019 року планової перевірки ліцензованої діяльності позивача за 2018 рік Регулятором складено:

акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії від 16 серпня 2019 року № 281;

акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії від 16 серпня 2019 року № 282.

6. На підставі зазначених в акті перевірки від 16 серпня 2019 року № 281 показників діяльності ПрАТ "Київобленерго" комісія з перевірки визначила загальну суму недофінансування інвестиційної програми, програми ремонтів у 2018 році та додатково отриманого доходу від ліцензованої діяльності Товариства у 2018 році:

1. Недофінансування інвестиційної програми на 2018 рік, за виключенням суми економії, зафіксованою під час перевірки, становить 0,00 тис. грн (1 016,08 тис. грн. (без ПДВ) - 1 127,68 тис. грн. (без ПДВ));

2. Додатково отриманий (недоотриманий) дохід ліцензіата внаслідок збільшення (зменшення) фактичних обсягів розподілу та/або постачання електричної енергії споживачам порівняно із затвердженими в тарифах з розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії на закріпленій території, становить 103 878,00 тис. грн. (без ПДВ);

3. Розрахунок додатково отриманого доходу від реактивної енергії, що передбачена у джерелах фінансування ІП 2018 року (без ПДВ), складає 42 714 тис. грн (без ПДВ);

4. Додатково отриманий (недоотриманий) дохід від економії технологічних втрат електроенергії (далі - ТВЕ) за підсумками року становить 488,25 тис. грн. (без ПДВ);

5. Дохід, отриманий як плата за резерв абонованої приєднаної потужності в електричних мережах, створених до 19 березня 2013 року, становить 7 752,18 тис. грн. (без ПДВ);

6. Сума недофінансування «витрати на ремонт» з урахуванням витрат, які були капіталізовані за бухгалтерським обліком відсутня;

7. Сума недофінансування статей витрат структури тарифів у звітному році складає 25 088 тис. грн. (без ПДВ);

8. Сума коштів, отриманих ліцензіатом, як пеня та штрафні санкції за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії, отримані від споживачів, як підвищена оплата за електричну енергію, за обсяг перевищення споживачем договірної величини споживання електричної енергії та величини потужності за звітний рік відповідно до актів законодавства та умов договору, зменшені на суму обґрунтованого використання цих коштів та на суму коштів, сплачених ліцензіатом, як пеня та штрафні санкції за несвоєчасну оплату купованої електричної енергії в ДП «Енергоринок» у звітному році становить 58 752,17 тис. грн. (без ПДВ).

Отже, загальна сума недофінансування ліцензіатом інвестиційної програми, програми ремонтів за звітний рік та додатково отриманого або недоотриманого доходу від ліцензованої діяльності у звітному році становить 238 672,6 тис. грн. (без ПДВ): 0 + 103 878 + 42 714 + 488,25 + 7 752,18 + 0 + 25 088 + 58 752,17 = 238 672,6 тис. грн. (без ПДВ).

7. В акті вказано, що об`єктивними чинниками недофінансування ліцензованої діяльності, внаслідок чого ліцензіат недофінансував інвестиційну програму за звітний рік та/або програму ремонтів, вважаються:

1) недоотримані ліцензіатом кошти на поточний рахунок внаслідок недоплати вугледобувних підприємств, що утримуються за рахунок коштів Державного бюджету, за електроенергію, спожиту у звітному році, станом на 15 січня року, наступного за звітним: 0,0 тис. грн.;

2) сума сплаченого податку на прибуток у звітному році в частині здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії та постачання електричної енергії на закріпленій території - 107 493,16 тис. грн. (без ПДВ);

3) сплачена у звітному році сума частини чистого прибутку (дивідендів) на державну частку акцій за підсумками попереднього року, що передує звітному року 0,00 тис. грн.;

4) сума дефіциту коштів, що виникла при виконані заходів зі стандартних приєднань електроустановок замовників у звітному році у зв`язку з перевищенням вартості виконаних заходів над сумою отриманої плати за стандартні приєднання від замовників - 32 662 тис. грн. (без ПДВ);

5) недоотримана сума відхилу величини сплати за куповану електричну енергію, яка не була врахована до моменту відокремлення діяльності з постачання від діяльності з розподілу електричної енергії (-) мінус 22 723,88 тис. грн. (без ПДВ);

6) сума обґрунтованих перевитрат статей витрат структури тарифів у звітному році 2 405,00 тис. грн. (без ПДВ).

