Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2023 року

м. Київ

справа №300/8677/21

адміністративне провадження № К/990/2666/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у Долинському районі Івано-Франківської області на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року (судді: Запотічний І.І., Довга О.І., Бруновська Н.В.) у справі за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області до Управління Державної казначейської служби України у Долинському районі Івано-Франківської області про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Державної казначейської служби України у Долинському районі Івано-Франківської області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій відповідача щодо повернення без виконання виконавчого листа від 15 червня 2021 року №300/2008/21, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом та зобов`язання відповідача прийняти виконавчий лист від 15 червня 2021 року № 300/2008/21, виданий Івано-Франківським окружним адміністративним судом, до виконання.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2022 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Управління Державної казначейської служби України у Долинському районі Івано-Франківської області щодо повернення без виконання виконавчого листа № 300/2008/21, виданого Івано-Франківським окружним адміністративним судом 09 вересня 2021 року. Зобов`язано Управління Державної казначейської служби України у Долинському районі Івано-Франківської області прийняти до виконання виконавчий лист № 300/2008/21, виданий Івано-Франківським окружним адміністративним судом 09 вересня 2021 року та здійснити дії, які спрямовані на виконання виконавчого листа № 300/2008/21.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху через несплату судового збору. Апелянту встановлено строк для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом сплати судового збору.

16 серпня 2022 року від Управління Державної казначейської служби України у Долинському районі Івано-Франківської області надійшло клопотання про звільнення чи відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліку апеляційної скарги через відсутність коштів для сплати судового збору.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання Управління Державної казначейської служби України у Долинському районі Івано-Франківської області про звільнення чи відстрочення сплати судового збору. Продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2022 року, зазначених в ухвалі від 02 серпня 2022 року.

На виконання ухвали суду від 22 березня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху 07 вересня 2022 року скаржником надіслано клопотання про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотання Управління Державної казначейської служби України у Долинському районі Івано-Франківської області про відстрочення сплати судового збору та продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у Долинському районі Івано-Франківської області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2022 року повернуто скаржнику.

24 жовтня 2022 року відповідачем вдруге подано до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2022 року. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року витребувано з Івано-Франківського окружного адміністративного суду матеріали цієї справи № 300/8677/21.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій вказати поважні підстави для його поновлення.

На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху позивач звернувся із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження. Вказував, що повторне звернення з апеляційною скаргою до суду з пропуском строку встановленого законом у зв`язку з відсутністю фінансування є вагомою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження у цій справі за апеляційною скаргою Управління Державної казначейської служби України у Долинському районі Івано-Франківської області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2022 року у цій справі.

Відмовляючи у відкритті провадження суд апеляційної інстанції виходив з приписів пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що наведені апелянтом підстави пропуску строку, а саме, складність сплати судового збору не є поважними причинами пропуску строку звернення з апеляційною скаргою.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Відповідач в касаційні скарзі зазначає, що Казначейство утримується за рахунок коштів державного бюджету, є державним органом з відповідним обсягом фінансування, затвердженим кошторисом та планом асигнувань для фінансування власної установи. В Управлінні Державної казначейської служби України у Долинському районі на 2022 бюджетний рік кошторисні призначення по КЕКВ 2800 були відсутні.

Кошторисні призначення для сплати судового збору на 2022 рік Державній казначейській службі України передбачені, але такі кошти розділені на 12 частин, асигнування на оплату судового збору відкриваються помісячно. Бюджетні асигнування по КЕКВ 2800 виділено Управлінню Державної казначейської служби України у Долинському районі Івано-Франківської області 24 серпня 2022 року в сумі 250,00грн., що підтверджується випискою з рахунка 901360002000080737 (відкриті асигнування) по КЕКВ 2800. Дана сума була недостатньою для сплати судового збору із загального фонду у зв`язку з чим Управління звернулося до Гоголовного Управління Державної Казначейської Служби України в Івано - Франківській області для виділення асигнувань по КЕКВ 2800. Також 13 жовтня 2022 року за погодженням Державної Казначейської Служби України в Івано - Франківській області в Івано-Франківській області затверджено довідку про зміни до кошторису за власними надходженнями. У зв`язку з вищевикладеним в УДКСУ у Долинському районі була відсутня можливість сплатити вчасно судовий збір у цій справі.

Скаржник вказує, що оскільки платежі по сплаті судового збору пройшли по спеціальному фонду у сумі 2302, 00 грн. лише 13 жовтня 2022 року та по загальному фонду у сумі 1103 грн. лише 17 жовтня 2022 року то повторну апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду було подано з поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження 17 жовтня 2022 року.

Позиція інших учасників справи

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Рух касаційної скарги

За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (судді-доповідача) Загороднюка А.Г., (суддів) Єресько Л.О., Соколов В.М.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження на увалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2023 року призначено справу до розгляду.

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому за приписами частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Стаття 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачала обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Також, слід зазначити те, що при обмеженні, зокрема, апеляційного оскарження судового рішення порушується принцип справедливого та публічного суду, що суперечить Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення». У справі Bellet v. Fгапсе Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Невиконання судом апеляційної інстанції своїх, законодавчо закріплених, обов`язкових повноважень щодо перегляду рішення суду першої інстанції, нівелює можливість у поновлені порушених прав та обмежує право доступу до суду (доступу до суду апеляційної інстанції), яке передбачено Конституцією України та Європейською Конвенцією про захист прав людини і основних свобод.

Як свідчать матеріали справи, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду прийнято 22 березня 2022 року. Вперше апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції подано 19 липня 2022 року, проте ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2022 року, апеляційну скаргу повернуто апелянту у зв`язку з несплатою судового збору. Вдруге апеляційну скаргу подано поштою 17 жовтня 2022 року, тобто з пропуском 30-денного строку на апеляційне оскарження.

У даному випадку підставами пропуску строку на апеляційне оскарження, як зазначає скаржник, стали складність сплати судового збору та відсутність бюджетного фінансування.

Верховний Суд зауважує, що з метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі жодним чином не впливає на неухильність виконання своїх процесуальних обов`язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, пов`язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету).

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ, а особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Така правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 1 серпня 2019 року у справі №1440/1822/18, від 22 липня 2021 року у справі № 640/13056/19, від 30 листопада 2021 року у справі № 560/6797/20 від 14 квітня 2022 року у справі №420/3670/20.

Таким чином, апеляційна скарга відповідача на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 березня 2022 року подана 17 жовтня 2022 року з пропущеним строком на апеляційне оскарження, а наведені у касаційній скарзі обставини, що дійсно підтверджували наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження відсутні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у Долинському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк

Судді Л.О. Єресько

В.М. Соколов