Отже, сума об`єктивних чинників недофінансування ліцензованої діяльності становить 165 284,04 тис. грн. (без ПДВ): 0 + 107 493,16 + 0 + 32 662 + 22 723,88 + 2405,00 = 165 284,04 тис. грн. (без ПДВ).

8. Підсумкова сума необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів на звітний рік та/або надлишково отриманого або недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності у звітному році становить: 73 388,56 тис. грн. (без ПДВ) (238 672,6 - 165 284,04 = 73 388,56 тис. грн. (без ПДВ)).

З урахуванням індексу споживчих цін на товари та послуги з грудня звітного року до грудня попереднього року позитивна сума необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів та надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності за 2018 рік становить 80 580,64 тис. грн. (без ПДВ) (73 388,56 х 1,098).

9. Позивачем були подані пояснення, заперечення та обґрунтування від 22 серпня 2019 року № 06/500/6585 та від 30 серпня 2019 року № 06/500/6797, за результатом розгляду яких, а також враховуючи додатково отриману інформацію, відповідачем були відкориговані показники, які використовувалися при визначенні суми необґрунтованого недовиконання інвестиційних програм, програм ремонтів енергопостачальних компаній та надлишково отриманого або недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності. Зокрема, фактична сума дефіциту коштів, понесених ліцензіатом при наданні замовникам послуг зі стандартних приєднань за 2018 рік, відкоригована до 21 159,45 тис. грн. (без ПДВ). Загальна сума обґрунтованих перевитрат статей витрат структури тарифів у звітному році - до 25 675 тис. грн. (без ПДВ);

Сума коштів, отриманих ліцензіатом, як пеня та штрафні санкції за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії, отримані від споживачів, як підвищена оплата за електричну енергію, за обсяг перевищення споживачем договірної величини споживання електричної енергії та величини потужності за звітний рік відповідно до актів законодавства та умов договору, зменшені на суму обґрунтованого використання цих коштів та на суму коштів, сплачених ліцензіатом, як пеня та штрафні санкції за несвоєчасну оплату купованої електричної енергії в ДП «Енергоринок» у звітному році - до 54 808,17 тис. грн. (без ПДВ).

Відповідно, загальна сума недофінансування ліцензіатом інвестиційної програми, програми ремонтів за звітний рік та додатково отриманого або недоотриманого доходу від ліцензованої діяльності у звітному році становить 234 728,6 тис. грн. (без ПДВ): 0 + 103 878 + 42 714 + 488,25 + 7 752,18 + 0 + 25 088 + 54 808,17 = 234 728,6 тис. грн. (без ПДВ).

Сума дефіциту коштів, що виникла при виконані заходів зі стандартних приєднань електроустановок замовників у звітному році у зв`язку з перевищенням вартості виконаних заходів над сумою отриманої плати за стандартні приєднання від замовників, була відкоригована до 21 159,45 тис. грн. (без ПДВ).

Сума обґрунтованих перевитрат статей витрат структури тарифів у звітному році - до 25 675 тис. грн. (без ПДВ). Отже, сума об`єктивних чинників недофінансування ліцензованої діяльності склала 177 051,49 тис. грн. (без ПДВ): 0 + 107 493,16 + 0 + 21 159,45 + 22 723,88 + 25 675 = 177 051,49 тис. грн. (без ПДВ).

10. Таким чином підсумкова сума необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів на звітний рік та/або надлишково отриманого або недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності у звітному році склала: 57 677,11 тис. грн. (без ПДВ) (234 728,6 - 177 051,49 = 57 677,11 тис. грн. (без ПДВ)).

З урахуванням індексу споживчих цін на товари та послуги з грудня звітного року до грудня попереднього року позитивна сума необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів та надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності за 2018 рік склала 63 329,47 тис. грн. (без ПДВ) (57 677,11 х 1,098).

11. За результатом перевірок Регулятором прийнято постанову від 06 вересня 2019 року № 1852, якою на ПрАТ "Київобленерго" накладено штраф у розмірі 510 000,00 грн.

Пунктом 2 цієї постанови Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1, 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону № 1540-VIII доручено підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проєкт рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії ПрАТ "Київобленерго" шляхом його зміни в бік зменшення на позитивну суму необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів та надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності за 2018 рік у розмірі 63 329,47 гривень (без ПДВ).

12. Таким чином 10 вересня 2019 року на засіданні НКРЕКП, яке проводилося у формі відкритого слухання, було прийнято рішення про прийняття постанови на виконання пункту 2 постанови від 06 вересня 2019 року № 1852 Регулятором прийнято постанову від 10 вересня 2019 року № 1902 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 11 грудня 2018 року № 1835», згідно з якою ПрАТ "Київобленерго" установлені тарифи на розподіл електроенергії, зокрема, для 1 класу напруги 80,76 грн/МВт год (без урахування ПДВ); для 2 класу напруги 340,26 грн/МВт (без урахування ПДВ), а також визначена структура тарифів. Зазначеною постановою враховано коригування суми витрат в структурі тарифів ПрАТ "Київобленерго" у сумі - 63 329,47 тис.грн (без ПДВ) (з розрахунку на 3 місяці - 253 317,88 тис. грн. (без урахування ПДВ). Вищевказана сума коригування витрат врахована в структурі тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Київобленерго", що є додатком до постанови НКРЕКП від 10 вересня 2019 року № 1902.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

13. Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 21 листопада 2019 року залишив без розгляду позов в частині позовних вимог ПрАТ "Київобленерго" про зобов`язання НКРЕКП збільшити тариф (структуру тарифу) на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Київобленерго" шляхом коригування витрат у сумі - 63329,47 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість) відповідно до пункту 2 постанови НКРЕКП від 06 вересня 2019 року № 1852 (з розрахунку на 3 місяці - 253317,88 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість), з підстав пункту 3 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на наявність у провадженні цього ж суду справи № 320/5797/19, в якій спір між тими самими сторонами, предмет та підстави позову в частині вищевказаної вимоги є ідентичними.

14. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

14.1. Визнано протиправною та скасовано постанову Регулятора від 10 вересня 2019 року № 1902 в частині зменшення тарифу (структури тарифу) на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Київобленерго" шляхом коригування витрат у сумі - 63 329,47 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість) відповідно до пункту 2 постанови НКРЕКП від 06 вересня 2019 року № 1852 (з розрахунку на 3 місяці - 253317,88 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість).

15. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, проаналізувавши встановлені Регулятором в актах планової перевірки порушення, дійшов висновку про виконання позивачем зазначених у звітах заходів Інвестиційної програми 2018 ріку у відповідних обсягах. Разом з цим суд першої інстанції зазначив, що під час розгляду справи відповідачем не було доведено наявність визначених Порядком встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 05 жовтня 2018 року № 1175, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також - Порядок №1175) передумов для зменшення діючого тарифу на розподіл електричної енергії, а саме: недотримання позивачем структури тарифу та/або невиконання ним інвестиційної програми.

При цьому суд першої інстанції констатував дотримання відповідачем встановленої процедури прийняття оскаржуваного рішення, яке прийнято 10 вересня 2019 року на засіданні НКРЕКП, що проводилося у формі відкритого слухання, та на якому були присутні представники позивача.

16. Зазначена позиція була підтримана і Шостим апеляційним адміністративним судом, який переглянув рішення суду першої інстанції та залишив її без змін.

IV. Касаційне оскарження

17. Представник НКРЕКП подав касаційну скаргу з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті КАС України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та відмовити в позові.

Так, автор скарги посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пунктів 7.8, 7.10, 7.11, 7.19 та підпункту 1 пункту 7.21 Порядку № 1175.

Вказує на помилковість висновків судів попередніх інстанцій про дотримання ліцензіатом структури тарифу та/або виконання інвестиційної програми, оскільки сума недофінансування, зокрема, статей витрат структури тарифу у звітному році складає 23825,00 тис. грн (недофінансування статей з розподілу електричної енергії) + 1263,00 тис. грн (без ПДВ) (недофінансування статей з постачання електричної енергії) = 25088,00 тис. грн.

Стверджує, що за наслідками проведеної планової перевірки відповідач врахував надані ліцензіатом пояснення, внаслідок чого сума об`єктивних чинників недофінансування ліцензованої діяльності, у зв`язку з чим ліцензіат не дофінансував інвестиційну програму за звітній рік становить 177051,49 тис. грн. (без ПДВ). Підсумкова ж сума необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів на звітній період та/або надлишково отриманого або недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності у звітному періоді зменшено з 73388,56 тис. грн. (без ПДВ), тобто із зафіксованої актами перевірки суми та становить 57677,11 тис. грн. (без ПДВ) (234728,6 - 177051,49 = 57677,11 тис. грн.) (без ПДВ). З урахуванням індексу споживчих цін на товари та послуги з грудня звітного року до грудня попереднього року позитивна сума необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів та надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності за 2018 рік становить (використовується інформація, розміщена на офіційному веб-сайті Державної служби статистики України - індекс 1,098): 57677,11х1,098 = 63329,46 тис. грн (без ПДВ), тобто сума зменшена у порівнянні із зафіксованою актами перевірки 80580,64 тис. грн. (без ПДВ).

18. Верховний Суд ухвалою від 09 січня 2023 року відкрив касаційне провадження за скаргою НКРЕКП на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

19. Своєю чергою відповідач подав відзив на касаційну скаргу ПрАТ "Київобленерго", в якому, наполягаючи на безпідставності останньої, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення- без змін.

Вказує, що судами правильно застосовано приписи пункту 7.11 Порядку № 1175, відповідно до якого підставами для зменшення діючого тарифу шляхом вилучення з його структури коштів є недотримання ліцензіатом структури тарифу та/або невиконання інвестиційної програми. Натомість актами проведених перевірок підтверджується фактична відсутність таких підстав.

Стверджує, що відповідачем зі структури тарифу була вилучена саме сума надлишково отриманого доходу від здійснення підприємницької діяльності.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

20. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

21. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

22. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

23. За змістом частини першої статті 1 Закону № 1540-VIII НКРЕКП (Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

24. Частиною першою статті 19 Закону № 1540-VIII передбачено, що Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

25. Положеннями частини четвертої статті 19 Закону № 1540-VIII передбачено, що під час здійснення державного контролю Регулятор має право:

1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов;

2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу;

3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;

4) призначати експертизу, одержувати пояснення, у тому числі працівників суб`єкта господарювання, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю;

5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень;

6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом;

7) за результатами перевірки або моніторингу приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та внесення змін до відповідних інвестиційних програм, в редакції Закону № 394-IX від 19 грудня 2019 року.

26. Відповідно до частини першої, пунктів 1, 2 частини другої статті 22 Закону № 1540-VIII суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України "Про природні монополії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах.

За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

27. Наведене положення кореспондується з пунктом 8.2 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року № 428.

28. Згідно з пунктами 1, 13 частини першої статті 17 Закону № 1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор: приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції; встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом.

29. Відповідно до пункту 1.2 Порядку № 1175 перегляд тарифів - це встановлення для ліцензіатів тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на перший рік регуляторного періоду на підставі розрахованого необхідного доходу на прогнозний рік або регуляторний період. Уточнення тарифів - встановлення для ліцензіатів тарифів на послуги з розподілу електричної енергії на кожен рік регуляторного періоду, крім першого, на підставі розрахованого необхідного доходу з урахуванням уточнених прогнозованих значень індексу споживчих цін, індексу цін виробників промислової продукції, індексу зростання номінальної середньомісячної заробітної плати, обсягу інвестиційної програми на цей рік тощо. Регуляторний період - це період часу між двома послідовними переглядами необхідного доходу та параметрів регулювання, що мають довгостроковий строк дії, який становить 5 років, за винятком першого регуляторного періоду, який становить 4 роки.

30. За приписами пункту 7.8 Порядку № 1175 НКРЕКП ініціює встановлення тарифів ліцензіата як засіб державного регулювання у сфері енергетики, у тому числі за зверненням ліцензіата, у разі: 1) закінчення періоду, на який встановлювалися тарифи та їх структура (або закінчення терміну врахування окремих елементів витрат у структурі тарифу); 2) за результатами перевірок господарської діяльності ліцензіатів; 3) використання коштів на цілі або в розмірах, не передбачених схваленою інвестиційною програмою, без погодження з НКРЕКП; 4) надання ліцензіатом до НКРЕКП недостовірної інформації щодо здійснення ліцензованої діяльності; 5) порушення ліцензіатом умов проведення закупівель товарів, робіт і послуг, визначених діючими нормативними актами; 6) зміни обсягів розподілу електричної енергії відносно врахованих при розрахунку діючих тарифів більше ніж на 5 %; 7) зміни економічно обґрунтованих витрат на послуги з розподілу електричної енергії на прогнозний рік відносно, урахованих при розрахунку діючих тарифів, що склалася з причин, незалежних від діяльності з розподілу електричної енергії, якщо це призводить до зміни тарифів більше ніж на 5 % від установленого рівня; 8) наявності дефіциту або профіциту коштів від здійснення діяльності з надання послуг з приєднання електроустановок замовників до електричних мереж у році t-1, що підтверджується розширеним звітом ліцензіата; 9) в інших випадках, передбачених нормативно-правовими актами НКРЕКП.

31. При цьому згідно з пунктами 7.10, 7.11 Порядку № 1175 за наявності підстав, передбачених пунктом 7.8 цієї глави, НКРЕКП встановлює тарифи ліцензіату виходячи з даних звітності, актів перевірок та/або пояснень і матеріалів ліцензіата.

При недотриманні ліцензіатом структури тарифу та/або невиконанні інвестиційної програми НКРЕКП може зменшити діючий тариф, вилучивши зі структури тарифу кошти за недотримання ліцензіатом структури тарифу та/або невиконання інвестиційної програми, або врахувати ці кошти як джерело фінансування інвестиційної програми.

32. Формула розрахування прогнозованих витрат (прогнозований необхідний дохід) ліцензіата на провадження діяльності з розподілу електричної енергії на прогнозний рік передбачена у пункті 7.19 та такі витрати повинні забезпечувати покриття в межах провадження діяльності всіх економічно обґрунтованих витрат, які входять до складу виробничої собівартості, адміністративних витрат, інших операційних витрат, фінансових витрат, розрахункового прибутку. З метою недопущення перехресного субсидіювання при розрахунку прогнозованих витрат (прогнозованого необхідного доходу) ліцензіата не враховуються витрати та доходи ліцензіата за іншими, крім діяльності з розподілу електричної енергії, видами діяльності.

33. Положеннями підпункту 1 пункту 7.21 Порядку № 1175 визначена формула розрахунку для забезпечення діяльності з розподілу електричної енергії визначаються за такими економічними елементами та їх окремими складовими.

VI. Позиція Верховного Суду

34. Аналіз наведених правових норм свідчить, що НКРЕКП є органом, уповноваженим здійснювати державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних перевірок.

35. У разі ж виявлення порушень у діях таких суб`єктів, НКРЕКП наділений повноваженнями застосовувати до них за результатом проведених перевірок санкції, у тому числі штрафні, виключний перелік яких визначений статтею 22 Закону № 1540-VIII, а також здійснювати інші заходи державного регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, які за своєю правовою природою не є санкціями у розумінні Закону № 1540-VIII.

36. Перелік санкцій, визначений статтею 22 Закону № 1540-VIII кореспондується з пунктом 8.2 Порядку № 428 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, в якому зазначені санкції, що застосовуються до ліцензіатів за порушення законодавства та ліцензійних умов у сферах енергетики та комунальних послуг.

37. Водночас згідно з частиною четвертою статті 19 Закону № 1540-VIII в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, під час здійснення державного контролю Регулятор наділений повноваженнями, зокрема, приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень, накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

38. При цьому одним із форм діяльності Регулятора є здійснення державного регулювання шляхом формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом.

39. Варто зазначити, що законодавцем внесено зміни до частини четвертої статті 19 Закону № 1540-VIII, яку доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 394-IX від 19 грудня 2019 року та відповідно до якого під час здійснення державного контролю Регулятор має право за результатами перевірки або моніторингу законом приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та внесення змін до відповідних інвестиційних програм.

40. Наведена правова норма кореспондується з пунктами 7.8 та 7.11 Порядку № 1175 у редакціях, як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на момент розгляду судами цієї справи.

41. За такого правового врегулювання, окрім накладення штрафних санкцій Регулятор під час здійснення державного контролю суб`єкта господарювання може також і приймати обов`язкові до виконання рішення про усунення виявлених порушень, та і/або заходи регуляторного впливу, що мають іншу правову природу.

42. Предметом спору у цій справі є постанова НКРЕКП від 10 вересня 2019 року № 1902 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 11 грудня 2018 року № 1835», в частині зменшення тарифу (структури тарифу) на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Київобленерго" шляхом коригування витрат у сумі - 63329,47 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість) відповідно до пункту 2 постанови НКРЕКП від 06 вересня 2019 року № 1852 (з розрахунку на 3 місяці - 253317,88 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість)

43. Отже, у цій справі спірним питанням є правомірність рішення Регулятора від 10 вересня 2019 року № 1902 щодо коригування доходу (витрат) ПрАТ "Київобленерго" у бік зменшення на суму -63329,47 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість).

44. Задовольняючи позовні вимоги, суди, проаналізувавши встановлені Регулятором в актах планової перевірки порушення, дійшли висновку про виконання позивачем зазначених у звітах заходів Інвестиційної програми 2018 ріку у відповідних обсягах та, як наслідок, відсутність передумов для зменшення діючого тарифу на розподіл електричної енергії, які, насамперед, полягають у недотриманні структури тарифу та/або невиконання суб`єктом господарювання інвестиційної програми.

45. Дійсно, у справі, що розглядається, Інвестиційну програму в фізичних обсягах у звітному році, станом на 01 січня 2019 року, наступного за звітним ПрАТ "Київобленерго" виконано на 100%, про що вказано в актах перевірки та про що неодноразово наголошує позивач, обґрунтовуючи підстави для скасування оскаржуваної постанови НКРЕКП від 10 вересня 2019 року № 1902 в частині зменшення тарифу (структури тарифу).

46. Водночас, розглядаючи питання правомірності ухвалення рішення НКРЕКП від 10 вересня 2019 року № 1902 в оскаржуваній частині, Верховний Суд звертає увагу на таке.

47. 11 грудня 2018 року Регулятор прийняв постанову № 1835 "Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Київобленерго", якою позивачу встановлено тариф на послуги з розподілу електричної енергії на рівні: для 1 класу напруги 157,98 грн/МВт год (без урахування ПДВ), для 2 класу напруги 557,24 грн/МВт год (без урахування ПДВ), а також визначена Структура тарифу.

48. 06 вересня 2019 року НКРЕКП прийнято постанову № 1852 "Про накладення штрафу на ПрАТ "Київобленерго" за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання", відповідно до пункту 1 якої накладено штраф у розмірі 1500000 грн. на ПрАТ "Київобленерго" за ряд встановлених під час планової перевірки порушення, серед яких і порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії.

Пунктом 2 постанови НКРЕКП від 06 вересня 2019 року № 1852 Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики (структурному підрозділу НКРЕКП) доручено підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, проєкт рішення щодо перегляду тарифу на розподіл електроенергії ПрАТ "Київобленерго" шляхом його зменшення на позитивну суму необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів та надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності.

Разом з цим відповідно до пункту 3 постанови НКРЕКП від 06 вересня 2019 року № 1852 зобов`язано ПрАТ "Київобленерго" привести свої дії у відповідність у визначений Регулятором спосіб.

49. Після відкритих обговорень зазначеного проєкту 10 вересня 2019 року відповідачем прийнято постанову № 1902 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 11 грудня 2018 року № 1835», згідно з якою ПрАТ "Київобленерго" установлені тарифи на розподіл електроенергії, зокрема, для 1 класу напруги 80,76 грн/МВт год (без урахування ПДВ); для 2 класу напруги 340,26 грн/МВт (без урахування ПДВ), а також визначена структура тарифів. Зазначеною постановою враховано коригування суми витрат в структурі тарифів ПрАТ "Київобленерго" у сумі -63329,47 тис. грн (без ПДВ) відповідно до пункту 2 постанови НКРЕКП від 06 вересня 2019 року № 1852 (з розрахунку на 3 місяці - 253317,88 тис. грн. (без ПДВ).

50. Наведене свідчить, що за результатами здійсненого Регулятором державного контролю діяльності суб`єкта господарювання накладено штраф, прийнято обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сфері енергетики, рішення про усунення виявлених порушень, а також прийнято рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги), що відповідає положенням статті 19 Закону № 1540-VIII та пунктів 7.8, 7.11 Порядку № 1175.

51. Варто зауважити, що вищезазначена постанова Регулятора від 06 вересня 2019 року № 1852 "Про накладення штрафу на ПрАТ "Київобленерго" за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання" оскаржувалась ПрАТ "Київобленерго" у судовому порядку, однак не в цілому, а лише в частині пункту 2, тобто в частині щодо підготовки проєкту рішення щодо зменшення структури тарифів на послуги з розподілу електричної енергії позивача на суму -63 329,47 тис. грн (без ПДВ), та була предметом розгляду справи № 320/5797/19

Таким чином Верховний Суд за результатами розгляду справи № 320/5797/19 прийняв постанову від 24 листопада 2021 року, якою рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2020 року скасував і прийняв нову, якою відмовив в задоволенні позову з підстав відсутності порушеного права позивача, з огляду на те, що по своїй суті пункт 2 постанови Регулятора від 06 вересня 2019 року № 1852 "Про накладення штрафу на ПрАТ "Київобленерго" є організаційно-розпорядчим актом внутрішнього-спрямованого змісту та не є індивідуальним актами, а його наслідок є підставою лише для розгляду комісією зазначених питань у майбутньому.

52. Отже, постанова НКРЕКП від 06 вересня 2019 року № 1852, як у пункті 1 (накладення штрафу за порушення), так і в пунктах 2, 3 є чинною, а тому у відповідача були наявні підстави для коригування тарифу за наслідками проведеної перевірки.

53. Як зазначалось вище, спірним питанням у цій справі є правомірність коригування витрат, враховуючи виконання позивачем зазначених у звітах заходів Інвестиційної програми 2018 ріку у відповідних обсягах, адже зменшення структури тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, як вказує позивач, відбулось шляхом виключення з його структури суми надлишково отриманого позивачем доходу від підприємницької діяльності.

54. Вирішуючи питання правомірності такого коригування витрат, варто зазначити, що за приписами пунктів 7.8, 7.11 Порядку № 1175 НКРЕКП ініціює встановлення тарифів ліцензіата як засіб державного регулювання у сфері енергетики за результатами перевірок господарської діяльності ліцензіатів.

Діючий тариф НКРЕКП може зменшити, вилучивши зі структури тарифу кошти, або врахувати ці кошти як джерело фінансування інвестиційної програми.

При цьому підставами для здійснення одного з наведених повноважень НКРЕКП може бути: недотримання ліцензіатом структури тарифу та/або невиконання інвестиційної програми.

55. Як встановлено судами та матеріалами справи підтверджено, що під час планової перевірки Регулятор встановив виконання позивачем Інвестиційної програми на 2018 рік на 100%. Водночас наявні сума перевиплат статей витрат структури тарифу, так і сума недофінансування, зокрема, статей витрат структури тарифу у звітному році, яка складає 23825,00 тис. грн (недофінансування статей з розподілу електричної енергії) + 1263,00 тис. грн (без ПДВ) (недофінансування статей з постачання електричної енергії) = 25088,00 тис. грн.

56. За результатами проведеної планової перевірки сума об`єктивних чинників недофінансування ліцензованої діяльності, у зв`язку з чим ліцензіат не дофінансував інвестиційну програму за звітній рік становить 177051,49 тис. грн. (без ПДВ).

57. Варто зазначити, що відповідач врахував надані позивачем письмові пояснення щодо порушень, виявлених та зафіксованих в актах перевірки, внаслідок чого Регулятор додатково відніс до обґрунтованих перевиплат по статтям "Витрати на оплату праці" та "Відрахування на соціальні заходи" структури тарифу на розподіл та постачання електроенергії (20384,00 тис. грн та 2886,00 тис. грн відповідно), які були профінансовані за рахунок додатково отриманого доходу внаслідок відмінності фактичних обсягів розподілу електроенергії споживачам порівняно із затвердженими в тарифах визначений на підставі фактичного корисного відпуску електроенергії з врахуванням сезонності у споживанні електроенергії в обсязі - 103878,00 тис. грн.

58. Таким чином загальна сума обґрунтованих перевиплат статей витрат структури тарифів у звітному році становить 25675,00 грн, яка складається з 2405,00 тис. грн (обґрунтовані перевитрати статей витрат структури тарифів у звітному році, що зафіксовано в актах перевірки) + 20384,00 тис. грн (надлишково отриманий дохід, який розподілено на витрати на оплату праці) + 2886,00 тис. грн (надлишково отриманий дохід, який відраховано на соціальні заходи).

59. Підсумкова ж сума необґрунтованого надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності у звітному періоді зменшено з 73388,56 тис. грн. (без ПДВ), тобто із зафіксованої актами перевірки суми та становить 57677,11 тис. грн. (без ПДВ) (234728,6 - 177051,49 = 57677,11 тис. грн.) (без ПДВ).

60. З урахуванням індексу споживчих цін на товари та послуги з грудня звітного року до грудня попереднього року позитивна сума необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів та надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності за 2018 рік становить (використовується інформація, розміщена на офіційному веб-сайті Державної служби статистики України - індекс 1,098): 57677,11х1,098 = 63329,46 тис. грн (без ПДВ), тобто сума зменшена у порівнянні із зафіксованою актами перевірки 80580,64 тис. грн. (без ПДВ).

61. Варто зазначити, що, встановивши тарифи на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ "Київобленерго" постановою від 11 грудня 2018 року № 1835, на рівні: для 1 класу напруги 157,98 грн/МВт год (без урахування ПДВ), для 2 класу напруги 557,24 грн/МВт год (без урахування ПДВ), Регулятор за наслідками проведеної планової перевірки фактично встановив надлишково отриманий дохід, який свідчить про завищення тарифів, які були встановлені першочергово, а тому НКРЕКП, враховуючи пункт 7.11 Порядку № 1175, діючий тариф зменшив, вилучивши зі структури тарифу кошти за фактичне недотримання ліцензіатом структури тарифу.

62. За такого правового врегулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

63. З огляду на приписи статті 242 КАС України, обґрунтованим визнається судове рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

64. Це означає, що судове рішення має містити пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду.

65. З урахуванням того, що фактичні обставини справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено повно, але неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, відповідно до повноважень, наданих статтею 349 КАС України, Верховний Суд вважає необхідним їх судові рішення скасувати та відмовити в позові.

Керуючись статтями 3 260 341 344 349 351 355 356 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг задовольнити.

2. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року у справі № 320/5798/19 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення у справі № 320/5798/19.

4. У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді Н. А. Данилевич

Н. В. Шевцова